В Івано-Франківську з понеділка, 28 жовтня, працюватимуть мовні волонтери. Фінансування цієї ініціативи із бюджету не передбачено.
Про це розповів мер Руслан Марцінків, повідомляє місцеве видання «Галка».
За словами Марцінківа, волонтери співпрацюватимуть з муніципальною інспекцією та діятимуть у рамках законодавства. У разі потреби вони звертатимуться до правоохоронних органів для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови, зокрема, на етикетках та у побутовому обслуговуванні.
«Якщо будуть значні зловживання, передбачено відповідні адміністративні реагування», – зазначив він.
Мер наголосив, що основною метою мовних волонтерів буде «не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на популяризацію української мови серед населення».
«Слідкуватимуть, щоб в українському місті розмовляли, надавали послуги і взагалі у всіх сферах суспільного життя використовували державну мову. Так, як це передбачає закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – наголосив він.
17 липня в Україні посилили вимоги стосовно використання державної мови в етерах українських програм, нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Набрав чинності пункт 6 частини 8 статті 40 Закону “Про медіа”.
Зокрема, посилюються вимоги до застосування державної мови в етерах українських програм: використання недержавної мови в етерах допускатиметься лише у спожитих учасниками програм стійких висловах, коротких фразах або окремих словах учасників програми, що транслюється у прямому ефірі, крім ведучих (дикторів) програми, якщо загальна тривалість таких реплік не перевищує 10% тривалості програми.
Своєю чергою, усі виступи, інтерв’ю, коментарі, пояснення, запитання, окремі репліки недержавною мовою мають перекладати, дублювати або озвучувати українською мовою.
Кремінь акцентував, що глядачі матимуть можливість споживати ще більше контенту українською мовою, додавши, що вимоги є важливим кроком для зміцнення статусу державної мови в інформаційному просторі.
Діти в Україні стали менше спілкуватися українською мовою під час навчання та в побуті. На сході та півдні країни спілкуються переважно російською.
Що впливає на вибір мови спілкування українських дітей, РБК-Україна розповідає з посиланням на дослідження Державної служби якості освіти.
Скільки учнів та вчителів вважають українську рідною
На третій рік повномасштабної війни частка дітей, які спілкуються українською мовою як в освітньому процесі, так і в побуті, зменшилася. Російська мова переважає на сході та півдні України.
Зокрема, зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які вважають рідною мовою українську. Минулого року їхня частка була 91%, 93% і 94% відповідно.
Майже половина опитаних учнів відповіли, що спілкуються українською мовою в усіх сферах життя. На 5% збільшилася частка старшокласників, які оцінюють свій рівень володіння українською мовою як вільний.
Торік під час перерви у школі спілкувалися українською і російською мовами 21% старшокласників. У цьому році – вже третина. Найбільше дітей, які говорять українською між уроками – на заході України (74%), найменше – в східних областях (17%).
Виключно українською мовою поза межами школи спілкуються менше 40% учнів, кожен п’ятий використовує обидві мови однаковою мірою.
Причинами цього діти вказали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування у сім’ї (20%).
Під час онлайн-спілкування старшокласники також стали рідше використовувати українську мову – на 6% менше, ніж торік. На 11% менше учнів використовують україномовний контент.
Кількість старшокласників, які споживають в інтернеті тільки українськомовний контент, зменшилася з 43% до 32%. Лише 50% опитаних вважають мову контенту в інтернеті важливою (торік так вважали 62%).
Опитування провели у квітні-травні 2024 року. У ньому взяли участь понад 7 тисяч учнів, 4 тисячі вчителів та майже 19 тисяч батьків з усіх регіонів країни.
Які рекомендації мовного омбудсмена
„У сфері освіти є порушення, але найбільше їх якраз у тих сферах, якими найбільше користуються батьки, вчителі і діти. Це – сфери інтернету й обслуговування. Дитина за межами школи користується послугами, відвідує заклади торгівлі й громадського харчування, бачить засилля зовнішньої реклами і вивісок недержавною мовою, чує недержавну вдома. Чого ж ми дивуємося, що наші школярі схильні до двомовності, подекуди недостатньо володіючи державною?”, – прокоментував результати дослідження уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Для більшого використання української мови в освітньому процесі мовний омбусмен пропонує:
посилити контроль та моніторинг з боку Державної служби якості освіти;
з наступного навчального року розширити дослідження на всі рівні освіти;
залучати громадян до фіксації порушень мовного законодавства та повідомлення про них відповідним органам влади;
розширити мережу державних мовних курсів;
реформувати педагогічну освіту для подолання кадрового дефіциту тощо.
[type] => post [excerpt] => Діти в Україні стали менше спілкуватися українською мовою під час навчання та в побуті. На сході та півдні країни спілкуються переважно російською. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1720869780 [modified] => 1720825218 ) [title] => Діти в Україні стали менше спілкуватися українською мовою: дослідження [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=207788&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 207833 [uk] => 207788 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 207789 [image] => Array ( [id] => 207789 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [original_lng] => 45693 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/shkola-shkolyari-internet-noutbuk-navchannya-privatna-shkola-gettyimages-5f554320a0a4d3c75068e4e4d9bd4a4b-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1720814418:2 [_thumbnail_id] => 207789 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1091 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 570 [3] => 43 [4] => 578 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Освіта [3] => Статті [4] => Суспільство [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 58954 ) [tags_name] => Array ( [0] => українська мова ) ) [3] => Array ( [id] => 182295 [content] =>
Міністерство культури та інформаційної політики звернеться до світових розробників відеоігор щодо збільшення українськомовних версій.
Про це розповів виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв в етері телемаратону 22 березня.
Коментуючи програму з розвитку української мови до 2030 року, Карандєєв відзначив потребу в українськомовному медіапродукті.
«Якщо сім’я дивиться український фільм, то їй легше одразу обговорити його українською мовою. Тому акцент стоїть на тому, щоб наповнити національний інформаційний простір українськомовним продуктом», — зазначив очільник відомства.
Також, за його словами, Мінкульт після звернення першої леді Олени Зеленської звернув увагу на брак українських локалізацій відеоігор.
«Понад місяць тому в нас була робоча нарада щодо пріоритетів міністерства за участю першої леді Олени Зеленської. Серед питань, які вона порушила, була проблема з надходженням на український ринок легальних комп’ютерних ігор українською мовою», — розповів Карандєєв.
А втім, він зауважив, що індустрія комп’ютерних відеоігор вимагає «персональної комунікації», яку очільник відомства назвав «айтішною дипломатією».
«Гадаю, найближчим часом ми вийдемо з глобальною пропозицією до світових виробників комп’ютерних ігор щодо наявності україномовних версій», — наголосив Карандєєв.
Згідно з опитуванням ігрової платформи Steam, у лютому українська мова посіла 14 місце за популярністю серед користувачів, обійшовши, наприклад, італійську, чеську та угорську. На першому місці за популярністю серед користувачів — китайська, англійська, російська та іспанська мови. Варто зазначити, що участь в опитуванні — за бажанням, тобто результати не враховують тих користувачів, які грають українською, але, можливо, не захотіли брати участь у дослідженні платформи.
Кабінет міністрів затвердив Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
Про це йдеться у розпорядженні Кабміну від 15 березня 2024 р. № 243-р.
Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 7,8 млрд гривень, у тому числі за рахунок держбюджету 7,6 млрд гривень, 200 млн гривень місцевих бюджетів.
Як зазначається в обґрунтуванні, Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року зазначив, що російська федерація використовує „мовне питання” як одних з інструментів своєї геополітичної експансії.
„Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, і без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу та ролі титульної і державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу”, – йдеться в документі.
І зафіксовані факти лінгвоциду української мови, яких тільки після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року вже налічується сотні, є беззаперечним цьому свідченням, додають автори проекту.
Основні завдання програми
З метою раціонального використання ресурсів у Програмі визначено такі основні завдання:
зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації;
забезпечення дотримання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іншими посадовими та службовими особами вимог закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;
мотивування населення України до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;
розроблення та створення мережі курсів з вивчення української мови (зокрема дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб, у тому числі на безоплатній основі, здійснення інших заходів щодо сприяння опануванню державної мови;
покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;
запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, а також міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної на підставі затверджених вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1-С2 відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (вивчення, викладання, оцінювання) для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;
сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;
розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів; підтримка інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, збільшення кількості та покращення якості україномовного аудіовізуального культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа;
сприяння створенню інформаційної, зокрема медійної, україномовної продукції для дітей; сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, онлайнкурсів з української історії та культури;
подальша підтримка книговидавничої справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
створення умов для підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах, забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, зокрема через медіа, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном.
[type] => post [excerpt] => Кабінет міністрів затвердив Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1710854280 [modified] => 1710853535 ) [title] => На розвиток української мови до 2030 року планують витратити близько 8 млрд гривень [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=181599&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 181592 [uk] => 181599 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 181593 [image] => Array ( [id] => 181593 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [original_lng] => 56038 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukran-nyelv.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1718 [_thumbnail_id] => 181593 [_edit_lock] => 1710846479:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_80ee8710b0ccd4ff837f5c3879e86823] => [_oembed_time_80ee8710b0ccd4ff837f5c3879e86823] => 1710847087 [_oembed_3fb32515b82cabe366f62c3d58080ae0] => {{unknown}} [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline [2] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 13 [4] => 570 [5] => 9 [6] => 43 [7] => 19 [8] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Освіта [5] => Спецтема [6] => Статті [7] => Терміново [8] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 16442 [1] => 58954 ) [tags_name] => Array ( [0] => розвиток [1] => українська мова ) ) [5] => Array ( [id] => 150770 [content] =>
Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року.
Інформує нардеп Ярослав Железняк у Telegram, картка законопроєкту на сайті ВР
„Парламент схвалив #9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл (які викладають на мові однієї з країн з ЄС) на один рік, тобто до 1 вересня 2024-го”.
Деталі: За прийняття законопроєкту в цілому проголосувало 262 народних депутата.
Як зазначається на сайті парламенту, законопроєкт вносить зміни до прикінцевих і перехідних положень закону „Про освіту”.
Тепер у ньому йдеться, що „особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до 1 вересня 2024 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою”.
Раніше закон „Про освіту” визначав такий перехідний термін до 1 вересня 2023 року.
[type] => post [excerpt] => Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1686577020 [modified] => 1686571676 ) [title] => ВР продовжила перехідний період на українську для шкіл з мовами країн ЄС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=150770&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 150764 [uk] => 150770 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 83560 [image] => Array ( [id] => 83560 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1.jpeg [original_lng] => 62401 [original_w] => 1024 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1-300x169.jpeg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1-768x432.jpeg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/1c484159-3df0-4503-9e88-2eb0e85ac98f-scaled-1.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 3153 [_thumbnail_id] => 83560 [_edit_lock] => 1686560876:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_f4f9704834b44adff37ffe75cab40aac] =>
Russia will have to pay for the war crimes committed in Ukraine.
The destruction of the dam, an outrageous attack on civilian infrastructure, puts at risk thousands of people in the Kherson region.
Europe is mobilising support through our civil protection mechanism.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) June 6, 2023
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Українську мову офіційно внесли в систему перекладів Європейської комісії – eTranslation. Це сервіс для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами ЄС.
Про це пише в Telegram-каналі Міністерство цифрової трансформації України.
Як зауважили у відомстві, завдяки цьому українці зможуть перекладати законодавчі акти ЄС з англійської на українську.
„Це допоможе швидше їх аналізувати та імплементувати. І навпаки – українське законодавство тепер може бути перекладене мовами країн ЄС”, – розповіли в Мінцифри.
Варто зауважити, що це для України є важливим стратегічним кроком, який сприятиме переговорам щодо членства в Євросоюзі.
„Все це стало можливим у межах участі в програмі ЄС „Цифрова Європа”, до якої Україна долучилася у 2022 році.
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
У 2022 році в Україні зросла частка громадян, які спілкуються українською мовою у повсякденному житті.
У 2021 році цей показник становив 64%, а у 2022-му зріс до 71%, свідчать результати опитування, проведеного Фондом „Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Водночас рівень вживання російської мови знизився майже на 10%.
„Така динаміка є наслідком як ефекту символічної відмови, так частково і неможливістю проводити дослідження громадської думки на окупованих та прифронтових територіях Півдня та Сходу”, – кажуть соціологи.
Інфографіка: Фонд „Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
Російська мова залишається поширеною у повсякденному спілкуванні у південному та східному макрорегіонах.
Однак соціологи наголошують, що практика вживання мов не обмежується лише спілкуванням у родині чи з найближчими друзями.
„Найімовірніше, значна частина тих, хто відзначили російську як переважну мову спілкування вдома, послуговуються українською у публічній сфері, при спілкуванні з українськомовним співрозмовником тощо”, – додають дослідники.
Зберігається відмінність у мовній практиці жителів різних типів населених пунктів. Зокрема, у містах півдня та сходу України російська мова повсякденного спілкування досі є поширеною, але жителі селищ та сіл здебільшого українськомовні.
Майже 80% українців вважають українську рідною
Також за рік зросла частка громадян, які вважають українську мову рідною – зараз таких 87%, а у 2021 році було 77%. При цьому українська мовна ідентичність переважає в усіх регіонах України.
Актуальним залишається питання співвідношення між мовною ідентичністю та мовною практикою. Частина громадян України, які вважають українську рідною мовою, у побуті спілкуються російською.
Особливо це поширено на півдні та сході країни, де майже 40% українців, які вважають рідною українською мовою, вдома здебільшого спілкуються російською.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляє, що на сьогодні в Україні діють майже 415 майданчиків з опанування української мови.
„Нещодавно на сайті уповноваженого ми оновили інформацію про безкоштовні курси, розмовні клуби, інтернет-ресурси для опанування та підвищення рівня володіння українською мовою. Це близько 415 локацій, які ми можемо запропонувати громадянам України”, – наводить слова Кременя пресслужба уповноваженого.
Громадяни України стали частіше вимагати отримання інформації державною мовою. Про це заявив мовний омбудсмен Тарас Кремень в інтерв’ю газеті Думська, опублікованому в понеділок, 29 серпня.
Він зазначив, що результати соціологічних досліджень, проведених різними інститутами з початку війни, свідчать: понад 80% громадян України перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою.
„Результати соціологічних досліджень 2022 року, проведених різними інститутами, свідчать про те, що понад 80 відсотків громадян України або перейшли, або переходять, або вимагають, щоб з ними спілкувалися українською мовою. Я думаю, що фактор війни є одним із тих, що на це вплинуло”, – наголошує Кремінь.
Омбудсмен назвав мову „зброєю”. За його словами, якщо понад 80% громадян України поділяють вимоги закону про функціонування української мови, то „наша армія – це десятки мільйонів громадян України”.
За його словами, мовний закон – „головний закон воєнного стану”.
„У нас є всі можливості остаточно позбутися атавізмів колонізації і дійсно утвердитися як велика нація з блискучою українською мелодійною мовою та надзвичайно героїчним українським народом та нашими Збройними силами”, – зазначає він.
При цьому омбудсмен зазначає, що законом не забороняється спілкування „материнською мовою” у побуті.
Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія Рф змінює правила гри для всіх європейців. Ця зима змусить переглянути свої звички. Але ми вдячні кожному, хто розуміє пріоритети: обов’язково – вільна Європа та кінець газового ru-шантажу
Dear Olena @ZelenskaUA, it took immense courage to resist Putin’s cruelty. ⁰ But you found that courage.
You have given courage to the whole nation. ⁰ And you have given hope to all of us ⁰ Glory to a country of European heroes. Slava Ukraini! #SOTEUpic.twitter.com/kCefu589pe
