У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, мета якого – розблокувати проєкт будівництва Музею Революції Гідності на вулиці Героїв Небесної Сотні в Києві.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії „Слуга Народу” Олена Шуляк.
За її словами, пропонується створити спеціальний правовий режим, у межах якого низку дозвільних процедур для цього обʼєкта буде спрощено, що дозволить його нарешті добудувати, оскільки через правові колізії цей процес свого часу було заморожено.
Як зазначила Шуляк, днями за ініціативи віцепремʼєр-міністерки Ірини Верещук у парламенті зареєстрували законопроєкт №14166 „Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності”. Він передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва Музею Революції Гідності, яке було заблоковано бюрократичними перепонами – складними дозвільними процедурами, статусом охоронної зони, правовими колізіями.
„Йдеться про скасуванння для цього об’єкта обмежень, встановлених Законами України „Про регулювання містобудівної діяльності”, „Про автомобільні дороги”, „Про охорону культурної спадщини”. Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний обʼєкт”, – пояснила перша авторка законопроєкту Олена Шуляк.
Парламентарка зазначила, що в законопроєкті йдеться конкретно про здійснення проєктування й будівництва Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур. Для цього законотворці пропонують:
Доповнити Закон України „Про регулювання містобудівної діяльності” новими положеннями, якими передбачається, що дія частини третьої статті 24 не поширюється на надання земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні в місті Києві Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні.
Встановити можливість проєктування та будівництва об’єкта без отримання містобудівних умов і обмежень та без урахування режимів використання земель, визначених Законом України „Про охорону культурної спадщини”.
Доповнити Закон України „Про автомобільні дороги” нормою, згідно з якою дія частини другої статті 18 не поширюється на будівництво на цих земельних ділянках
Водночас, акцентувала Олена Шуляк, цей законопроєкт спрямований на врегулювання питань реалізації виключно цього об’єкта державного значення й не змінює загальних підходів до містобудівного та дорожнього регулювання.
„Меморіал Героїв Небесної Сотні – це фундамент нашої пам’яті, але попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень”, – повідомила Олена Шуляк.
У 2018 році, додала вона, держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності. Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії – все це фактично заморозило будівництво. Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування й спорудження цього унікального об’єкта.
„Як наслідок, далі етапу проєктних ескізів справа не просунулась. Тому за ініціативи Ірини Верещук ми з колегами з інших депутатських фракцій зареєстрували законопроєкт, який нарешті розблокує будівництво й дозволить виправити помилки тих, хто свого часу не довів справу до результату”, – резюмувала Олена Шуляк.
Більшість українців позитивно оцінюють Революцію Гідності. Події 2013-2024 років дали новий імпульс розвитку країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними КМІС, у 2015 році 63% вважали Революцію Гідності народним протестом на підтримку прозахідного розвитку проти 20%, які скоріше поділяли думку, що це була боротьба націоналістів за владу за підтримки Західних спецслужб. Ще 17% не мали визначеної думки.
У лютому 2025 року, тобто десять років потому і вже після повномасштабного вторгнення, думки з цього питання практично не змінилися: зараз 67% вважають Революцію Гідності народним протестом проти 18%, які сприймають її скоріше в негативному світлі. Ще 15% не змогли визначитися із своїм поглядом.Play Video
У лютому 2025 року респондентам також поставили запитання, а як у цілому українці оцінюють вплив Революції Гідності на подальший розвиток України.
Більшість (62%) респондентів обрали варіант, що, можливо, не так швидко і з певними проблемами, але загалом завдяки Революції Гідності Україна розвивається і рухається до кращої країни.
Натомість 24% поділяють скоріше негативну інтерпретацію – що через Революцію Гідності розвиток України був відкинутий назад, а країна і люди зазнали марних руйнувань і страждань. Решта 13% не змогли визначитися із своїми поглядами.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1000 респондентів 4-9 лютого 2025 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій). Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
20 лютого в Україні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні: людей, завдяки відвазі та громадянській відданості яких, змінено хід історії нашої держави. Цього дня згадуємо найтрагічніші дні масових розстрілів мітингувальників під час Революції Гідності десять років тому. Саме 20 лютого у Києві загинуло найбільше учасників протестів. Їх разом з іншими загиблими та смертельно пораненими упродовж зими і весни, назвали Героями Небесної Сотні. Учасники Революції Гідності загинули від рук силовиків і їхніх найманців через те, що боролися за демократичні цінності та територіальну цілісність України, були обурені корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближенням з Росією. Відтак офіційне число тих, хто належить до Небесної Сотні, – 107 осіб. Це люди різної національності і віку з усіх регіонів України та з-за кордону, підприємці, пенсіонери, науковці, митці, студенти… Революція Гідності стала трансформаційним, героїчним і драматичним феноменом для України. Український народ довів свою відданість свободі, заплативши, однак, найвищу ціну. Ця боротьба продовжується і нині.
