Лише 7% опитаних українців відповіли, що підвищення пенсійного віку в Україні можна розглядати як вимушений крок, і його позитивні наслідки переважатимуть негативні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.
Ще 16% респондентів уважають, що підвищення пенсійного віку в Україні матиме приблизно однаковою мірою як позитивні, так і негативні наслідки.
Водночас 58% респондентів відповіли, що негативні наслідки підвищення пенсійного віку переважатимуть можливий позитив.
Молоді люди (18-29 років) рідше говорять про негативні наслідки, ніж в інших вікових групах, і частіше займають невизначену позицію.
На питання „До якого віку ви готові працювати?” 29% респондентів відповіли до 60 років, 12% – готові працювати до 61-65 років, 3% – до 66-70 років і 15% – до 50-59 років. При цьому 20% відповіли, що взагалі не можуть або не готові працювати.
Серед респондентів віком 50-59 років на питання „До якого віку ви готові працювати” понад 40% вказали існуючий поріг пенсійного віку – 60 років, ще майже 16% указали вищий вік – 61-65 років. У молодших вікових групах ці відсотки були істотно нижчі.
Соціологічне опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2016 респондентів. Опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
За результатами опитування, більшість українців вважає, що у діяльності Кабінету міністрів нічого не змінилося, попри нові призначення.
Про це свідчать результати опитування КМІС, проведеного 20-27 вересня.
„Нещодавно в Уряді України відбулися зміни і ми респондентам поставили запитання, яких змін вони очікують – діяльність Уряду покращиться, погіршиться чи нічого не зміниться.
Переважна більшість українців – 74% – вважають, що у діяльності уряду нічого не зміниться після нещодавніх змін. Очікують на покращення діяльності – 12%, на погіршення діяльності – 6%”.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький додав, що після повномасштабного вторгнення ставлення до уряду України значно покращилося, але далі оцінки населення почали погіршуватися.
Так, у травні 2024 року лише 14% українців добре оцінювали діяльність уряду за останній рік (ще 34% ані добре, ані погано оцінили діяльність, а 50% оцінили погано).
Він додав, що наразі немає ані значного захвату від змін в Кабміні, ані категоричного неприйняття.
Половина (50%) українців підтримує створення уряду народної єдності, при цьому більшість (74%) вважає, що від проведених нещодавно в Кабінеті Міністрів кадрових змін нічого не зміниться, свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 20-27 вересня.
Лише 12% очікують поліпшення роботи уряду після кадрових перестановок, а 6% очікують погіршення його роботи.
На заході країни менше (6%) очікують поліпшення роботи Кабміну, ніж на сході (17%), кількість тих, хто очікує погіршення, і тих, хто не очікує змін, відрізняються несуттєво. При цьому серед тих, хто довіряє президенту України Володимиру Зеленському, на позитивні зміни в роботі Кабміну очікують 19% респондентів, а серед тих, хто не довіряє, – лише 3%.
До створення уряду національної єдності позитивно ставиться половина опитаних, негативно – 13%, 33% – нейтрально.
При цьому на заході та в центрі країни більше тих, хто негативно ставиться до такої ідеї (13-17%), на півдні та сході таких менше (8%). Решта показників у регіональному розрізі відрізняються несуттєво. Також частіше негативно ставляться до створення уряду народної єдності ті, хто не довіряють Зеленському (17%), ніж ті, хто довіряють (10%). Водночас серед тих, хто не довіряє Зеленському, дещо більше й тих, хто ставиться до створення уряду народної єдності позитивно (53% проти 49%), водночас суттєво менше тих, хто ставиться нейтрально (27% проти 37%).
“У ситуації, коли, наприклад, опція з виборами неможлива через війну, окремі кадрові зміни можуть виглядати способом “випустити пару” і привнести “свіжість” у сприйняття уряду громадськістю. Наразі ж ми бачимо, що немає ані значного захвату від змін, ані категоричного неприйняття. Ситуація з урядом національної єдності є більш складною і демонструє значну залежність від формулювання питання… Коли йдеться не про окремі політичні сили, а про найширше об’єднання різноманітних патріотичних сил, тоді підтримка є значно вищою”, – зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
“Більшість українців підтримують критику влади, але хочуть, щоб це було в конструктивних межах. Тобто загалом серед українців є запит на єднання і підтримання згуртованості як важливого чинника оборони”, – додав він.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1 001 повнолітнього респондента в усіх підконтрольних уряду регіонах України. Формально, за звичайних обставин, статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50% і 1,8% – для показників, близьких до 5%. В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.
Майже 90% українців планують провести осінньо-зимовий період 2024 року на своєму постійному місці проживання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Соціологічної групи “Рейтинг“.
Переміститись планують близько 10% респондентів. З них 4% у межах області, 3% у межах країни, 2% за кордон.
Дві третини (64%) респондентів опитаних українців на момент проведення опитування мали стабільне постачання електроенергії, ще близько 30% зазначили про мінімальні відключення, 4% стикаються з відключеннями часто, ще 1% – постійно. Серед регіонів найгіршою ситуація є у східних областях: 13% опитаних мешканців зазначають про часті відключення.
Опитування було проведено Соціологічною групою “Рейтинг” 20-23 вересня 2024 року серед 1000 респондентів. Опитування проводилося по всій території України (крім окупованих територій Криму і Донбасу). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 3,1%.
Майже 80% українців не готові виїхати з країни до Європи чи США, навіть за умови набуття громадянства.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводили упродовж 1-6 вересня методом телефонних інтерв’ю у всіх підконтрольних Україні регіонах.
У жовтні 2020 КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де респондентам ставили запитання про те, чи готові вони виїхати на постійне місце проживання до США чи ЄС, якби без умов надавалося громадянство.
На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити закордон. У вересні 2022, тобто через пів року після повномасштабного вторгнення, КМІС повторив запитання, і частка тих, хто хотів переїхати закордон, скоротилася до 7%.
Проте соціологи наголошують, що такі дані є результатом виїзду частини людей з України після вторгнення, але також значною мірою і через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України.
У вересні 2024, після двох з половиною років повномасштабного вторгнення, КМІС знову поставив це запитання. Готовність переїхати за кордон порівняно із вереснем 2022 року зросла до 19%, проте лишається помітно нижчою, ніж було у 2020 році. Разом з цим абсолютна більшість українців – 79% – продовжують стверджувати, що навіть у разі отримання громадянства США / країни ЄС вони би все одно залишилися в Україні.
У всіх регіонах абсолютна більшість (від 75-81%) не хотіли би переїжджати закордон, а хочуть лишатися в Україні.
Серед 18-29 річних українців у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати закордон. У вересні 2022 року показник знизився до 13%, а у цьому році він зріс до 26%.
Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для 30-44 річних (серед них наразі 75% не хочуть переїжджати з України).
Щодо гендерного поділу, то більшість чоловіків 25-55 років (70%) не хотіли би переїжджати з України. Хотіли би – 27%. Серед жінок у віці 25-55 років 80% не хотіли би переїжджати з України, хотіли би – 18%.
У 2020 році також помітно більше чоловіків хотіли би переїхати закордон, ніж жінок. Водночас у будь-якому випадку більшість українських чоловіків мобілізаційного віку навіть за наявності легальних можливостей не хотіли би покидати Україну.
Чи переїхали б жити до США / ЄС, якби без умов отримали громадянство, серед чоловіків і жінок у віці 25-55 років
Більшість опитаних українців (54%) вважають, що соціальну мережу „Телеграм” варто контролювати, запровадивши деякі обмеження, але – не забороняти її.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 1-6 вересня 2024 року.
„…більшість українців (54%) вважають, що не варто повністю забороняти, а треба запровадити певні обмеження й контроль – як-от блокування окремих каналів тощо”, – ідеться в повідомленні.
Наразі лише 9% українців стверджують, що Телеграм треба повністю заборонити, а 26% – що його не варто жодним чином контролювати.
Питання щодо обмеження або навіть заборони телеграму активізувалося після арешту засновника соцмережі Павла Дурова у Франції. Зокрема, – у зв’язку з можливим впливом на мережу з боку спецслужб рф і поширенням російської пропаганди.
Днями керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов назвав соцмережу загрозою національній безпеці України.
„Результати опитування свідчать, що наразі в суспільства немає ані відчутної підтримки заборони телеграму, ані стійкого опору такій забороні. Українці займають доволі виважену й конструктивну позицію, що варто не доходити до заборон, але при цьому дійсно визнають важливість і необхідність блокувати небезпечні телеграм-канали”, – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він також зазначив, що представникам влади варто розуміти, що в разі потреби заборони телеграму „задля безпеки України та українців громадськість має отримати справді об’єктивні й переконливі докази ворожої діяльності та відмови власників від співпраці”.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки „Омнібус”, до якого додав запитання щодо сприйняття українцями загроз безпеці від соціальних мереж і ставлення до заборони телеграму. Опитано 1015 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Метод – телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI), вік респондентів – 18 років і старше, громадяни України, які на момент опитування проживали на території, підконтрольній уряду України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
Соцмережа Instagram у рекламних цілях прослуховує (опція Active Listening) кожного користувача. У цьому факті зізнався один з основних партнерів платформи з надання рекламних послуг Cox Media Group (CMG), який вже багато років працює з Google та Meta, повідомляє 404 Media.
Згідно з презентацією CMG у рамках розвитку опції для контекстної реклами, яка буквально читає думки користувачів:
компанія пропонує клієнтам послугу “активного прослуховування”;
опція дає змогу ШІ підслуховувати ваші розмови біля смартфона, а також аналізувати дії користувача в мережі;
Active Listening захоплює будь-які звуки з мікрофона будь-яких смартфонів;
алгоритми Active Listening дають змогу видавати клієнтам найточнішу рекламу.
Наприклад, після фрази “потрібна нова футболка”, яку користувач проговорює поруч з телефоном, він починає бачити наплив таргетованої реклами футболок.
Головні клієнти CMG: Google, Amazon та Meta. Примітно, що Google та Meta після оприлюднення даних про використання Active Listening видалили будь-які згадки CMG зі своїх ресурсів. В Amazon заявили ЗМІ, що знають про цей сервіс, але ніколи ним не користувалися. У Facebook пояснили, що екстрено “почали перевірку” цієї інформації від ЗМІ.
Усі жителі росії відповідальні за агресію проти України. Таку думку поділяють 76% українців, не згодні з нею 20% респондентів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
У цьому питанні в суспільстві панує визначеність, адже лише 4% не мають чіткої позиції щодо цієї теми. Причому незалежно від віку респонденти переважно повністю згодні з колективною відповідальністю жителів росії.
До того ж, 64,5% згодні з тим, що населення росії підштовхує керівництво своєї країни до продовження війни проти України.
На цьому етапі війни більшість українців (64%) переконані, що агресія росії була неминучою після відновлення Україною незалежності, тоді як ті, хто вважає, що цього могло б і не статися, перебувають у меншості (18%).
Так само більшість респондентів (59,5%) переконані, що незалежно від умов завершення нинішньої війни з росією, у майбутньому рф знову атакуватиме Україну.
Опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
У серпні 2024 року, після 2,5 років повномасштабної агресії, 54% українців вважають, що у разі ще більш тривалої війни з росією Україна зможе вистояти.
Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не згодні з тим, що Україна витримає довготривалу війну, 28% респондентів, а ще 18% не мають чіткої відповіді на це питання.
Гарантії безпеки з боку інших країн зможуть убезпечити Україну від можливої агресії росії у майбутньому – у цьому переконані 62% українців.
Стосовно тривалості західної допомоги Україні думки в українському суспільстві поділилися чітко порівну. Так, 40% вважає, що Захід не буде Україну підтримувати довго, тоді як 39,5% з цим не погоджуються.
У суспільстві немає чіткого уявлення щодо того, як має діяти політичне та військове керівництво України в разі, якщо військова допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться. Так, дещо більше третини (35%) вважають, що тоді українська влада має розпочати переговори з Росією про припинення війни, 23,5% – що вона має спробувати заморозити конфлікт, але не йти на жодні поступки росії, а 21% схиляється до думки, що українське керівництво мало б продовжувати війну, незважаючи ні на що, навіть за умови скорочення чи припинення допомоги Заходу.
Великі втрати, що їх вже зазнала в цій війні Україна, сприймаються відносною більшістю (45%) радше як причина не погоджуватися на мир, який не відповідатиме потребам та вимогам України. Натомість для 32% ці втрати і перспектива втратити ще більше людей, навпаки, є аргументом для початку переговорів і спроб завершити війну.
Опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Абсолютна більшість українців продовжує демонструвати свою неготовність виконувати вимоги Росії задля завершення війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
На визнання окупованих територій частиною РФ заради припинення війни готові піти лише 9% українців (у серпні 2023 року – менше 5%), а неприйнятним це вважає 81% (у серпні 2023 року – 90%).
Готовність поступитися майбутнім членством України в НАТО висловили 18,5% українців, як і у серпні 2023 року, але більшість вважає це неприйнятним (67%, а у серпні 2023 року – 74%).
Неприйнятною для абсолютної більшості українців є і відмова від членства в Європейському Союзі (71%), а готових поступитися ним – 17%.
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
