Якщо не рахувати окупованих територій, куди зараз немає доступу через війну, в Україні може проживати близько 28-30 мільйонів людей.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів демограф, доктор економічних наук Олександр Гладун.
Вже після початку повномасштабного вторгнення в Інституті демографії провели оцінку чисельності населення України.
„На початку 2023 року ми робили свою оцінку чисельності населення України станом на 1 січня 2022-го року. Бо ще до великої війни були певні проблеми з обліком, у нас давно не було перепису населення. І треба було зробити переоцінку даних, скільки ж людей в Україні”, – розповідає Олександр Гладун.
Науковці проводили аналіз чисельності населення в кордонах 1991-го року: рахували, скільки людей в Україні включно з окупованими територіями, також із Кримом.
За оцінками демографів, тоді в Україні було трохи більше 42 мільйонів людей.
„На 1 січня цього року ми оцінюємо чисельність населення на території України у трохи більше 35 мільйонів. Це в кордонах 1991 року. Якщо рахувати без окупованих територій, то це може бути і 28-30 мільйонів людей”, – додає демограф.
За його словами, зараз ми не знаємо реальну ситуацію на непідконтрольних Україні територіях, тому оцінки можуть бути абсолютно різні. Але в будь-якому разі тенденція така, що чисельність населення дуже скоротилася. Крім того, під час війни не працюють стандартні демографічні методики.
„В Україні стало менше людей, які саме перебувають на території держави. Але чи враховувати наших біженців, які мільйонами виїхали за кордон? Методологічно, якщо людина відсутня в країні більше року, її можна знімати з обліку. Але ми ж розуміємо, що ситуацію маємо нестандартну. Що люди зараз там, але вони можуть повернутися. Тому зараз ми маємо говорити про чисельність населення, яке знаходиться на території України на певні дати, на певних кордонах”, – підкреслює Гладун.
В Україні розробили проєкт стратегії демографічного розвитку до 2040 року. Сьогодні розпочинаються публічні консультації з обговорення, потім стратегію має схвалити уряд.
Розробкою займалося Міністерство соціальної політики разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН, експертами та міжнародними партнерами.
Метою стратегії є забезпечення довгострокового відтворення населення України, здатності людей адаптуватися до змін із збереженням та покращенням ключових соціально-демографічних характеристик.
У стратегії визначено головні демографічні виклики та загрози розвитку України, це:
Швидке скорочення чисельності населення. За оцінками Інституту демографії та проблем якості, на 1 січня 2022 року чисельність населення України у межах 1991 року становила 42 млн осіб, на серпень 2023-го – 36,3 млн.
Низький рівень народжуваності. Так, за час повномасштабної війни коефіцієнт народжуваності в Україні знизився до 1,0 (щоб забезпечити просте відтворення населення потрібно 2,2).
Погіршення стану здоров’я населення через неможливість отримати своєчасну та якісну медичну допомогу, недостатню профілактику захворювань, численні стреси, тривале перебування у несприятливих умовах, що спричинило зниження імунітету, загострення захворювань.
Зростання чисельності осіб з інвалідністю, які потребують комплексної реабілітації та підтримки.
Високий рівень передчасної смертності, насамперед чоловіків, пов’язаний із масовою зайнятістю у шкідливих та небезпечних умовах, потраплянням у ДТП, зловживанням алкоголем, психоактивними речовинами та курінням, недостатністю інформування населення про навички здорового способу життя, низькою доступністю та якістю медичної допомоги у сільській місцевості, війною.
Масова вимушена еміграція населення та незаконне вивезення громадян України за кордон, а також масштабний внутрішній рух населення.
Демографічне старіння.
Таким чином, за оцінкою Інституту демографії, населення України до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн осіб.Play Video
За сценарію змін чисельність населення може становити 33,9 млн осіб на початок 2041 року та 31,6 млн – на початок 2051-го.
Щодо кожної проблеми з демографічною ситуацією у стратегії запропоновано рішення. Перша мета – створити умови підвищення народжуваності. Робити це пропонують шляхом створення середовища, дружнього до сімей з дітьми; підвищення економічної самодостатності сімей; створення сприятливих умов поєднання батьківства з роботою; комплексної підтримки сімей.
Знижувати рівень передчасної смертності планують, зокрема, поліпшенням загального стану здоров’я населення, підвищенням доступності медичної допомоги тощо.
Щоб забезпечити міграційний приріст населення, пропонується сприяти поверненню в Україну біженців та залучати представників української діаспори.
Інші цілі стратегії – адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття та подолання негативних демографічних тенденцій завдяки розвитку можливостей якісного життя в Україні.
Сьогодні ми всі думаємо про те, що буде після війни з усіма нами. Чи повернуться ті, хто виїхав? Коли можна буде знову безпечно жити на прикордонних територіях. Як бути з дітьми, які за майже два роки влились у шкільне навчання за кордоном і жваво спілкуються польською, чеською, англійською, німецькою.
РБК-Україна (проект Styler) поговорило про повоєнну демографію, перспективу народжуваності і залучення мігрантів із науковцем Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, завідувачем Сектору міграційних досліджень відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Олексієм Позняком.
– Які у 2023 році проявились тренди в міграційних процесах? У 2022 році був масовий відтік людей за кордон і в західні регіони. Потім люди почали повертатися. А наразі що відбувається?
– Говорити про те, що дуже багато людей повернулось, не можна. Повернулись в основному кияни.
У 2023 році ми можемо говорити не про виїзд чи повернення, а про поїздки в різних напрямках. Я маю на увазі короткострокові приїзди мігрантів додому. Виїзди тих, хто живе прикордонній зоні до сусідніх країн і назад.
На цей час в основному контингент зовнішніх мігрантів стабілізувався. Якщо не рахувати людей, які були змушені виїхати чи виїхали за бажанням до країни-агресора, то в ЄС та Північній Америці майже 5 мільйонів наших громадян. Я думаю, що справжня цифра ближча до європейської статистики, ніж до розрахунків на основі даних Держприкордонслужби щодо кількості перетину кордону, згідно з якими різниця між кількістю виїздів та в’їздів становить 1,8 мільйони.
Стосовно їхніх намірів, то тут різні опитування показують, що знижується частка тих, хто має намір повернутися…
– До війни ви глибоко вивчали нерегульовану міграцію. Над чим працюєте після 24 лютого?
– Зараз ми працюємо більше над вимушеною міграцією (і зовнішньою, і внутрішньою), рухом ВПО, розробкою міграційної політики в нових умовах: що робити зараз і які заходи потрібно буде реалізовувати у перспективі. Сьогодні це, як мінімум, підтримувати зв’язки із вимушеними зовнішніми мігрантами і громадськими організаціями за кордоном. Тобто показувати опіку держави, тримати зв’язок з людьми і не давати дітям остаточно відірватись від коріння.
– Яка загроза для країни в тому, що молодь (школярі, студенти) такий тривалий час живуть за кордоном?
– Чим більший відсоток дітей та молоді не повернеться, тим сильнішим буде загострення демографічної кризи.
– Ми говоримо про демографічну кризу і шляхи її подолання багато років. До війни одним з джерел відновлення працездатного населення був притік іноземців. Україна може вийти з війни у суттєво зруйнованому стані. Чи будемо ми привабливими для переїзду на постійне проживання і для кого? Для людей, чиї країни в гіршому стані, ніж наша?
– Рівень привабливості України для мігрантів буде багато в чому залежати від того, як складатиметься ситуація з іноземними інвестиціями. Як буде розвиватись ситуація в економіці? Зрозуміло, що люди мігрують в пошуках кращого життя з бідніших країн до багатших.
Виключенням можуть бути люди, які приїдуть за затребуваними спеціальностями і яким запропонують великі гроші. Можуть приїхати ті, хто вже всього досягнув у професії вдома і готовий змінити обстановку, поділитись досвідом. Це може бути певна соціальна місія.
Але така міграція не буде масовою.
– Існують ідеальні шляхи подолання економічної кризи і реальні. Що реально для нас? Я бачила цифри, що щоб відновитись, 100 жінок мають народжувати 220 чи 240 дітей тощо…
– Таких цифр звісно не буде. Більш того, ці цифри – це варіант подолання демографічної кризи за рахунок природного руху, без міграційного впливу.
Але із необхідністю залучення мігрантів ми зіштовхнемось рано чи пізно. І це не залежить від того, яка частка наших вимушених мігрантів повернеться. Навіть якщо уявити, що повернуться всі і вимушені і довоєнні трудові мігранти, це дасть нам змогу на певний період підтримати необхідний рівень робочої сили. А в довгостроковій перспективі все одно нам рано чи пізно доведеться залучати мігрантів. Це неминучий процес і до цього треба готуватись вже зараз, готувати населення, пояснювати, що мігранти – це не загроза, а ресурси для розвитку тощо.
– Скільки нам потрібно буде мігрантів?
– До 300 тисяч на рік. Залежить від повоєнної ємності ринку праці.
– Мігранти – чоловіки? Після Другої світової ми бачили, як чоловіки були на вагу золота. Але сьогодні говорять, що чоловіків в Україні після війни може бути більше. Що на це впливає?
– Після перемоги можуть бути різні комбінації щодо статевої структури, і ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій.
Велика частина людських втрат за часів Другої світової війни у армії Радянського союзу відбувалась через „м’ясні штурми”. Зараз, я дуже сподіваюсь, що з українського боку такого немає або це якісь дуже поодинокі випадки, якщо і є.
По-друге, вже сьогодні в Україні чоловіків більше, ніж жінок, тому що жінки масово виїхали з України. Скільки з них повернеться? Питання поки що без відповіді.
Можливо, деяка частка чоловіків виїде після завершення війни до своїх жінок. Але чим довше триває війна, тим сильніше руйнуються сімейні зв’язки. І може виникнути ситуація, коли у нас не стоятиме питання, де возз’єднається родина – в Україні чи за її межами, а чи возз’єднається вона взагалі.
– Яким буде населення України в умовному 2035 році?
– Скоріш за все, населення України наближатиметься до 30 мільйонів. І це за умови, якщо буде ефективна міграційна політика. Тоді можна буде на цьому рівні більш менш стабілізуватись.
– Це оптимістичний варіант? Песимістичний?
– Більш менш нормальний. Тому що 30 мільйонів – це не рівень знелюднення, це ще той рівень, коли освоєння території можна підтримати на достатньому рівні. Тим більше, що у нас частина прикордонних з державою-агресором територій буде залишатися все одно неспокійними і не сильно населеними.
Звичайно, і тут потрібно підтримувати якусь кількість населення, але висока щільність заселення цих територій може бути просто небезпечною для людей.
Відповідно, за таких умов 30 мільйонів населення буде достатньо для підтримки заселеності у всіх регіонах.
– Яка цифра для нас критична (я маю на увазі зменшення населення)?
– Я думаю, що 20 мільйонів. Це вже буде достатньо критичний рівень.
– Що стосується внутрішньої міграції. Як мігрують українці всередині держави? Чи досі таким ноєвим ковчегом залишаються західні регіони, чи цей тренд змінився?
– Змінився. Якщо на перших порах внутрішні мігранти більше концентрувались у західноукраїнських областях, то зараз основна маса перемістилась у області центральної України. Це пов’язано з тим, що західні області не мають навіть екологічних можливостей для розміщення цієї кількості людей. Очевидно, що саме в центральній Україні формуватиметься новий промисловий центр країни.
– Тому що люди туди переїжджатимуть чи тому, що там щось розбудовуватиметься?
– Тому що про промисловість сходу України зараз говорити складно. Тому мігрують не лише люди, а й бізнес. І бізнес сьогодні часто мігрує саме в центральні області України. Робоча сила більше сконцентрована у центральних регіонах. Плюс східні області не є безпечними. Є ще одна категорія – прикордонні області з Росією і Білоруссю, які ще довго не будуть абсолютно безпечними. Це ще один плюс для того, щоб розміщувати виробництва і на перспективу саме у центральних областях.
– У 2022 році українці мігрували в села. Зараз люди повернулись до міст. Чи такий тренд може з’явитись знову з огляду на обстріли, проблеми з енергетикою тощо?
– Думаю, що цей відтік припинився. Для міського мешканця село – це місце, де можна перебувати певний час, але постійно жити в селі, якщо людина ніколи не займалася сільським господарством, складно. Крім того, можливість дистанційної роботи є не у всіх. Це короткочасний тренд.
– Які плюси і мінуси внутрішньої міграції в довгостроковій перспективі?
– Мінуси: зниження добробуту внаслідок вимушеного переселення, зростання навантаження на інфраструктуру в регіонах розселення ВПО, загроза обезлюднення регіонів походження.
Плюси: можливість використання потенціалу ВПО для розвитку, шанс для посилення консолідації суспільства.
– Як швидко і чи будуть повертатись українці на деокуповані території? І чи потрібно відбудовувати зруйновані ворогом міста, чи ж попиту на проживання в них не буде навіть після війни?
– Вочевидь, не всі міста необхідно буде відбудовувати. Швидкість повернення залежить від багатьох чинників: наявність житла, роботи, успішність розмінування території… А вони складно прогнозовані.
– Нещодавно читала опитування, проведене міжнародною організацією, де йшлося про те, що ледь не 70% біженців з країн ЄС таки планують повертатись додому. Це занадто оптимістичні прогнози чи люди просто не говорили правду?
– Тут можуть бути питання. Багато моїх колег висловлювали думки про те, що люди бояться навіть самим собі зізнатись, що вони не хочуть повертатись.
Швидше люди не завжди адекватно оцінюють ситуацію, вони виходять із сьогоднішнього дня. Наприклад, отримуючи допомогу, вони десь на рівні підсвідомості думають, що так буде завжди. Відповідно, вони заявляють про намір залишатися в ЄС. Коли зміниться ситуація, а рано чи пізно допомога, пільги будуть скасовані, люди будуть виходити з ситуації, яка складеться.
– Але знову ж ми чуємо про те, що Європа зацікавлена в тому, аби українці залишались і „латали” їхню демографічну кризу.
– Відсоток наших мігрантів, які там працевлаштувались, не дуже великий. І з цих людей частина працевлаштувалася на посади, які не відповідають їхній кваліфікації. Скажімо, тому ж менеджеру зараз працювати продавчинею як для сучасного етапу – перебути – годиться. А в довгостроковій перспективі навряд чи це виявиться привабливим.
Нам важко відслідкувати міграційні тренди всередині ЄС, але й там переміщення мають місце. Польща близька до нас за менталітетом і мовою, але вона не є найбільш комфортною країною з економічної точки зору. Вона була привабливою для наших мігрантів на початку, коли багато хто думав, що за кілька місяців війна закінчиться, і можна буде повернутись. Тож тримались ближче до кордонів.
У 2023 році, коли мова пішла про те, щоб шукати роботу, освоїтись у країні перебування, то ті, хто знає або вивчили німецьку, англійську, задумуються над тим, щоб переїхати до Німеччини і вже там шукати роботу. Тим більше, що той самий німецький ринок праці зараз достатньо ємний.
Ті, хто знають англійську – це США, Канада, Велика Британія. Щодо того, щоб вчити мову країни перебування, то стосовно Чехії, Словаччини – не всі дорослі мігранти вчать мову цих країн.
– Якщо війна затягнеться ще на рік, якими будуть зовнішні міграційні тренди, на ваш погляд?
– Люди будуть ще більше вкорінюватись. В Україну можуть повернутися ті, хто мав тут дійсно хорошу роботу і хто впевнений, що робота знайдеться. Хто мав в Україні певний соціальний статус, а в ЄС цього немає. Ми частково бачимо цей тренд в 2023 році.
Щодо міграції в ЄС, то люди будуть виходити із умов і шукати кращих. Хтось закріпиться в тій же Польщі або Чехії. Хтось переїде. Але зрозуміло, що обмеження стосовно соціальної допомоги, надання житла будуть впливати на міграційну поведінку людей.
[type] => post
[excerpt] => Сьогодні ми всі думаємо про те, що буде після війни з усіма нами. Чи повернуться ті, хто виїхав? Коли можна буде знову безпечно жити на прикордонних територіях. Як бути з дітьми, які за майже два роки влились у шкільне навчання за кордоном і жваво...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1702323060
[modified] => 1702322557
)
[title] => Демограф Олексій Позняк: Людей треба готувати до того, що Україна не обійдеться без мігрантів
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=172116&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 172112
[uk] => 172116
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 172113
[image] => Array
(
[id] => 172113
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[original_lng] => 46037
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukranok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3236
[_thumbnail_id] => 172113
[_edit_lock] => 1702315377:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 27117
)
[tags_name] => Array
(
[0] => демографія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 126814
[content] =>
В Україні до 2030 року може залишитися близько 30 мільйонів населення, а за оптимістичного сценарію розвитку подій – 34-35 мільйонів людей.
По це повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, академік Елла Лібанова.
„Без економічного росту і повернення біженців Україну очікує демографічна криза”
За даними Всесвітнього банку, рівень народжуваності в Україні у 2020 році складав 1,22 дитини на жінку – один із найнижчих у Європі та світі. На думку експертів, через такі низькі темпи зростання природній приріст населення неможливий, а старіння ще ускладнить післявоєнне відновлення економіки.
„Масове повернення біженців пов’язане із воєнною ситуацією, і в довготривалій перспективі – зі стратегією економічного розвитку”, – поділився думкою із Al Jazeera економіст Олексій Кущ.
На його думку, має бути програма повернення біженців, яке неможливе без економіки, що стрімко розвивається.
„Інакше на Україну чекає демографічна криза – населення менше 30 мільйонів людей, 10 мільйонів з яких – пенсіонери”, – зазначив аналітик.
Втрати рф на полі бою, мобілізація та втеча росіян за кордон прискорять демографічний крах країни. Продовження війни до кінця наступної весни може рекордно знизити коефіцієнт народжуваності.
Рішення володимира путіна вторгнутися в Україну призвело до історичного скорочення населення росії. Цілі путіну зі стабілізації демографічної ситуації цього року підривають втрати на полі бою, мобілізація та втеча росіян за кордон.
Про це пише Bloomberg.
Збитки, викликані війною, можна порівняти з демографічною кризою 90-х років, періодом економічних труднощів після розпаду Радянського Союзу, що призвело до різкого падіння рівня народжуваності.
Раніше у планах російського уряду було зупинити скорочення чисельності населення у 2022 році, перш ніж у 2030 році має відновитися зростання. Але за кілька тижнів до оголошення мобілізації внутрішній звіт, пише видання, показав, що ці цілі були нереалістичними.
Посилаючись на наслідки коронавірусу та міграційний відтік, у звіті натомість йшлося про скорочення населення рф на 416,7 тисяч осіб у 2030 році.
За словами дослідника та фахівця з демографії Ігоря Єфремова, якщо військові дії продовжаться найближчими місяцями, у росії може народитися менше 1,2 млн осіб – це буде найнижчим показником у її сучасній історії.
«Головний удар по народжуваності буде непрямим, тому що для більшості сімей горизонт планування буде повністю зруйнований. І що довше триває мобілізація, то сильнішим буде вплив», — сказав Єфремов.
«Населення росії скорочується, і війна скоротить його ще більше. Причини? Еміграція, низька народжуваність та втрати, пов’язані з війною. Це підірве потенційне зростання та затягне податково-бюджетну політику, оскільки уряд намагається звернути назад скорочення робочої сили за допомогою пронаталістської політики», – заявив економіст Олександр Ісаков.
За словами Єфремова, продовження військової кампанії та мобілізації до кінця наступної весни буде «катастрофічним», оскільки за 12 місяців до середини 2024 року народжуваність, ймовірно, знизиться до 1 мільйона. За його словами, коефіцієнт народжуваності може становити 1,2 дитини на одну жінку, що в росії спостерігалося лише один раз у 1999-2000 роках.
1/ The independent Russian media outlet Verstka ("Layout") has published a noteworthy piece on the devastating effect that mobilisation is having on Russia's schools. Thousands of teachers have been conscripted or have fled, bringing schools to the edge of collapse. ? follows. pic.twitter.com/D34mmb43PM
A few weeks ago, Maxim Vasilyev was a mild-mannered Kursk regional deputy vacationing in Mexico. Today, he's apparently near the front lines in Ukraine, vowing to build fortifications to hold back the Ukrainian "homos." He resigned back in Kursk, a week ago. pic.twitter.com/wQxk3ZjzIo
Hundreds of protesters have gathered at Tbilisi airport to meet the first flight to arrive from Russia since the ban on air travel between the two countries was lifted last week.
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
В Україні зараз проживає близько 34-35 мільйонів осіб. Такі дані у середу, 5 жовтня, озвучила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
„Депопуляція в Україні розпочалася у 91 році. Тут немає жодного відношення до розпаду СРСР та формування незалежної Української держави, це просто збіг. Два роки ми трималися за рахунок величезного припливу мігрантів з колишнього СРСР, переважно, із середньоазіатських республік, бо там була складна ситуація. Коли вичерпався цей резерв, з 1994 року кількість населення в Україні щороку скорочувалася”, – зазначила демограф.
Вона наголосила, що це проблема не лише України, але Європи та світу. А невдовзі, за її словами, ця проблема торкнеться й Китаю.
Лібанова підкреслила, що озвучена чисельність населення є приблизною, оскільки точних офіційних даних немає.
„Всі європейські країни втрачають своє населення, але компенсують його за рахунок міграції. При цьому вони не лише компенсують населення кількісно. До них приїжджають молоді люди, які і народжують більше, і помирають менше. Тобто, вони омолоджують вікову структуру населення”, – зазначила демограф.
В Україніцього рокуза 9 місяців померло на 10 тисяч людей менше ніж за аналогічний період минулого року, про це повідомляє Державна служба статистики.
Згідно з даними щодо демографічної ситуації в Україні які опублікував Держстат за січень-вересень 2020 року. Всього за цей період в Україні померло 426 687 осіб що на 9 846 менше у порівнянні з минулим роком. Так, за січень-вересень 2019 року померло 436 533.
Крім того, з початку 2020 року в Україні народилося 220 657 осіб (минулого року – 233 222), міграційний приріст склав 6941 осіб (минулого року – 10 143).
За оцінкою Держстату, чисельність наявного населення в Україні на 1 січня 2020 року становила 41902,4 тисяч осіб.
[type] => post
[excerpt] => В Україні цього року за 9 місяців померло на 10 тисяч людей менше ніж за аналогічний період минулого року, про це повідомляє Державна служба статистики
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1605728741
[modified] => 1605727083
)
[title] => В Україні рівень смертності залишається нижчим, ніж минулого року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=36466&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 36454
[uk] => 36466
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 36459
[image] => Array
(
[id] => 36459
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[original_lng] => 48460
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/covid-mento-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3934
[_thumbnail_id] => 36459
[_edit_lock] => 1605719884:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] =>
[_oembed_time_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] => 1658667548
[_oembed_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] =>
[_oembed_time_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] => 1658667548
[_oembed_7f6d1bb43401fce5e9edad2be0ad4823] =>
[_oembed_time_7f6d1bb43401fce5e9edad2be0ad4823] => 1665715416
[_oembed_80bec43d0b7f00b157d09253bd67db55] =>
[_oembed_time_80bec43d0b7f00b157d09253bd67db55] => 1666516027
[_oembed_02b8f0e906e49e7c76a316c70c168276] =>
[_oembed_time_02b8f0e906e49e7c76a316c70c168276] => 1667047932
[_oembed_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] =>
[_oembed_time_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] => 1667663054
[_oembed_d02e5f1d6be138669f8d5412440bc687] =>
IAEA inspectors have completed in-field verification activities at three locations in #Ukraine at the request of the ?? government — found no indications of undeclared nuclear activities and materials. https://t.co/RiY9hdJjSbpic.twitter.com/muPb3jeDOU
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) November 3, 2022
