Більше половини опитаних американців (51 відсоток) вважають, що Вашингтон витрачає занадто багато грошей на підтримку Києва, згідно з опитуванням Ipsos.
Відповідно до дослідження, 67 відсотків республіканців і 37 відсотків демократів погодилися з твердженням, що «Сполучені Штати витрачають занадто багато грошей на військову допомогу Україні».
17 відсотків респондентів вважають, що американська підтримка України є недостатньою, а 28 відсотків оцінюють обсяг допомоги Києву як достатній.
Раніше в США провели соціологічне опитування, яке показало, що половина американців чекають закінчення російсько-українського конфлікту. Так, на думку 50 відсотків респондентів, «припинення вогню має бути досягнуто якнайшвидше, навіть якщо це означатиме, що Україна не поверне всі свої території». Таку позицію влітку 2022 року висловив 31 відсоток опитаних. Водночас 48 відсотків американців підтримали продовження допомоги Києву у відвойовуванні власної території.
She’s heeere. 👀 R-Evolution, the 45-foot-tall, 32,000-pound steel sculpture that first debuted at Burning Man in 2015, is now calling San Francisco home for the next six months.
In a legal first, a jury in New York awarded $2 million in damages to a 22-year-old woman over her gender transition surgery that took place when she was a teenager. The plaintiff accused her psychologist and plastic surgeon of violating standard practices in their fields.… pic.twitter.com/PQ8Ea0rk19
Згідно з результатами опитування, опублікованого соціологічним інститутом YouGov за кілька тижнів до федеральних парламентських виборів, 40 відсотків німецьких виборців вважають політичне майбутнє країни тривожним.
На запитання, як вони ставляться до внутрішньої політики Німеччини, 39 відсотків респондентів відповіли, що дивляться в майбутнє з тривогою, а 15 відсотків висловили розпач. Згідно з опитуванням, 7 відсотків виборців із надією дивляться на результати виборів, запланованих на 23 лютого, ще 7 відсотків налаштовані оптимістично. 12 відсотків опитаних сказали, що їм цікаво, а 11 відсотків зайняли вичікувальну позицію. Згідно з результатами опитування, проведеного на початку січня, 8 відсотків опитаних сказали, що нейтрально ставляться до майбутнього німецької політики.
Інше опитування YouGov, також проведене в перших числах січня, показало, що Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз Баварії (ХДС/ХСС), альянс правоцентристської партії, як і раніше, лідирує з 29 відсотками підтримки. Права «Альтернатива для Німеччини» (AfD) є другою за підтримкою партією з 21 відсотком, а позиція «Соціал-демократичної партії» (СДПН) канцлера Олафа Шольца ще більше ослабла і може розраховувати приблизно на 16 відсотків голосів. Результати опитування показують, що «Зелені» партії отримають 14 відсотків голосів, а ліва «Асоціація Сари Вагенкнехт» (BSW) – 6 відсотків.
Підтримка кількох політичних партій коливається біля 5-відсоткового бар’єру, необхідного для проходження до парламенту. Вільна демократична партія, яка в листопаді вийшла з коаліції під керівництвом канцлера Шольца, має 5 відсотків, а 3 відсотки виборців проголосували б за партію Die Linke (Ліві).
У грудні 2024 року президенту Володимиру Зеленському довіряли 52% українців, не довіряли 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
„Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним +13%”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначають соціологи, наприкінці 2023 року 77% українців довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59%. Частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%.
До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента.
„Тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра”, – йдеться в повідомленні КМІС.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів.
У грудні 2024 року 38% українців вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Проти поступок росії виступають 51% респондентів.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок.
„Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти територіальних поступок (на початку жовтня було 58%) „, – йдеться в повідомленні.
Як зазначають соціологи, крім власних думок українців також треба розуміти, яким є „клімат думок” – як, на думку українців, інші люди в Україні ставляться до територіальних поступок.
Тому іншим респондентам (яким не ставили запитання про їх особисту думку, як вони самі ставляться до територіальних поступок) ставили запитання, а скільки, на їх думку, людей в Україні згодні з твердженням про доцільність територіальних поступок.
Серед респондентів 78% змогли дати певну відповідь (решта 22% сказали, що їм важко відповісти) і серед них у середньому відповідь була 43% (тобто українці „в середньому” вважають, що 43% українців на підконтрольних територіях готові до поступок).
„Це насправді лише трохи більше фактичних 38%, тобто в цілому „у середньому” українці називають досить близький до реальності результат”, – йдеться в повідомленні.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів. Запитання про загалом готовність до територіальних поступок ставилося 985 респондентам.
Мобілізація в Україні сприймається неоднозначно. До працівників ТЦК рівень недовіри сягає 67%, а довіряють лише 29% респондентів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора соціологічної групи „Рейтинг” Любомир Мисів.
За його словами, найвищий рівень недовіри до представників ТЦК зафіксовано серед мешканців західних і прикордонних регіонів, молодого покоління та чоловіків.
Соціолог повідомив, що в грудні 2024 року було проведено п’яту хвилю дослідження, яке називається „Образ ветеранів в українському суспільстві”. Воно проводиться з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства ветеранів.
„Цього разу ми вирішили не ставити пряме питання довіри до ЗСУ. Ми побачили, що мобілізація в суспільстві сприймається неоднозначно. І є дуже різкі відмінності між ставленням суспільства до військових на передовій, до тих, хто в тилу, і хто служить у ТЦК”, – сказав він.
Він зазначив, що рівень довіри до військових у суспільстві залишається найвищим. Зокрема, 96% довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють, 91% – ветеранам нинішньої війни, 88% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років. 94% довіряють тим, хто служить на передовій, 76% – тим, хто служить у тилу (крім ТЦК).
Абсолютна більшість українців на момент завершення війни так чи інакше зіткнеться з реальністю ветеранського життя або життя поруч із ветеранами.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора соціологічної групи „Рейтинг” Любомир Мисів.
„Ми розуміємо, що війна триває, ситуація соціально-економічна не найкраща. Кількість людей, які є ветеранами і в майбутньому будуть ветеранами, буде зростати”, – сказав він.
За даними профільного відомства, кількість ветеранів в Україні вже сягнула 1 мільйона 300 тисяч.
„Ми бачимо, що зростає кількість людей, які мають близьких серед ветеранів або тих, хто воює на фронті у складі Сил оборони: кількість людей, які кажуть, що мають родичів-військових, які воюють зараз або воювали, досягла 71%. Це дуже значна цифра. На початку 2022 року таких було 54%. Тобто відбулося зростання в півтора раза”, – зазначив Мисів.
Тож кількість людей, які стануть ветеранами, буде значною, а якщо віднести до цієї категорії і їхні родини, то треба помножити ще на 2,5, додав він.
„Родини військових теж переживали досвід війни. Частиною цієї ветеранської спільноти будуть і дружини, і чоловіки, діти, і найближчі родичі людей, які брали участь у війні. Вони були в очікуванні, у стресі, у постійних переживаннях, у втратах”, – сказав соціолог.
Як зазначив Мисів, у грудні 2024 року було проведено п’яту хвилю дослідження, яке називається „Образ ветеранів в українському суспільстві”. Воно проводиться з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства ветеранів.
Українці очікують, що в цілому новий 2025 рік буде скоріше кращим, ніж 2024 рік. Однак оцінки щодо майбутнього стали менш оптимістичними.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Gallup International.
Наразі 45% українців очікують, що 2025 рік буде кращим за 2024, ще 27% очікують на погіршення, 20% вважають, що він буде таким самим, 8% не визначилися зі своїми очікуваннями щодо 2025 року. Минулого року 51% мали позитивні очікування, а 17% – негативні.
На глобальному рівні Україна займає 15-те місце серед країн з найбільш позитивними очікуваннями від 2025 року. За Індексом загальної надії Україна займає 19-те місце.
У порівнянні з іншими країнами Східної Європи, Україна займає перше місце в рейтингу за Індексом на рівні 17%, тоді як інші країни регіону мають негативні значення цього індексу: -14% у Польщі, -15% у Болгарії, -21% у Сербії та -38% у Боснії та Герцеговині.
Переважна більшість опитаних очікують економічних труднощів у країні в новому році: на економічні труднощі очікують 63%, на економічне процвітання – лише 13%, натомість 20% вважають, що економічна ситуація не зазнає змін, ще 5% – вагаються з відповіддю. Порівняно з минулим роком очікування щодо економічного становища в країні також дещо погіршилися: минулого року 17% українців сподівалися на економічне процвітання, 52% – очікували на труднощі, а 29% не очікували жодних змін.
Україна займає 32 сходинку за Індексом очікувань економічного процвітання, входячи до трійки країн з найменшими показниками.
Міжнародне опитування Gallup International End of Year Survey (EoY) – це започатковане дослідження в 1977 році, проводиться щороку у багатьох країнах світу. Цього року проєкт проводився в 35 країнах світу.
Всього було опитано 35 882 осіб у всьому світі у 2024 році. У кожній країні протягом жовтня-грудня 2024 року було опитано репрезентативну вибірку близько 1000. В Україні опитування проводила Група „Рейтинг” 2-5 грудня 2024 року.
За останній рік стало менше тих, хто вважає, що українці потроху долають суперечності та рухаються до згуртованої політичної нації. Але ситуація краща, ніж до початку війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
Кількість оптимістів впала з 69% у грудні 2023 року до 53% у грудні 2024 року. Натомість з 25% до 33% стало більше тих, хто вважає, що суперечності лише поглиблюються і українці йдуть до розколу. Також з 6% до 14% стало більше тих, хто має невизначені думки з цього питання.
Водночас, як зазначають соціологи, при аналізі результатів крім динаміки потрібно також фокусуватися на фактичних поточних показниках.
„В умовах складних і серйозних викликів (які психологічно ламають багатьох) ми все одно маємо близько половини українців (53%), які вірять в рух до єдності, а частка тих, хто вірить у рух до розколу, хоч і є тривожно значною, але поступається умовним оптимістам”, – йдеться в повідомленні.
Також важливо, що нинішні оцінки єднання в суспільстві значно кращі, ніж були у 2020 році (коли ще не було повномасштабного вторгнення), додали в КМІС.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів.
Соціологи додають, що якщо йтиметься про втрату підтримки і санкції від Заходу, то прихильне ставлення до відновлення ядерної зброї знижується до 46%, а частка тих, хто не підтримає таку ініціативу, зросте до 44%. Решта 10% мають невизначені погляди.
Проте якщо Україна має достатньо ресурсів протриматися до моменту отримання ядерної зброї, то 58% готові були б піти на втрату підтримки Заходу з метою отримання ядерної зброї. Не підтримали б рішення отримати ядерну зброю за такого сценарію – 33%, а 8% мають невизначені погляди.
Також досліджували, як бажання відновити ядерну зброю пов’язане із довірою НАТО.
„Як можна бачити, довіра НАТО не суперечить бажанню відновити ядерну зброю. Навіть більше, якщо говорити про в цілому бажання відновити ядерну зброю, найбільше цього прагнуть ті, хто довіряє НАТО”, зазначили у КМІС.
Соціологи нагадали, що у 1994 році Україна остаточно відмовилися від ядерної зброї та підписала Будапештський меморандум. У середині 1994 року 50% українців вважали, що Україна має стати без’ядерною державою, а за володіння ядерною зброєю виступали 30%. Решта 20% мали невизначені погляди. Важливо, що ставлення до ядерної зброї не дуже відрізнялося залежно від регіону: залежно від регіону орієнтовно 25-35% хотіли збереження ядерної зброї проти 45-55%, які виступали за без’ядерний статус.
Станом на грудень 2024 року понад 70% українців мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Про це свідчать результати опитування, проведеного 5-6 грудня Cоціологічною групою «Рейтинг».
Зокрема, 54% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у військових діях на сході України у період з 2014 до 2021 року. При цьому 71% мають серед близьких тих, хто воював чи бореться на фронті з 24 лютого 2022 року.
Порівняно з попередніми опитуваннями кількість тих, чиї близькі воюють, зросла. Так, у березні 2024 року таких опитаних було 70%, а у вересні 2023-го – 65%.
При цьому 40% опитаних припускають, що можуть стати ветеранами у майбутньому. Найчастіше так вважають молоді чоловіки, жителі центральних і західних регіонів, а також ті, чиї родичі брали участь у боях ще з 2014 року.
Загалом українське суспільство демонструє високий рівень довіри до військових. Так, 96% респондентів довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють, 91% – учасникам нинішньої війни, а 88% – ветеранам АТО 2014–2021 років. Найвищий рівень довіри мають військові на передовій (94%), найнижчий – представники ТЦК (29%).
Серед основних викликів для ветеранів після повернення зі служби виділяють психоемоційну нестабільність, проблеми зі здоров’ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, відсутність інклюзивного середовища та конфлікти в сім’ї. Додатково зростають ризики зловживання алкоголем чи наркотиками, порушень закону та труднощів адаптації до громадянського життя.
Довіра до держави у сфері виконання обов’язків перед ветеранами продовжує знижуватися. Так, у грудні 2024 року лише 25% вважали, що зобов’язання виконуються, тоді як 68% мають протилежну думку. Основна критика спрямована на Верховну Раду (59%).
Попри це 78% респондентів упевнені, що суспільство поважає ветеранів. Проте, державні програми зі створення інклюзивного середовища для осіб з інвалідністю 53% вважаються неефективними.
