Одна дівчинка серед 9 хлопчиків і всі зовсім крихітні: ці малюки – вихованці Луганського обласного будинку дитини, які віднедавна мешкають на Закарпатті. Пані Тетяна – серед тих, хто виховує дітлахів, що залишилися без піклування батьків, і в краї, каже, про них дбатимуть якнайкраще.
Ілона Мадяр – педагогиня, лауреатка Премії ім. Кошута – народилася в селі Чомонин 13 жовтня 1889 року. Задля вшанування її пам’яті цьогоріч 22 грудня місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) за підтримки адміністрації прем’єр-міністра Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена встановив на стіні тутешньої школи гранітну двомовну меморіальну дошку.
На церемонії її відкриття, яка відбулася в останній перед канікулами день навчання, з біографією та професійними здобутками педагогині присутніх ознайомив директор Чомонинської гімназії, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Шандор Надь. У 1920-му після закінчення Державного педагогічного інституту в Епер’єші Ілона Мадяр оселилася в місті Кечкемет, де прожила 48 років. Там вона організувала учительську практичну школу, яку тривалий час очолювала і займалася з майбутніми вчителями. В Угорщині Ілона Мадяр була серед піонерів реформаторської педагогіки. Завжди пам’ятала про тісний зв’язок між грою, роботою та навчанням.
У 1950/1951 н. р. для навчання читання і письма в першому класі початкової школи було запроваджено звуково-розбірно-компонентний метод, редакторкою і співавторкою якого стала Ілона Мадяр. Разом зі своїми колегами-розробниками 15 березня 1952 року вона була удостоєна Премії ім. Кошута за видатну педагогічну та теоретичну роботу. Шандор Надь попросив Лайоша Йозана, колишнього пастора реформатської церкви, дослідити родинне дерево Ілони Мадяр, яка померла в 1968 році й ім’я якої присвоєно школі в місті Кечкемет.
Батько Ілони, Берталан Мадяр, у 1889–1893 роках був пастором реформатської церкви в Чомонині, де в 1889-му з’явилася на світ його донька Ілона. Глава родини, який народився в словацькому селі Лашкар, до того був помічником пастора в Ужгороді, потім служив у Минаї та Велких Капушанах. Одружився з Мальвіною Минаї, і в них народилося 8 дітей. Найдовше, протягом 1893–1932 років, Берталан Мадяр був пастором у Великій Доброні. Крім Ілони, кілька його дітей стали відомими людьми, наприклад, виноградівський лікар Ласло Мадяр. Були серед них і знані ветеринари та пастори.
«На мою думку, меморіальна дошка такої визначної педагогині заслужено розміщена на фасаді єдиної школи в її рідному селі», – зазначив директор навчального закладу Шандор Надь.
Другокласник Дейнеш Гіді продекламував вірш, затим присутніх привітав заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Ґейза Ґулачі. «Поки є про кого пам’ятати і є кому пам’ятати, наша нація жива. Ми повинні продовжувати зберігати нашу культуру, повинні вшановувати пам’ять наших синів і доньок, які були видатними представниками угорського народу, як Ілона Мадяр», – наголосив він.
Кантор місцевої реформатської громади Аґнеш Чакань під акомпанемент гітари заспівала низку церковних пісень. Відтак пастор Шандор Почаї зачитав уривок із 7-ї частини Книги приповістей: «Благословенна пам’ять праведного, а ім’я неправдивого зникне». Цим він підкреслив красу і сенс життя, благословенного Богом. Затим благословив меморіальну дошку та присутніх.
Після цього відбулася церемонія відкриття пам’ятної дошки. У заході взяли участь і депутат Великодоброньської громади Тібор Мартон та очільниця офісу Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Христина Чегі Лапатюк.
Трішки свята привезли із собою в спеціальні школи на Мукачівщині представники кількох закарпатських громадських організацій та театрали. Малечі – і місцевій, і вимушено переміщеній – дарували свою творчість і віру в дива.
Нова станція вимірювання якості повітря запрацює на Закарпатті. Її встановлять на Мукачівщині завдяки ГО «SaveDnipro», аби фіксувати рівень забруднення дрібнодисперсним пилом.
Учора зранку о 8.22 на лінію «103» надійшов виклик – у маршрутному автобусі між селами Дерцен та Коропець (Мукачівський район) у хлопчика почалися судоми.
Бригада №715 (фельдшер Алла Мочар, водій Юрій Брюхович) за кілька хвилин домчала до місця події. Дитині була надана медична допомога і разом з мамою транспортовано до обласної дитячої лікарні в м. Мукачево.
Згодом мама дитини зателефонувала на лінію «103» і щиро дякувала бригаді за професіоналізм, людяність, оперативність та врятоване життя її дитини.
27 листопада на території парку скульптур у Чинадієві відбулося урочисте відкриття Будинку творчості. У церемонії взяв участь, зокрема, і заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Пейтер Сіладі. У своєму виступі він наголосив: «Дуже важливо підживлювати культуру тоді, коли в багатьох аспектах можливості обмежуються. У такий час культура – брама угорців. Культура – це те, що визначає і зберігає наш спільний спосіб життя, зберігає наші традиції, мову і націю. Ми самі є хранителями цієї культури».
«Сьогодні встановлювати чи знімати скульптуру – віросповідання. Встановлення скульптури є втіленням життя спільноти та культури, тоді як демонтаж віщує нищення. Це нищення може бути виправданим, як повалення пам’ятника Сталіну в 1956 році, але також може бути провокацією, як це сталося в Мукачеві минулого місяця», – зазначив посадовець, маючи на увазі демонтаж скульптури турула в Мукачівському замку.
«Угорці в минулому столітті зіткнулися з багатьма викликами, але сьогодення – теж складний період. Нинішній виклик – війна», – сказав Пейтер Сіладі. У зв’язку з цим він підкреслив, що для Угорщини, та й усіх угорців надзвичайно важливо, щоб в Україні якнайшвидше настав мир.
«Ми зробимо все, щоб забезпечити функціонування закарпатських угорських організацій навіть у нинішній воєнній ситуації, адже вони залишаються нашими найважливішими партнерами в збереженні закарпатської угорської громади», – заявив заступник держсекретаря. «Наш народ, дотримуючись християнського обов’язку, допомагає всім, хто залишився на Закарпатті в цей важкий період або знайшов тут прихисток. Угорщина втілює найбільшу у своїй історії гуманітарну акцію для підтримки тих, хто залишився на Закарпатті, та переселенців з України. Навіть у ці важкі часи Україна може відчувати безкорисливу допомогу угорського народу. Нехай це буде основою взаємної довіри і на майбутнє», – додав він.
Відкритий нині Будинок творчості виконує подвійну функцію: акумулює скульптури, які несуть життєву силу угорців, а також забезпечує простір для митців сучасної культури для реалізації їхнього творчого потенціалу, повідомив Пейтер Сіладі. Він також додав, що роботи, створені тут, допоможуть місцевим угорцям увічнити свій погляд на цінності, зберегти його та передати нащадкам.
Громадська організація «Про Арте Мункач» була заснована у 2013 році з метою збереження скульптурної спадщини нашого краю та збагачення населених пунктів Закарпаття і прилеглих регіонів мистецькими творами для підтримки та розвитку культури місцевих угорців. Голова організації, лауреат Премії ім. Мункачі, скульптор Петро Матл і його колеги доводять, що вони є частиною загальної угорської та міжнародної культури.
Засновники організації розробили план Закарпатського скульптурного шляху, який охоплює угорські та українські населені пункти краю. Скульптури, котрі тут установлюють, покликані спонукати туристів, які приїздять в область, відвідувати більш віддалені села, сприяючи розвитку сільського туризму.
У цьому вони знайшли партнерів, адже ініціативу підтримують міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, дипломатичні представництва Угорщини на Закарпатті, Фонд ім. Габора Бетлена, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), інші організації та меценати.
Із 2014 року громадська організація щороку влаштовує міжнародні скульптурні симпозіуми з метою збереження скульптурної спадщини краю, забезпечення сприятливих умов для реалізації творчих задумів молодих скульпторів, можливості втілювати своє художнє бачення в матеріалі.
Скульптурні пленери є частиною заходів, розроблених протягом кількох років, головними аспектами яких є поширення угорської ідентичності й культури, розміщення скульптурних композицій на громадських просторах населених пунктів Закарпаття та за межами краю, створення транскордонних культурних проєктів, розвиток сільського туризму, розробка міжнародного туристичного маршруту.
Завдяки проведеним скульптурним пленерам було створено близько сотні робіт, більшість з яких прикрашають площі міст і сіл як на Закарпатті, так і в сусідніх країнах. Чинадіївський парк скульптур функціонуватиме як центр цих скульптурних шляхів.
У грудні 2020-го до реалізації цих завдань долучилася компанія «Захід-Фінанс Груп». За підтримки уряду Угорщини вона викупила територію, де після двох років роботи було збудовано Будинок творчості ГО «Про Арте Мункач», який слугуватиме майданчиком для художньої, мистецької освіти дітей, майстерні різьби по дереву та каменю, а також для проведення різноманітних виставок.
У закладі створена музична кімната, розгорнута постійна фотовиставка, що представляє результати попередніх скульптурних симпозіумів, а в одному з приміщень наразі триває тимчасова експозиція робіт учасників мистецьких пленерів. У мансарді розміщуються гостьові кімнати, де під час симпозіумів зможуть зупинятися скульптори.
Директор ТзОВ «Захід-Фінанс Груп» Йосип Торпої під час свого виступу згадав початковий період, коли чотири роки тому вони відвідували локації для створення парку скульптур і Будинку творчості ГО «Про Арте Мункач», а також облаштування відповідного місця для проведення щорічних скульптурних пленерів. Зрештою вибір припав на Чинадієво, де на площі 2,5 гектара біля підніжжя гори зможуть втілюватися в життя творчі задуми. Директор назвав відрадним той факт, що після відкриття Угорського дому ім. Мігая Мункачі, Будинку творчості ім. Адальберта Ерделі вдалося реалізувати і цей проєкт. Йосип Торпої також висловив сподівання, що наступною подією стане відкриття парку скульптур.
«Я мрійник. Колись мріяв стати скульптором, хоча й мав іншу професію. Потім став скульптором. Я також мріяв про парк скульптур, який почав створювати у власному саду, а потім Всевишній і уряд Угорщини допомогли придбати цю територію, і ми перевезли сюди скульптури», – пригадав Петро Матл.
Він розповів, що перший симпозіум організували в Боржаві, де протягом двох тижнів четверо митців створили чотири скульптури, котрі подарували сусіднім населеним пунктам. На сьогодні туристичний скульптурний шлях сягає завдовжки в сотні кілометрів. «Мені дуже приємно, що було створене це місце. Я вдячний усім, хто допоміг у цьому», – наголосив скульптор.
Розповідаючи про плани, Петро Матл повідомив, що в майбутньому тут мають намір створити музичний павільйон та екуменічну каплицю на честь Святого Миколая.
У структурі Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді функціонуватиме філія «Едельвейс», яку урочисто відкрили сьогодні, 10 січня, в с. Домбоки на Мукачівщині.
Цій події передувало рішення сесії Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 «Про ліквідацію Домбоківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради».
З метою організації круглорічного відпочинку та
оздоровлення учнів, відповідно до наказу департаменту освіти
і науки облдержадміністрації 28.11.2019 на базі ліквідованого закладу було утворено
філію «Едельвейс» Закарпатського
центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді.
Зазначеним документом затверджено графік організації у 2020 році відпочинкових
змін для учнів закладів загальної середньої освіти та вихованців закладів
позашкільної освіти. Одночасно відпочити і цікаво провести 14 днів зможуть по
90 вихованців у кожну зміну. Упродовж 2020 року таких змін передбачено вісімнадцять.
Керівником філії призначена Любов Лавер.
Це вже другий оздоровчий заклад такого типу, що функціонує
в області. Багатьом закарпатцям добре відома «Арніка», де за три роки
функціонування належним оздоровленням і відпочинком було охоплено понад три тисячі
дітей краю. У рамках всеукраїнського проекту «Схід і захід – разом» в «Арніці» також
відпочивали й діти із Луганської та Донецької областей.
«Едельвейс» має більшу потужність, тут тільки за рік
планується за кошти обласного бюджету оздоровити понад 1600 дітей соціально незахищеної
категорії, відмінників навчання, обдарованих і талановитих дітей та лідерів
учнівського самоврядування нашої області.
Для забезпечення
належної роботи філії в обласному бюджеті 2020 року заплановано відповідні
кошти, за рахунок яких буде організовано проживання та харчування дітей,
екскурсійні поїздки з відвіданням визначних пам’яток природи, історії, культури
Закарпаття, придбано необхідне обладнання, інвентар, матеріали тощо.
Для дітей, які перебуватимуть на відпочинку в оздоровчому
таборі «Едельвейс» у навчальний період (вересень – травень), буде організовано освітній
процес на базі Ракошинської та Зняцівської
загальноосвітніх шкіл І – ІІІ ступенів.
Першими до закладу прибули учні з Виноградівського,
Іршавського та Тячівського районів.
Вихованці ужгородського «ПАДІЮНу» підготували для учасників церемонії відкриття «Едельвейсу» чудову
концертну програму. А діти з усіх трьох районів потішили присутніх колядками,
які вже встигли вивчити у таборі.