Міністр оборони України Денис Шмигаль анонсував розширення мережі військових ліцеїв в Україні.
“Ми робимо все, щоб мережа військових ліцеїв в Україні розширювалася. Міноборони працює над тим, щоб у кожному регіоні був щонайменше один такий ліцей”, – запевнив міністр оборони.
Денис Шмигаль зазначив, що серед молоді є величезний запит на якісну військову освіту, і влада створить всі умови для її розвитку.
“Військова освіта – основа сучасного українського війська. Знання дають змогу перемагати на полі бою, демонструвати кмітливість, стійкість духу й винахідливість під час воєнних”, – наголосив Шмигаль.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що над розслідуванням убивства колишнього голови Верховної Ради та громадського діяча Андрія Парубія працюють цілодобово.
Так, протягом дня були доповіді міністра внутрішніх справ та керівника СБУ щодо розслідування справи.
„Протягом дня були доповіді міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка та керівника Служби безпеки України Василя Малюка – по розслідуванню вбивства Андрія Парубія. Доповідали про хід розслідування, відпрацьовують усі обставини”, – зауважив Зеленський.
Глава держави запевнив, що у розслідуванні задіяні всі необхідні сили: поліція, СБУ, прокуратура, котрі працюють фактично цілодобово.
Він також подякував усім, хто допомагає розслідуванню та висловив сподівання на результат.
75% українців вважають, що Україна має погодитися на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.
Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи „Рейтинг”.
Серед ключових гарантій безпеки українці називають: фінансування армії й постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) і міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
На запитання „Що зараз найважливіше?” 58% обрали отримання гарантій фінансування західними партнерами української армії у майбутньому і постачання зброї в достатній кількості, тоді як 31% – повернення територій.
59% опитаних підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% виступають за продовження війни до повернення окупованих у 2014 році Донбасу і Криму, 13% – до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року.
Щороку в Україні утворюється близько 10 млн тонн побутових відходів, понад 90% яких потрапляє на полігони, більшість із яких не відповідає екологічним нормам. Звалища утворюються несанкціоновано.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Щорічно в Україні утворюється біля 10 мільйонів тон твердих побутових відходів, з яких понад 90 % захоронюються на полігонах, більшість із яких не відповідає екологічним стандартам, каже співрозмовниця.
„Рівень вторинної переробки не перевищує 8%, що значно відстає від показників країн Європейського Союзу. Це зумовлено як низьким рівнем екологічної свідомості керівників різних рівнів та населення, так і відсутністю належної інфраструктури: роздільного збирання, сортувальних станцій, сміттєпереробних підприємств”, – зауважує Тимочко.
Ключовим фактором є ситуація на рівні громад, впевнена вона. Від органів місцевого самоврядування залежить збір, вивезення, утилізація та захоронення відходів, але багато громад, особливо сільських та малозабезпечених, не мають технічних або фінансових ресурсів для ефективної роботи.
Брак сміттєвозів, контейнерів, сортувальних ліній та договорів із перевізниками чи переробниками призводить до несанкціонованого скидання сміття, стихійних звалищ і погіршення стану довкілля.
Стан більшості полігонів в Україні лишається незадовільним. Багато з них переповнені, працюють з порушенням технічних норм і не мають систем збору фільтрату чи газовідведення, що спричиняє забруднення ґрунтів, води та повітря.
„В громадах – дефіцит кваліфікованих кадрів для управління цією сферою. Фахові екологи, менеджери з управління відходами або зовсім відсутні, або обіймають посади сумісників без відповідної спеціалізації. Планування поводження з відходами часто ведеться формально або взагалі не здійснюється”, – каже голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Складання місцевих планів управління відходами відбувається нерівномірно, а їх реалізація гальмується через брак коштів та механізмів моніторингу. Особливо гострою є проблема у громадах, які постраждали від воєнних дій – в таких громадах пріоритетним залишається відновлення базової інфраструктури, тоді як природоохоронні питання відходять на другий план.
Брак або відсутність належного інформування людей призводить до негативних наслідків.
Обтяжені впливом війни та складними умовами життя, місцеві жителі не розуміють важливості сортування та переробки, не мають мотивації змінювати поведінку, а влада не має розуміння і ресурсів на проведення інформаційних кампаній”, – каже еколог.
Водночас саме зміна екологічної культури громадян є основою для успішного функціонування системи роздільного збору відходів та зменшення навантаження на довкілля, впевнена вона.
В Україні лише близько 6–7% відходів реально переробляються, тоді як у розвинених країнах Європи на полігони потрапляє менше ніж 5% сміття.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, українці не мають звички сортувати сміття, а інфраструктура для переробки та утилізації відходів часто відсутня. Війна додала нову категорію «відходів руйнації», для яких бракує правил обліку та техніки для безпечної утилізації.
Щоб змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід:
Освіта та просвіта – формування екологічної культури з дитячого віку та системні інформаційні кампанії;
Інфраструктура та мотивація – доступні контейнери, прозора система збору та економічні стимули, як-от «плати за те, що викидаєш»;
Законодавчі стимули та контроль – поєднання штрафів і пільг для стимулювання сортування.
Тимочко наголошує, що лише поєднання освіти, інфраструктури, економічної мотивації та законодавства допоможе Україні наздогнати європейські стандарти переробки відходів.
У статті The Telegraph про можливе розміщення американських ПВК в Україні йдеться про обговорення створення над Україною безполітної зони після можливого перемир’я.
Видання посилається на низку європейських країн, які обговорюють план поетапної встановлення безпольотної зони над Україною, щоб відновити польоти цивільної авіації, пише СТРАНА.ua.
Для цього системи ППО та винищувачі європейських країн мають „прикрити” небо від можливих російських ударів.
Згідно з обговорюваним планом, спочатку місія, в рамках якої будуть задіяні патрулі західних винищувачів та наземні системи ППО, буде спрямована на відкриття Львівського та інших українських аеропортів на заході країни.
У міру „зміцнення довіри” до дотримання домовленостей про припинення вогню місія розширюватиметься на схід у бік Києва та інших міст.
Зазначимо, що Київ ще з початку повномасштабної війни закликав Захід організувати безпольотну зону над Україною (тобто взяти на себе завдання збивати російські літаки та ракети, які заходять у повітряний простір України).
Однак країни НАТО відмовлялися робити це, щоб не втягуватися безпосередньо у війну з Росією. Відмова звучала навіть на прохання збивати ракети (як це роблять армії Альянсу під час ракетних атак на Ізраїль).
Описаний The Telegraph план передбачає, зокрема, дозвіл в Україні західних підрозділів ППО.
Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 956 військовослужбовців, з яких 527 – посмертно.
Відповідні укази №667/2025 та №668/2025 від 30 серпня оприлюднені на сайті глави держави.
Нагороди присвоєно за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане виконання військового обов’язку.
Серед відзнак – ордени Богдана Хмельницького, Данила Галицького, “За мужність”, а також медалі “За військову службу Україні”, “Захиснику Вітчизни” та “За врятоване життя”.
Прикордонники фіксують як виїзд з України, так і в’їзд до країни чоловіків вікової категорії 18-22 роки.
Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Так, за його словами, ця категорія чоловіків від ранку 28 серпня присутня на кордоні для того, щоб його перетнути.
„Якщо 28 числа ми приділяли увагу спостереженню за виїздом, то 29 числа ми також приділили увагу і в’їзду цієї категорії громадян. Є рух юнаків як на виїзд з України, так і на в’їзд. На пасажиропотік це суттєво не вплинуло. Фактично, яким він був днями раніше, таким і залишається. У будні пасажиропотік продовжує коливатися від 125 тис. до 135 тис. громадян”, – розповів речник.
Він зауважив, що ажіотажу на кордоні немає. Учора кордон перетнули 133 тис. громадян, і динаміка була у відсотковому співвідношенні 50 на 50 – як на в’їзд в Україну, так і на виїзд.
Віднедавна чоловіки у віці 18-22 років отримали можливість виїжджати за кордон, однак деяким чоловікам прикордонники відмовили у перетині державного кордону України.
Про це речник ДПСУ Андрій Демченко заявив в ефірі телемарафону.
Згідно з його словами, дозвіл не стосується тих громадян, які обіймають посаду за державною службою і які підпадають під пункт 2.14 перетину кордону, таким громадянам як і раніше дозволено виїзд виключно у службове відрядження.
«І за ці два дні вже було кілька випадків, що хлопці з цієї вікової категорії вирішили поїхати за кордон, але перебували на тих посадах, яка дозволяє тільки у службове відрядження», – пояснив він.
При цьому у ДПСУ нагадали, що для того, щоб перетнути кордон треба мати:
закордонний паспорт,
військово-обліковий документ або в паперовому, або в електронному вигляді – «Резерв+».
«Також є кілька відмов через те, що люди знаходилися в розшуку. Бо прикордонники мають доступ до системи «Оберіг», щоб перевірити, чи не ухиляються від оновлення облікових даних. Кілька громадян отримали відмову через те, що знаходяться в розшуку», – наголосив Демченко.
Як пояснив речник ДПСУ, окремої статистики саме по цій віковій категорії наразі немає.
«Але, звісно, приділяємо увагу цій категорії громадян, яким з 28 числа після набрання чинності змін до правил перетину кордону надається можливість виїхати з України, це категорія чоловіків від 18 до 22 років включно. Аналіз показує, що масового ажіотажу, як до прикладу особливо російські ресурси намагаються подати, що це «масова втеча», цього не спостерігається», – пояснив він.
Наразі прийнято рішення про дозвіл на виїзд за кордон чоловіків до 22 років. Щодо рішень на виїзд за кордон тих, кому 23-24 – рішень не приймалося.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив під час брифінгу.
За словами Зеленського, зараз немає жодних масових виїздів людей за кордон. Усі, хто хотів виїхати – вже виїхали.
„Але ми повинні знаходити в державі баланс – не втратити ні освіту, ні освітній рівень наших дітей, не втратити хлопчиків, коли вони ще в шкільному віці, а дати можливість навчатися тут, бути дорослими саме тут і залишитися українцями”, – зазначив він.
Президент додав, що є велика надія на повернення більшості мігрантів після війни, проте для цього треба працювати. Оскільки якщо людина виїхала, не закінчивши в рідній країні навіть школу, то ризики, що вона не повернеться – дуже високі.
Що стосується рішень про можливість вільного виїзду для чоловіків віком 23-24 роки, Зеленський відповів, що рішення поки що стосуються тільки тих, кому 18-22 роки.
