Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло чотирьох російських артистів театру та цирку до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці (так званий чорний список).
Про це йдеться у наказі Міністерства культури на офіційному сайті.
До списку потрапила акторка театру і кіно Катерина Гусєва; актор театру, секретар Союзу театральних діячів рф, член партії Єдина росія Сергій Кабайл; генеральний директор Великого Московського державного цирку на проспекті Вернадського Едгар Запашний; художній керівник Великого Московського державного цирку на проспекті Вернадського Аскольд Запашному.
За даними Мінкульту, зараз у «чорному списку» російських артистів перебуває 236 осіб.
Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький повідомив, що кожен 5-й діяч культури з тих, що виїжджають з України за дозволом від Мінкульту, залишається за кордоном.
Микола Точицький взяв участь у дискусії проєкту „Нова країна” від LB.ua та EFI Group „Українська культура як один із головних інструментів нашої перемоги”. Під час заходу він повідомив, що йому щодня надходить близько 100 заяв із запитом про виїзд за кордон.
„Протягом останніх років мала б бути створена база, відповідно до якої митці могли б виїжджати за кордон. Але її нема. Мені щоденно доводиться розглядати по 100 заяв на виїзд, більшості з цих імен я не знаю, доводиться витрачати час на пошук інформації. Також маю зауважити, що з пʼяти тих, хто виїхав, один не повертається”, – зазначив міністр.
Точицький зауважив, що на шляху до ЄС Україні доведеться ухвалити та імплементувати багато важливих змін. Зокрема, звернути окрему увагу на питання збереження спадщини.
„Вже зараз і ЮНЕСКО, і ЄС мають до нас чимало претензій щодо захисту нашої культурної спадщини. Без виконання директив ЮНЕСКО щодо захисту культурної спадщини, не бачити нам ЄС”, – наголосив очільник Мінкульту.
Він також акцентував, що не підтримує ідею децентралізації та передання на місця питань, пов’язаних зі збереженням об’єктів спадщини, з визначенням буферних зон тощо.
Під час дискусії міністр додав, що кожна сфера культури потребує окремої стратегії – театри, мистецтво, бібліотеки тощо, – і запевнив, що міністерство працює над цим. У березні 2025 року Мінкультури буде готове презентувати п’ять стратегій.
[type] => post
[excerpt] => Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький повідомив, що кожен 5-й діяч культури з тих, що виїжджають з України за дозволом від Мінкульту, залишається за кордоном.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1729025640
[modified] => 1729021008
)
[title] => Кожен п'ятий діяч культури, який виїхав за кордон, не повертається в Україну, - Мінкульт
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=218696&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 218731
[uk] => 218696
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 218698
[image] => Array
(
[id] => 218698
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16.png
[original_lng] => 473641
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16-768x432.png
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16.png
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16.png
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16.png
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-16.png
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1729010208:8
[_thumbnail_id] => 218698
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 469
[translation_required_done] => 1
[_oembed_4dcb4c7cdbb3eee311197ecf9f194027] =>
[_oembed_time_4dcb4c7cdbb3eee311197ecf9f194027] => 1729184181
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 83662
[1] => 78207
[2] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => кордон
[1] => мінкультури
[2] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 146303
[content] =>
Міністерство культури та інформаційної політики внесло до Національного переліку п’ять нових елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Про це йдеться в наказі Мінкультури №234 від 4 травня.
Так, до Національного переліку включено:
традицію рогозоплетіння села Щитки та Писарівка Вінницької області;
традицію вбирання могильних хрестів у Рівненському Поліссі;
приготування української традиційної страви «Голубці»;
культуру традиційного вівчарства Бессарабії та знань, пов’язаних із ним;
традицію «віншування Василів» у селі Липівка Рогатинської громади Івано-Франківської області.
На сьогодні в цьому переліку є 68 елементів.
Нагадаємо, минулого року український борщ внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
На виконання закону «Про медіа» на сайті Міністерства культури та інформаційної політики опублікували перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Відповідний перелік складає МКІП на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення», – пояснив міністр.
За його словами, список складений і є чинним станом на 31 березня 2023 року. До нього увійшли 211 осіб. Серед них – російські актори Вєра Алєнтова, Іріна Алфьорова, Сєрґєй Бєзруков, Міхаіл Боярский, Іван Охлобистін, Міхаіл Порєченков, Олег Табаков. А також російські музичні виконавці Олег Газманов, Стас П’єха, Алєксандр Розенбаум, Альона Апіна, Надєжда Бабкіна, Алєксандр Буйнов.
У списку позначений також сербський кінорежисер Емір Кустуриця. Також до списку увійшли актори Жерар Депардьє, Мікеле Плачідо, Стівен Сігал та боксер Рой Джонс (молодший).
Крім того, у списку під номером 74 перебуває співак Іосіф Кобзон, який помер 30 серпня 2018 року. Поруч з деякими іменами зазначено, з якого періоду їх віднесено до цього переліку.
Необхідно включити експертну оцінку того, у який спосіб має відбуватись взаємодія країни із соціальною мережею Telegram.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка в інтерв’ю агентству „Інтерфакс-Україна”.
„Telegram створив у собі спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон „Про медіа”, відкриті, відомі їх власники, є певна звітність тощо. Тому телеграм – це питання, яке потребує реально експертного обговорення”, – розповів Ткаченко.
Як відзначив міністр, месенджер здатний швидко доносити інформацію, зокрема й до населення, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях. Водночас він містить велику кількість російської активності.
„Окрім того, у Telegram немає зворотного зв’язку. Який він не був би у Facebook чи Google, але він є, ми принаймні знаємо, до кого звертатися. До кого звертатися в Telegram, це питання непросте”, – додав він.
Відповідаючи питання, чи планують в Україні запроваджувати державний контроль щодо Telegram або заборону, міністр відзначив, що радше йдеться саме про регулювання.
„Тому що Telegram-канали збирають кошти, і ми не знаємо чи платять вони податки – це перше питання. Друге питання – це знов таки з точки зору прозорості, власності, співпраці з суспільством, і розуміння того, у який спосіб ця взаємодія відбувається”, – пояснив Ткаченко.
Він зауважив, що питання регулювання поки що перебуває лише на стадії „давайте поговоримо”, однак настав час все ж включити експортну оцінку того, у який саме спосіб повинна відбуватись взаємодія міє країною та месенджером.
Зокрема Ткаченко поскаржився на ігнорування діалогу з міністерством представниками соцмережі.
„Їм це не потрібно, тому що вони перебувають повністю поза зоною регулювання. Їм це не цікаво, вони існують у своїй бульбашці. Користуючись нагодою запрошуємо їх до діалогу”, – додав міністр.
Відповідаючи на питання, чи існує зв’язок між Telegram та російськими спецслужбами, Ткаченко відповів, що „переконатися в тому, що там є ФСБ-шні сліди, чи ще чиїсь, досить непросто. Але той факт, що комунікації з Telegram немає, викликає багато запитань і сумнівів”.
В Україні може бути посилено відповідальність за порушення правил виїзду та повернення до України чоловіків призовного віку.
Про це йдеться у заяві Міністерства культури та інформаційної політики України.
З метою запобігання порушенням правил перетину державного кордону, МКІП разом з правоохоронними органами буде ініціювати посилення відповідальності за порушення правил виїзду чоловіків артистів.
„Наразі МКІП підготовлено та подано на затвердження Уряду більш жорсткий порядок отримання дозволів на тимчасовий виїзд за кордон чоловіків призовного віку”, – повідомили в міністерстві.
Зазначимо, що ініціатива від Мінкульту була висунута на фоні конфлікту зі стендап коміком Андрієм Щегелем. Раніше стало відомо, що діяч культури втік з України у Туреччину, відзначивши, що „втомився від війни”. Для перетину кордону він скористався дозволом на виїзд від Мінкульту.
„МКІП сприяє виїздам різних митців, творців, художників, артистів, музикантів, журналістів тощо, які свідомі своєї справи та громадянської позиції, але через подібні випадки, як з Андрієм Щегелем, ситуація для тих, хто дійсно боронить Україну та веде боротьбу на культурному фронті, ускладнюється”, – заявили в Мінкульті.
Крім того, в міністерстві повідомили, що ситуацію з порушенням наданого Щегелю права виїзду з обов’язковим поверненням до України та ухиленням від мобілізації буде взято під контроль правоохоронців.
„Дії коміка є неприпустимими в умовах воєнного стану, в час, коли переважна більшість свідомих чоловіків залишаються країні та готові воювати за збереження нашої держави”, – підкреслив Мінкульт.
«Подолання наслідків русифікації та тоталітаризму – як ніколи на часі. Наразі МКІП вже прийняло рішення про зняття з державного обліку пам’ятників діячам радянської доби», – йдеться у повідомленні.
Наприклад, в Києві можуть бути перенесені або демонтовані пам’ятник-погруддя О.М.Бойченка, бюсти В.Н.Боженка та Н.К.Крупської, пам’ятники М.П.Кирпоносу, М.В.Фрунзе, С.А.Ковпаку, меморіальна дошка на будинку штабу округу на честь Маршала Радянського Союзу Г. Жукова та багато інших.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко відреагував на скандал із серіалом Netflix «Емілі в Парижі», де українку зображають неосвіченою та провінційною.
Він зазначив, що у другому сезоні серіалу карикатурний образ українки є неприйнятним та образливим. Міністра обурило, що таким чином серіал формує викривлений образ українок, які «крадуть, хочуть отримати все задарма та бояться депортації».
«Так не має бути, тому я направлю текст нашої позиції Netflix», — написав міністр.
Зазначимо, що у четвертій серії киянка на імʼя Петра приїхала до Парижа, де на курсах французької познайомилася з головною героїнею Емілі. Дівчата вирушили разом на прогулянку, щоб попрактикуватися у французькій. За сюжетом, Петра сказала: «Люблю все безкоштовне», а потім винесла речі з магазину, не заплативши за них.
Емілі присоромила українку за цей вчинок та сказала повернути одяг в магазин. Натомість Петра відповіла українською: «Ти шо здуріла? Я не можу такого зробити, мене ж за це депортують».
