У понеділок, 1 липня, Україна буде однією із найспекотніших країн Європи. Далі цього тижня спека посилиться. Дощі можливі лише на заході.
Про це повідомила синоптикиня Наталія Діденко у Telegram.
«1 липня Україна буде однією із найспекотніших країн Європи», – написала вона.
За її словами, значна частина території України 1 липня буде з високою пожежною небезпекою.
Завтра, 2 липня, у більшості областей максимальна температура повітря досягатиме +32..+37 градусів.
«Це найбільше стосується південної частини, сходу України та центральних областей. І в цих регіонах переважатиме суха погода з високою пожежною небезпекою. А ось у західні області завтра завітає атмосферний фронт, який нарешті послабить суттєво спеку, там у вівторок передбачаються пречудові +23+27 градусів», – розповіла синоптикиня.
Діденко додала, що на заході пройдуть дощі з грозами. Через значні контрасти дощі переходитимуть у сильні зливи, можливі шквали та град.
У північних областях 2 липня ще буде спекотно, проте на Житомирщині вже +27+29 градусів, на Київщині близько +30, на Чернігівщині та Сумщині +31+33 градуси.
У п’ятницю, 18 листопада, глобальна середня температура подолала важливий критичний поріг і вперше в історії на два градуси Цельсія перевищила значення доіндустріального періоду, повідомляє Science Alert із посиланням на службу моніторингу клімату Copernicus.
Очікується, що рекордно спекотні місяці зроблять 2023 найтеплішим роком в історії спостережень. Вже спостерігалися масштабні посухи, лісові пожежі та урагани.
За даними Copernicus, 18 листопада середня глобальна температура на 2,07 градуса за Цельсієм перевищила показники доіндустріальної епохи.
„Це був перший день, коли глобальна температура перевищила рівень 1850-1900 років більш ніж на два градуси Цельсія”, – заявила керівник служби Саманта Борджес.
Попередні дані свідчать про те, що рекорд був побитий і в суботу, коли середня температура була на 2,06 градуса Цельсія вище за доіндустріальні значення.
Паризька кліматична угода, підписана у 2015 році, декларувала мету зупинити глобальне потепління „задовго до” перевищення значень глобальної температури на два градуси Цельсія, в ідеалі, в межах 1,5 градусів.
Варто зазначити, що окремі дні, коли температура на два градуси перевищує доіндустріальний рівень, ще не означають, що Паризька угода провалена. Тенденція має простежуватися десятиліттями. Вважається, що зараз світ нагрівся на 1,2 градуса Цельсія вище за значення 1850-1900 років.
І це не перший рекорд, встановлений цього року. Жовтень був найтеплішим в історії спостережень, як і кожен місяць, починаючи з червня. Крім цих офіційних даних, вчені говорять, що проксі-дані про клімат у більш віддалені часи – наприклад, річні кільця або крижані керни – припускають, що температури, що спостерігаються цього року, можуть бути безпрецедентними в історії людства, потенційно найтеплішими за більш ніж 100 тисяч років.
Щонайменше у Литві та Естонії вересень 2023 року став найтеплішим в історії спостережень.
Про це повідомили метеорологічні відомства країн.
Литовська гідрометеорологічна служба LHMT повідомила, що середньомісячна температура у вересні склала 16,5°C, на 1,6 градуса перевищивши рекорд 60-річної давнини, повідомляє LRT.
„Це найтепліший вересень в історії сучасних спостережень, з 1961 року”, – прокоментували у відомстві.
Попередні „теплі” рекорди вересня реєстрували у 1975 і 2020 році, коли середньодобова температура місяця становила 14,8-14,9°C.
Естонське метерологічне відомство також заявило про найтепліший вересень в історії спостережень, повідомляє ERR.
Cередньомісячна температура склала 15.6°C, що на 3.4°C більше за середні показники 1991-2020 років. До цього настільки ж теплий вересень був у 1934 році, з середньою температурою 15.1°C.
Як зазначив представник метеослужби Таймі Пал’як, вересень за погодними показниками був немов ще один літній місяць.
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
У вівторок, 29 серпня, у столиці України були знову зафіксовані три температурні рекорди. Ніч виявилася найтеплішою з 2015 року
Про це йдеться у заяві Центральної геофізичної обсерваторії.
За даними спостережень метеостанції, ніч на 29 серпня у Києві виявилась найтеплішою, адже температура не опустилася нижче +22,8°C. Це на 2,7°C перевищило попереднє рекордне значення 2015 року.
Максимальна температура повітря після полудня досягла +35,9°C, що на 2,2°C вище попереднього рекордного показника 1992 року.
Крім того, середньодобова температура повітря виявилась найвищою за час проведення спостережень для цього дня і склала +29,6°C. Такий показник перевищив попередній рекорд 1992 року на 4,2°C, а кліматичну норму – на 11,6°C.
На Сардинії зафіксували 48,2 градуса, що стало новим піком липня в Європі.
У кількох місцях Іспанії, Італії та Греції було зафіксовано температуру понад 40 градусів. Найспекотнішою частиною континенту стали острови Сицилія та Сардинія, де температура подекуди перевищила 45 градусів.
У Йерзу і Лотзорай, у східній частині Сардинії, було зафіксовано температуру 48,2 градуса, що побило європейський тепловий рекорд за липень і становить лише на 0,6 градуса менше абсолютного теплового рекорду Європи (48,8 градуса в Сіракузи, 2021).
Через хвилю спеки, яка охопила Середземноморський регіон, у Греції, Сардинії та Сицилії спалахнули лісові пожежі. На Сицилії, крім того, виник дефіцит води.
У травні цього року було зафіксовано найвищу температуру океану за всю історію спостережень. До речі, температуру великих водойм вимірюють ще з 19 століття.
Температура океану вимірюється з 19-го століття, і дані засвідчують, що океан ще ніколи протягом травня не був таким теплим, як цього року.
Згідно з даними підрозділу Європейського Союзу з моніторингу клімату, Служби зміни клімату „Коперник” (C3S), температура моря на глибині близько 10 метрів була на чверть градуса Цельсія вищою, ніж у той самий місяць у період із 1991 до 2020 рік.
Згідно з довгостроковими тенденціями, за останні 40 років температура поверхні океану зросла в середньому на 0,6 градуса за Цельсієм, повідомила Саманта Берджесс, заступниця директора C3S, зазначивши, що у квітні також було зафіксовано новий температурний рекорд.
Але в найближчі місяці ситуація може погіршитися, оскільки в екваторіальній частині Тихого океану спостерігаються ознаки Ель-Ніньо, який посилює потепління. Середні показники температури поверхні в травні цього року вдруге стали найвищими з моменту початку спостережень.
Кілька метеорологічних організацій відзначають, що середня температура в Європі зростає надзвичайно швидко. Середні темпи потепління з 1990 року становили 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття, що вдвічі перевищує середньосвітовий показник. Наразі Європа є континентом, що найшвидше нагрівається у світі.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), опублікованими в листопаді 2022 року, приповерхнева температура в Європі за останні 30 років зростала вдвічі швидше, ніж у середньому по світу. Це вдвічі перевищує середній світовий показник, що робить Європу континентом, який найшвидше нагрівається: з 1990 року вона потеплішала на 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття– пише портал Átlátszó.
У період з 2012 по 2021 рік середня глобальна температура була на 1,11-1,14 градуса за Цельсієм вищою за доіндустріальний рівень, що зробило це десятиліття найтеплішим за всю історію спостережень. Більшість вчених вважають, що основною причиною цього потепління є діяльність людини, зокрема викиди парникових газів.
За цей же період температура на суші в Європі зросла в середньому на 1,94-1,99 градуса за Цельсієм. 2020 рік вважається найтеплішим роком в Європі з початку спостережень за допомогою інструментів, з аномалією від 2,51 до 2,74 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900 роки). За даними видання, цей період був особливо теплим у Східній Європі, Скандинавії та на сході Піренейського півострова.
Щоб уповільнити потепління, країни ЄС взяли на себе зобов’язання в Паризькій угоді обмежити підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм. Однак Європейське агентство з охорони навколишнього середовища (ЄАОС) стверджує, що без радикального скорочення глобальних викидів парникових газів ми все одно перевищимо межу в 2°C до 2050 року. Вони прогнозують, що в цьому столітті температура на суходолі Європи підніметься набагато вище середньосвітового показника.
На основі прогнозованих викидів вуглекислого газу вони представляють низку сценаріїв, один з яких передбачає підвищення температури суші від 1,2 до 3,4 градусів за Цельсієм, а також потепління від 4,1 до 8,5 градусів за Цельсієм до кінця століття.
Найбільші аномалії, ймовірно, відбудуться в північно-східній Європі, північній Скандинавії та на суші країн Середземномор’я. Найнижчий показник очікується в Західній Європі, включаючи Великобританію, Ірландію, Західну Францію, країни Бенілюксу та Данію.
2022 рік став одним із найтепліших у Києві за майже 150-річну історію спостережень, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.
Це сьомий найтепліший рік із 1881 року. Середня температура становила +9,7°С, що на 0,7°С вище кліматичної норми.
Найхолодніше у 2022 році було 13 січня (-14,9°С), а найспекотніше – 29 червня, коли температура в затінку сягнула +34,4°С.
Загалом у 2022 році в Києві зафіксували 15 температурних рекордів, причому найбільше їх було в січні й червні – по чотири.
Опади розподілилися нерівномірно: у листопаді випало дві місячні норми, а в травні й червні їхня кількість не перевищила 57% від середніх показників.
