Array
(
[count_posts] => 7
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjI5MjE2MDt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 261872
[content] =>
«Коли настане мир, звісно, вирішуватимемо не ми, водночас, слід наголосити, що навіть надзвичайно складна ситуація останніх років – згадаймо епідемію коронавірусу і насамперед війну – не зламала закарпатських угорців і їхню інституційну систему, адже наші школи, університет, церкви, ЗМІ функціонують, і це дає нам надію на майбутнє», – наголосив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович під час проведення круглого столу після презентації книги, що відбулася в Національному інституті стратегічних досліджень Угорщини в Будапешті.
Національний інститут стратегічних досліджень спільно з фондом «Угорщина для угорців» організував презентацію книги та круглий стіл під назвою «Колись давно було видання «Карпатолйо» (Volt egyszer egy lap – Kárpátalja). На заході представили зведення газети «Карпатолйо» з 30 квітня 1990 року по 31 грудня 1994 року, редактором якої був Томаш Манкович.
Учасників заходу першим привітав голова Національного інституту стратегічних досліджень Єне Сас. «Після розпаду Радянського Союзу для угорців Закарпаття існував опорний пункт, який у 1990 році створив Томаш Манкович, на той час художник з Мішкольця, котрий за власний кошт заснував газету «Карпатолйо», – наголосив він.
Держсекретарка з питань сім’ї Міністерства культури та інновацій Угорщини Жофія Конц під час виступу відзначила діяльність Томаша Манковича щодо збереження угорської культури, традицій та ужиткового мистецтва. Щодо книги, посадовиця наголосила: «Колись давно було видання «Крапатолйо» – не просто історичний огляд преси, а й дзеркало громади, як вона жила та змогла вижити на початку 1990-х років. Ця робота – також послання для нас сьогодні, бо Закарпаття та люди, які там живуть, важливі для нас, і немислимо, щоб ми говорили про угорську історію, не згадуючи Закарпаття, а Угорщина також надзвичайно важлива для Закарпаття, і це нормально. Воля до життя, яка характеризує закарпатських угорців – неймовірна, а те, як вони щодня живуть своєю вірою в майбутнє – зразкове». Держсекретар Жофія Конц нещодавно кілька разів відвідувала наш край.
Після привітань Томаш Манкович, головний редактор газети «Карпатолйо», що видавалася з 1990 по 1994 рік, очільник опікунської ради фонду «Угорці для угорців», згадав події часів зміни режиму. Він розповів, що вперше відвідав край у 1988 році. Гірські хребти Карпат одразу ж зачарували його, а чудовий краєвид, що відкрився перед ним, та люди, які там жили, справили на нього сильне враження. Згадуючи обставини заснування газети, яка переважно містила культурні та суспільні питання, він зазначив, що Шандор Фодо, засновник Товариства угорської культури Закарпаття, відіграв важливу роль у її створенні. Він також наголосив, що зареєстрована та друкована в Угорщині газета вирвалася з-під лещат радянської цензури, відтак журналісти, письменники, поети, педагоги та митці, які публікувалися в ній (Шандор Фодо, Калман Моріц, Дьордь Дупко, Шандор Горват, Золтан Мігай Надь, Естер Борнемісса та багато інших), могли таким чином передавати свої думки, правдиво відображаючи умови того часу.
Значення колишньої газети підкреслила і Чілла Фединець, старший науковий співробітник Інституту досліджень меншин Університету ELTE, яка також була одним із авторів газети: «Колись давно було видання «Карпатолйо» – не просто збірник, а відбиток епохи. Подих, радість і крихкість закарпатської угорської ідентичності, що відроджувалася в момент зміни режиму. […] Книга складається з особистих спогадів кількох авторів, історичних аналізів, добірки тогочасних газетних текстів та фотографій, – зазначила вона, – Історія та спадщина газети «Карпатолйо» – це часопис про відбудову ідентичності громади, яка живе на межі історії, про момент, коли ми знову мали голос, бо наважилися говорити».
Після презентації книги відбувся круглий стіл на тему «Закарпаття – 1990» під модеруванням Іштвана Ґуяша. В обговоренні взяли участь голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович, очільник комітету з питань закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет, колишній парламентський депутат, заступник голови партії «Фідес» у 1993-95 роках Томаш Тирч, закарпатський поет, перекладач, етнограф Ласло Варі Фабіан, історик Дьордь Дупко. Йшлося про події, пов’язані зі зміною режиму та після них у контексті питання закарпатських угорців, результати діяльності за участі Товариства угорської культури Закарпаття, заснованого у 1989 році. Учасники торкнулися теми сучасної геополітичної ситуації, послідовної позиції уряду Угорщини щодо закордонних угорських громад, зокрема закарпатської, та вкрай негативних наслідків війни.
«Сьогоднішня подія була цікавою, бо ми говорили про те, що було давно. А саме про газету «Карпатолйо», яку очолював Томаш Манкович і яку друкували в Угорщині. В той перехідний період – кінець 1980-х і самий початок 1990-х років – вона була першою незалежною газетою, котра доносила думку Товариства угорської культури Закарпаття до закарпатських угорців. Адже на той час у Радянському Союзі не було можливості запустити незалежний засіб масової інформації. У той час, коли заснували КМКС, раптом виник величезний ентузіазм, долучилося багато людей, за кілька місяців в організації стало двадцять тисяч членів, і ми мали надзвичайно великі надії, що нам вдасться отримати свої права та реалізувати автономію Закарпаття – ця газета, в якій були опубліковані ці думки та новини, – відображення тих процесів. Дуже важливо, що все це зібрали й опублікували за підтримки Інституту стратегічних досліджень, оскільки це відбиток того, що відбувалося на Закарпатті, серед закарпатських угорців між 1989 і 1994 роками. Зараз ситуація для угорців Закарпаття надзвичайно складна й іноді здається безнадійною. Водночас ці спомини дають надію на тлі того, що інституції, створені в ті далекі часи, досі живі та функціонують. Сподіваємося, що настане мир, ситуація зміниться й угорці Закарпаття матимуть можливість знову жити в мирі, повернути свої права, яких їх позбавили, матимуть можливість залишатися на батьківщині та розвиватися», – повідомив після заходу Василь Брензович.
[type] => post
[excerpt] => Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович взяв участь у проведенні круглого столу після презентації книги, що відбулася в Національному інституті стратегічних досліджень Угорщини в Будапешті.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1763217000
[modified] => 1763210336
)
[title] => У Будапешті представили збірник
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261872&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 261662
[uk] => 261872
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 261665
[image] => Array
(
[id] => 261665
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 396230
[original_w] => 2560
[original_h] => 1709
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-1536x1025.jpg
[width] => 1536
[height] => 1025
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-2048x1367.jpg
[width] => 2048
[height] => 1367
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/dsc-4945-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1709
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 494
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 261665
[_edit_lock] => 1763215435:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] =>
[_oembed_time_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] => 1763203138
[_oembed_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] =>
[_oembed_time_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] => 1763203138
[_oembed_fbfa19b9f07c75e337be118963ae91b6] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 559177071000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 9
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Спецтема
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 292160
[1] => 1580181
)
[tags_name] => Array
(
[0] => книгa
[1] => угорці Закарпаття
)
)
[1] => Array
(
[id] => 235587
[content] =>
Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді у співпраці з Військовою адміністрацією Закарпатської області видало вибрані поезії Тараса Шевченка українською та угорською мовами у видавництві «Карпати» в Ужгороді у 2024 році з нагоди 210-річчя від дня народження поета. Презентація двомовного видання відбулася 11 березня в Народному літературному музеї Закарпаття в Ужгороді.
Насамперед присутніх привітав поет Василь Густі, завідувач Літературного музею та заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, який написав передмову до книги. Він також коротко представив виставку книжок, яка експонується на першому поверсі обласного музею образотворчого мистецтва ім. Бокшая Йожефа під назвою «Попри політичні буревії та складні часи».
– Незважаючи на політичні бурі і труднощі, Шевченко йшов, йде і буде впевнено йти в різні часи і простори, покоління за поколінням. Його твори видані в багатьох країнах світу польською, литовською, румунською, словацькою та іншими мовами. З ними можна ознайомитися в Народному літературному музеї Закарпаття. Але найбільше творів Кобзаря видано угорською мовою, в тому числі в Будапешті та Ужгороді. У 1951 році, після війни, один з перших угорських Кобзарів був виданий у Києві. Він був розповсюджений по всьому світу і зараз є раритетом. Інший Кобзар у перекладі Антала Гідаша та Ласло Балли вийшов в Ужгороді, це також дуже рідкісне і цікаве видання. Великою популярністю користуються двомовні видання поезій Шевченка та Петефі, де перший – угорською мовою, а Петефі – українською. І тепер наш музей має ще одне спеціальне видання поезій Шевченка українською та угорською мовами», – розповів Василь Густі.
Нещодавно студенти кафедри романо-германської філології Ужгородського національного університету вперше виконали в музеї вірші Шевченка англійською мовою, а тепер Елеонора Слуцькі, студентка Ужгородського університету, прочитала вірш «Сон» угорською мовою.
У своєму виступі керівник Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зазначив, що для нього є великою радістю і честю представити громадськості книгу, видану двома мовами. Видання побачило світ завдяки співпраці видавництва «Карпати» та Генерального консульства з нагоди 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, одного з найвидатніших педставників української поезії.
– Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року. З цієї нагоди пам’ять поета вшановували в Україні та в усьому світі. У Будапешті його пам’ятник стоїть біля будівлі Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ у 2-му районі, ми з колегами часто проходимо повз нього і нас зворушує постать поета», – зазначив дипломат. Він додав, що у неділю представники української громади Угорщини біля пам’ятника великому поету вшановували його за участі новопризначеного посла України в Угорщині Шандора Федора.
– Я радий, що сьогодні разом з нашими українськими друзями ми вшановуємо пам’ять поета в Ужгороді, презентуючи дуже гарне видання. Ми, угорці, часто кажемо, що Тарас Шевченко – це Петефі українського народу, і його постать для України має таке ж значення, як для нас, угорців, Шандор Петефі, адже кожен народ має свого великого поета. Петефі і Шевченко об’єднують угорський та український народи, угорську та українську нації і можуть поєднати почуття, які ми відчуваємо в таких випадках. Згадуючи про цих поетів, ми згадуємо про свободу, незалежність, яка була важливою для них обох. Ми, угорці, відзначаємо 177-ту річницю Революції та війни за незалежність 1848-49 років 15 березня. Як один із лідерів «Березневої молоді», Шандор Петефі брав участь у революції, символом якої він став. Як і щодо Шандора Петефі, життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка є невичерпним джерелом натхнення для тих, хто бореться за свободу і майбутнє своєї країни. Про все це ми пам’ятаємо сьогодні», – підкреслив дипломат.
Директор видавництва Віктор Браславець розповів про деталі створення книги.
– На видання пішло більше року. Це не перше наше двомовне видання. Перше вийшло двадцять років тому і стало бібліографічною рідкістю. Тоді книжка була видана коштом українського уряду. Минулого року ми звернулися до Закарпатської обласної адміністрації з пропозицією перевидати видання, але вже за іншим стандартом. Нас підтримали. Перший невеликий тираж ми випустили у вересні, а повне видання підтримало Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді. Особливістю книги є те, що вірші можна слухати обома мовами за допомогою QR-кодів. Українською мовою вірші читає Анатолій Переверзєв, актор кіностудії ім. О. Довженка, який зараз працює в Театрі du Soleil в Парижі, а угорською – Шандор Кочавер, редактор телеканалу TV21 Ungvár. Це був значний обсяг роботи, і це було нелегко. Але, здається, нам вдалося підготувати та оновити видання на досить хорошому рівні», – зазначив директор.
Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді у співпраці з видавництвом «Карпати» вже видавало оповідні поеми Шандора Петефі «Апостол та Іоанн Хреститель» двома мовами – українською та угорською. І це вже третє видання автора, яке побачила світ у “Карпатах”.
На презентації Ференц Ерфан, директор Музею образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая, наголосив, що підтримувати культуру надзвичайно важливо, але у четвертий рік війни грошей на такі акції практично немає, і деякі культурні проєкти вдається реалізовувати завдяки Генеральному консульству Угорщини в Ужгороді.
Наприкінці презентації Йожеф Бачкаї повідомив, що ці книги будуть передані не тільки в закарпатські бібліотеки та школи, а й в Угорщину.
– Важливо, щоб ці книги також потрапили до тих, хто поїхав до Угорщини з України і навчається там. Минулого року в Будапешті відкрилася перша в Європі школа з українською та угорською мовами навчання, що стала результатом домовленості між Президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, а по всій країні є багато українських недільних шкіл, для яких ці видання матимуть особливе значення», – додав консул.
Джерело: Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді у співпраці з Військовою адміністрацією Закарпатської області видало вибрані поезії Тараса Шевченка українською та угорською мовами у видавництві «Карпати» в Ужгороді
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1742135700
[modified] => 1742136544
)
[title] => За підтримки Угорщини видано двомовну книгу Тараса Шевченка
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235587&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 235372
[uk] => 235587
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 235380
[image] => Array
(
[id] => 235380
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-scaled.jpg
[original_lng] => 341435
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/img-0926-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3054
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 235380
[_edit_lock] => 1742129229:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_94b78844be5279811b4f0b9975f93de4] =>
[_oembed_time_94b78844be5279811b4f0b9975f93de4] => 1742323823
[_oembed_e88677511e607ef0145290bea9964181] =>
[_oembed_time_e88677511e607ef0145290bea9964181] => 1742323823
[_oembed_6e95cc4f3f53bc1f6fbb98e7dd58f1a4] =>
[_oembed_time_6e95cc4f3f53bc1f6fbb98e7dd58f1a4] => 1742323823
[_oembed_51f6a657893f8e1d3fff88531e1ba740] =>
[_oembed_time_51f6a657893f8e1d3fff88531e1ba740] => 1742323823
[_oembed_e33b86912f899d07f6e8645b7e655b13] =>
[_oembed_time_e33b86912f899d07f6e8645b7e655b13] => 1742653818
[_oembed_a6dfdded1d4dba70b09bfd016bbdd62a] =>
[_oembed_time_a6dfdded1d4dba70b09bfd016bbdd62a] => 1743070392
[_oembed_2c51bfcdb006935dc53417c763eb9b47] =>
[_oembed_time_2c51bfcdb006935dc53417c763eb9b47] => 1743070392
[_oembed_28651f58fe6a69eae7448654df852fa7] =>
[_oembed_time_28651f58fe6a69eae7448654df852fa7] => 1743439078
[_oembed_69abd737c2bc67a1f12b412d224e9f6c] =>
[_oembed_time_69abd737c2bc67a1f12b412d224e9f6c] => 1743439078
[_oembed_acccade2e2d6ea9d7836a480d743f489] =>
[_oembed_time_acccade2e2d6ea9d7836a480d743f489] => 1743439078
[_oembed_b34a2d13be1573bdeae3d2ad147cc1ee] =>
[_oembed_time_b34a2d13be1573bdeae3d2ad147cc1ee] => 1743439078
[_oembed_3a51f4b2910a9b9bd2ccd139b244bac5] =>
[_oembed_time_3a51f4b2910a9b9bd2ccd139b244bac5] => 1743439079
[_oembed_b914d488974ea5901b3b8db065da7310] =>
[_oembed_time_b914d488974ea5901b3b8db065da7310] => 1743439079
[_algolia_sync] => 831912064002
[_oembed_b0ba20766c5362504783a65f3e169424] =>
[_oembed_time_b0ba20766c5362504783a65f3e169424] => 1745935779
[_oembed_e57e15f08880269e3d28bded36231d41] =>
[_oembed_time_e57e15f08880269e3d28bded36231d41] => 1746534031
[_oembed_81daf83e0dd1e7621082c3dcdde6aba9] =>
[_oembed_time_81daf83e0dd1e7621082c3dcdde6aba9] => 1746534031
[_oembed_e6a6acaf8e6ec42fe5a0d75e7ca0061d] =>
[_oembed_time_e6a6acaf8e6ec42fe5a0d75e7ca0061d] => 1746534031
[_oembed_3477e14d8358be7f2e9cfae7a2b13bcf] =>
[_oembed_time_3477e14d8358be7f2e9cfae7a2b13bcf] => 1746534031
[_oembed_eca266164d6fa9f45f2412079b464821] =>
[_oembed_time_eca266164d6fa9f45f2412079b464821] => 1749485077
[_oembed_97c02850fe37642ecae09cf1367b9231] =>
[_oembed_time_97c02850fe37642ecae09cf1367b9231] => 1749485077
[_oembed_3874f433a919f6f09d55b6dc32d725a3] =>
[_oembed_time_3874f433a919f6f09d55b6dc32d725a3] => 1749644673
[_oembed_396aad70f28a8aabd02d59b1f774a76a] =>
[_oembed_time_396aad70f28a8aabd02d59b1f774a76a] => 1750579289
[_oembed_3e92e17afb94e1330a9b89101c820a16] =>
[_oembed_time_3e92e17afb94e1330a9b89101c820a16] => 1750763750
[_oembed_5e6895799836a747784612857b450d2f] =>
[_oembed_time_5e6895799836a747784612857b450d2f] => 1750763750
[_oembed_fa04ec0e75b009c67e081b21e0b27889] =>
[_oembed_time_fa04ec0e75b009c67e081b21e0b27889] => 1750763750
[_oembed_40c6685c0aecda74591252add07c12ef] =>
[_oembed_time_40c6685c0aecda74591252add07c12ef] => 1750763750
[_oembed_1b91c90bfe91a521b6f87cf51498a570] =>
[_oembed_time_1b91c90bfe91a521b6f87cf51498a570] => 1750763750
[_oembed_efe835e3fb6cad9be99909cf27356ecc] =>
[_oembed_time_efe835e3fb6cad9be99909cf27356ecc] => 1750763751
[_oembed_79230c3cc2dd7142c5d0b4f3e66692ea] =>
[_oembed_time_79230c3cc2dd7142c5d0b4f3e66692ea] => 1751639366
[_oembed_d7021241600ea740f814c5b70ff5b368] =>
[_oembed_time_d7021241600ea740f814c5b70ff5b368] => 1752577106
[_oembed_a064877edb1447229483a99729983b7d] =>
[_oembed_time_a064877edb1447229483a99729983b7d] => 1753804123
[_oembed_1cabc340c87694e5828c778cf3f189cc] =>
[_oembed_time_1cabc340c87694e5828c778cf3f189cc] => 1753804123
[_oembed_ab4eb22d6fa6eb6cb25c84aabe980a59] =>
[_oembed_time_ab4eb22d6fa6eb6cb25c84aabe980a59] => 1753804123
[_oembed_14bda945addaccc14452f69bf4631791] =>
[_oembed_time_14bda945addaccc14452f69bf4631791] => 1753804123
[_oembed_6d5468c5cc270c1285abb2205a1a164e] =>
[_oembed_time_6d5468c5cc270c1285abb2205a1a164e] => 1754977853
[_oembed_cf4e7f02ecbddfcd270fe021b2e5f0f7] =>
[_oembed_time_cf4e7f02ecbddfcd270fe021b2e5f0f7] => 1754977853
[_oembed_9f9201fcd861246f60ec6ecda15a0fd2] =>
[_oembed_time_9f9201fcd861246f60ec6ecda15a0fd2] => 1755779132
[_oembed_0850504b7b2db511e4cd7cf29b4d4b9b] =>
[_oembed_time_0850504b7b2db511e4cd7cf29b4d4b9b] => 1755779132
[_oembed_a0dc6502f79e287e156a3ccd8ed825e9] =>
[_oembed_time_a0dc6502f79e287e156a3ccd8ed825e9] => 1755779132
[_oembed_1d7f230253a9e39e816ba78f0c7b56e9] =>
[_oembed_time_1d7f230253a9e39e816ba78f0c7b56e9] => 1755779132
[_oembed_3a36b1f5cc28eed7cd0354efefb34102] =>
[_oembed_time_3a36b1f5cc28eed7cd0354efefb34102] => 1755779132
[_oembed_a6b1898566f415e7985548d9096116cf] =>
[_oembed_time_a6b1898566f415e7985548d9096116cf] => 1757413642
[_oembed_649928ef43f6cd69906285eab60994da] =>
[_oembed_time_649928ef43f6cd69906285eab60994da] => 1757413642
[_oembed_d24d5a80152c33274653bb298ba46b62] =>
[_oembed_time_d24d5a80152c33274653bb298ba46b62] => 1757413642
[_oembed_f970982f20c08e2a645d584c5b2eb8ad] =>
[_oembed_time_f970982f20c08e2a645d584c5b2eb8ad] => 1757413643
[_oembed_255fba34fe59dc2614c6b8b01a08e860] =>
[_oembed_time_255fba34fe59dc2614c6b8b01a08e860] => 1758730959
[_oembed_ed1c5c3406d32f34d13c6b364e5a7da2] =>
[_oembed_time_ed1c5c3406d32f34d13c6b364e5a7da2] => 1758730959
[_oembed_aa8441e097f96ee2d4eff89efee2bd9b] =>
[_oembed_time_aa8441e097f96ee2d4eff89efee2bd9b] => 1758730959
[_oembed_69614392adc1585035c8d6d37e9ae668] =>
[_oembed_time_69614392adc1585035c8d6d37e9ae668] => 1758730959
[_oembed_ede347b380a7d9a279d5eed4368f4d4c] =>
[_oembed_time_ede347b380a7d9a279d5eed4368f4d4c] => 1758730959
[_oembed_0bb4b8a5387b92120eaf236db15f63f8] =>
[_oembed_time_0bb4b8a5387b92120eaf236db15f63f8] => 1758730960
[_oembed_485df37470a13b7ea9f52ddc489a9f73] =>
[_oembed_time_485df37470a13b7ea9f52ddc489a9f73] => 1758865563
[_oembed_0bcc070bd20df4fcbd54f1a8cb2d9b07] =>
[_oembed_time_0bcc070bd20df4fcbd54f1a8cb2d9b07] => 1758865563
[_oembed_eac64f6535a3cb915933fee9dcd57768] =>
[_oembed_time_eac64f6535a3cb915933fee9dcd57768] => 1760725128
[_oembed_b07f29fea53b2dc0576e6802c1da0f06] =>
[_oembed_time_b07f29fea53b2dc0576e6802c1da0f06] => 1763046080
[_oembed_ce4bdf2374bf2be7f5c106a50dd19577] =>
[_oembed_time_ce4bdf2374bf2be7f5c106a50dd19577] => 1763046080
[_oembed_bcfe0367c24b5faecb4f01db28ed99b7] =>
[_oembed_time_bcfe0367c24b5faecb4f01db28ed99b7] => 1763046080
[_oembed_0482c3f58bfc4a670a5b77435c9219cd] =>
[_oembed_time_0482c3f58bfc4a670a5b77435c9219cd] => 1763483658
[_oembed_de1b8334dcd47af8e70956260b06fa1a] =>
[_oembed_time_de1b8334dcd47af8e70956260b06fa1a] => 1763483658
[_oembed_4800591a09d044d2f037c0258ebb3ac3] =>
[_oembed_time_4800591a09d044d2f037c0258ebb3ac3] => 1763483658
[_oembed_c31809172e5c4f313a5f352fa9f7e416] =>
[_oembed_time_c31809172e5c4f313a5f352fa9f7e416] => 1763483658
[_oembed_2756c7b0467672bc07c1a530833b8a30] =>
[_oembed_time_2756c7b0467672bc07c1a530833b8a30] => 1763483658
[_oembed_11de76505e78d1cdc78f6cf4cc837b06] =>
[_oembed_time_11de76505e78d1cdc78f6cf4cc837b06] => 1763483658
[_oembed_5ee5a1f6ca2ab0be76fc9f294ba47abe] =>
[_oembed_time_5ee5a1f6ca2ab0be76fc9f294ba47abe] => 1763748425
[_oembed_f5c58432a5c72055c831679f51906caa] =>
[_oembed_time_f5c58432a5c72055c831679f51906caa] => 1763748425
[_oembed_89c8381a4204e0c1c552859cd24f7a77] =>
[_oembed_time_89c8381a4204e0c1c552859cd24f7a77] => 1763748425
[_oembed_5f30090831834a00347f8ce059fb29bf] =>
[_oembed_time_5f30090831834a00347f8ce059fb29bf] => 1763748425
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 23921
[3] => 43
[4] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Культура
[3] => Статті
[4] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 292160
[1] => 240
[2] => 97
)
[tags_name] => Array
(
[0] => книгa
[1] => Угорщина
[2] => Ужгород
)
)
[2] => Array
(
[id] => 221722
[content] =>
Зоя Казанжи, письменниця, журналістка та активістка з Одеси вперше презентує свою нову книгу в Ужгороді. «Марта й інші жінки» – це збірка верлібрів, творів, що мають ритм, але не мають рими. Героїні збірки – реальні жінки, які гоять рани, кохають, пам’ятають, чекають, ростять собі сильні крила, навіть якщо ці крила боляче обпалює війна. Писалися тексти цієї весни.
Книгу віршів словацькою, ілюстровану дітьми, презентував вчитель Ужгородського ліцею №4 Ян Поханіч. Видання побачило світ за підтримки Генерального консула Словацької Республіки в Ужгороді Павола Паніса. Під час презентації, яка відбулася в обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая, автор розповів, що це вже його 25 книга, присвячена учням та шкільному життю. Вчитель зі Словаччини Ян Поханіч уже 12 років викладає у початкових класах.
22 квітня в Угорському домі ім. Мігая Мункачі відбулася презентація путівника «Взуваймо черевики! Маршрути для здійснення походів на Закарпатті» (Bakancsra fel! Túralehetőségek Kárpátalján).
Книжка була видана Закарпатською угорською туристичною радою за фінансової підтримки ЄС у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна (HUSKROUA).
«Протягом останніх років Закарпатська угорська туристична рада випустила у світ кілька професійних видань, зокрема «Гастрономічний путівник Закарпаття», книжку «Закарпаття очима угорців». Сьогодні ми теж представляємо дуже корисне видання, яке стане в нагоді не лише туристам, гостям нашого краю, а й місцевим мешканцям, адже містить інформацію та ідеї для здійснення походів», – зазначила під час свого виступу консулка Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.
Вона додала, що путівник «Взуваймо черевики! Маршрути для здійснення походів на Закарпатті» був виданий у рамках Програми транскордонного співробітництва HUSKROUA і це в черговий раз доводить, що «чотири країни співпрацюють, можуть і хочуть співпрацювати. Хоча кожен спілкується своєю мовою, ми все одно розуміємо одне одного».
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Ґейза Ґулачі подякував автору книжки, завдяки якому серія робіт, які репрезентують наш край, поповнилася ще одним надзвичайно корисним виданням. «Люди, котрі розуміють мову гір та природи, зрозуміють і мову одне одного, навіть якщо належать до різних національностей. Гори завжди випромінюють мир. Хай буде мир у всьому світі!» – наголосив він.
Привітала присутніх і заступниця управління туризму та курортів Закарпатської ОВА Олександра Горзова. Директор Угорського дому ім. Мігая Мункачі, заступник голови Закарпатської угорської туристичної ради Йосип Торпої, у свою чергу, також висловив вітання з приводу видання книжки.
Після цього Золтан Горват, автор путівника, представив його угорською мовою, а Оттокар Касинець, який уже понад 40 років працює екскурсоводом, – українською. Автор, зокрема, пригадав моменти свого життя, котрі привели його до любові до гір, що сьогодні відіграє вже вирішальну роль у його житті.
«Походи в гори – це не лише спорт і відпочинок, а спосіб життя. Прогулянка туристичними маршрутами тісно пов’язана з любов’ю до природи, краєзнавством, культурними цінностями, екологічною свідомістю та здоровим способом життя. У поле зору потрапляють не тільки природні об’єкти, адже в кожного регіону є свої особливості, цікавинки, які мають важливе значення, які варто розвивати. 80% території Закарпаття – це гори, тому в області чудові можливості для активного туризму», – зазначається в передмові видання.
Обкладинку путівника оформив берегівський художник Золтан Ґоґола.
Видання на 200 сторінках представляє гірські вершини та природні пам’ятки закарпатської частини Українських Карпат. Його основна мета – надати читачеві інформацію й запропонувати ідеї для туристичних походів, а також надихнути мандрівників досліджувати наш край пішки. У книжці міститься 35 пішохідних стежок, нанесених на карту автором, допомагають орієнтуватися GPS-координати.
Путівник вийшов угорською та українською мовами. Невдовзі його можна буде придбати, зокрема, в інформаційному центрі Закарпатської угорської туристичної ради в Берегові.
(lexi/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => 22 квітня в Угорському домі ім. Мігая Мункачі відбулася презентація путівника «Взуваймо черевики! Маршрути для здійснення походів на Закарпатті» (Bakancsra fel! Túralehetőségek Kárpátalján).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1714056480
[modified] => 1714053145
)
[title] => У Мукачеві відбулася презентація книжки про туристичні маршрути Закарпаття
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=185326&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 185204
[uk] => 185326
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 185211
[image] => Array
(
[id] => 185211
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 705651
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/dsc-8550-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 4355
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 185211
[_edit_lock] => 1714042346:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_75cac4e42faca7dce7543232faf3e637] => {{unknown}}
[_oembed_04155ac7989fb5d12796ebb1942e57d4] =>
[_oembed_time_04155ac7989fb5d12796ebb1942e57d4] => 1714045686
[_oembed_603fc4f8ed41a3780c3ada6e4875044e] => {{unknown}}
[_oembed_2d22cf0f0612af64e587d682c57f5e33] => {{unknown}}
[_oembed_0d73ad282f843e3c70357d4fc0a325a9] =>
[_oembed_time_0d73ad282f843e3c70357d4fc0a325a9] => 1715345240
[_oembed_706517be7e82922b46bdbad8e1c202f3] =>
[_oembed_time_706517be7e82922b46bdbad8e1c202f3] => 1715352505
[_oembed_715d215d4df68edf2f56dab817c6c9d3] =>
[_oembed_time_715d215d4df68edf2f56dab817c6c9d3] => 1718184227
[_oembed_314232c89138cdd1f2555ec9ce984de0] =>
[_oembed_time_314232c89138cdd1f2555ec9ce984de0] => 1719485514
[_oembed_f35e6ba4599e76de1b078d10d9cc177c] =>
[_oembed_time_f35e6ba4599e76de1b078d10d9cc177c] => 1719485514
[_oembed_b600aa722c4072deb0f9983255915bf9] =>
[_oembed_time_b600aa722c4072deb0f9983255915bf9] => 1719485514
[_oembed_9ed31bf8a8d5cad09d85f8451d4c7420] =>
[_oembed_time_9ed31bf8a8d5cad09d85f8451d4c7420] => 1719499200
[_oembed_dd49ca79f36a170ecd4e6169b591ffb4] =>
[_oembed_time_dd49ca79f36a170ecd4e6169b591ffb4] => 1719993367
[_oembed_2728a93e73db75a20823ea9618b6eafa] =>
[_oembed_time_2728a93e73db75a20823ea9618b6eafa] => 1719993367
[_oembed_54636118896a11fcc643e8551acda132] =>
[_oembed_time_54636118896a11fcc643e8551acda132] => 1724485876
[_oembed_4d318e54070f2721fbf3bb8d94bb394f] =>
[_oembed_time_4d318e54070f2721fbf3bb8d94bb394f] => 1727847140
[_oembed_f6a7ba8a2df9d37012d0575e487883eb] =>
[_oembed_time_f6a7ba8a2df9d37012d0575e487883eb] => 1728733042
[_oembed_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] =>
[_oembed_time_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] => 1730387124
[_oembed_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] =>
[_oembed_time_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] => 1732091278
[_oembed_f0f9dcb57930339691960a9766b608e8] =>
[_oembed_time_f0f9dcb57930339691960a9766b608e8] => 1732196900
[_oembed_296fae8a287fdb12cb8b5b4d0207c11c] =>
[_oembed_time_296fae8a287fdb12cb8b5b4d0207c11c] => 1733565234
[_oembed_b7c881c10362f76c06fb75d06a2f4222] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 831881530002
[_oembed_a89b68e91c5db4b6d65b8626ba22ee5b] =>
[_oembed_time_a89b68e91c5db4b6d65b8626ba22ee5b] => 1745150815
[_oembed_3eb58d68265ff4bb7da753eeb72fb9ce] =>
[_oembed_time_3eb58d68265ff4bb7da753eeb72fb9ce] => 1747582911
[_oembed_76feffc8355e40a444110b8dbccddb59] =>
[_oembed_time_76feffc8355e40a444110b8dbccddb59] => 1749565736
[_oembed_28ed581d28a5d47f7b6e041e7193c753] =>
[_oembed_time_28ed581d28a5d47f7b6e041e7193c753] => 1749565736
[_oembed_3c6773c9559654db966475c7d70142b6] =>
[_oembed_time_3c6773c9559654db966475c7d70142b6] => 1749925356
[_oembed_787e5e3317c856d75622f0cf11f3f5cc] =>
[_oembed_time_787e5e3317c856d75622f0cf11f3f5cc] => 1756389030
[_oembed_165808923644eca9ec986f0eaff21f15] =>
[_oembed_time_165808923644eca9ec986f0eaff21f15] => 1759224980
[_oembed_9b7bd349c476e8e7c13fa7a94a980fc9] =>
[_oembed_time_9b7bd349c476e8e7c13fa7a94a980fc9] => 1761152017
[_oembed_a6182f2124aefe46c03efc4b959163db] =>
[_oembed_time_a6182f2124aefe46c03efc4b959163db] => 1763478728
[_oembed_3b172dbba4ed1dce8283259df315a64a] =>
[_oembed_time_3b172dbba4ed1dce8283259df315a64a] => 1763649794
[_oembed_4d08ce6d9f00c7487675a085fcdce1fd] =>
[_oembed_time_4d08ce6d9f00c7487675a085fcdce1fd] => 1764695337
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
[1] => photo_size_select_actual
)
[categories] => Array
(
[0] => 260635
[1] => 51
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 21
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Фото
)
[tags] => Array
(
[0] => 292160
[1] => 71
)
[tags_name] => Array
(
[0] => книгa
[1] => Мукачево
)
)
[5] => Array
(
[id] => 169906
[content] =>
Історичний довідник про священників Мукачівської греко-католицької єпархії – результат багаторічної науково-дослідницької праці греко-католицького каноніка Іштвана Бендаса – представили в стінах Греко-католицького фахового коледжу ім. Елемира Ортутая в місті Берегові.
Видатний церковний діяч збирав біографії священників, які жили і служили в єпархії, з 1943 року. Обробку даних, понад 7500 аркушів, здійснили Греко-католицька бібліотека та архів ім. Іштвана Бендаса. Видання містить біографічні дані священників з часу заснування єпархії до 1945 року. Це четвертий том із серії спадщини Бендаса.
Присутніх на презентації довідника привітав Іштван Мароші, директор Греко-католицького фахового коледжу ім. Елемира Ортутая. Потім виступив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко, який наголосив: «Це видання є живим свідком того, скількома тисячами паростків ми вкорінені в духовну спадщину рідної землі. Цього в нас ніхто не може відібрати, це наше минуле, і воно має давати нам силу в сьогоденні та наснагу на майбутнє». Відтак Ференц Демко, відповідно до церковних традицій і початку Різдвяного посту, запалив першу свічку на адвентському вінку.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї під час свого виступу підкреслив: «Історія стає більш зрозумілою, коли за великими подіями ми помічаємо маленьку людину, яка формувала епоху, жила в ній і, як це часто відбувалося в цій частині Карпатського басейну, постраждала через неї. Представлене сьогодні видання дає уявлення про це минуле, про ці особисті історії», – зазначив дипломат. За його словами, він пишається тим, що проведенню дослідницької роботи і публікації книжки посприяло й міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.
Відтак увазі присутніх представили короткий фільм Аніти Мароші та Івана Габора Івана про титанічну працю, завдяки якій з’явилося видання. Професійну оцінку четвертої книжки серії спадщини Бендаса першим надав учитель богослов’я, історик, архіваріус, викладач Греко-католицького коледжу релігієзнавства ім. святого Атанасія Дьордь Янка. «Це видання має величезне значення для нашої греко-католицької церкви, адже було опрацьовано понад 7500 аркушів», – наголосив фахівець. Він зазначив, що йдеться про Мукачівську греко-католицьку єпархію, історія якої сягає XIV століття. Відбувся 125-річний історичний процес, перш ніж у 1771 році Папа Климент на прохання королеви Марії Терезії створив Мукачівську греко-католицьку єпархію з центром в Ужгороді. Вона мала понад 700 парафій у 13 повітах. Сьогодні своєю материнською церквою її вважають чотири нові єпархії.
Іштван Бендас фіксував біографії священників на аркушах розміром 11 х 21 сантиметрів. «Дякувати Богу, спадщина Бендаса пережила чимало лихоліть, роки гоніння, апетити гризунів і збереглася…» – зауважив Дьордь Янка, а відтак подякував Аніті Мароші за масштабну роботу з обробки нотаток та написання біографій.
Історик, викладач Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Імре Сакал у своїй оцінці зазначив: «Вивчаючи ці дані, можна побачити надзвичайно розгалужену мережу єпархії. Її діяльність відображається в стосунках між регіонами, між культурними установами та між родинами священників. Якщо створити з цього візуальну базу даних, вона стала б у нагоді для дослідників історії краю та родинних дерев, для етнографів».
Далі про роботу над виданням, зокрема про пошук фотографій, розповіли священник Іштван Мароші та його дружина Аніта. За їхніми словами, книжка не змогла вмістити всі дані, але вони представлені в електронному вигляді. Насамкінець автори відповіли на запитання аудиторії.
Ректор Закарпатської духовної академії імені Блаженнішого Теодора Ромжі архімандрит Петро Бейреш після презентації повідомив, що цього року всі греко-католики починають піст і святкуватимуть Різдво одночасно. Згідно з візантійськими традиціями, піст триває 40 днів. «Усе це для того, щоб усередині нас народилася нова людина, щось нове і прекрасне», – зазначив ректор. Від імені єпископа Ніла Лущака він вручив грамоту Аніті Мароші за роботу над обробкою письмових документів під час складання довідника про священників.
Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Історичний довідник про священників Мукачівської греко-католицької єпархії – результат багаторічної науково-дослідницької праці греко-католицького каноніка Іштвана Бендаса – представили в стінах Греко-католицького фахового коледжу ім. Елемира Орту...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1700576400
[modified] => 1700575677
)
[title] => Побачив світ довідник про греко-католицьких священників
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=169906&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 169852
[uk] => 169906
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 169864
[image] => Array
(
[id] => 169864
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-scaled.jpg
[original_lng] => 645396
[original_w] => 2560
[original_h] => 1710
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-1536x1026.jpg
[width] => 1536
[height] => 1026
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-2048x1368.jpg
[width] => 2048
[height] => 1368
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc02409-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1710
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 4139
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 169864
[_edit_lock] => 1700568477:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_554e4bb25890437f84d76bd5d1797b9b] =>
[_oembed_time_554e4bb25890437f84d76bd5d1797b9b] => 1700569207
[_oembed_464d4ba2b1a01d7382b7d9454fcf94cc] =>
[_oembed_time_464d4ba2b1a01d7382b7d9454fcf94cc] => 1700569207
[_oembed_771be141fd6bbecf9d71ca73d17b783f] =>
[_oembed_time_771be141fd6bbecf9d71ca73d17b783f] => 1700569207
[_oembed_ab09953a32d0806984336548237b303a] =>
[_oembed_time_ab09953a32d0806984336548237b303a] => 1700569207
[_oembed_496f200a8a74c54bac9871ce1a5b704b] =>
[_oembed_time_496f200a8a74c54bac9871ce1a5b704b] => 1700569208
[_oembed_359ebef01ed9473bcbd5362075cc7ca5] =>
[_oembed_time_359ebef01ed9473bcbd5362075cc7ca5] => 1700569208
[_oembed_08224fdd5b4c865af4539c8ea0873fa4] => {{unknown}}
[_oembed_ae68b360d663343242c274dc89555edc] => {{unknown}}
[_oembed_de1b275e364c2b7c9252cb3504187523] => {{unknown}}
[_oembed_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] =>
[_oembed_time_41898ad87225d1db1f317e70d2c71c06] => 1730148173
[_oembed_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] =>
[_oembed_time_7af5393176c6087e20fcd3f2ef2ad895] => 1732107929
[_algolia_sync] => 508424460000
[_oembed_0478da103560e833d3b57fcd9f668089] =>
[_oembed_time_0478da103560e833d3b57fcd9f668089] => 1749719219
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 292160
[1] => 304437
[2] => 30913
)
[tags_name] => Array
(
[0] => книгa
[1] => мукачево
[2] => священник
)
)
[6] => Array
(
[id] => 121203
[content] =>
Видання на 300 сторінок про творчість скульптора Петера Матла вперше презентували на Закарпатті в Угорському домі ім. Мігая Мункачі в Мукачеві. Наприкінці березня у Будапешті вийшов друком арт-бук, що презентує творчість скульптора.
Видання розповідає про творчий шлях лауреата Премії ім. Мункачі та представляє його роботи з різьблення по дереву та каменю на різноманітну тематику.
книгa (Сторінка 1)
