Це літо назавжди залишиться у пам’яті учнів Косоньського ліцею імені Арань Яноша.
З 27 липня до 1 серпня 24 старшокласники разом із двома вчителями-супроводжуючими стали учасниками ІІ Всесвітнього табору угорських старшокласників, що проходив у мальовничому місті Шаторальяуйгей (Угорщина). Цей престижний захід, організований Спілкою Ракоці, став для учнів не просто подією, а справжнім відкриттям – себе, світу та власної ідентичності.
У зв’язку з великою кількістю охочих участь у таборі надавалася на конкурсній основі, тож можливість представляти свій ліцей на міжнародному рівні стала для школярів великою честю та визнанням.
Основною метою табору було зміцнення зв’язків між угорською молоддю з різних куточків світу, поглиблення знань про рідну мову, культуру та національну самосвідомість. Цьогоріч захід зібрав близько 900 учасників із 21 країни світу – від Карпатського басейну до США, ПАР, Бразилії, Австралії, Японії та Швейцарії. Такий культурний обмін став джерелом натхнення та нових перспектив для кожного.
Після прибуття учасників поділили на команди, з якими вони брали участь у різноманітних змаганнях та заходах. Щовечора – нові знайомства з однолітками з інших країн, а завершувалися дні запальними народними танцями – щирими, енергійними, об’єднуючими.
Кожен день дарував нові пригоди. Справжнім викликом креативності стала вікторина «Звідки ти, куди йдеш, що береш із собою?». А вже після обіду – один із найяскравіших моментів табору – сплав на драконових човнах по річці Бодрог. Синхронне веслування як єдиний злагоджений механізм стало символом командного духу та взаємної підтримки.
Ще більше адреналіну додала екскурсія до парку пригод «Земплен», де учні каталися на підйомнику та мчали бобслейною трасою – емоції зашкалювали!
Не менш вражаючою стала подорож до замку Фюзéррадвань – колишньої резиденції графів Карої. Романтична та ренесансна архітектура, розкішні інтер’єри, мальовничий парк – усе це занурило учасників у неповторну атмосферу минулих епох. День завершився теплим музичним вечором.
Окремий день був присвячений спорту, інтелекту та дружбі: пляжний волейбол, футбол, естафети, національні ігри та вікторини. Увечері – запальне Just Dance-шоу з найкращими світовими хітами, танцями та новими знайомствами. Завершенням вечора стали традиційні танці й романтична прогулянка під зорями.
Останній день табору був надзвичайно емоційним, а на урочистому закритті ранкова меса в каплиці об’єднала понад 800 учасників у спільній молитві.
Протягом табору учні брали участь у ремісничих майстер-класах: виготовляли свічки, опановували пірографію, брали участь у театральних постановках, відвідували оглядові майданчики на високогір’ї, піднімалися крісельним підйомником. Щодня – нові враження, відкриття, досвід і натхнення.
Цей табір став не просто подорожжю, а справжнім духовним єднанням з угорською молоддю всього світу.
Гасло «Табір світового масштабу з угорською молоддю з усього світу» стало для учнів реальністю. Вони повернулися додому щасливими, натхненними та з глибоким усвідомленням: ми – частина великої родини, яку об’єднують мова, культура і спільне майбутнє.
У Берегівській філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium (MCC) уперше організували табір англійської мови. Протягом триденного заходу понад 40 учасників мали можливість в ігровій формі покращити свої знання англійської мови, ознайомитися з культурою Великобританії та США, цікавими сторінками їхньої історії й самобутньою гастрономією.
Першого дня завдяки захопливим завданням учні ознайомилися з культурою Сполученого Королівства. Зокрема отримали інформацію про прапори Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, про відомі пам’ятки, розташовані там, зокрема Біг-Бен та Букінгемський палац, а також британську музику. Післяобідня програма продовжилася знайомством з чарівним світом Гаррі Поттера, завданнями на розуміння прочитаного. Відтак учасники занурилися в знаковий момент англійської культури й дізналися, що британці підняли чаювання на мистецький рівень. Після спільного чаювання діти конструювали чайні чашки. Розвиток словникового запасу, розмовні навички та культурні знання – усе це лише в перший день.
«З моменту вступу студента до MCC починається новий шлях, частиною якого є підвищення комунікативних і мовних компетенцій, що дуже важливо для подальшої освіти та майбутнього. Саме тому робиться сильний акцент на англійській та українській мовах», – каже директорка Берегівської філії навчального центру МСС Беата Добша. За її словами, цього літа вони хотіли порадувати учнів чимось новим, дати щось додаткове, що допоможе не ізолюватися після закінчення навчального року, а продовжити навчальний процес. Тому запустили перший табір з вивчення англійської мови, спеціально зосереджений на розвитку комунікативної компетенції. «Ми впевнені, що отримані тут знання допоможуть у подальшому навчанні. У вивченні мови важливо не лише розвивати лексичні знання, але й у разі потреби вміти говорити автоматично та без страху. Табір ми проводимо у два етапи, відповідно до віку. Наразі навчаються молодші, а через два тижні приїдуть старшокласники, які зараз перебувають на відпочинку в Угорщині», – повідомила Беата Добша.
Кожен день табору був присвячений певній темі. Заняття проводили вчительки англійської мови Діана Сабад та Вікторія Собослаї. Як і перший день, другий також приніс багато відкриттів та вражень. Діти розглянули захопливі теми, збагатили свій словниковий запас та мовні навички англійської. Зранку ознайомилися з членами британської королівської родини, а потім отримали творче завдання створити власне королівське генеалогічне дерево. Далі відкрили для себе одну із найзагадковіших гігантських споруд в історії – Стоунгендж. За допомогою цікавого робочого аркуша діти дізналися про історію цього місця, легенди, пов’язані з ним. Післяобідня програма включала творчі заняття та ігрові вікторини на збільшення словникового запасу.
«Ми присвятили ці три дні різним темам. Провели інтерактивні вікторини, на які в межах шкільної програми не залишається достатньо часу. А тут є всі можливості для таких креативних речей», – каже вчителька Діана Сабад.
«Цього року ми вперше організували табір англійської мови, мета якого – за допомогою різних завдань в ігровій формі розвивати розмовні навички, водночас вивчаючи історію, відомі місця та повсякденне життя англомовних країн. Ми прагнемо, щоб діти не лише опановували граматику, а й бачили, що там відбувається, чим займаються люди та які місця варто відвідати», – додає Вікторія Сабослаї.
В останній день табору учні досліджували Сполучені Штати Америки. Ранок розпочали зі знайомства з цією країною, з барвистим світом американської культури. Завдяки відео та завданням на їхній основі діти дізналися про найвідоміші місця в Сполучених Штатах: статую Свободи в Нью-Йорку, Білий дім у Вашингтоні та Великий каньйон у Північній Аризоні. Говорили про улюблені страви американців та їхні найважливіші свята. Протягом дня діти порівнювали американські та британські англійські слова за допомогою веселої мовної гри. День продовжився переглядом епізоду легендарного серіалу «Друзі», а потім, працюючи в групах, учасники створили та представили власні мініепізоди англійською мовою.
Англомовний табір, організований у берегівському навчальному центрі MCC, викликав жвавий інтерес дітей, які провели три змістовні та насичені враженнями дні. Співробітники центру надзвичайно пишаються учасниками, які сміливо та вміло використовували англійську мову.
У час, коли світ дедалі швидше втрачає зв’язок із глибоким корінням свого минулого, саме такі ініціативи, як Табір народної музики та народного танцю, стають не просто культурними заходами – вони перетворюються на потужні осередки духовного відродження, збереження спадщини та формування національної ідентичності. З моменту створення БФ “Геніус” цей табір був і залишається одним із найважливіших пріоритетів. І недарма – саме через музику, танець, ремесла ми можемо передати те, що не вписується в книжки й не зберігається в архівах – живу душу народу.
Перші роки табір проходив у селі Велика Бийгань, згодом – у Берегові. Та попит зростав, розмах програми ширився, і народна творчість почала ширше розкривати крила. Завдяки щедрій підтримці уряду Угорщини, Кабінету прем’єр-міністра, Державного секретаріату у справах національної політики та Фонду імені Бетлена Габора програму вдалося розширити до Ужгорода, зробивши її доступнішою для молоді з різних куточків Закарпаття.
Цьогоріч табір відбувається у селі Велика Добронь, на базі Навчального центру Професійно-технічного центру ім. Еде Егана Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II. Тут панує особлива атмосфера – дух навчання, творення, співпраці та відкритості до пізнання глибинної культури предків.
Уже восьмий рік поспіль табір народної музики та танцю дарує дітям і молоді справжнє занурення у світ угорської народної культури. І хоча він триває лише тиждень, враження, знання, натхнення, які отримують учасники, залишаються з ними назавжди. Адже це – не просто вивчення мелодій чи рухів, це – формування особистого зв’язку з культурним корінням, з душею народу, з тим, що єднає покоління.
Цього року до програми розвитку талантів долучилося 47 учнів із 16 населених пунктів, які представляють 11 навчальних закладів. Різні діалекти, риси, характери, але одна мета – бути частиною живої, спільної, натхненної традиції.
Особливий сенс має й те, хто передає ці знання. Викладачі табору – не просто професіонали, а справжні майстри народної творчості, які живуть тим, що викладають. Вони не лише вчать, а й запалюють.
Каталін Мейсар – керівниця табору, викладачка народного співу, фахівчиня з гри на цитрі в мистецькій школі “Тюльпан Танода”. Її голос – мов дотик до старовинної легенди, її наука – як обряд передачі сакрального знання.
Музиканти гурту Csipkés – Іштван Молнар (скрипка), Ференц Бернат (альт), Леонтій Ленарт (цимбали), Йожеф Юхас (контрабас) – це не просто викладачі, а носії традиції, яка звучить у кожній ноті, в кожному злагодженому акорді.
Богларка Ботош – викладачка танцю та скрипки, зуміє передати дітям не лише техніку, а й енергію руху, характер регіонального танцю, його радість і велич.
Гізелла Купаш, ткачиня, керівниця гуртків з народних ремесел, допомогла учасникам відчути нитку часу у власних руках. Її уроки – це терапія душею, повернення до витоків праці та краси.
Програма табору побудована так, щоб розвивати не лише техніку, а і й чутливість, взаєморозуміння, творчий підхід. Вивчення народної музики та танцю не обмежується повторенням – це спільне творення, це вдячне наслідування і сміливе продовження.
З кожним днем учасники вчаться чути один одного, відчувати ритм у тілі та серці, відкривати себе через рух і звук. Вечори, коли лунає імпровізована музика, коли танцюють усі разом – це те, що не планується у програмі, але запам’ятовується назавжди. Це – народження спільноти.
На завершення тижня відбудеться підсумковий виступ, де кожен учасник зможе продемонструвати здобуті навички, а головне – те світло, що оселилося в ньому за ці дні. Це буде свідченням, що традиція – жива, що вона передається, що вона в добрих руках.
Табір народної музики та танцю – це не просто про музику і танець. Це про любов до свого, про плекання коренів, про силу єдності й мистецтва. І кожна дитина, яка пройшла крізь цей досвід, несе з собою частинку цієї сили. Частинку, яка світитиме ще довго – у їхніх піснях, рухах, розмовах, поглядах і майбутніх справах.
Бо поки лунає народна пісня, поки звучить скрипка, поки діти беруться за руки в спільному танці – наша культура живе.
На базі Малогеєвецького ліцею імені Ференца Егрі, що на Ужгородщині, знову зазвучала гітара, заспівали дитячі голоси й ожило поетичне слово. Вшосте стартував унікальний табір гітари, співу та поезії – це подія, яка щороку гуртує юних митців з усього Закарпаття. Захід відбувається за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату національної політики при Канцелярії прем’єр-міністра Угорщини та фонду імені Бетлена Габора.
Це більше, ніж просто мистецький табір. Це простір, де зустрічаються талант і щирість, творчість і дружба, де музика й слово зливаються в єдиний ритм, здатний зворушити кожне серце.
Цьогоріч до Малих Геївців приїхали 34 учасники віком від 10 до 16 років із 10 населених пунктів Закарпаття, які представляють 17 навчальних закладів. Майбутні поети, музиканти, актори прийшли, щоб знайти себе, спробувати нове, доторкнутися до справжнього мистецтва.
Програма табору побудована так, щоб кожна дитина не лише здобула нові знання, а й отримала радість від процесу. Через гру, імпровізацію, майстер-класи та сценічні виступи учасники розкривають свій творчий потенціал і вчаться виражати емоції через музику та поезію. Тут формується емоційний інтелект і народжується глибока любов до культури.
Особливу атмосферу створюють люди, для яких мистецтво – не просто професія, а стиль життя. Назвемо їх.
Координаторка проєкту Елеонора Богаті, директорка ліцею ім. Ф. Егрі багато років поспіль віддано підтримує юні таланти.
Йожеф Івашкович – композитор, заслужений музикант, лауреат премії «Угорська спадщина», засновник фестивалю Credo. Його гітара звучить у таборі немов голос душі.
Маріанна Чакань Дьорке – педагог із гітари та вокалу, керівниця хорової школи Gyöngykaláris. Її ніжний, але впевнений підхід допомагає навіть найсором’язливішим дітям розкрити свій голос.
Крістіан Савла – майстер гітари, терплячий наставник і уважний слухач.
Нора Тарцї – викладачка поетичного слова та мистецтва ручної роботи, яка надихає творити не лише словами, а й руками.
Еріка Яворскі – поетична душа табору, викладачка поезії, яка вчить не просто римувати, а глибоко відчувати та переживати слово.
Каталін Вагнер – наставниця прикладного мистецтва, з якою кожен дитячий виріб стає справжньою історією.
До табору також долучилося троє студентів педагогічних вишів, які проходять тут практику, привносячи у спільноту молодіжну енергію та щире натхнення.
Традиційно зворушливою частиною програми є день вшанування пам’яті Ласла Боді «Cipő», легендарного фронтмена гурту Republic. У середу діти вирушають до Меморіального дому, щоб побачити його інструменти, дізнатися більше про життя митця та заспівати його пісні.
Це не просто екскурсія – це духовне доторкання до спадщини. Момент, коли діти усвідомлюють: музика – це не лише звук. Це пам’ять, біль, любов і живі ідеї.
Завершення табору – справжнє свято. На сцені – діти, які за шість днів пройшли шлях від сором’язливих слухачів до впевнених виконавців. У руках – гітари. В очах – блиск. У голосах – сила. У піснях і віршах – усе, що вони пережили: дружба, відкриття, хвилювання, радість. Заключний концерт – це «акорд мрій», коли серце говорить через творчість.
Табір – це місце, де народжується світло душі. Тут музику та поезію не просто вивчають – їх проживають. Тут діти вчаться чути себе, поважати інших, розуміти мову серця. Вони відкривають, що культура – жива, і починається вона з маленької, щирої ноти в душі дитини.
А головне – вони відчувають, що світ справді може стати кращим. Якщо співати. Якщо слухати. Якщо ділитися добром.
Літо 2025 року стало справжньою новою сторінкою у розвитку талантів Закарпаття, залишивши по собі теплий слід в історії культурного життя краю. З 21 до 26 липня на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II вперше відбувся класичний музичний табір ZeneVarázslat («Магія музики»). Його організував благодійний фонд «Геніус» за підтримки фонду Tempus Міністерства культури та інновацій Угорщини.
Подія зібрала понад 50 обдарованих дітей і десятки педагогів з різних куточків Закарпаття в єдиному пориві – творити музику, навчатися одне в одного, розвивати талант і надихатися мистецтвом.
ZeneVarázslat – це не просто музичний табір. Це рух, заснований видатною угорською піаністкою Андреєю Варнадь. З 2019 року він діє на Закарпатті, і за цей час підготував понад 80 юних піаністів та 26 викладачів. У 2025 році проєкт вийшов на новий рівень – до програми додано повноцінний літній табір, що став простором натхнення, творчості й спілкування.
Протягом тижня відбувалися щоденні індивідуальні уроки, групові заняття, майстер-класи та менторські сесії для викладачів. Особливого забарвлення програмі додали арттерапія, сценічний рух, вокальні тренінги та творчі активності.
Уроки сценічного руху проводила акторка Закарпатського угорського драматичного театру Адрієнн Чеке, арттерапію – д-р Емеке Бергауер-Олас, а художню екскурсію провела Агнеса Кулін, президентка Товариства ім. Імре Ревеса.
Табір зібрав викладачів міжнародного рівня. З перших днів учасників надихав Габор Екхардт, який провів інтерактивну лекцію та концерт. У вівторок сцену прикрасив виступ професора Чаби Кірая, у четвер – спільний концерт Андреї Варнадь та піаніста-композитора Іштвана Бенедекфі. Їхній професіоналізм та емоційна віддача стали потужним поштовхом для юних виконавців.
Особливий акцент зроблено на підтримці педагогів – менторська програма дала змогу обмінюватися методиками, обговорювати педагогічні підходи та формувати професійну спільноту, що працює з обдарованими дітьми.
Завдяки україномовній групі з перекладачами табір забезпечив повну інклюзію. Директорка фонду Наталія Вароді влучно зауважила: «Музика звучить будь-якою мовою, і ми бачили, як діти справді розуміли одне одного».
Щовечора проходили концерти – офіційні та імпровізовані. Середа була ознаменована виступом, ініційованим самими дітьми. У четвер – професійний концерт Варнадь і Бенедекфі. Кульмінацією став гала-концерт у п’ятницю, що зібрав повну залу гостей і залишив незабутні враження.
25 липня відбулося урочисте закриття. Серед почесних гостей – представники угорських дипломатичних місій, керівництво інституту та громадські діячі. Від імені головного консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкая виступив консул Іштван Дьебнар, сказавши: «Цей проєкт несе музику туди, де панує страх, який захищає дітей від того, що відбувається у світі».
Ректор інституту ЗУІ проф. д-р Степан Черничко також поділився своїми емоціями: «Це справжня магія, яка зачепила і мене».
І нарешті зворушливе завершення від самої Андреї Варнадь: «Мрія, яку я плекала, стала можливою завдяки любові, довірі й підтримці багатьох людей. Музика справді дарує радість».
Після фінального концерту на сцену вийшли головні герої – діти, юні музиканти, які протягом тижня змінювались, відкривали себе, творили. І завершенням цього чарівного тижня стала святкова церемонія з тортом – солодка крапка у великій музичній пригоді.
Перший класичний табір ZeneVarázslat довів: справжнє мистецтво – це мова єдності, сили, любові та надії. У часи, коли світ сповнений викликів, музика лишається тим світлом, яке веде вперед. І, без сумніву, ця подія стане доброю традицією в культурному житті Закарпаття.
Цього року Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей учергове організувала табір української мови для дітей шкільного віку. П’ятиденні заняття відбулися 7–11 липня на базі Будинку для паломників ім. Ференца Пастора в Берегові. Навчання, спрямоване на поглиблення знання української мови, проводилось у формі ігрових вправ.
Метою табору було не просто закріпити шкільну програму та збагатити словниковий запас дітей, а надати їм можливість застосовувати українську мову на практиці, щоб упевненіше говорити нею в повсякденному житті.
«Протягом навчального року ми вивчали різні теми: про дім, приготування їжі, одяг, покупки. А в таборі впорядковуємо ці знання та закріплюємо на практиці», – зазначила Юлія Мозор, викладачка табору, вчителька української мови Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена.
14 учасників – учні 2–6-х класів – щодня працювали над різними темами, практикували читання, письмо, поповнювали свій словниковий запас за допомогою інтерактивних завдань. Зокрема розглянули такі теми, як тваринний світ, хобі, закарпатські казки, туризм, краєзнавство.
«На завершення ми пройшли віртуальну екскурсію, поговорили про домашніх та екзотичних тварин, яких можна побачити в зоопарку. Були цікаві ігрові завдання, щоб діти не лише навчалися, а й розважалися», – додала вчителька.
Заняття починалися о 10-й ранку і тривали три години. Уроки проводилися не за традиційною шкільною структурою: організатори свідомо прагнули, щоб під час літніх канікул учасники табору вивчали мову не звично, а в новій формі, у приємній, веселій атмосфері.
«Найважливіше, щоб діти не почувалися зобов’язаними, а брали участь у заняттях з радістю. Щоб не відчували, що навчаються, але все одно навчалися – у цьому суть табору», – наголосила Юлія Мазор.
Директорка Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Ніколетта Півнєва в коментарі нашому виданню зазначила: «Наша громадська організація вважає важливим, щоб діти вивчали державну мову, зокрема в ігровій формі, тому кожного тижня ми проводимо додаткові заняття, а влітку організовуємо табір української мови. Тут з дітьми працює вчителька української мови Юлія Мазор, долучаються також інші педагоги. […] Особливість табору в тому, що в нас зовсім інша атмосфера, ніж у школі. Діти навчаються вільно, у формі гри, часто навіть не усвідомлюючи, що вивчають мову. Вони з інтересом беруть участь у завданнях, спілкуються, творять. Така атмосфера дозволяє зробити навчання джерелом радості, а не тягарем, закласти основу для мовного розвитку в довгостроковій перспективі».
Табір з вивчення української мови, організований Спілкою закарпатських угорських багатодітних сімей, забезпечує не лише збагачення мовних навичок, але й отримання спільних вражень, що сприяє природному сприйняттю багатомовності. Організатори сподіваються, що захід відбудеться й наступного року і до ініціативи долучиться ще більше дітей.
Державних установ «Табір для утримання військовополонених» на території України вже п’ять, перший відкрився у 2022 році у Західній Україні.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
«У Женевській конвенції, якої дотримується наша країна, прописані норми утримання військовополонених: це комфортні умови, що передбачають медичний догляд, харчування, отримання посилок, листів, час для відпочинку. Також надається можливість працювати, для офіцерів – тільки за їхньої згоди», – сказали у штабі.
Тут додали, що у рф таких спеціалізованих таборів немає, українських військовополонених утримують у в’язницях, де є окремі блоки.
У 2022 році саме Україні вдалося запустити процес обміну військовополоненими: раніше під час бойових дій обміни ніколи не відбувалися, тільки після їх завершення. Роботу, спрямовану на це, веде Україна на постійній основі. Навіть при тому, що Росія в будь-який момент може скасувати обмін і робила так уже не раз.
«За даними Міністерства юстиції України, на утримання одного російського військовополоненого йде 10 тис. грн на місяць. Ті з них, хто працює, мають змогу витратити зароблене: на території табору є магазин, й коли полонений хоче щось купити, необхідну суму списують із його рахунку, а натомість видають продукти», – повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
За їхніми словами, раз на місяць штаб організовує приїзд до табору представників ЗМІ з різних країн: від них міжнародне співтовариство може дізнатися в яких умовах утримують російських військових. Всіх журналістів попереджують, що спілкуватися, фотографувати і записувати на відео можна тільки тих військовополонених, які дали на це свою згоду.
Також у штабі показали набір, який отримує кожен військовополонений, прибулий у табір: три пари взуття – черевики, туфлі та шльопанці; кілька пар шкарпеток; штани, куртку, білизну, шапку, кепку, а також мило, зубну пасту й щітку, рушник, туалетний папір, бритву.
У таборі обов’язково є медичний корпус з кабінетами, які оснащені сучасною медтехнікою: є рентген-кабінет, УЗД, стоматологічний тощо. Тут працюють лікарі вузьких спеціальностей, серед яких рентгенолог, хірург, терапевт, невропатолог, стоматолог, психіатр. Військовополоненим роблять кардіограми, лікують зуби і регулярно зважують.
За словами медпрацівників табору, майже у всіх військовополонених фіксують щомісячне збільшення ваги.
Меню в їдальні у таборах щодня змінюється, і у військовополонених немає нарікань на харчування: вага усіх продуктів (м’яса, каші, хліба) – згідно з нормами ЗСУ.
Після обіду багато військовополонених ідуть працювати. Згідно із Женевською конвенцією, робота в них має бути такою, що не принижувала б людську гідність.
На території такого табору є спортивний майданчик для занять фізкультурою.
Переможці конкурсу-вікторини «Без кордонів» та їхні вчителі перебувають на відпочинку в літньому таборі, який проводиться 27–31 серпня в селі Носвай, область Гевеш, Угорщина.
Вікторина «Без кордонів» щороку організовується Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини серед школярів Карпатського басейну. У рамках однойменної програми завдяки державній підтримці діти з Угорщини мають змогу здійснювати подорожі та знайомитися із закордонними угорськими громадами. На сьогодні такою можливістю скористалися вже 530 тисяч осіб.
Цьогоріч у вікторині «Без кордонів» узяли участь 160 учнів середніх шкіл з Угорщини та закордонних угорських громад. У рамках конкурсу діти порівняли свої знання з історії, географії, етнографії. Перше місце здобули школярі з Будапешта, друге – з міста Бейкешчаба, третє – з Есека. Переможці вікторини отримали грошовий приз у розмірі одного мільйона форинтів, а ті, хто посів друге та третє місця, – по 300 тисяч форинтів.
У таборі ж беруть участь школярі з Трансильванії, Закарпаття, словацької Верховини, сербського Воєводина, Хорватії та Угорщини, які за підсумками кількох турів цьогорічної вікторини досягли найкращих результатів.
На дітей та вчителів чекає цікаве і змістовне дозвілля. Родзинкою цьогорічного табору стане те, що школярі зможуть «потрапити в космос» за підтримки Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та компанії BGA Zrt. За допомогою симулятора діти зможуть відчути, як це, покинути Землю.
У селі Малі Геєвці Ужгородського району на базі місцевого ліцею ім. Ференца Еґреші триває традиційний табір гітарної музики, співу та віршів. Змістовне дозвілля для дітей вже вп’яте організував Благодійний фонд «Ґеніус».
– Цьогорічний табір розпочався 29 липня і триватиме до 3 серпня. Він проводиться за підтримки угорського уряду, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена. Уже традиційно ми обробляємо пісні відомого виконавця, уродженця села Ласла Боді. Цього року теж обрали дві його композиції. Діти з відділення віршів оброблять та представлять на сцені поезії Яноша Араня. Ми обрали твори, які будуть цікавими як для старших людей, так і молодих. Наші вихованці представлять глядачам вірші закарпатських поетів Андора Тарці та Магди Фюзеші, покладені на музику, – повідомила Елеонора Богаті, керівниця табору, директорка Малогеєвецького ліцею ім. Ференца Еґреші.
Серед запрошених викладачів: Йожеф Івашкович, учитель музики, композитор, хормейстер; Маріанна Дьоркене Чакань, керівниця хору «Намисто»; Крістіан Савла, викладач гри на гітарі. Декламувати вірші дітей навчатимуть педагогині Нора Тарці та Еріка Яворська, а майстер-класи з рукоділля проведе Катерина Вагнер, організаторка місцевої школи.
– Я радий, що проводиться цей табір, адже співати вірші – це дуже рідкісна можливість. Старші діти, котрі приїжджають сюди вже не вперше, хочуть вивчити пісні. Ми обираємо композиції, які вони зможуть представити і вдома, передати їх далі, популяризувати цю справу. Наші викладачі займаються нею з великою любов’ю, і діти це відчувають. Нам не все одно, що вони співають. Для нас величезна радість долучатися до цієї роботи, – зазначив Йожеф Івашкович.
Урочисте відкриття табору відбулося 29 липня в актовій залі ліцею. Присутніх привітала, зокрема, директорка БФ «Ґеніус» Наталія Вараді.
– Ми проводимо табір уже п’ятий рік поспіль. Діти вивчають тут не тільки гру на гітарі, але й вірші, покладені на музику, поезію. Для наших вихованців це ще й об’єднуюча сила. Тут ідеться про розвиток талантів, це не масовий табір, а своєрідне наставництво. Мистецтво – це те, що допомагає людям у найбільших бідах. А творчі, мистецькі табори, організовані нашим благодійним фондом, завжди сприяють тому, щоб дитина відчувала, що вона талановита, належить до певної спільноти, що вона важлива і чимось вирізняється. Велике значення має й те, що діти збираються разом, радіють, тож літні канікули минають змістовно, – наголосила Наталія Вараді. Вона побажала учасникам на час перебування в таборі забути про воєнні обставини, усі біди та проблеми. Окрім навчання, зав’язувати дружбу, багато грати, знайомитися, щоб зарядитися на наступний навчальний рік.
Відтак директорка БФ «Ґеніус» подякувала за роботу колегам, які щороку долучаються до цієї благородної справи, виховуючи молоде покоління.
Заявки на участь у таборі приймалися з 3 травня до 3 червня від дітей віком 10–16 років, які цікавляться віршами, покладеними на музику, люблять співати, грати на гітарі. Зрештою до табору долучився 21 учасник з 12 навчальних закладів 10 населених пунктів краю. Це Берегово, Ратівці, Галоч, Велика Добронь, Паладь-Комарівці, Сюрте, Тейглаш, Тисаагтелек, Ужгород, Малі та Великі Геєвці. Багато хто приїхав уже не вперше, але є й новачки. Зокрема двоє учасників – вимушені переселенці. Це дівчата з Берегова, котрі ледь говорять угорською, але, за словами батьків, хочуть ближче ознайомитися з угорською музикою.
Вероніка та Надія переїхали з батьками до Берегова після початку війни з Київщини, з населеного пункту, який піддався бомбардуванню в лютому 2022 року. Їхній тато наразі займається небезпечною роботою неподалік лінії фронту – бере участь у розмінуванні територій. Діти розуміють угорську дедалі краще, але тепер ще українською розповіли, що подали заявки в табір за рекомендацією берегівського знайомого. Вони зацікавилися можливістю гри на гітарі. Обидві відвідують музичну школу, вивчають гру на фортепіано.
– Наразі я не уявляю, як мене навчать грати на гітарі, бо пам’ятаю, як важко було опанувати гру на піаніно. Зараз я закінчую музичну школу по класу фортепіано. Ще одне моє хобі – укорінення й подальше вирощування авокадо, – розповіла Вероніка.
– Я маю дуже хороший слух, тому мене часто хвалять. Думаю, що й тут я швидко вивчу пісню, – додає її молодша сестра Надія.
Емеше Бейреш приїхала з села Великі Геєвці.
– Протягом навчального року я співаю в хорі, вчуся грати на гітарі та фортепіано. Мені завжди дуже подобався цей табір, тут я вивчаю нові пісні, і ці знання стають мені в нагоді. Рекомендую й іншим, бо тут можна знайти багато нових друзів і багато чого навчитися, – зазначила дівчинка.
7-річний Матей Дьорке каже, що в таборі вже втретє. Наразі ще не грає на гітарі, лише на барабанах та бубні. Зізнається, що йому тут дуже подобається, особливо ігри та майстер-класи з рукоділля, але цікавиться також піснями й віршами.
Верніка Варга приїхала з Паладь-Комарівців, долучається до табору вже вдруге, бо минулого року дуже сподобався.
– Я тоді не вміла грати на гітарі, але навчилася. Восени батьки подарували мені інструмент, і я продовжила вдосконалювати свої навички. Рекомендую й іншим цей табір, бо це дуже цікаве дозвілля, повертаєшся додому сповнений чудових вражень.
З учасниками табору працюють шість професійних викладачів, яким допомагають у роботі три вихователі. У завершальний день діти представлять вивчене в рамках концерту.
Навчання у таборі відбувається у рамках федерального проекту “Обличчя дружби”. Крім іншого, для дітей заплановано неформальні зустрічі з учасниками війни проти України.
Групу школярів із тимчасово окупованого Біловодська Луганської області відвезли до військового табору в Новосибірській області РФ – там бойові офіцери навчають їх військової справи. Про це повідомила пресслужба Луганської обласної державної адміністрації.
Як повідомив голова Луганської ОВА Артем Лисогор, йдеться про наметовий військово-патріотичний табір “юних армійців”, розташований неподалік полігону.
“Відправку дітей віком від 11 до 17 років до цього табору, де бойові офіцери навчають їх тактичній, вогневій, стройовій підготовці, у РФ називають шефською допомогою так званій “ЛНР”. А ще усім дітям необхідно здати норми “ГПО” – те, про що не знають навіть їхні батьки”, – йдеться в повідомленні.
Навчання у таборі відбувається у рамках федерального проекту “Обличчя дружби”. Крім іншого, для дітей заплановано неформальні зустрічі з учасниками війни проти України.
