За тисячу днів повномасштабної війни з рф загинуло 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500.
Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий у Facebook.
За його словами, з початку вторгнення росія забрала життя 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали будинок, 16 університетів залишили рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншій стороні лінії фронту.
«Незважаючи на втрати, незважаючи на руйнування, незважаючи на небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, дає надію та впевненість у майбутньому», – написав Лісовий.
Міністр зазначив, що на сьогодні діти поступово повертаються до шкіл, а самі школи відновлюються, наповнюються підручниками та обладнанням.
Понад 40 тис. дітей вчаться в українських школах онлайн, перебуваючи в окупації. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Це понад 40 тисяч дітей. Відмінність від тимчасової окупації 2014 року в тому, що наші так звані «давно окуповані» території не мають цих інституційних закладів освіти, і відстежити тих дітей зараз в нашій системі освіти вкрай важко. А на територіях, окупованих після 2022 року є заклади освіти, які переїхали фізично, але юридично числяться, де й були», – розповіла посадовиця.
Як пояснила Кузьмичова, наприклад, школа з Енергодару працює віртуально в Києві, заняття ведуть дистанційно, частина дітей зі школи розкидана по Україні, частина за кордоном, і ті, хто перебуває в окупованому Енергодарі.
За словами заступниці міністра, для цих дітей внесено зміни у положення про індивідуальну форму освіти, зокрема в частині педагогічного патронажу. І для дитини за цією формою вчитель будує індивідуальний графік навчання, що дозволяє підлаштовувати його під потреби дитини, наголосила Кузьмичова.
Раніше Надія Кузьмичова повідомила, що рівень знань українських підлітків відстає на два роки, що загрожує економічному та соціальному розвитку України.
«Наслідки освітніх втрат, які вже бачимо сьогодні, надзвичайно серйозні. За даними PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини – вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни», – сказала заступниця міністра.
До слова, з 2027 року старша школа в Україні докорінно зміниться. Учні зможуть самостійно обирати предмети та профілі навчання залежно від інтересів.
Крім того, з 2027 року старшокласники в Україні будуть навчатися на рік довше. Як пояснило Міносвіти, це потрібно для того, аби школярі приходили до університету більш підготовленими.
МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.
Нижче МОН відповідає на найпоширеніші питання щодо нової опції:
Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
Натискайте кнопку „Продовжити” та підтверджуйте заяву.
Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
Чи можна залити анонімну скаргу?
Якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції:
не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію.
Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.
Чи потрібно зазначати особисту інформацію?
Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію.
Чи потрібно надавати додаткові докази або свідчення, коли повідомляю про булінг?
В анонімній заяві достатньо лише у тексті описати випадки булінгу, які відбулися. Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це не обов’язково, але значно полегшить процес розслідування.
Що відбувається після того, як я надіслав/-ла заяву?
Надіслану заяву отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.
Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.
Чи можуть однокласники дізнатися, що хтось повідомив про булінг?
Ні, заяву можуть бачити лише директор/-ка школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.
Що робити, якщо я помітив/-ла булінг, але не є його жертвою?
У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.
Що робити, якщо є страх повідомляти про булінг через можливу помсту з боку однокласників?
Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.
Українських школярів 1–4 класів забезпечили безкоштовним одноразовим харчуванням з цього місяця.
Про це повідомила пресслужба МОН.
«З жовтня уряд забезпечить безкоштовним одноразовим харчуванням учнів 1–4 класів. Для цього з ініціативи президента України на 2024 рік із бюджету виділено 2 мільярди гривень, які будуть передані місцевим громадам у формі субвенції», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що раніше гарячими обідами забезпечували лише учнів пільгових категорій, а фінансування покривалося за рахунок місцевих бюджетів.
А державна субвенція допоможе гарантувати належний рівень харчування для всіх учнів початкових класів, а також сприятиме формуванню правильних харчових звичок із раннього віку, додали у МОН.
В Україні триває вступна кампанія у виші у 2024 році. Цьогоріч 6284 абітурієнти, яким запропонували бюджетне місце, від нього відмовилися.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. І уточнив, що з них 4842 (77%) вступили до українських університетів (приватних чи державних) на контракт.
Посадовець каже: достатня кількість із цих вступників скористалася державним грантом, аби вступити справді туди, куди хотіла, а не туди, де було бюджетне місце.
Ще 1442 вступники із цих 6284 – це ті, хто відмовився від бюджетного місця, але й не вступав до українського ЗВО взагалі. Найімовірніше, вони вступили за кордоном. Сумно, адже це реальні втрати для нашої країни,
– заявив Винницький.
Але додав, що в умовах війни це дуже маленька цифра – менш як 1% від усіх тих, хто вступив цьогоріч, й приблизно 2% від тих, кому запропонували бюджетне місце.
Будь-яка втрата топових абітурієнтів – це погано. Але тішить те, що цього року насправді дуже мало топових вступників обрали закордонні університети,
– зазначив заступник Лісового.
За його словами, це свідчить про привабливість української вищої освіти, її конкурентоспроможність, а також про патріотизм нашої молоді.
Міністерство освіти і науки вбачає за необхідне інтегрувати в освітній процес медіаграмотність та інформаційну безпеку, а також фінансову грамотність.
Про це в інтервʼю hromadske повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
«Медіаграмотність та інформаційна безпека — справді важливе питання. Цей компонент інтегруватимемо в освітній процес — відповідні навички будуть складником різних предметів», — зазначив він.
Сташків каже, що з цим окремо допомагають партнери — організації, які працюють з дітьми. Вони проводять для них тренінги, як правильно поводитися в інтернеті, як перевіряти інформацію, розпізнавати фейки тощо.
«Ми розвиватимемо у школярів і фінансову грамотність. Як управляти особистим бюджетом, заробляти кошти, не потрапляти на гачок шахраїв. Зараз спільно з Національним банком наше міністерство працює над впровадженням такого курсу з 8 класу в наступному навчальному році», — розповів посадовець.
В Україні розпочали масштабне опитування про реальний стан освіти, яке триватиме 10 днів.
Про це на щорічній конференції освітян оголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Зазначається, що опитування допоможе отримати від викладачів, батьків та дітей інформацію про реальний стан освіти.
„Основа ефективних управлінських рішень – це якісні дані. Важливо, щоб уряд й освітяни були в одній системі координат. Саме тому запускаємо національне опитування для батьків, дітей і вчителів, щоб дізнатися фідбек про систему освіти. Опитування допоможе отримати якісну інформацію про те, що відбувається у сфері освіти, пріоритезувати наші дії та спланувати наступний рік роботи”, – заявив Федоров.
Для кожного українця опитування – це можливість поділитися власною думкою про проблеми в системі освіти, які потребують першочергового розв’язання. А також оцінити, наскільки ви задоволені якістю навчання.
Хто може взяти участь в опитуванні
Участь в опитуванні можуть взяти:
батьки дітей дошкільного віку;
школярі та їхні батьки;
студенти профтехів і їхні батьки;
студенти закладів вищої освіти та їхні батьки;
усі інші дорослі українці.
Також повідомляється, що опитування триватиме 10 днів.
Опитування проводить Міносвіти спільно з Мінцифрою за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Міжнародним та іберо-американським фондом адміністративної і державної політики (FIIAPP).
У разі виникнення такої потреби Україна забезпечуватиме освітній процес дітям у Курській області.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький на брифінгу, інформує Інтерфакс-Україна.
Водночас про переміщення неповнолітніх на територію України не може бути мови.
„Міжнародне гуманітарне право не дозволяє переміщення в умовах окупації або військових дій неповнолітніх громадян через кордон. Ми дуже сильно засуджуємо нашого ворога, який переміщує дітей українських громадян на територію російської федерації. Ми вважаємо це фундаментальним порушенням людських прав. Тому однозначно не йдеться про будь-яке переміщення дітей із Курської області на територію України”, – сказав Винницький.
Він пояснив, якщо ситуація триватиме далі так, як вона розвивається зараз, то наприкінці вересня – на початку жовтня доведеться складати план того, як забезпечувати освіту на тих територіях неповнолітнім дітям.
Також Винницький зазначив, що в Міносвіти озвучили ідею приєднання сільськогосподарського технікуму в Суджі до Сумського національного аграрного університету, проте жодних дій для цього поки що не робилося.
Старшокласникам в Україні викладатимуть оновлений предмет „Захист України”. Модельна навчальна програма для 10-11 класів отримала гриф „Рекомендовано”.
Що вивчатимуть школярі, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
У МОН зазначають, що оновлення програми сприятиме формуванню національної свідомості та життєво необхідних навичок у молоді.
Модельна навчальна програма „Захист України” матиме особливості:
курс буде єдиний для всіх учнів, що забезпечить рівні можливості незалежно від статі;
учні вивчатимуть актуальні теми – від військових технологій до інформаційної безпеки;
старшокласники здобудуть практичні навички зі стрілецької підготовки, орієнтування на місцевості, такмеду;
фокус буде спрямований на цивільний захист та планування майбутнього.
Діти вивчатимуть:
у 10 класі: основи національної безпеки, управління і планування, озброєння та військова техніка;
в 11 класі: розвиток військових технологій, інформаційна війна, захист цивільного населення.
„Тепер щомісяця школярам проводитимуть навчальний день для глибшого занурення в обладнаних осередках із сучасним обладнанням симуляторами дронів, стрілецькими тренажерами. А найголовніше – підготовленими викладачами”, – зазначають у міністерстві.
МОН повідомило про розподіл бюджетних місць для вступників на бакалаврат та медичну магістратуру. Рекомендації до зарахування на бюджет доступні в електронних кабінетах вступників.
Бюджетні місця в закладах освіти цього року отримали 69 603 вступники на бакалаврат (медичну магістратуру), повідомили у Міністерстві освіти та науки у суботу.
Вступники на бакалавра, як вказано, уже можуть переглядали статус заяв на вступ і побачити рекомендації до зарахування на бюджет в e-кабінетах.
„Загально, за підсумками автоматичного розподілу місць, 69 603 вступники на бакалаврат (медичну магістратуру) пройшли на бюджет”, – повідомили у МОН у соцмережах.
У міністерстві пояснили, як зрозуміти, що отримано рекомендацію на бюджет: „Навпроти однієї з поданих заяв статус зміниться на „Рекомендовано (бюджет)”.
