Борнейські слони, найбільш відомі як найменші живі слони у світі, були віднесені Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) до категорії “під загрозою зникнення” після десятиліть знищення середовища існування, конфліктів з людьми та дебатів щодо їхнього статусу як підвиду.
Унікальні для острова, на честь якого вони названі, борнейські слони характерно малі порівняно зі своїми родичами, зростом приблизно від 2,5 до 3 метрів (8,2-9,8 футів). Довгий час вважалося, що вони є підвидом азійських слонів, причому деякі вчені припускають, що вони були ізольовані від своїх материкових родичів близько 300 000 років тому, а інші вважають, що це сталося десь між 11 400 і 18 300 роками тому.
Це лише частина дебатів навколо місця борнейських слонів у тваринному світі, що значно ускладнює надання їм необхідного захисту.
Вважається, що залишилося лише близько 1 000 борнейських слонів, і їхня популяція продовжує скорочуватися через вирубку лісів, в яких вони мешкають, під лісозаготівлі та плантації пальмової олії, а також через нещодавнє загострення конфліктів з людиною.
На щастя, нове дослідження, проведене командою Музею природної історії (NHM) у Лондоні, підтвердило їхню класифікацію як підвиду азійських слонів і, відповідно, їхнє місце в Червоному списку МСОП як таких, що перебувають під загрозою зникнення.
Дослідження включало порівняння понад 120 черепів азійських слонів з колекції NHM, яке виявило деякі ключові відмінності борнейських слонів від їхніх більших родичів: їхні голови ширші, а в тій частині черепа, де мав би бути хобот, проміжок вужчий.
Поєднайте це з генетичними дослідженнями, які також показали чіткі відмінності між ними, і бам – ви отримали підтверджений підвид.
Сподіваємося, що завдяки цьому дослідженню і класифікації борнейських слонів як підвиду, зусилля по їх збереженню будуть посилені.
“Збереження біорізноманіття означає збереження природної мінливості на всіх рівнях – не тільки різних видів, але й унікальних популяцій всередині виду”, – сказав професор Адріан Лістер, палеобіолог з NHM і член команди, яка проводила дослідження, в заяві, надісланій до IFLScience.
“Включення борнейських слонів до Червоного списку має вирішальне значення для активізації природоохоронних зусиль і спрямування ресурсів у райони, що мають найбільше значення”, – додала д-р Шеріл Чіа, еколог з охорони природи WWF Малайзії.
І, як і в багатьох інших випадках збереження природи, захист лише однієї групи тварин може виявитися корисним у набагато більшому масштабі.
“Слони є ключовим видом, який відіграє вирішальну роль у підтримці здоров’я тропічних лісів, – каже Лістер. “Зберігаючи цих слонів, ми захистимо багато інших видів і ширшу екосистему”.
Через нелегальне полювання та втрату середовища проживання лісовий слон (Loxodonta cyclotis) потрапив до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) та був визнаний таким, що перебуває під загрозою зникнення.
Це найбільш вразлива категорія з трьох рівнів вразливості. Трохи більш поширений африканський слон (Loxodonta africana) був включений до другої категорії – це тварини, що перебувають під критичною загрозою вимирання.
До цього часу два види африканських слонів – лісові та саванні – були в одному списку та належали до третьої категорії тварин, що перебувають під загрозою зникнення.
Однак за 31 рік кількість лісових слонів впала на 86 відсотків, а африканських – на 60 відсотків за останні 50 років, – повідомила минулого четверга IUCN. Темпи браконьєрства значно зросли з 2008 року, а в 2016 році організація оцінила чисельність особин двох видів у 415 тисяч.
„Слони відіграють ключову роль в екосистемі Африки. Нам необхідно терміново припинити браконьєрство та забезпечити захист середовища, необхідного для життя цих тварин”, – каже Бруно Оберле, генеральний директор МСОП.
На думку експерта, вже є успішні приклади, які слід широко використовувати. За даними МСОП, в Габон і Конго кількість особин диких слонів стабілізувалась. Кількість лісових слонів у заповіднику Каванго-Замбезі на річці Замбезі, що знаходиться між Анголою, Ботсваною, Намібією, Замбією та Зімбабве, збільшилася.
Тим часом торгівля слоновою кісткою процвітає. За даними, зібраними Traffic, від імені підписантів Конвенції ООН про міжнародну торгівлю вимираючими видами (CITES) у 2019 році було вилучено 42,5 тонни слонової кістки, що на 30 відсотків більше, ніж роком раніше. Однак країни, де протягом п’яти років вилучили 35 відсотків сировини, за останні три роки даних не надавали.
„Торгівля слоновою кісткою знаходиться в руках глобальних злочинних організацій. Більшості причетних до цього все ще вдається втекти без покарання”, – заявила Даніела Фрейєр, співробітник Pro Wildlife Animal Welfare.
За підрахунками, щороку близько 30 000 слонів стають жертвами браконьєрів. „Виявлено лише 10 відсотків контрабанди слонової кістки”, – наголосила Фрейєр. Епідемія коронавірусу також має серйозний вплив на збереження тварин та дикої природи. Більш ніж у половині заповідних територій Африки заходи проти дикої природи доводилося зменшувати або взагалі припиняти. У відповідних країнах фінансова підтримка районів впала через крах економіки та відсутність туризму.
На півдні Африки, крім полювання, слонам загрожує також і втрата середовища проживання. МСОП оновлює Червоний список, який діє з 1964 року, кілька разів на рік. Він містить понад 134 000 видів тварин і рослин, майже 37 500 з яких знаходяться під загрозою зникнення.
