Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS) 20 серпня відзначила День святого Іштвана тихим покладанням вінків до погруддя короля, установленого в селі Косино у 2021 році. Виступаючи перед присутніми на заході, представниця ГО Адель Ґал зазначила, що для їхньої організації надзвичайно важливі розвиток угорської культури та збереження національних традицій. А відтак наголосила, що через святого Іштвана історична Угорщина отримала небесне покровительство.
Як зауважив, у свою чергу, консул Угорщини в Берегові Ґерґей Тріб, ті, хто вірить у провидіння, сприймають національні громади та культуру як божественні дари, за які ми відповідаємо.
З огляду на війну масовий захід не проводився й цього року. Після виступів Божого благословення на присутніх попросив пастор реформатської церкви Ференц Радванський.
На завершення заходу його учасники поклали вінки до погруддя святого Іштвана на знак ушанування пам’яті засновника угорської держави.
Друга зміна творчого табору імені Марії Янкович триватиме протягом 5-10 серпня на базі Пийтерфолвівської філії центру професійного навчання імені Еде Егана. Організатор — благодійний фонд «ҐЕНІУС» — проводить дитяче дозвілля за підтримки угорського уряду, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, Фонду ім.Габора Бетлена за професійного наставництва Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім.Імре Ревеса.
Традиційний табір проводять у дві зміни третій рік поспіль. До першої зміни, яка відбулася в Берегові, долучилося близько 50 учасників. Протягом цього тижня в роботі табору візьмуть участь 20 дітей віком 10-16 років, які цікавляться мистецтвом.
На урочистому відкритті присутніх привітала директор БФ «ҐЕНІУС» Наталія Вароді. Під час виступу вона, зокрема, зазначила, що мистецтво з раннього віку заохочує дітей мислити та творчо виражати себе. Малювання дає їм можливість реалізовувати свої індивідуальні ідеї, що згодом може стати корисною навичкою в багатьох сферах життя. Н.Вароді також подякувала викладачам та вихователям за роботу.
Голова Товариства угорських митців Закарпаття ім.І.Ревеса Агнеш Кулін ознайомила з програмою табору та представила викладачів. Серед них викладачка Закарпатського обласного центру дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН», художниця, кераміст Крістіна Негер, художниця Ноемі Русин, лаборант відділу мистецтва Закарпатського угорського інституту ім.Ференца Ракоці ІІ, художник, графік Чаба Куташі, берегівська художниця, викладачка Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ Дьонді Ковач.
Присутніх привітала і директорка Пийтерфолвівської філії центру професійного навчання ім.Е.Егана Марія Пензеш, побажавши дітям гарного відпочинку, змістовного дозвілля.
«Творчий табір імені Марії Янкович проводимо вже 14 рік поспіль. Для нас важливо наблизити дітей до мистецтва, це свого роду наставництво. 20 учасників табору прибули з 13 населених пунктів краю. Програма табору така ж, як і під час першої зміни, що була в Берегові. Ми дякуємо батькам за довіру, педагогам за відданість. Вважаємо, що світ змінюється через гарні приклади, а не пусті балачки. Місія мистецтва незмінна — допомагати долати біди. Сподіваємося, що й цього тижня нам вдасться наблизити до нього молодь», — зазначила у коментарі ЗМ паніІ Наталія.
Професійний керівник табору Агнеш Кулін, у свою чергу, повідомила: «Програма табору така ж, як і під час першої берегівської зміни, але ж створені роботи будуть іншими. У фокусі не міська урбаністика, а сільські краєвиди. Учасників теж удвічі менше, тож, можна сказати, що і підхід буде фактично індивідуальним. Заняття проводитимуться у групах з 5 осіб, і чого не було в Берегові, а тут можна реалізувати — спільне смаження сала».
На околицях с. Яноші на Берегівщині заврешилися будівельні роботи на сміттєпереробному заводі. На Закарпатті це перший комплекс, який займає територію 2,5 гектарів. Будівництво профінансовано за підтримки ЄС та Угорщини. Днями представники угорської компанії, яка виконувала проєкт та української підрядної компанії прозвітували про виконані роботи.
Благодійний фонд «ҐЕНІУС» організовує табір народної музики і танцю на Берегівщині вже вчотирнадцяте. Він триватиме на базі Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ протягом 24-29 червня.
БФ «ҐЕНІУС» із 2011 року регулярно організовує творчі табори для дітей на Закарпатті. Цього літа заплановані дев’ять таких таборів, які триватимуть у різних куточках краю – у Берегові, а також у Малих Геєвцях, Великій Доброні, селищі Пийтерфолво і які проводитимуться за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, Фонду ім. Габора Бетлена.
Як повідомила директорка фонду Наталія Вараді, заявки на участь у них почали приймати ще в лютому. Загалом від дітей надійшло 515 заявок, а 427 із них отримали можливість долучитися до роботи таборів. Інтерес до таборів значний, але рамки обмежені, тому кожна дитина може взяти участь тільки в одному таборі.
Протягом років сформувалася команда професіоналів, які працюють над тим, аби табори проходили на високому рівні та забезпечували якомога більш змістовне дозвілля для дітей. Згідно зі статистикою, цього року в таборах БФ «ҐЕНІУС» візьмуть участь діти із 63 навчальних закладів 66 населених пунктів області.
Перший у переліку – табір народної музики і танцю – розпочав роботу 24 червня. На урочистому відкритті присутніх привітала директор БФ «ҐЕНІУС» Наталія Вараді: «Для нас дуже важливо, щоб змалку знайомити дітей із дивовижним світом народної музики і народного танцю, аби, полюбивши та відчувши ці культурні традиції, вони передавали ті скарби, яким тут навчилися». Вона висловила переконання, що народна музика має об’єднуючу силу, це – духовне живлення, коріння, яке нас тримає.
Учасників табору привітала і заступниця директора Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Катерина Кірай, побажавши гарного відпочинку, змістовного дозвілля.
Професійний керівник табору, викладачка гри на акордеоні Ніколетта Шипош ознайомила із розкладом занять. Так, протягом тижня діти займатимуться на уроках музики, вивчатимуть народні танці, ігри, долучатимуться до майстер-класів із рукоділля. Крім того, на них чекають кінопокази, заняття спортом.
З дітьми займатимуться десятеро професійних викладачів. Зокрема члени ансамблю «Чіпкейш» – Іштван Молнар (скрипка), Ференц Бернат (віолончель), Йожеф Югас (контрабас), а також Ніколетта Шипош та Берталон Галас (акордеон), Імре Голожаї (кларнет, тарагот), Вів’єн Кітті Копас (народний танець, Моніка Ковач (народні ігри), Єлизавета Онисько (народний спів), Андрея Мештер (рукоділля). Викладачам допомагатимуть восьмеро помічників – студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, які проходитимуть практику.
Табір народної музики і танцю завершить свою роботу в п’ятницю підсумковим концертом.
22 червня у Меморіальному парку села Чома, що на Берегівщині, пройшли традиційні урочистості з нагоди «віднайдення угорцями Батьківщини». «Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив під час виступу заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін.
На території нашого краю знайдено чимало артефактів часів віднайдення угорцями батьківщини, проте місце археологічних розкопок на околиці села Чома, де було знайдено угорські могили IX-XIII століття, вважається найвизначнішим для історичної пам’яті. Адже саме тут під час розкопок у минулому столітті археологи знайшли залишки поселення Х століття, а також могильник угорської прикордонної громади, І саме цей факт є яскравим свідченням того, що предки угорців створювали тут поселення і оселилися в нашому краї. у 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття на місці давніх поховань було відкрито Меморіальний парк. Щороку в червні тут проводять урочистості з нагоди віднайдення угорцями Батьківщини. Хоча масового святкування спочатку через епідемію коронавірусу, а згодом через війну не проводять, проте захід у вузькому колі традиційно все ж відбувався.
На початку заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих на війні.
«У минулому столітті угорські та українські археологи знайшли на околиці села Чома понад 1100-річні артефакти, які нині дбайливо зберігають у музеях та збагачують історичні знання нащадків, – зазначив під час виступу Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї. – Написання історії на основі розкопок – це таке враження, ніби ми перебуваємо в темній кімнаті та бачимо лише певні контури предметів, – і за допомогою цього уявляємо повсякденне життя, мислення, боротьбу, долі наших предків, які жили тут давно. Наші предки, які мешкали тут в певні історичні епохи, часто стикалися із викликом як вижити наступного дня посеред небезпек і труднощів. Для багатьох на кону було виживання, збереження віри, незалежність, свобода, здоров’я та можливість продовження нормального життя. Свого часу в суворих ситуаціях вони повинні були вирішити – чи залишатися їм тут надалі і, мабуть, це було правильне рішення, тому що сьогодні, понад 1200 років потому, ми, угорці, все ще тут, у Карпатському басейні, з нашими сусідами, які живуть поруч із нами».
Дипломат зазначив, що після початку війни та епідемії коронавірусу вже котрий рік поспіль наші думки також про виживання, збереження і, як це було і в давнину, подолати ці виклики можливо лише об’єднавшись, підтримуючи один одного.
Йожеф Бачкаї нагадав, що Угорщина головуватиме в ЄС протягом 1 липня – 31 грудня, у надзвичайний час, після виборів до Європарламенту. «Майбутнє головування Угорщини має і буде служити миру, безпеці та процвітанню Європи, – наголосив він. – Угорщина, як член Європейського союзу та НАТО, угорський уряд та угорське суспільство з першої хвилини війни солідарні з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Угорщина продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу, лікування та реабілітацію потребуючим дітям і дорослим, поки це буде необхідно, а також продовжуватиме програми з підтримки закарпатських угорців. […] З першого дня війни Угорщина підтримує територіальну цілісність та суверенітет України. Понад два останні роки її позиція так само чітка і незмінна: ми на стороні дипломатичного врегулювання та справедливого миру. Угорщина підтримує зусилля України щодо інтеграції в Європейський союз, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала процвітаючою, економічно розвиненою, демократичною європейською правовою державою, де дотримуються права національних меншин. Тому угорський уряд і ми, угорці, зацікавлені в багатій, успішній, щасливій, мирній, добросусідській Україні, яка розвивається». Угорський дипломат додав, що їхня мета – зміцнення сполучної ролі прикордонних регіонів та покращення угорсько-українських відносин. «Зберігаючи спадщину наших предків, приймаючи їх останню волю, ми хочемо створювати наші родини та економічно розвивати наші країни в мирі, взаємній повазі, живучи та працюючи разом із сусідніми та іншими народами», – резюмував Йожеф Бачкаї.
«Жодне дерево не росло б, не цвіло і не плодоносило, якби не мало коріння, завдяки якому воно тримається на матінці-землі. А коріння людини ховається в її минулому», – наголосив під час виступу заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. За його словами, саме цей захід і надає можливість тим, хто залишився вдома, згадати своїх предків, і подумати про них із вдячним серцем, про всіх тих, хто «оселився в цьому краї сорок поколінь тому і перетворив територію на батьківщину, і залишив нам повідомлення своїми кістками: наші предки жили, працювали, воювали тут і передали землю своїм синам зі словами: Ми тримали землю, ви тримайте її також!»
«Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив Йожеф Шін. «Там, де височіють наші могили, вклоняються наші онуки», – писав Шандор Петефі. Ми теж вклоняємося сьогодні тут, адже знаємо своє минуле, зберігаємо рідну мову, школи, церкви і традиції, і думаємо про те, щоб будувати своє майбутнє», – додав він. «Шануй своїх предків, бо від них отримав життя, успадкував Бога і свою Батьківщину, – процитував Йожеф Шін слова письменника Альберта Ваша, і наголосив: – Національна свідомість об’єднує, тримає і вказує в майбутнє. Збереження рідної мови і культури саме й робить людей нацією, мешканців кожного населеного пункту спільнотою. Немає нічого важливішого, ніж передати ці знання нашим дітям, майбутньому поколінню».
Після промов священник греко-католицької церкви Йожеф Чірпак, який народився у Чомі, а нині служить в Шаланках, попросив Божого благословення на присутніх, а також на життя кожного закарпатського угорця, щоби «вони жили тут наступну тисячу років, процвітали, були щасливі, радісні на своїй батьківщині».
У рамках культурної програми виступили члени місцевого гуртка збереження народних традицій. Вихованці Будинку культури села Геча виконали в’язанку народних пісень, а також представили народні танці.
На завершення заходу присутні поклали вінки до пам’ятного знаку, розташованого в центрі Меморіального парку, а також до пам’ятників вождю Арпаду та королю святому Іштвану.
На Берегівщині в селі Бадалово відкрили пам’ятну дошку педагогу та краєзнавцю Балажу Керестєну.
Учасники заходу зібралися біля центрального входу до Бадалівської гімназії ім. Йосипа Ґвадані, де їх першим привітав голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), сімейний лікар громади Людвіг Якаб. Він повідомив, що кілька днів тому з ініціативою встановити пам’ятну дошку Балажу Керестєну з нагоди 75-річчя від дня народження до нього та директорки навчального закладу Чілли Вереш звернувся Арпад Далмаї, голова опікунської ради Фонду Beregszászért. Тож отримали відповідний дозвіл і нині влаштували церемонію відкриття. Розмістити меморіальну дошку вирішили на вході до гімназії.
«Балаж Керестєн був видатним педагогом і краєзнавцем, який займався тим, що любив: історією Закарпаття, збереженням, увічненням та передачею угорської культури, – наголосила, виступаючи перед присутніми, директорка гімназії Чілла Вереш. – В одній зі своїх публікацій він писав, що в дитинстві, уранці йдучи до школи й минаючи реформатську церкву, завжди звертав увагу на дошку, встановлену там на згадку про візит Петефі, і в нього виникла думка, що він прямує тією самою стежкою, тож поет став його провідником».
Директорка зачитала лист, написаний Арпадом Далмаї до нинішньої події. За його словами, окремою радістю для нього є те, що вслід за пам’ятною дошкою на честь Йожефа Ґвадані він може подарувати Бадалову ще один меморіальний знак. Арпад Далмаї також підкреслив, до головна мета Фонду Beregszászért – «посилення національної ідентичності угорців Берегова та навколишніх населених пунктів, усвідомлення ними того факту, що вони живуть на цій землі понад тисячу років, що цей край має багате угорське минуле, яким вони повинні пишатися».
Балаж Керестєн народився 15 січня 1949 року в селі Великі Береги. Коли йому виповнилося три, родина перебралася в Бадалово. Тут він закінчив дев’ятирічку, потім здобув середню освіту в Берегівській середній школі ім. Лайоша Кошута. У 1967 році вступив до Ужгородського державного університету і в 1972-му отримав диплом учителя угорської мови та літератури. Після цього до самої смерті викладав у Виноградівській середній школі ім. Жиґмонда Перені. Крім педагогічної роботи, займався й іншою діяльністю: вивчав літературні традиції Закарпаття, місцеві легенди, написав малу енциклопедію історії культури, досліджував життя родини Перені, зокрема Жиґмонда Перені, видав кілька книжок. Робив би так і далі, якби не пішов у засвіти в 58-річному віці.
Донька Балажа Керестєна, Габріелла, у своїй зворушливій промові з гордістю згадала про батька та село над Тисою, яке відіграло і для неї вирішальну роль у дитинстві, адже тут проводила в бабусі літні канікули. «Моя бабуся Юлішка, його мати, знала дуже багато народних пісень і казок. […] Сьогодні, коли ми розкидані по світу, саме пам’ять гуртує нас, де б ми не були, об’єднує, зберігає нашу ідентичність», – наголосила вона.
«Самовідданість Балажа Керестєна, його турбота про збережання та розвиток угорської культури є взірцем для всіх нас, – зазначив у своєму виступі консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин. – Дуже важливо, щоб ми підтримували одне одного в повсякденному житті, трималися разом у важкі часи і спільно будували майбутнє, щоб наші нащадки з гордістю називали себе угорцями. Тільки так ми можемо досягти того, що наступні покоління будуть гідно продовжувати все те, що залишили нам наші предки».
За останні 8 років це вже 5-та пам’ятна дошка, установлена в Бадалові. У збільшенні їхньої кількості велику роль відіграє Товариство угорської культури Закарпаття. Заступник голови цієї громадської організації Йожеф Шін відзначив, що захід відбувається в Бадалові в складні часи. «Це невелике село має багате минуле й пам’ятає про нього», – наголосив Йожеф Шін. За його словами, окрім того, що Балаж Керестєн збирав угорські прислів’я та приказки, ознайомлював з ними, він був ще й активним громадським діячем. «Його діяльність теж доводить, що угорська культура багата в усіх куточках Карпатського басейну», – підкреслив Йожеф Шін.
Дьордь Дупка, письменник, історик, колега і друг Балажа Керестєна, особисто не був присутній на заході, але надіслав листа, у якому відзначив цінність для закарпатської угорської громади діяльності краєзнавця. «Нехай ця пам’ятна дошка в нинішні буремні часи нагадує всім слова однієї з передмов мого друга Балажа Керестєна до своєї публікації (1995 року), у якій він висловлює сподівання, що «вона служитиме кращому розумінню нашого минулого й культури нашого краю, національній ідентичності та зміцненню коріння громади на батьківщині».
Після виступів Міклош Юстин, Габріелла Керестєн та Чілла Вереш урочисто відкрили пам’ятну дошку, яку прикрашає бронзовий рельєф трансильванського митця Аттіли Шандора.
Божого благословення на життя присутніх попросив пастор реформатської церкви Жолт Шапі.
Відтак учасники заходу поклали вінки та квіти до меморіальної дошки й виконали пісню «Созат».
3 дні й 2 ночі життя в наметах, польова кухня, виконання різних завдань… Військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») зібрала на стадіоні в с. Пийтерфолво 14 роїв – учасників районного етапу змагань. У середній групі перемогла «Карпатська Січ» Батівської ТГ, а в старшій – «Королівська гвардія» Королівської ТГ. Ці команди представлятимуть Берегівський район на обласному етапі змагань.
Вчора, 9 лютого, в етнографічному музеї в селі Великі Береги, що на Берегівщині, відбулося різання свиней (угорською – «діснотор») з благодійною метою. Учасники продемонстрували давні угорські національні традиції, пов’язані із ритуалом різання свиней та приготуванням м’ясних страв.
Організатори – Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ та громадська організація Pro Cultura Subcarpathica.
За традицією, готуватися до «діснотор» почали ще напередодні. Підготували миски, підточили ножі та почистили часник, цибулю. Напекли фанки, тепертош погачі (шкваркові булочки), щоб пригостити присутніх.
Ранок розпочався традиційним частуванням гостей гарячим вином і домашньою сливовицею. Після того гентеш (саме так називають угорською різника свині) та його помічники розпочали свою роботу. Спочатку обпалили тушу соломою, а потім стали її розбирати. Тим часом на кухні жінки готували сніданок зі свіжої свинини.
Протягом дня бажаючі мали нагоду ознайомитися з процесом традиційного берегинського забою свиней. Готувалась домашня ковбаса, гурка, кров’янка, домашній шойт «Гомбоц» (салтісон), шкварки. Сало, шинку та ребра засолили – так підготували до майбутнього копчення. Зацікавлені присутні побачили процес приготування різних страв, якими мали можливість і посмакувати. Родзинкою стала вечеря, на якій подавали смажені гурки та ковбаски.
Музика є невід’ємною частиною гарного настрою, який створили чудові музиканти Kokas Banda, виконавши веселі пісні.
Головний організатор заходу Адель Гал розповіла: «Організовуючи цей захід, ми прагнули не тільки показати, яку їжу готують у Великих Берегах та довколишніх селах. Ми також поставили собі за мету відродити всі звичаї, пов’язані із зимовим заколом свиней. У пам’яті старших ще живе, що в ці хати ввечері ходили люди в масках. Звичайно, всі вони були місцеві, сусіди, молодь села. Гостей пригощали гуркою, кров’янкою, шкварками, копченим та вареним салом зі спеціями. М’ясні смаколики запивали вином та палинкою. Ось так весела сімейна подія стала чудовою святковою подією, яку ми хотіли відродити на сьогоднішньому заході».
Президентка ЗУІ Ілдика Орос повідомила, що захід організували з благодійною метою. Зібрані пожертви будуть спрямовані на підтримку родин, чиї родичі служать або загинули на фронті.
Будинок-музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. Належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Асоціація розбудовників цінностей угорської громади визнала інституцію гідною включити її до кращих практик. Так заміський будинок отримав назву «Оглядовий майданчик». У результаті тендеру громадської організації Pro Cultura Subcarpathica, яка керує музеєм, заклад долучився до нової програми в мережі Карпатського басейну.
«Magyar Közöségépítók» Value Association – це неурядова організація, що діє в Карпатському басейні для професійного забезпечення публічної освіти. Цією найуспішнішою професійною інновацією на сьогодні є створення мережі «Viewpoint». Ініціатива була започаткована у 2020 році з метою пошуку організацій, які могли б показати іншим свій досвід і хороші практики, отримані в освіті громади, таким чином сприяючи передачі знань. За час, що минув відтоді, асоціація оголосила кілька тендерів, на які організації могли подати заявку, представивши свою діяльність. У результаті мережа тепер складається з майже сотні оглядових точок, громадських культурних закладів, громадських арен, якими керують органи місцевого самоврядування, та громадські організації.
Відтепер до цієї роботи долучається також «Nagyberegi Tájház», етнографічний музей у с.Великі Береги. Pro Cultura Subcarpathica подала тендер до Асоціації забудовників угорських громад Value. У пакеті документів представили будинок-музей і подали інформацію про його діяльність за останні десять років. Проєкт програми, яка викликає інтерес у цільової аудиторії з мальовничими маршрутами і яка правдиво відображає роботу етнографічного будинку, цінності регіону, повагу та продовження місцевих звичаїв і традицій. Програми допомагають усвідомити, скільки природних, матеріальних і духовних цінностей оточує нас у нашому середовищі. Представляє передову практику щодо того, як їх можна втілити в життя разом із громадою, розвинути та передати. Це може стати зразком для наслідування та натхнення.
«Nagyberegi Tájház» та його керівники Pro Cultura Subcarpathica першими на Закарпатті долучилися до мережі. Таким чином, через діяльність організації можна представити першу Закарпатську оглядову точку. В майбутньому це може сприяти розвитку громадського життя в Карпатському басейні як професійна зупинка для ознайомчих поїздок.
Відповідно до змін до постанови Кабінету Міністрів України №1147 «Про прикордонний режим» в окремих випадках потрібен дозвіл на в’їзд, перебування, проживання, проведення робіт і пропуск у прикордонну смугу.
Однак, хвилюватися через ці нововведення більшості мешканцям території громади немає причин!
Так, на нараді за участі начальника прикордонної служби «Астей» Михайла Шуфруна та інших фахівців було розʼяснено, що жодних додаткових дозволів не потрібно мати за вашим звичним маршрутом в межах населених пунктів. Все лишається як було!
Перепустка потрібна лише тим громадянам, які, до прикладу, виходять на сільськогосподарські роботи в поля, на риболовлю, в ліс, що територіально підконтрольні прикордонній службі.
Загалом у цю категорію входять зони 10 наших населених пунктів: поля, ліси, озера, тощо.
Не входять до меж дії постанови паї таких старостинських округів: Яноші, Балажер, Гать та Кідьош.
Також зміни не стосуються зеленого туризму, тобто житель іншої області, який приїхав як турист в нашу громаду, не потребує дозволів від прикордонників.
Важливо, що оформити заявку на перепустку вам допоможуть на місцях наші старости в округах, або ж працівники міської ради в місті, тож їхати нікуди не потрібно.
Дозвіл потрібний лише для відвідування сіро-рожевої території!
Про це повідомляє Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
