Відтепер для водіїв у «Дії» доступний повний комплекс: посвідчення водія, техпаспорт і автоцивілка. У додатку державних онлайн-послуг «Дія» з’явився страховий поліс для авто (автоцивілка).
Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук. Зокрема, там повідомляється наступне: «Презентуємо автоцивілку в Дії. Відтепер для водіїв у Дії доступний повний комплекс: посвідчення водія, техпаспорт та автоцивілка. Як працює? Мобільний застосунок робить запит по номером авто в систему МТСБУ щодо наявності страховки. Якщо у вас дійсний страховий поліс, в меню техпаспорта у Дії ви побачите рожеву бігучу строку «страховий поліс дійсний». Якщо у вас його не має, то жовту – «страховий поліс не дійсний».
Автоцивілку ви можете перевірити з будь-якого смартфону, де встановлена Дія. За допомоги QR-коду на тех паспорті ви можете звірити документ з даними в реєстрі. Страховий поліс буде доступний тільки власникам авто. Звертаємо увагу! Для відображення документу оновіть Дію до версії 1.7.2.
Ми турбуємося про вашу безпеку: архітектура Дії побудована так, що на серверній частині взагалі не здійснюється зберігання персональних даних користувачів. Дія відображає їх, лише здійснюючи разовий запит. При цьому інформація в каналах передачі даних передається в зашифрованому вигляді, а на деяких етапах – використовується подвійне шифрування.
Юридична сила автоцивілки у смартфоні визначена у Постанові КМУ № 956 від 23.10.2019».
А щодо вчорашнього скандалу із продажем особистих даних через застосунок «Дія», то віцепрем’єр-міністр України та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров уже «встиг» спростувати цю інформацію через свій Telegram-канал: «У телеграм запрацював бот, який використовує великі обсяги персональних даних. Одразу активно почали розповсюджуватися фейки, що ця інформація пов’язана з роботою застосунку «Дія»… Службою безпеки України розпочаті відповідні слідчі дії щодо роботи телеграм-боту та доступних в ньому персональних даних», – повідомив він.
Михайло Федоров також уточнив, що «мобільний застосунок «Дія» не має бази даних і не накопичує таку інформацію. До того ж кількість, яку поширює бот, набагато, в десятки, а то й сотні разів перебільшує ту, з якою працює «Дія».
Він додав, що «попередній аналіз інформації боту свідчить про використання старих баз даних, які вже не один рік доступні у Даркнеті. Зокрема, мова йде про базу даних ПриватБанку, а також інших приватних (не державних) баз даних. Наприклад, у боті доступні паролі від ВКонтакте, LinkedIn».
А Міністерство цифрової трансформації вчора оприлюднило 5 основних порад, як себе убезпечити від інтернет-шахраїв. Отже:
1. Не надавайте своїх даних.Нікому. В інтернеті чимало заманливих пропозицій: «Саме ваш номер може виграти приз». Бачили таке? Або вам телефонували чи надсилали смс-повідомлення з подібним змістом. Не ведіться, у більшості — це шахраї. Вони попросять у вас пароль від банківської картки, номер телефону або ще щось. Найкращим варіантом буде припинити розмову, навіть якщо пропозиція буде дуже заманлива. 2. Перевіряйте інформацію. Не поширюйте новини із занадто гучними заголовками. Можливо, це фейк. Перевірте: спитайте в знайомих, які розбираються в темі, або перегляньте новинну стрічку інших сайтів. Також не менш важливо перевіряти інформацію, якщо вас просять пожертвувати гроші на якусь операцію чи зробити репост посту із новиною подібного змісту. Пам’ятайте, шахраї часто видають себе за благодійників. 3. Захищайте паролі. Щодня користуєтесь Facebook або сплачуєте в інтернеті? Благаємо, тільки не кажіть, що використовуєте один пароль усюди. Міняйте паролі з певною частотою, радимо використовувати для цього спеціальні менеджери паролів (приміром, 1password, LastPass або KeePass). Зберігайте паролі в надійному місці, а краще — запам‘ятовуйте. 4. Використовуйте двохфакторну автентифікацію. Google, Facebook, Instagram постійно пропонує налаштувати подвійне підтвердження входу? Погоджуйтеся! Це не страшно: окрім паролю, вам зателефонують або надішлють код, так ваші дані в соцмережах будуть ще більш убезпечені. До речі, завершуйте сеанс одразу після виходу із соцмережі. 5. Користуйтеся офіційними програмами. Перевіряйте програми, які завантажуєте – радимо з офіційних джерел. Офіційні програми проходять перевірку на наявність фішингу — несанкціонованого збору та передачі даних. Тож, користуючись саме офіційним програмним забезпеченням, ви будете певні, що не заразите комп’ютер чи смартфон якимось вірусом. Також радимо використовувати лише перевірені мережі інтернет-з’єднання.
