Так званий „закон про дрова” підірвав українські соціальні мережі та став об’єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
„Закон про дрова”. Що відомо
Верховна Рада ухвалила документ під номером 9665 ще 10 жовтня 2024 року. І вже кілька тижнів законопроект чекає на підпис президента.
Зазначимо, в Україні передбачено різні види покарань у сфері незаконної вирубки, заготівлі, перевезення та торгівлі деревиною. Проте автори нового закону вважають, що їх недостатньо.
Як йдеться у пояснювальній записці, з наближенням національного законодавства до європейського Україна має взяти низку зобов’язань. Від контролю за закупівлею деревини на експорт до заходів, спрямованих проти вирубки лісів.
Нинішні заходи передбачають штрафи та навіть тюремні строки, але складні на практиці. І порівняно з масштабами проблеми кількість реальних вироків мізерно мала.
Є протиріччя ст. 246 Кримінального кодексу. Незважаючи на те, що в назві згадується незаконну вирубку лісу, предметом порушення є не ліс, а дерева та чагарники. Також виникає феномен, коли кваліфікація залежить немає від факту самої вирубки, а від місця. По суті вирубка в парках не розцінюється як злочин проти навколишнього середовища.
Крім того, за діючою редакцією, відсутності документів на деревину недостатньо, щоб притягнути до відповідальності. За це карають у поодиноких випадках, коли порушників затримують на місці чи біля вирубки.
Новий закон пропонує посилити відповідальність, підняти штрафи та ввести тюремні строки, а також розмежувати дії, пов’язані з вирубкою, перевезенням та зберіганням.
Штрафи та тюремні строки: яким буде покарання
У новій редакції ст. 246 Кримінального кодексу передбачає, що:
незаконне вирубування дерев (суттєва шкода) карається штрафом від 34 000 до 85 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі до 3 років)
повторні дії або групою осіб – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
незаконна вирубка у парках та заповідниках – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
перераховані вище дії з тяжкими наслідками – штрафом від 255 000 до 425 000 гривень (або позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
незаконне вирубування в умовах військоввоєнного стану – позбавленням волі на строк від 7 до 10 років
Суттєвою шкодою вважається така, що перевищує 340 гривень. Тяжкими наслідками – понад 1020 гривень (або спричинили загибель людей, об’єктів тваринного/рослинного світу).
Також з’явилася ст. 246-1, згідно з якою перевезення, зберігання та продаж деревини без документів (про походження) карається:
у значному розмірі – штрафом від 34 000 до 51 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років)
повторні дії, групою осіб або у великому розмірі – штрафом від 170 000 до 425 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
Під значним розміром розуміють вартість деревини понад 340 гривень. Під великим – понад 1020 гривень.
Фактично найбільше українців обурила стаття про великі штрафи та позбавлення волі за зберігання дров без належних документів. Оскільки власники повинні мати на них чеки, квитанції, накладні тощо.
Зазначимо, багато ЗМІ також писали про те, що штрафувати можуть навіть за один кубометр дров без документів. Ця норма була у проекті закону, але її немає у фінальній версії, підписаній спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Як реагують українці
Критики закону вважають, що слово „зберігання” безпосередньо стосується звичайних українців, хто заготовляє дрова на зиму, а не лише „чорних лісорубів” та перекупників. Одним із перших, хто про це почав говорити, був адвокат із Чернігова Олексій Кінебас.
За його словами, нова стаття передбачає або адміністративну, або кримінальну відповідальність просто за зберігання, перевезення чи збут.
„Наприклад, двоє людей, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від 5 до 7 років”, – заявив він у коментарі „Суспільному”.
Причому відповідальність настає, навіть якщо без дозволу забрати деревину з узбіччя на дорозі. Тобто на стовбур, дерево та пень треба мати документи. Інакше буде штраф, навіть якщо вартість дров менша за 30 000 гривень. Таким чином майже всі жителі сільської місцевості можуть стати потенційними порушниками, вважає Кінебас.
Якщо шкода від вирубки суттєва, загрожує від 34 000 гривень штрафу до 5 років позбавлення волі. Якщо з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану, покарання ще суворіше. „Такі люди отримають від семи до 10 років. Наприклад, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”, – додав адвокат.
На великі штрафи та порівняння з покаранням за вбивство миттєво відреагували соцмережі.
[type] => post
[excerpt] => Так званий "закон про дрова" підірвав українські соціальні мережі та став об'єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730839920
[modified] => 1730837913
)
[title] => В Україні підготували закон про дрова — що відомо
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221123&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221117
[uk] => 221123
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 221118
[image] => Array
(
[id] => 221118
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[original_lng] => 96570
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 530
[_thumbnail_id] => 221118
[_edit_lock] => 1730830713:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] =>
[_oembed_time_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] => 1730832726
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 13
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 19482
[1] => 101
[2] => 1041
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дрова
[1] => Закон
[2] => штраф
)
)
[1] => Array
(
[id] => 216928
[content] =>
Якщо собаки поза межами дому/двору заподіють комусь тілесні ушкодження, кримінальну відповідальність понесе власник тварини.
Таку постанову виніс Касаційний кримінальний суд (ККС) Верховного Суду, пише УП.Життя.
Таке рішення ухвалили у справі проти киянина, який тримав розплідник собак сторожової породи. Ворота будинку були електричними, а тварини перебували на самовигулі.
Однак через перебої електроенергії собаки вийшли на вулицю й напали на потерпілу. Вони вкусили її щонайменше 51 раз, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Однак сторона захисту (адвокати власника псів) стверджувала: оскільки собаки перебували поза межами домоволодіння без нагляду власників, то вони вважаються безпритульними.
На думку захисту, потерпіла мала обрати інший шлях, коли побачила зграю собак.
Однак ККС не взяв до уваги цих аргументів захисту. Судді наголосили, що саме засуджений є власником розплідника, де утримувалися і були зареєстрованими собаки.
В результаті суд вирішив, що цей чоловік має нести відповідальність за заподіяні тілесні ушкодження, бо саме він допустив грубу недбалість у догляді за тваринами.
Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які свідчили б про її попередній напад на собак.
Зазначається, що італійські депутати схвалили створення комітету, який має розробити проекти законів про лікування насильницьких сексуальних злочинців препаратами, що блокують андрогени, пише LB.ua.
При цьому лікування має бути “консенсусним, оборотним і з метою зниження ризику повторного злочину”.
Згідно з пропозиціями, засуджені за сексуальні злочини можуть отримати умовний термін в обмін на проходження гормонального блокатору.
Водночас опозиція назвала ці пропозиції “екстремістськими” та “такими, що порушують гуманність і справедливість”. Зокрема, Симона Бонафе з опозиційної лівоцентристської Демократичної партії заявила, що пропозиція Ліги є “неконституційною… підриває основу нашої правової системи, яка століттями подолала використання тілесних покарань”.
Також альянс зелених і лівих розкритикував “нескінченне покликання Ліги до репресій”, а Енріко Боргі з центристської партії Italia Viva написав: “Що далі? Дьоготь і пір’я чи мотузка і мило?”
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який повертає відстрочку від мобілізації для неповнорідних братів та сестер українців, які загинули на фронті або зникли безвісти. Раніше цю норму прибрали з закону про мобілізацію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт №11391.
Закон повертає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема „рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра”, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях під час дії воєнного стану.
До квітня в попередній редакції ст. 23 закону про мобілізацію зазначалося, що „не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях”.
Проте подальшими змінами до цієї статті слово „неповнорідний” було вилучене.
На практиці це означало, що якщо жінка має від різних чоловіків двох синів, то вони обидва могли бути мобілізовані. Натомість державою гарантовано, що з двох рідних братів у такій самій ситуації один з них має право на відстрочку.
Родини загиблих, у кого склалася така ситуація, закликали повернути попереднє формулювання ст. 23 у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації, „рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра”.
У штаті Луїзіана, США, вивішувати десять заповідей у державних навчальних закладах зобов’язує нещодавно схвалений закон, який днями підписав губернатор.
«Той, хто прагне поважати верховенство права, повинен починати з першого законодавця, тобто Мойсея», – ідеться в обґрунтуванні республіканця Джефа Ландрі. Згідно з текстом закону, десять заповідей мають бути вивішені на видному місці, викладені розбірливим шрифтом в аудиторіях усіх 12 класів державних шкіл та державних університетів.
Противники такого рішення збираються оскаржити його конституційність у суді, а прихильники звернули увагу на те, що десять заповідей – це не лише релігійний документ, але й історичний.
Голова управління юстиції, генеральний прокурор Луїзіани Ліз Меррілл в інтерв’ю ЗМІ назвала одним із основних завдань законодавства повернення дітей до традицій, які заклали основу для існування Сполучених Штатів.
Луїзіана стала першим федеральним штатом у США, де перелік десяти заповідей є обов’язковою частиною оформлення класів. Подібні ініціативи наразі обговорюються в штатах Техас, Оклахома та Юта.
The DoD’s delivery of non-mission capable items to Taiwan inhibits the DoD’s ability to achieve its security cooperation goals and risks degrading Taiwan’s confidence in the United States. Read our report here: https://t.co/pbWEVzN3Ojpic.twitter.com/ycJikyJ99h
Верховна рада не змогла ухвалити у повторному другому читанні законопроєкт №10195 про адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
За його словами, «за» проголосували лише 190 депутатів.
«І повернення також провалили (216). Закон вважається повністю відхиленим», – написав він.
Цим законопроєктом пропонувалося, зокрема, запровадити адмінвідповідальність за порушення режиму воєнного стану, зокрема, комендантської години у вигляді штрафу.
Згідно з документом:
Протоколи складатиме поліція, притягуватиме суд. Законопроект передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2, установивши адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), та порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану.
Передбачається надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників комендантської години.
Самопроголошений президент Білорусу Олександр Лукашенко підписав закон, який передбачає можливість запровадження заборони на діяльність іноземних ЗМІ в країні.
Про це повідомляє державне білоруське агентство БЕЛТА.
Зокрема, Лукашенко підписав закон, яким внесено зміни до закону “Про засоби масової інформації”.
“Документ спрямований на вдосконалення механізмів захисту національних інтересів у медіасфері, а також розширення інструментів для реагування на недружні дії щодо Білорусі”, – повідомила пресслужба самопроголошеного президента.
Закон передбачає можливість запровадження заборони на діяльність іноземних ЗМІ в Білорусі “в разі вияву іноземними державами недружніх дій щодо білоруських ЗМІ”.
Також передбачається визначення особливостей функціонування агрегаторів новин та правового статусу їхніх власників.
Розширюється перелік підстав для анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ та обмеження доступу до інтернет-ресурсу, мережевого видання, новинного агрегатора.
Крім того, закон встановлює вимоги до діяльності власників інтернет-ресурсів, які розповсюджують продукцію телевізійних та (або) радіомовних ЗМІ.
Нагадаємо, у Білорусі з початку протестів у 2021 році режим Олександра Лукашенка провадить репресії щодо медіа, журналістів та активістів.
Елена Нандриш, одна з лідерів румунської громади в Україні, колишня магальська сільська голова Чернівецької області, закликає владу Румунії вжити більш рішучих заходів для захисту інтересів етнічних румунів, які проживають на Чернівеччині, повідомляє інформаційне агентство Agerpres.
Пані Нандриш висловила стурбованість через застосування нового закону про освіту, що обмежує освітні права нацменшин і зобов’язує школи з їхніми мовами, зокрема румунською, поступово запроваджувати уроки українською, повідомляє румунське державне інформаційне агентство.
«На мою думку, уряд Румунії повинен діяти більш рішуче, щоб захистити румунську мову, адже ми втрачаємо нашу мову, і нам дуже прикро. Ми любимо свою мову, боремося за неї, ми цінуємо її більше, ніж ви по той бік. Ми завжди наголошували, що хочемо говорити, співати і молитися своєю мовою, мовою наших предків. Ми є румунами вже 551 рік, а тепер за кілька років можемо все знищити. Це дуже боляче. У Румунії багато хто цього не розуміє. Втрачати мову боляче. Ми не маємо сил протидіяти цьому: закон (про освіту) набув чинності, жодної букви з нього не було відкликано», – цитує Нандриш румунське інформаційне агентство.
У Магальській громаді функціонують дві середні школи, в одній із них 411 учнів, у другій, де навчання ведеться виключно румунською, – 320. Але з наступного року з п’ятого класу стане обов’язковим навчання українською мовою.
У старших класах протягом першого року школярі мають вивчати щонайменше 20% предметів українською мовою, а в подальші два роки ця частка повинна зрости до 80%, пояснює директорка середньої школи Іна Ніца.
За словами Сергія Гацмана, українського аналітика румунського походження, до якого за коментарем звернувся Agerpres, усі громадяни України зобов’язані знати офіційну державну мову, але, на його думку, нацменшинам слід гарантувати право навчатися рідною мовою.
Зміни до закону про освіту в Україні були внесені у 2017 році. Відповідно до них, у рамках першого кроку було визначено, що російськомовні школи повинні перейти на викладання всіх предметів українською мовою з 1 вересня 2020-го. Школи національних меншин в Україні, які розмовляють однією з мов Європейського Союзу, мають поступово запровадити навчання українською мовою з вересня 2023 року.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у 2019-му під час першої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку закликав внести зміни до закону про освіту.
У січні 2023-го Клаус Йоганніс у телефонній розмові з Володимиром Зеленським також висловив занепокоєння щодо нового закону про національні меншини України та закликав до їхнього вирішення.
Згідно з даними, оприлюдненими міністерством освіти Румунії у 2019 році, у Чернівецькій області України функціонують 63 румунськомовні навчальні заклади. Із них три гімназії та 19 початкових шкіл мають українськомовні класи. Румунська громада на Закарпатті нараховує 12 закладів з румунською мовою навчання. За даними міністерства закордонних справ Румунії, в Україні проживають 400 тисяч румунів (зокрема тих, хто говорить молдавською, яка прирівняна до румунської).
В Україні почав діяти закон про е-резидентство, повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Незабаром відбудеться тестування проєкту для держорганів, а після затвердження всієї необхідної додаткової нормативно-правової бази іноземні IT-спеціалісти зможуть ставати підприємцями в Україні та сплачувати податки в держбюджет в онлайні.
Зараз команда Мінцифри разом з НБУ, МЗС, Мін’юстом, МВС, СБУ та Державною податковою службою працюють над нормативно-правовою базою, яка дозволить запустити проєкт повноцінно.
Крім того, органи влади протестують сервіс, за допомогою якого іноземці зможуть подавати заявку на отримання статусу е-резидента.
“Після завершення тестування плануємо залучити близько 1000 е-резидентів. Очікуємо на надання останнього дозволу від НБУ, який допоможе запустити проєкт повноцінно. Ідеться про можливість для е-резидентів переказувати кошти на власний рахунок за кордоном у валюті. Для українського бюджету проєкт нестиме додаткові прибутки”, − зазначив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
дистанційно управляти своєю справою за допомогою сучасних технологій;
підписувати документи електронним підписом;
дистанційно відкривати банківські рахунки та керувати ними;
сплачувати податки на пільгових умовах.
Згідно із законом, е-резидентами не можуть стати підприємці, які мають дохід в Україні. Це означає, що е-резиденти надаватимуть послуги виключно іншим іноземцям.
Громадяни Росії та країн, що входять у «сірий» чи «чорний» список FATF, стати е-резидентами не зможуть.
Процес анулювання закордонних паспортів українців у зв’язку зі зміною правил транслітерації зупинено.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook народного депутата Романа Бабія.
„Після недавніх повідомлень про автоматичне анулювання закордонних паспортів на сьогоднішнє засідання комітету правової політики запросили голову ДМС, щоб розібратися у цій, м’яко кажучи, „дивній” ситуації”, – написав Бабій.
Як повідомила очільниця Державної міграційної служби Наталія Науменко, процес анулювання зупинено, а дію тих паспортів, які вже анулювалися у зв’язку з цим, поновлено (чи найближчим часом буде поновлено).
Проте проблема залишається. Наразі близько 34 тисячі громадян України мають закордонні паспорти з різною транслітерацією.
Європейські партнери незадоволені, бо деякі українці зловживають цим – обходять обмеження на перебування за кордоном та отримання допомоги, використовуючи для цього свої різні паспорти, написання ім’я чи прізвища в яких відрізняється. А на папері (чи в електронній базі) різне написання – значить не одна й та ж людина.
За словами нардепа, з проблемою боротимуться, але не анулюванням паспортів. Будуть переконувати змінити документи або просто міняти їх по закінченню терміну дії.
It was a pleasure to take the first Ukrainian Challenger 2 MBT for a spin. Such tanks, supplied by the United Kingdom, have recently arrived in our country. These fantastic machines will soon begin their combat missions. Thank you, @RishiSunak, @BWallaceMP, and the ?? people. pic.twitter.com/zoCRmKdBnN
