Усі вчителі закладів загальної середньої освіти отримуватимуть щомісячні доплати до заробітної плати від 1 січня 2025 року. На це не впливатиме стаж педагога чи місце розташування закладу, в якому він працює.
Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в ефірі телемарафону, пише УП.Життя.
За його словами, механізм виплати доплат не потребуватиме будь-яких додаткових дій від учителів – його забезпечить МОН.
У державному бюджеті на 2025 рік на цю потребу виділять 12 мільярдів гривень, які держава отримує від іноземних партнерів, як і кошти на інші видатки соціальної сфери.
Водночас розроблений відомством сценарій підняття зарплати для педагогічних працівників потребує щонайменше 40 мільярдів гривень.
„У нас розроблений сценарій підняття зарплати, який потребує за поетапного впровадження 40 мільярдів гривень. При одномоментному підвищенні для всіх педагогічних працівників – 300 мільярдів гривень.
Тому ми вирішили використати наявні кошті, аби зробити таку доплату”, – пояснив очільник МОН.
У відомстві планують збільшувати розмір доплат для вчителів, якщо для цього з’являться додаткові кошти, каже міністр.
Крім того, у „фокусі уваги” залишається питання підвищення заробітних плат для інших педагогічних працівників, зокрема закладів професійної-технічної, дошкільної освіти та коледжів.
За словами Лісового, МОН працює над розробкою механізмів доплат для цих категорій, однак фінансування цих витрат здебільшого покладено на органи місцевого самоврядування.
„Нам потрібно розробити механізми, які дозволять платити більше тим громадам, які мають на це можливості”, – зауважив міністр освіти.
Нагадаємо, 8 листопада міністр освіти і науки Оксен Лісовий анонсував доплати до зарплат для педагогічних працівників шкіл.
За його словами, вчителі отримають надбавки в розмірі:
1000 гривень з 1 січня 2025 року (1300 гривень до сплати податків);
2000 гривень з 1 вересня 2025 року (2600 гривень до сплати податків).
Україна планує перенести початок занять у школах на 10 годину і продовжити зимові канікули, щоб знизити споживання енергії в пікові періоди.
Міністерство освіти та науки зробило рекомендаційний лист щодо того, щоб розпочати навчальний рік раніше в теплий сезон, зробити більші зимові канікули і завершити навчальний рік пізніше в закладах вищої освіти, фахової передвищої освіти і профтехосвіти. У школах навчальний рік не планується розпочинати раніше, але, можливо, буде змінено розклад занять, зміщуючи початок занять у школі на 10-у годину. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ми працюємо з графіками навчання, з розкладами навчання. Сьогодні заклади вищої освіти, фахової передвищої освіти і профтехосвіти – ми вже зробили рекомендаційний лист щодо того, щоб розпочати навчальний рік раніше в теплий сезон, зробити більші зимові канікули і завершити навчальний рік пізніше. Таким чином у піковий період холодів перемістити канікули, збільшити зимові канікули. Щодо шкіл. Ми не будемо розпочинати навчальний рік раніше. Ми будемо працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо, там, де немає позмінного навчання, зміщуючи початок занять у школі на 10-у годину. Зараз працюємо над цими рекомендаціями
– сказав Лісовий.
Він зазначив, що забезпечення технічними засобами закладів освіти лягають на плечі органів місцевого самоврядування.
„У нас біля 30 відсотків закладів освіти забезпечено генерацією, але ця генерація різна. Є доволі потужна, яка дозволяє закладу освіти працювати, якщо ми говоримо про заклади загальної середньої освіти. Будемо в крайніх випадках повертатися до змішаного або до онлайнового навчання в якихось пікових складних періодах”, – додав Лісовий.
«Це – війна не просто армій. Це – війна цінностей. Це – війна екзистенційна. Це – війна вибору кожної людини. Це – війна всередині кожного громадянина, коли він встає вранці й думає: що я можу зробити сьогодні для того, щоб у цій війні добра і зла перемогти всередині себе і своїм внеском примножити перемогу в ціннісному вимірі».
Правопис «рф» з великої літери – це вимога нормопроектування, що використовується в офіційних документах. Але діти у школах під час уроків у своїх роботах можуть писати назву країни-терориста з маленької літери.
Таку думку висловив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
Зокрема, він пояснив, що у наказах МОН росію пишуть із великої літери, оскільки цього вимагають норми правопису.
«Що таке росія і хто такі росіяни мені добре відомо з досвіду моєї сімʼї, власного досвіду та досвіду моїх побратимів. Буквально з нуля. Буквально із нуля. Правопис «рф» з великої літери – помилка, але вимога нормопроектування. Без такої поправки Мін’юст не зареєстрував би наш наказ, який визначає особливості навчання українських школярів, які зараз перебувають за кордоном», – написав Лісовий у Facebook.
У коментарях до публікації главі МОН задали питання, чи не проти він, щоб діти в українських школах писали у своїх творах назву країни-агресора з маленької літери. Лісовий відповів, що він «тільки за».
Пріоритетом на 2023/2024 навчальний рік є фізична й ментальна безпека школярів, зокрема 84% навчальних закладів вже мають облаштовані укриття.
Про це написав міністр освіти й науки Оксен Лісовий у п’ятницю.
„Вітаю всіх з 1 вересня! Школярів, студентів, педагогів і кожного, для кого цей день – про новий старт. Пріоритет №1 на 2023/2024 навчальний рік – безпека. І фізична, і ментальна”, – наголосив він.
Міністр зазначив, що навчальний рік розпочинається все ще в умовах війни, що створює додаткове навантаження і тиск на кожного українця.
„Безумовно, почуватися в повній безпеці ми зможемо лише після нашої перемоги, а нині, поки українське військо активно працює над цим, нам залишається дбати про себе й одне одного. Незалежно від того, навчаєтеся ви в класі чи з дому, – спускайтеся в укриття одразу після сигналу тривоги. Водночас піклуйтеся про своє ментальне здоров’я і здоров’я дітей. Будьмо чуйними й відкритими надавати підтримку й отримувати її”, – додав він.
За його словами, 12 975 шкіл працюватимуть від сьогодні у різних форматах: очно, дистанційно та змішано.
Крім того, 3 951 000 учнів повертаються до навчання – як дистанційно, так і у класах.
„84% шкіл мають облаштовані укриття, наявність яких є базовою вимогою для повернення закладу до очного навчання. За кошти державної субвенції в 1,5 млрд грн також уже затверджено 281 проєкт для будівництва, реконструкції та капітального ремонту сховищ в областях”, – зазначив Лісовий.
Також 493 шкільні автобуси вже закупили для 18 областей. 165 доставили у регіони, решта надійде у жовтні, листопаді та грудні.
Лісовий додав, що 96 і 35 тисяч гаджетів уже отримали вчителі та школярі відповідно. Ще понад 40 тисяч будуть доставлені учням до кінця цього року.
А також уточнив, що 66% – стільки підручників від загальної потреби для 6 класу НУШ надруковано за кошти держбюджету. Для 5 класу за підтримки донорів надрукували українську мову, математику, природничий цикл, польську мову. Для того, щоб закрити стовідсоткову потребу у підручниках продовжуємо перемовини з донорськими організаціями та шукаємо ресурс усередині країни.
Міністр наголосив, що українська освіта є дуже стійкою та різноманітною, і подякував кожному, завдяки кому українські діти мають можливість повертатися до навчання кожного 1 вересня.
Міністерство освіти і науки України вважає пріоритетом безпеку учасників навчального процесу. Тож повернення до очного навчання буде залежати від регіону.
Про це міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив на „Серпневій” конференції щодо нового бачення трансформації освіти в Україні.
„У кожному регіоні по різному (відбудеться повернення до очного навчання, — ред.) в залежності від безпекових умов. Безпеку ми пріоритезуємо. Ми підвищуємо вихід дітей на очне навчання. Близько 500 тисяч дітей повернуться до аудиторного навчання”, — сказав він.
За словами міністра, сьогодні 67% закладів освіти забезпечені укриттями, 75% з них це саме школи. Уряд виділив 1,5 млрд гривень на укриття і „зараз готується великий проєкт щодо укриттів за кошти ЄС і кошти, які виділяються на відновлення країни.
„На жаль, не всюди де діти і колективи педагогічні хочуть вивести дітей в офлайн така можливість є, тому що питання не лише в сховищах. Насправді не всюди, де є укриття, можна вивести дітей на очне навчання. Є такі регіони як Харків, Запоріжжя, де підліт ракет набагато коротший, ніж той час, який потрібен для того, щоб спуститись в укриття. тому ОВА сьогодні приймають рішення виходячи з кожної локальної ситуації”, — сказав Лісовий.
Реформа дійшла і до закладів дошкільної освіти. Так, вона передбачатиме перехід від принципів догляду за принципами розвитку дитини.
Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий на пресконференції у сьогодні, 25 серпня.
„Щодо дитячого садка – це перехід від принципів догляду до принципів розвитку дитини, це гарантоване місце у закладі дошкільної освіти, це нова система оплати праці педагога-дошкільника, це легший вхід у професію” – сказав він.
За його словами, загалом трансформація дошкільної освіти передбачатиме:
створення умов для функціонування гнучкої та оптимальної мережі різних типів освітніх послуг для дітей раннього та дошкільного віку;
оновлення системи професійної підготовки педагогічних кадрів (нова якість та підхід до підготовки та перепідготовки кадрів);
забезпечення умов для якісного підвищення кваліфікації та професійного зростання працівників сфери освіти дітей раннього та дошкільного віку;
створення умов для залучення волонтерів до системи освіти дітей раннього та дошкільного віку;
розроблення вимог до проектування трикомпонентного освітнього середовища (фізичне середовище, соціальне середовище, структура дня);
створення системи зовнішнього моніторингу якості дошкільної освіти; забезпечення гідних умов праці працівників дошкільного освіти.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий вважає за необхідне відійти від парадигми, що професійно-технічна освіта – це опція навчання лише після школи.
„Скількох ви знаєте людей, які здобули вищу освіту, жодного дня не працювали за фахом і йшли на якісь курси, щоб здобути нову професію – графічного дизайнера, колориста, будівельника чи ІТ-спеціаліста? Упевнений, що таких прикладів – безліч. У підсумку маємо ситуацію, коли люди витрачають час і гроші на освіту, яка їм насправді й не потрібна, а потім витрачають ті самі час і гроші знову, аби перевчитися іншій спеціальності”,- йдеться у повідомлені.
За його словами, сучасна професійно-технічна освіта – це оптимальне рішення, щоб здобути бажану професію і якомога швидше вийти на ринок праці, що особливо актуально в умовах війни.
„Тож наше завдання на сьогодні зробити професійну освіту гнучкою, інклюзивною та витривалою. (…) Важливим аспектом є навчання і професійний розвиток протягом життя. Ми маємо вийти з парадигми, де профтех – це опція навчання лише після школи, адже це також вдалий варіант освіти для дорослих”, – написав міністр.
«Кількість предметів у школі має бути раціональною, і вона має бути не збільшена, а зменшена», — вважає Лісовий.
Міністр також зазначив, що планує спростити навчання дітей, які перебувають за кордоном і навчаються одночасно в українських та іноземних школах, сильно перевантажуючись.
«Тут вони повинні якийсь вибір робити: нам треба зробити так, щоб вони цей вибір не робили. Максимально спростити їм навчання у школах, залишивши наше бачення. Так, залишити унікальні наші предмети, універсальні предмети зараховувати. Тут теж є складнощі в синхронізації програм, але ми повинні це зробити», — розповів міністр.
Серед інших своїх першочергових цілей Лісовий назвав такі:
забезпечити офлайн-навчання для якомога більшої кількості дітей та організувати якісне онлайн-навчання там, де очно вчитися неможливо;
максимально цифровізувати систему освіти, зокрема для відкритої роботи з донорами в умовах відбудови України.
