Смертність в Україні у першому півріччі 2024 року втричі перевищувала народжуваність. Народилося 87 тисяч 655 дітей (на 9% менше, ніж за аналогічний період 2023-го), водночас було зафіксовано 250 тисяч 872 смерті.
Про це повідомляє Опендатабот.
Порівняно з періодом до повномасштабної війни народжуваність в Україні скоротилася у 1,5 рази: 87 тисяч 655 дітей проти 132 тисяч 595 у 2021 році.
Найбільше новонароджених було зареєстровано у Києві, Львівській та Дніпропетровській області. Стабільно мало дітей народжується у прифронтових регіонах – у Херсонській (221 дитина) та Донецькій (702) областях. У Луганській області за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти.
У першому півріччі в Україні народилося 87,6 тисяч дітей, водночас було зафіксовано 250,9 тисяч смертей. Тобто на одного новонародженого припадало троє померлих.
При цьому на одного новонародженого припадає троє померлих. Для порівняння, у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих.
Так, за півроку в Україні померло 250 тисяч 972 особи
Найбільше смертей було зареєстровано у Дніпропетровській та Харківській областях, а також у Києві. Найменше – у прифронтових Херсонській та Донецькій областях, а також у Чернівецькій області.
У травні 2024 року 75% українців переконані, що відносини з росією повинні бути із закритими кордонами, візами та митницями.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Як зазначають соціологи, перед Революцією Гідності переважна більшість українців (70%) хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами. Лише 15% наполягали на тому, що відносини мають бути із закритими кордонами, візами, митницями. Причому досить істотна частка респондентів (12%) бажали навіть об’єднання в одну державу.
Після окупації Криму і початку війни на Донбасі значно зросла частка тих, хто вважав, що відносини мають бути як з іншими державами (з 15% до 44%), хоча все одно 48% вважали, що країни мають лишатися дружніми (частка тих, хто виступав за об’єднання знизилася до 5%).
Одразу після широкомасштабного вторгнення до 79% зросла частка тих, хто хоче мати закриті кордони, візи та митницю з Росією. До травня 2024 року показник лишається практично незмінним і фактично лише трохи знизився.
Коментар КМІС
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, абсолютна більшість українців хочуть відгородження від росії та росіян.
„У 2020 році 57% українців вірили, що в майбутньому Україна зможе нормалізувати відносини з росією, але зараз можна впевнено говорити, що абсолютна більшість українців (справедливо) не хочуть мати нічого спільного з росією та росіянами та на багато років уперед будуть їх сприймати як ворогів”, – сказав він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 16-22 травня 2024 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
Зі щорічної статистики Росстату, опублікованої відомством 12 липня, зникли дві таблиці, які містили докладні дані про кількість померлих і смертність від зовнішніх причин, звернув увагу демограф Олексій Ракша.
Статистика враховує природний рух населення росії за 2023 рік, зокрема, по регіонах. У ній є ще одна зміна, пише Ракша: у таблиці, яка враховує померлих за віком, усунули основні класи причин смертей, розподіливши дані за рівнем освіти. «Тобто приховують докладні дані щодо зовнішніх причин», – додав Ракша.
До зовнішніх причин у статистиці Росстату зараховують смерті, спричинені не хворобами, а, наприклад, ДТП, вбивствами та самогубствами. Після початку повномасштабної війни ці дані стали для незалежних журналістів одним зі способів оцінити кількість загиблих на війні росіян. «Важливі історії» зазначали, що 2022 року жіноча смертність від зовнішніх причин упала, а чоловіча зросла, хоча в мирний час тренди смертності чоловіків та жінок не відрізнялися. Відповідно число померлих від зовнішніх причин після початку повномасштабного вторгнення дозволяло оцінити втрати російської армії.
У липні 2023 року «Важливі історії», використовуючи, зокрема, статистику смертей від зовнішніх причин, оцінювали втрати російської армії на війні в Україні не менш як у 18 тисяч росіян. Підрахунки втрат ведуть також журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі, які за допомогою волонтерів збирають імена загиблих у відкритих джерелах. За останніми даними на 5 липня 2024 року, журналісти оцінюють втрати у 58 207 осіб.
Видання «Медуза» спільно з «Медіазоною» та дослідником електоральної статистики Дмитром Кобаком також використовує дані Росстату для розрахунку російських військових втрат. За останньою оцінкою, 2023 року надмірна чоловіча смертність майже вдвічі перевищила показник 2022 року. Крім того, оцінити справжню кількість загиблих дозволяють дослідження, які проводяться на основі даних Реєстру спадкових справ. Згідно з цією оцінкою, з 2022 року на війні загинуло вже близько 120 тисяч російських військових (з діапазоном випадкової помилки від 106 до 140 тисяч).
Ще у 1950 роках коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою протягом життя) складав 4,84 — однак до 2021 року знизився більш ніж удвічі до 2.23. У новому дослідженні, на яке посилається CNBC, прогнозується, що у наступні десятиліття він сягне показника на рівні 1,5.
«Те, що ми переживаємо зараз — це те, чого ми раніше не бачили в історії людства. Широкомасштабний, міжнаціональний, міжкультурний зсув у бік того, щоб надавати перевагу меншим сім’ям», — каже демограф Дженніфер Д. Скюбба.
Автори дослідження розглядають багато причин демографічної кризи, і серед них: розширення можливостей для жінок в освіті та працевлаштуванні, а також кращий доступ до контрацепції, зміна цінностей щодо гендерної рівності та самореалізації. Великі витрати на виховання дітей та передбачуваний ризик їхньої смерті — також серед стримуючих факторів.
Тим часом прогнозований коефіцієнт народжуваності аж ніяк не дотягує до рівня відтворення — у 2,1 дитини на жінку (саме стільки необхідно для підтримки стабільної чисельності населення країн). У 2021 році 46% країн мали рівень народжуваності нижче рівня відтворення — за прогнозами, до 2100 року це число зросте до критичних 97%.
Попередній аналіз Інституту вимірювання показників і оцінки здоров’я (IHME) 2022 року передбачав, що населення світу сягне пікових 9,7 млрд у 2064 році, а у 2100 знизиться до 8,8 млрд. Тим часом прогноз ООН 2022 року говорив про пік у 10,4 млрд у 2080 роках.
«Демографічно розділений світ»
Дослідження передбачає, що частка живонароджених у регіонах з низьким рівнем доходу у світі збільшиться майже вдвічі — з 18% у 2021 році до 35% у 2100 році. Лише в Африці на південь від Сахари до 2100 року народжуватиметься кожна друга дитина на планеті.
Такий зсув у розподілі живонароджених створить «демографічно розділений світ», де країни з високим рівнем доходу стикатимуться з наслідками старіння населення та скорочення робочої сили, а регіони з низьким рівнем доходу зберігатимуть високий рівень народжуваності, напружуючі наявні ресурси.
Народжуваність у країнах з високим рівнем доходу
Країни з високим рівнем доходу та різким падінням рівня народжуваності відчують зсув у бік старіння населення, що спричинить навантаження на національне медичне страхування, програми соціального забезпечення та інфраструктуру охорони здоров’я. Відповідно до дослідження, їм також доведеться боротися з нестачею робочої сили.
Дослідники припускають, що етична та ефективна політика, яка заохочує імміграцію та трудові інновації, як-от прогрес у штучному інтелекті, може допомогти зменшити деякі економічні наслідки цього демографічного зсуву.
Аналіз також охоплював ефективність політики країн, спрямованої на підвищення народжуваності — як-от субсидії на догляд за дітьми, подовжена відпустка по догляду за дитиною та податкові пільги. Прогнози показують, що ефект становитиме не більше ніж 0,2 додаткових живонароджених на жінку.
«Існує реальна загроза в тому, що деякі уряди намагаються тиснути на жінок, щоб вони народжували більше дітей», — каже доктор Крістофер Мюррей, старший автор дослідження та директор IHME. «Дуже легко перейти від заохочення жінок до примусу».
Народжуваність в країнах з низьким рівнем доходу
З іншого боку, збільшення живонародженості в країнах з низьким рівнем доходу загрожуватиме безпеці продовольства, води та інших ресурсів і ще більше ускладнить рівень дитячої смертності, політичної нестабільності та проблем з безпекою.
Згідно з дослідженням, в Африці на південь від Сахари кращий доступ до освіти для жінок та загальний доступ до контрацепції призведе до загального коефіцієнта народжуваності приблизно у 2,3 у 2050 році — порівняно з 2,7 у базовому сценарії.
Що в Україні?
За даними Опендатабот у 2023 році в Україні народилось 187 387 дітей — майже на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення (у 2021 році народилось 273 772 немовляти).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку березня заявив про критичну демографічну ситуацію в Україні, яка лише погіршується через війну. За його словами, щоб розв’язати цю проблему, кожна українська родина повинна мати щонайменше троє дітей.
У Раді тим часом розглядають законопроєкт, який передбачає збільшення виплат за дитину з існуючих 41 тис. грн до понад 384 тис. грн. Шмигаль зазначив, що гроші для цього планують залучати з-за кордону.
У Всесвітній організації охорони здоров’я стурбовані стрімким зростанням захворюваності на кір у світі, у тому числі в Європейському регіоні. За прогнозами експертів, до кінця цього року більше половини країн матимуть високий чи дуже високий ризик спалахів кору. Кількість випадків захворювання зростає в основному через пропущені щеплення в роки пандемії COVID-19, а рівень смертності, як завжди, вищий у бідних країнах зі слабкими системами охорони здоров’я.
На інфографіці – ситуація із захворюваністю на кір у світі у 2023 році.
В Україні за рік було зафіксовано 65 випадків захворювання на кір. Ситуація в інших країнах світу – на інфографіці.
Кір є одним із найбільш заразних інфекційних захворювань (9 з 10 не щеплених людей ризикують захворіти після контакту з хворим), яке передається повітряно-краплинним шляхом (вірус живе в повітрі та на поверхнях до двох годин) і вражає переважно дітей віком до п’яти років..
Період від інфікування до симптомів становить від 6 до 17 днів. Потім з’являються ознаки захворювання: висипання на шкірі, висока температура, нежить, сухий кашель, діарея та блювання. Кір може спричинити такі ускладнення як сліпота, пневмонія, отит, енцефаліт (запалення мозку) та інші.
Найвірніший спосіб захиститись від інфекції – вакцинуватися. Згідно з календарем щеплень в Україні, дітям перше щеплення від кору роблять у 12 місяців, друге – у 6 років. Вакцинуватися можна також дорослим, які не хворіли на кір або сумніваються, що отримали вакцину в дитинстві: схема імунізації передбачає введення двох доз вакцини з мінімальним інтервалом 28 днів.
Для формування колективного імунітету ВООЗ рекомендує охопити вакцинацією 95% населення.
В Україні спалах кору востаннє був зафіксований у 2017-2019 роках, коли захворіло 115,3 тисячі осіб (41 людина померла).
У 2023 році, за даними МОЗ, у країні було в шість разів більше інфікованих на кір, ніж у 2022 році – 65 випадків проти 11. Випадки захворювання були у Києві та 15 областях. Смертей не було.
Окрім того, з початку 2024 року вже зафіксовано 5 випадків інфікування.
У МОЗ говорять про контрольовану ситуацію із захворюваністю, але підкреслюють низький рівень охоплення населення щепленнями.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільший спалах кору в 2023 році був зафіксований в Індії – 68 тисяч 936 хворих.
На другому місці Ємен, де захворіло 47 тисяч 767 людей. Від 15 до 20 тисяч хворих зафіксовано в Ефіопії, Казахстані та Пакистані. В Азербайджані, ДР Конго, Індонезії, Нігерії та росії захворіли на кір за рік від 10 до 15 тисяч людей.
Від 5 до 10 тисяч випадків кору було зареєстровано в Іраку, Камеруні та Киргизстані.
Найменше випадку захворювання на кір (до 10 за рік) було в таких європейських країнах як Боснія та Герцеговина, Данія, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Фінляндія, Хорватія. А також у деяких азіатських та африканських країнах.
[type] => post [excerpt] => У Всесвітній організації охорони здоров'я стурбовані стрімким зростанням захворюваності на кір у світі, у тому числі в Європейському регіоні. За прогнозами експертів, до кінця цього року більше половини країн матимуть високий чи дуже високий ризик... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709238240 [modified] => 1709234260 ) [title] => Ситуація з кором у світі: скільки випадків захворювання було зафіксовано у 2023 році [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=179844&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 179946 [uk] => 179844 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 179845 [image] => Array ( [id] => 179845 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [original_lng] => 428459 [original_w] => 780 [original_h] => 495 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-300x190.png [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-768x487.png [width] => 768 [height] => 487 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1709227532:2 [_thumbnail_id] => 179845 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 3707 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831849527002 [_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => [_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1756812837 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 576 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Здоров'я [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 900 [1] => 2050 ) [tags_name] => Array ( [0] => Кір [1] => статистика ) ) [6] => Array ( [id] => 164823 [content] =>
Кількість українців із тимчасовим захистом у Європі зростає. За останніми даними Євростату, в ЄС налічується майже 4,2 млн втікачів від війни в Україні.
До яких країн спостерігається найбільший наплив українців, а звідки біженці масово виїжджають, повідомляє schengenvisainfo.com.
Тимчасовим захистом у Європі користуються вже 4 млн 155 тисяч людей із України. Із них 98% – із українським громадянством. Найбільшу кількість біженців приймають три країни ЄС: Німеччина (1 175 695 осіб; 28% від загальної кількості українських біженців у Європі), Польща (960 550; 23%) та Чехія (365 085; 9%).
За місяць кількість людей, які попросили статус тимчасового захисту, зросла на 41 275 осіб. Такі дані Євростату станом на кінець серпня 2023 року (+1% біженців у ЄС порівняно з липнем).
Найбільший приріст охочих отримати прихисток був у таких країнах:
Німеччині (+21 830; +1,9%);
Чехії (+7 545; +2,1%);
Нідерландах (+2 635; +1,7%).
Між тим, деякі країни відчули відтік українців. Поменшало людей із тимчасовим захистом у трьох країнах:
Польща (-10 530; -1,1%);
Італія (-550; -0,3%);
Франція (-420; -0,6%).
Загалом найбільша кількість українських біженців у співвідношенні до місцевого населення (на 1000 жителів) залишається у таких країнах:
Чехії (33,7);
Естонії (26,2);
Польщі (26,1);
Болгарії (25,6);
Литві (25,3).
На рівні ЄС цей показник у середньому дорівнює 9,3 на тисячу осіб.
[type] => post [excerpt] => Кількість українців із тимчасовим захистом у Європі зростає. За останніми даними Євростату, в ЄС налічується майже 4,2 млн втікачів від війни в Україні. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1697101200 [modified] => 1697059069 ) [title] => У кількох країнах Європи зростає кількість українських біженців: дані Євростату [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=164823&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 164821 [uk] => 164823 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 160032 [image] => Array ( [id] => 160032 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [original_lng] => 45835 [original_w] => 740 [original_h] => 415 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff-300x168.jpeg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [width] => 740 [height] => 415 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [width] => 740 [height] => 415 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [width] => 740 [height] => 415 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [width] => 740 [height] => 415 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/foto-associated-press-rect-fd57beeb633f0eb36fa86bdef5c523ff.jpeg [width] => 740 [height] => 415 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 4234 [_thumbnail_id] => 160032 [_edit_lock] => 1697048780:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку великої війни. Про це повідомляє портал Opendatabot.
За останні півроку з країни виїхало 8,2 млн громадян, а повернулося − 7,97 млн. Така різниця − 230 тис. осіб − майже в 11 разів менше, ніж торік.
“У першому півріччі 2023-го частка громадян, які покинули Україну та не повернулися, склала 3%. Для порівняння, протягом першого півріччя 2022-го ця частка дорівнювала 27,5%, а протягом усього минулого року — 13,6%”, − йдеться у пресрелізі.
Від початку повномасштабного вторгнення пік повернень до України припав на друге півріччя 2022 та на березень-квітень 2023 року. Тоді більше українців поверталися, аніж виїжджали з Батьківщини. Але вже з травня 2023-го ситуація змінилася у протилежний бік — саме у період початку літніх відпусток.
“Цікаво, що іноземці навіть під час великої війни більше в’їжджають, аніж залишають Україну. З лютого 2023 року іноземців в’їхало більше, ніж виїхало − на 12,2 тис. осіб”, − йдеться у повідомленні.
Портал зазначає, що дані, які Опендатабот отримав від Держприкордонслужби про осіб, які офіційно перетнули кордон України, значно різняться від показників ООН. Так, в ООН говорять про 6,24 млн українських біженців.
Протягом першого року повномасштабної війни в Україні різко зменшилася кількість складених адміністративних протоколів за статтею 173-4 (булінг (цькування) учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про це повідомили в Управлінні ювенальної превенції Національної поліції України у відповідь на запит hromadske.
В управлінні зазначили, що у 2022 році правоохоронці склали 116 адмінпротоколів за цією статтею. А, до прикладу, роком раніше — 336.
Також правоохоронці вказують, що у 2019 році склали 344 адміністративних протоколи за вчинення булінгу, а у 2020 році — 253. За перші 4 місяці 2023 року було складено 99 протоколів.
Як пояснив заступник начальника Управління ювенальної превенції Нацполіції Ярослав Шанько, як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення росії, учні та заклади освіти переміщувалися.
«Це зумовлено ситуацією в країні, дестабілізацією, яку спричинило вторгнення рф. Оскільки ситуація в окремих регіонах дещо стабілізувалася, ми, звичайно, бачимо зростання звернень [щодо булінгу]», — зазначив він.
Каже, що наразі навчальний процес стабілізувався, і це вплинуло на збільшення звернень щодо булінгу, який є «правопорушенням між учасниками освітнього процесу».
Водночас він зазначив, що у 2023 році побільшало звернень щодо кібербулінгу, оскільки значна частина учасників освітнього процесу навчаються онлайн.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив нам, чому у 2023 році побільшала кількість звернень щодо булінгу: «У мене є «аргументоване припущення», що це завдяки тому, що запрацювали суди».
Стаття про булінг Адміністративний протокол за булінг учасника освітнього процесу (ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачає санкцію у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
На третину менше дітей зареєстрували в Україні за 11 місяців 2022 року. Про це, з посиланням на дані Мін’юсту, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот.
Кількість нових родин зросла на 5% за 11 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом 2021 року.
Пік „весільного буму” припав на початок повномасштабного вторгнення Росії. У березні та квітні, після початку великої війни, шлюбів укладалося у півтора рази більше, ніж зазвичай. Здебільшого лідерами за кількістю новостворених родин були прифронтові області. Загалом за 11 місяців 2022 року було укладено майже 210 тисяч шлюбів.
Натомість кількість реєстрацій новонароджених за 11 місяців 2022 року впала на третину у порівнянні з відповідним періодом у 2021 року. Ймовірно, це пов’язано з тим, що частина дітей була народжена за кордоном та їх поява ще не була посвідчена в українських держустановах.
Загалом за неповний 2022 рік народилося 195 тисяч маленьких українців.
Хлопчиків та дівчат народжується майже порівну: 51,5% хлопчиків та 48,5% дівчат. Гендерний розподіл новонароджених майже не змінився: 51.50% хлопчиків у 2022 проти 51.52% у 2021.
[type] => post [excerpt] => На третину менше дітей зареєстрували в Україні за 11 місяців 2022 року. Про це, з посиланням на дані Мін'юсту, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1673200440 [modified] => 1673173941 ) [title] => Кількість шлюбів в Україні збільшилася, проте народжуваність зменшилася [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=132777&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 132766 [uk] => 132777 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 132767 [image] => Array ( [id] => 132767 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [original_lng] => 63576 [original_w] => 630 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 3986 [_thumbnail_id] => 132767 [_edit_lock] => 1673166742:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_b50c4cf82841051d9fbd47a42a9ba722] =>
Experts have said since summer what will be required for Ukraine to restore its territory: Long range fires and tanks, and plenty of ammunition. Drones and F-16s would speed things up. Why delay while more innocent Ukrainians die and Russia rearms?
This week, Ukraine’s Antonov AN-124 delivered 101 tons of humanitarian aid to Incirlik Air Base to help families affected by recent earthquakes. Coordinated by ?? armed forces, delivered by ?? aircraft, unloaded by ?? and ?? military. As allies, we come together in trying times. pic.twitter.com/gLVFo29ZOs
