Тигрового павука, або як його називають в народі павука-осу, виявила у своєму городі жителька Рахівщини села Верхнє Водяне. Павук сидів на своєму павутинні, яке сплів у квітах. Відрізнити павука вдалась одразу – забарвлення на животі, у комахи видно поперечні смуги на спині, а також зигзагоподібну павутину – характерну рису цього павука.
Пані Марина розповіла: «Йдучи на город зібрати огірки, помітила гостя. Про цього павука я вже знала з інтернету, навіть не думала що зустріну його у себе на городі. Я читала про цього красивого павука, він не агресивний, але зайвий раз його тривожити не варто, а особливо, коли він знаходиться на полюванні на павутинні. Я попередила свою доньку, щоб була уважна, що на городі оселився павук. Що робити з цим павуком не знаю, та вирішила його не чіпати».
З відкритих джерел ми дослідили про цього павука і довідались що павуки у нас з’явилися через аномальну погоду. Павук-оса або Аргіопа поселився майже по всій території України, залюбив і Закарпаття. Особисто полюбляє присадибні ділянки.
Небезпечний павук-оса оселився майже по всій території Україні
Через аномальну спеку небезпечний павук-оса або Аргіопа поселився майже по всій території України. Особисто я зустріла його у себе на присадибній ділянці, вибираючи на грядці огірки.
Аргіопа тигрова, або Брюнніха — яскравий павук з родини колопрядів, зі смугастим жовто-чорно-білим черевцем. Поширений у помірному й субтропічному поясах Палеарктики, зокрема в Україні. Живиться дрібними прямокрилими, іншими комахами. Отрута слабка, для людини безпечна.
Один з найбільш яскраво забарвлених павуків помірної зони Європи. Головогруди широкі й пласкі, світло-бурі, із затемненою передньою ділянкою і широкими темними смугами вздовж боків. Зверху головогруди вкриті густими білими волосками, від чого здаються сріблястими. Черевце павука довге, трохи загострене ззаду. Верхній бік черевця жовтуватий, частково вкритий білими волосками, що утворюють сріблясті перепаски, а також з чорними нерівними смужками. За смугастим забарвленням нагадує ос, звідки й інші назви «павук-оса», «павук-зебра» тощо. Ноги довгі, світло-бурі, з чорними кільцями чи плямами.
Дорослі самиці мають розмір від 1 до 2,2 см. Самці дрібніші, менш яскраві, до 5-8 мм у довжину і значно тендітніші. Маса тіла дорослих самиць коливається від 200 до 400 міліграмів.
Яскраве забарвлення аргіопи має декілька пояснень, оскільки, на перший погляд, воно демаскує павука. Висунуті пояснення про приманювання здобичі до павутини та про захисне смугасте забарвлення, яке розчленовує аргіопу і дозволяє злитися з тілом. Дослідження зі зміни кольору черевця павуків показали, що найбільш ефективно ловить комах саме природно посмугований павук, а не більш замаскований.
Аргіопа вважається отруйним павуком, але його отрута для людини не смертельна. Як стверджують очевидці та постраждалі, укус може бути дуже болючим (як укус оси) і при цьому біль триває досить довго (до трьох днів). На місці укусу може утворюватись нарив через дію отрути.
