На стан соляної шахти в Прайді слід було звернути увагу набагато раніше, адже вже очевидно, що вона обвалиться і що до катастрофи призвели не бобри.
Здається, шансів на відновлення соляної шахти в Прайді, Румунія, майже немає. Міністр охорони навколишнього середовища заявила, що шансів на порятунок шахти немає. За її словами, обвал неминучий, питання лише в тому, коли це станеться. На місці шахти, ймовірно, утвориться озеро, зазначив посадовець.
Діана Бузояну в інтерв’ю ЗМІ розповіла, що саме перебувала на шахті в той момент, коли частково обвалилася секція.
За її словами, керівники відповідних державних установ склавши руки чекали катастрофи, а коли вона сталася, звинуватили в цьому бобрів.
Міністр нагадала, що вода просочувалася ще у 2023 році, і жодних заходів з цього приводу не було проведено.
Вона також поінформувала про зусилля щодо вирішення проблеми постачання питної води в Тирневені. Серед важливих кроків уряду міністр назвала те, що повіту Муреш виділено кошти на придбання обладнання для опріснення.
Стартував проєкт «Запровадження моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні». Він об’єднав партнерів із України, Словаччини та Румунії, які спільно працюватимуть над захистом унікальних екосистем регіону.
У Румунії на березі курорту Ефоріє-Суд виявили уламки невідомого безпілотника.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
За інформацією видання, металевий фрагмент знайшов рибалка на пляжі румунського курорту Ефоріє-Суд і повідомив про це рятувальникам. Деякі туристи припускають, що це може бути частина крила безпілотника.
На місце прибули співробітники бригади по боротьбі з тероризмом. Про знахідку також повідомили в міністерство оборони Румунії. Влада проводить перевірку.
Доступ до STEM-освіти матимуть закарпатські вчителі та школярі. Це також популяризуватиме професії у сфері науки, технологій, інженерії та математики, попит на які є, на відміну від кількості охочих вивчати такі напрямки. У прикордонних регіонах України й Румунії триває проєкт «STEMLab Synergy». В УжНУ, до прикладу, планують створити STEM-хаб із чотирма лабораторіями, що будуть доступними для 22 шкіл Ужгорода.
Цього року частка угорських школярів у Румунії, які успішно склали іспит з румунської мови та літератури, зросла на 8% і наблизилася до середнього показника по країні. За даними Демократичної спілки угорців Румунії, це «історичний прорив».
У повідомленні інформагентству МТІ, організація поінформувала, що частка угорських учнів у Румунії, які успішно склали випускний іспит для отримання атестата про середню освіту, минулого року була на 12,2% нижчою за середній показник по країні, а цьогоріч різниця становить лише 5,2%.
«Таке покращення майже на 7% є не просто статистичними даними, а результатом багаторічної роботи в галузі освіти нацменшин», – підкреслили в спілці.
Покращення цьогорічного випускного іспиту в першу чергу стосується румунської мови та літератури – успішність учнів угорськомовних класів з цього предмета зросла на 8%. Зокрема в повіті Гаргіта рівень учнів середньої школи, які успішно склали випускні іспити, зріс на 8,4%.
Значне покращення результатів угорських дітей можна пояснити насамперед тим, що на цьогорічному випускному іспиті учням – носіям угорської мови вперше було надано інакші, ніж їхнім румуномовним одноліткам, екзаменаційні питання. Вони відповідали навчальній програмі та освітньому підходу, за яким діти навчалися, нагадує Демократична спілка угорців Румунії.
Державний секретар з питань освіти нацменшин Золтан Каллош нагадав, що 13 років тому організація із захисту інтересів нацменшини домоглася, щоб угорськомовні учні мали можливість вивчати державну мову на основі спеціальної навчальної програми, яка базується на комунікації та розвитку компетенцій. «Тепер видно результати», – зазначив він.
За словами посадовця, це не спрощений іспит: успішності радше сприяло те, що учні вивчали румунську мову та літературу за іншою програмою та іншим методом, аніж їхні румуномовні однолітки, і цього року складали іспит саме відповідно до такого підходу. Золтан Каллош також зазначив, що спілка наполегливо працювала над тим, аби екзаменаційні питання складали вчителі, знайомі зі спеціальною програмою.
У Румунії цьогорічний випуск став першим, коли учні з числа нацменшин вивчали румунську мову за спеціальною програмою з початку навчання і складали випускні іспити відповідно до неї.
«Це був тривалий та складний процес. Водночас основною метою залишається те, щоб учні з числа національних меншин навчилися спілкуватися державною мовою, а результати іспитів відображали їхні реальні знання», – наголосив Золтан Каллош. Він зазначив, що головними завданнями такого підходу є опанування угорськими дітьми румунської мови як практичного засобу спілкування та легше досягнення успіху в житті.
На згадані результати звернув увагу й голова Демократичної спілки угорців Румунії Гунор Келемен.
«Ми мали рацію, коли стверджували, що румунську мову потрібно викладати за окремою навчальною програмою, за іншим підручником. Звичайно, це далеко не кінець шляху, ще багато чого потрібно зробити, завжди можна щось покращити, але зараз це обнадійливий крок уперед», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
У Румунії цьогорічні випускні іспити успішно склали 81,9% учнів.
Випускні іспити в середній школі десятиліттями були головним болем для угорськомовних школярів, які тривалий час вивчали державну мову за тією ж програмою та матеріалами, що й їхні румунськомовні однолітки.
Результати з румунської мови та літератури часто знижували середній бал угорськомовних учнів, особливо в регіонах, де більшість мешканців становлять угорці. Тепер цей показник значно покращився, оскільки нинішні випускники вивчали румунську мову як іноземну й відповідно складали іспит.
Із 3 липня по 3 вересня 2025 року на румунсько-українському кордоні триватиме ремонт аварійного мосту через річку Тиса, що сполучає пункти пропуску «Солотвино» (Україна) та «Сігету Мармацій» (Румунія).
Як повідомляє Закарпатська митниця з посиланням на Міністерство закордонних справ Румунії, рух через міст буде обмежено упродовж 62 днів. Доступ закриватимуть у будні — з понеділка по п’ятницю, з 09:00 до 15:00 — для проведення ремонтних робіт на дорожньому покритті, тротуарах та іншій інфраструктурі мосту.
Пішохідне сполучення зупинятися не буде.
Водіям та пішоходам, які планують перетинати кордон у цьому напрямку, рекомендують заздалегідь врахувати обмеження та за потреби обирати інші пункти пропуску.
Понад половина громадян Румунії не вірить, що війна Росії проти України закінчиться найближчим часом.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це свідчить опитування INSCOP Research, результати якого були презентовані в понеділок.
Згідно з опитуванням, понад 62% румунів не вважають, що війна Росії проти України завершиться скоро, протилежної думки дотримуються майже 32%. Майже 6% респондентів не змогли відповісти на запитання.
Оптимізм щодо швидкого закінчення війни вищий серед румунської молоді та мешканців малих міст. Скептицизм більше притаманний людям похилого віку та мешканцям Бухареста.
Водночас 55,8% опитаних румунів вважають, що для припинення війни Росія повинна вивести війська і повернути Україні окуповані території (у вересні 2023 року таку думку висловили 64%).
А 32,7% респондентів вважають, що для припинення війни Україна повинна піти на певні поступки Росії (у вересні 2023-го такий погляд підтримували 24,1%). Майже 12% не змогли відповісти на це питання.
Опитування INSCOP Research відбулось із 26 по 30 травня 2025 року методом телефонного інтерв’ю і охопило 1150 повнолітніх громадян Румунії. Максимальна допустима похибка даних становить ±2,9%.
У вівторок державний секретар з внутрішніх справ Румунії Раед Арафат повідомив на місці події, що вони постійно стежать за мікросейсмічною активністю в районі затопленої соляної шахти в Параді і, залежно від результатів, повернення евакуйованих мешканців до своїх домівок може зайняти тижні або навіть місяці.
За повідомленням румунського інформаційного агентства Agerpres, керівник Національного управління з надзвичайних ситуацій (IGSU) заявив, що в неділю компанія Salrom, яка експлуатує шахту, почне встановлювати два різні типи датчиків для вимірювання мікросейсмічної активності, пише hirado.hu з посиланням на MTI.
Як він повідомив, на думку іноземних експертів, може знадобитися два-три місяці, щоб за допомогою постійних вимірювань вдалося оцінити ситуацію.
За допомогою приладових вимірювань спостерігають за подальшими обвалами та динамікою явищ, що відбуваються в глибині затопленої шахти, з метою точної оцінки ризиків та їхнього виявлення в режимі реального часу.
Тільки після отримання точної картини 27 постійних мешканців, евакуйованих зі своїх будинків, зможуть повернутися додому, а інші постраждалі оселі стануть доступними для відвідування. За словами державного секретаря, за допомогою датчиків вони будуть вчасно отримувати інформацію про зміни, що відбуваються в шахті, і в разі необхідності зможуть призначити час нової евакуації.
Він повідомив, що небезпечну зону не розширюватимуть і нових евакуацій поки що не буде.
Раед Арафат повідомив, що іноземні експерти, які прибули до Румунії в результаті активації механізму цивільного захисту ЄС, у вівторок залишать Параді, але будуть підтримувати постійний контакт з румунськими компетентною владою.
Іноземні фахівці запропонували новий метод ізоляції русла струмка Коронд, заснований на сучасних технологіях. Крім того, було наказано побудувати дві греблі на верхній ділянці струмка, які повинні зменшити швидкість течії води.
Дамби, побудовані на вихідних, також служать для уповільнення осідання загородженої території та зменшення вмісту солі, що потрапляє в річки.
У вівторок префектура повіту Марош повідомила, що вміст солі у воді річки Мала-Кюкюлло зменшився – річка Коронд-паток несе солону воду з шахти, – тому в 16 населених пунктах, де тиждень тому водопровідна вода стала непридатною для пиття, тепер її можна використовувати для напування тварин.
Вона, як і раніше, не рекомендується для споживання людьми, для населення – а це 39 тисяч осіб – працює 48 пунктів роздачі питної води. Наразі з державного резервного фонду було розподілено 338 тисяч літрів, а від водопостачальника з Тяру-Вашархея – 218 тисяч літрів питної води, а також було забезпечено ще 67 тисяч літрів води для напування тварин, – пишуть вони.
Управління охорони здоров’я повіту Мошва також перевіряє воду з колодязів і джерел.
У травні вода з річки Коронд, що протікає над нею, знову прорвалася в соляну шахту в Параді, що належить державі. За кілька днів повінь повністю затопила всі частини шахти, туристичний рівень, призначений для лікування респіраторних захворювань і прийому відвідувачів, а також найновішу шахту Телегді.
Соляна шахта в Параді є однією з найпопулярніших туристичних пам’яток Секейської землі, яку щороку відвідують сотні тисяч людей і від функціонування якої залежить не тільки життя шахтарів, які там працюють, а й життя власників і працівників сотень закладів громадського харчування, що виникли в селищі та його околицях.
У Румунії в шістнадцяти населених пунктах повіту Моруш вода з водопроводу стала непридатною для вживання після того, як внаслідок катастрофи на шахті в Саліна Параїд підвищився вміст солі в річці TârnavaMică. Через це влада оголосила надзвичайний стан на тридцять днів, про що повідомило агентство MTI.
У Румунії в шістнадцяти населених пунктах повіту Моруш водопровідна питна вода стала непридатною для вживання після того, як внаслідок катастрофи на шахті в Саліна Параїд підвищився рівень солі у воді.
2 червня о 23:00 влада оголосила надзвичайну ситуацію, яка стосується міста Диксентмарт і прилеглих сіл, громади Сасбоганч, а також кількох населених пунктів громад Адамош, Вамошгалфалва і Дюлакута.
Надзвичайна інспекція повіту Марош повідомила: водопровід у населених пунктах не відключають, але через підвищений вміст солі вода не придатна для пиття та приготування їжі, її можна використовувати лише для вмивання, прання, прибирання тощо.
У четвер уранці в кількох локаціях у місті М’єркуря-Сібіулуй (Румунія) з‘явилися провокаційні плакати з відомими та суперечливими заявами Джорджа Сіміона, кандидата в президенти від Альянсу за єдність румунів (AUR), повідомляє Székelyhon.ro.
„Це Румунія, співайте румунський гімн, зрозуміло?” – йдеться на одному з плакатів, а під ним – дата виборів, 18 травня.
Цитата стала відомою ще раніше, коли Сіміон виступив із різкою критикою, що кілька гравців румунської хокейної збірної секейського походження заспівали гімн Секейського краю після матчу проти Угорщини. Ця заява відтоді стала поширеною риторикою, яка характеризує націоналістичну політику Сіміона.
На іншому плакаті йдеться: „Трансільванія була і залишиться румунською землею!”
Написи є образливими для переважно угорського населення міста, і не тільки.
Джордж Сіміон переміг у першому турі президентських виборів, набравши 40,96 відсотка голосів. У другому турі 18 травня він змагатиметься з незалежним кандидатом Нікушором Даном. Кандидат від AUR неодноразово націлювався на угорську громаду Трансільванії у своїх націоналістичних і євроскептичних заявах.
