Українська енергетика знову витримала тест на міцність, навіть після масштабних ударів рф ракетами та дронами на новорічні вихідні.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні Кабміну 3 січня.
За його словами, незважаючи на те, що останній російський ракетний удар завдав збитків енергетичним об’єктам у Київській області, ураження не є критичними.
«Енергосистема залишається збалансованою, дефіциту потужності не спостерігається, графіки планових відключень не застосовуються. Електропостачання на Київщині відновлено для всіх родин», – сказав він.
Прем’єр також зазначив, що влада докладе всіх зусиль, щоб постраждалі в результаті російських атак мали можливість відремонтувати своє житло, а в разі потреби — придбали нове.
Протягом багатьох років деякі захисники та адвокати, що займаються питаннями кібербезпеки, закликають до ухвалення нової Женевської конвенції, яка б регулювала кібервійни. Це дозволило б Міжнародному кримінальному суду (МКС) в Гаазі вживати заходів проти винних у зламі інфраструктури, важливої для цивільного населення, так само, як це відбувається у випадку воєнних злочинів.
У статті, опублікованій в Foreign Policy Analytics, головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан пояснив це нове зобов’язання перед новим режимом: його офіс розслідуватиме кіберзлочини, які потенційно порушують Римський статут – договір, який визначає юрисдикцію суду щодо переслідування незаконних дій, зокрема воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
Спроби втручання в роботу об’єктів критичної інфраструктури, таких як медичні установи або системи контролю за виробництвом енергії, можуть мати негайні наслідки для багатьох, особливо найбільш вразливих верств населення. Отже в рамках своїх розслідувань мій офіс збирає і аналізує докази такої поведінки”, – пише Хан.
Коли Wired зв’язався з представником МКС, він підтвердив, що тепер це офіційна позиція офісу.
Офіс вважає, що за відповідних обставин поведінка в кіберпросторі може потенційно розцінюватися як воєнний злочин, злочин проти людяності, геноцид та/або злочин агресії. Про це заявив прессекретар. Він додав, що така поведінка потенційно може бути переслідувана в суді, якщо справа є достатньо серйозною.
У період війни це також є необхідним
Заява з’явилася в час посилення міжнародної уваги до російських кібератак на Україну, але в статті немає жодної згадки про війну. У березні минулого року Центр прав людини при юридичному факультеті Каліфорнійського університету в Берклі надіслав офіційний запит до прокуратури МКС із закликом розглянути можливість притягнення російських хакерів до відповідальності за воєнні злочини, пов’язані з кібератаками в Україні, і з тих пір збирає докази.
Центр прав людини зосередився на кібератаках, здійснених російською групою під назвою Sandworm („Піщаний черв’як”), яка є підрозділом російської військової розвідки ГРУ. Починаючи з 2014 року, ГРУ і, зокрема, „Піщаний черв’як” здійснили безпрецедентну в історії інтернету серію кібератак на об’єкти цивільної критичної інфраструктури України, які не мають аналогів в історії інтернету. Їхні зухвалі хакерські атаки варіювалися, починаючи від нападу на українські електрокомпанії і до двох випадків вимкнень електроенергії, спричинених кібератаками, та випуску шкідливого програмного забезпечення NotPetya, що знищує дані. Було навіть здійснено атаку на мережу супутникових модемів Viasat, що використовується українськими військовими.
Програмне забезпечення поширилося з України на решту світу, завдавши збитків на суму понад 10 мільярдів доларів, у тому числі лікарняним мережам в Україні та Сполучених Штатах.
Тим часом, український уряд уже розпочав власне розслідування російських військових злочинів, скоєних за допомогою кібератак. Окрім можливості переслідувати російських хакерів або їхніх керівників у власній судовій системі, докази розслідування тепер можуть бути надані прокурорам МКС, щоб допомогти у справах, порушених прокурорами в Гаазі проти Росії.
Шістьом хакерам із Sandworm вже були пред’явлені звинувачення в США за хакерські злочини, пов’язані з їхніми кібератаками на Україну та мережу зимових Олімпійських ігор 2018 року в Пхьончхані.
Українські фахівці помітили активізацію хакерського угруповання «Gamaredon», за яким стоять спецслужби Російської Федерації.
Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України попереджає про активізацію хакерського угруповання «Gamaredon», за яким стоять спецслужби Російської Федерації.
Про це йдеться у повідомленні пресцентру РНБО.
Зазначається, що фахівці центру виявили тенденцію до модернізації програмних засобів кібератак.
«Під час останніх спроб атак використовувалися шкідливі вкладення, які імітують документи державних органів влади, зокрема, Служби безпеки України.
Злочинці розсилають шкідливі документи електронною поштою і під час їх відкриття хакери отримують доступ до систем та мереж державної установи», – йдеться у повідомленні.
Вказується, що проведений аналіз шкідливих програм виявив ознаки підготовки до масштабної скоординованої атаки на органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні напередодні Дня Незалежності та під час підготовки до чергових місцевих виборів.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов наголосив, що усі суб’єкти сектору безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку у різних сферах, працюють у постійному режимі відслідковування, запобігання і відбиття кібератак.
