16 липня Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) ушанувало пам’ять про першу переможну битву куруців у визвольній боротьбі під керівництвом Ракоці 1703–1711 років тихим покладанням вінків до памʼятного знака – міфічного птаха турула в селищі Вилок.
До епідемії коронавірусу угорська громада краю щороку відзначала річниці переможної битви куруців, яка відбулася 14 липня 1703 року й відіграла важливу роль у національно-визвольній війні угорського народу на чолі з Ференцом Ракоці ІІ.
Пандемія минула, але одного ранку ми прокинулися в іншій реальності, яка змінила життя десятків мільйонів людей. Збереження пам’яті важливе і в мирний час, але особливо воно актуальне під час війни.
За традицією учасники заходу поклали вінки й до пам’ятної дошки ватажку повстання Томашу Есе, що на стіні колишнього «Дому солі». Тут голова Вилоцького осередку ТУКЗ-КМКС Рудольф Бенце коротко розповів про події визвольної боротьби, зокрема згадав про 52 мешканців селища, які приєдналися до повстання й також узяли участь у першій великій битві проти панування Габсбургів. Пам’ять про них зберігає дошка, установлена під меморіальною дошкою Томашу Есе.
Після цього учасники заходу зібралися на місці переможної битви, яка сталася 320 років тому. Тут установлено обеліск із птахом турулом, що символізує свободу. Перший пам’ятний знак на цьому місці був облаштований у 1903 році, але радянська влада демонтувала його. Закарпатські угорці відновили меморіал у 1989-му.
Перед покладанням вінків присутні вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні хвилиною мовчання.
Під час заходу майстер гри на тараготі Шандор Шрайнер виконав в’язанку мелодій часів Ракоці, а група молодих людей із села Бене виступила з короткою програмою з віршів та пісень.
Після церемонії покладання заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто в інтерв’ю журналістам зазначив: «Це була перша переможна битва 8-річної визвольної війни, у якій пліч-о-пліч героїчно стояли угорці та русини. На жаль, така самовіддана боротьба потрібна й сьогодні. Через російську агресію на східному та південному фронтах сотні закарпатських угорців, тисячі закарпатських українців ведуть кровопролитну боротьбу, війну за суверенітет і територіальну цілісність України. Ми живемо в дуже складний і важкий час. Випробування та виклики сьогодення можна пережити й подолати лише завдяки дуже міцному корінню. Тому ми повинні пам’ятати! Маючи міцне коріння, пам’ятати уроки минулого, черпати з них силу».
«Тільки сильні у вірі, витривалі, самовіддані, мужні та мудрі особистості можуть забезпечити збереження закарпатської громади. Це буде дедалі важче, тому що нас стало менше, ми ослабли в силі та якості, але ми все ще є, і якщо будемо разом боротися й працювати, то збережемося!» – додав Йосип Борто.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС також зазначив, що птах турул для угорців є символом свободи, тому той, хто руйнує такий пам’ятник, виступає проти свободи.
«Понад тисячолітній досвід угорського народу свідчить, що народи вміють жити разом у мирі, зберігати свої звичаї, традиції, культуру, історію, незалежність, рідну мову і, збагачуючи один одного, передавати це майбутнім поколінням, маючи відповідне правове поле. Цей відважний тисячолітній досвід поваги один до одного є одним із ключів нашого існування, що забезпечує збереження місцевої громади в рідному краї, транскордонну економічну співпрацю та взаємне духовне зростання», – наголосив генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі під час виступу на заході в Меморіальному парку села Чома, організованому 25 червня на пам’ять про віднайдення угорцями нової батьківщини.
На початку дійства присутні вшанували пам’ять загиблих у війні хвилиною мовчання.
Частина племен, які перетнули Верецький перевал понад 1100 років тому, дійшовши до рівнини, що простягається вздовж Тиси, оселилася на околиці сучасної Чоми, – нагадав у вітальній промові Янош Рац, очільник місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Археологи вперше почали розкопки на цій території близько 130 років тому – після того, як вони знайшли сліди поселення часів завоювання угорцями нової батьківщини. Майже через сто років потому експерти знайшли артефакти понад тисячолітньої давнини, які нині зберігаються в музеях. А саме місця поховання угорської прикордонної громади Х століття та тогочасне поселення. Усе це – визначальні докази того, що угорці оселилися в цьому краї.
У 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк, де відтоді щорічно організовують урочистий захід на пам’ять про завоювання. Через епідемію коронавірусу та з початком війни масові заходи були скасовані, але тихе покладання у вузькому колі все ж проводили.
У 1927 році на межі села Гестерейд, розташованого менш ніж за сотню кілометрів від Чоми, була знайдена могила князя-завойовника, в якій виявили золоту шаблю, нині відому на весь світ. Ця шабля дуже схожа на ту, яку можна побачити у музеї у Відні, яка, на думку експертів, є роботою київських майстрів XI століття. Цю шаблю великий київський князь Ярослав Мудрий подарував своєму зятю, який згодом став королем Угорщини під ім’ям Андраш І.
«Тож українців та угорців пов’язує не тільки сучасний, європейський зв’язок, така спільна доля, спорідненість і взаємозалежність існували вже в часи завоювання і в наступних століттях», – наголосив під час виступу генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі. «Пам’ять і знання про події минулого, діяння наших предків закладає основу для нашого спільного майбутнього, подаючи приклад для вирішення наших повсякденних проблем і питань через діалог», – додав дипломат.
Він наголосив, що Угорщина з першої хвилини війни солідарна з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Парламент Угорщини одним із перших засудив російську агресію та війну, з першого дня війни Угорщина послідовно виступає за територіальну цілісність і суверенітет України, і позиція Угорщини залишається незмінною вже більше року: вона стоїть на боці дипломатичного врегулювання і справедливого миру.
В Угорщині є одностайне політичне рішення про те, що країна продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу до тих пір, поки вона буде потрібна, триватимуть програми підтримки біженців, угорських громад та інституцій, проєкти відновлення в Україні, додав Йожеф Бачкаі.
«Хто я? До якого народу належу? Ким були наші предки? Чим збагатили культуру Європи? Звідки ми прийшли і які культурні цінності ми маємо? Рано чи пізно ці питання виникають у кожного, і багато хто намагається знайти на них відповіді», – наголосив під час виступу очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін.
«Ми можемо з гордістю говорити про наше минуле, нашу спадщину: від культури язичництва до християнства, від заснування держави до битв за захист Європи, за незліченні битви за свободу, а також про наші винаходи та відкриття, які збагатили людство», – підкреслив він.
«Тут, у Чомі, особливо важливо говорити про національну спадщину та приналежність. Тут, біля пам’ятника вождя Арпада та короля святого Іштвана, ми можемо побажати насамперед бути хорошими угорцями, які черпають тут нові сили, адже під нашою землею спочивають стародавні угорці, які збереглися у своїх нащадках – у нас», – зазначив Йожеф Шін.
«Бог, який оберігав і провадив свій обраний народ, нехай оберігає та веде і нас, наш народ», – попросив Божого благословення на присутніх декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Після урочистих промов виступив місцевий ансамбль збереження традицій, виконавши народні танці. Затим прозвучав тематичний вірш Мігая Бабіча у виконанні Фелікса Янчика. Відтак із в’язанкою народних пісень виступили вихованці Гечанського Будинку культури, й насамкінець Бенце Абрань продекламував вірш Дюли Югаса «Тріанон».
На завершення заходу присутні поклали вінки до меморіального знаку, розташованого в центрі парку, а також до пам’ятників вождя Арпада та короля Іштвана.
Гутянські дні Святої Трійці із тридцятирічною історією нині звелися до одноденного свята, водночас і цьогоріч стали чудовою нагодою для зустрічі, плекання народних традицій, заняття спортом, дозвілля. Захід, як і раніше, організувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС).
День Святої Трійці розпочався традиційно зі святкового богослужіння в місцевій реформатській церкві, відтак пообіді свято продовжилося у дворі Гутянської гімназії.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї у вітальній промові наголосив: «Коли ми згадуємо найважливіший символ Святої Трійці – білого голуба (він також і символ миру в усьому світі), згадаймо тих, хто вже не з нами. Можливо, послання П’ятидесятниці, що дає надію, ніколи не було таким актуальним, як зараз. Що до нас прийшов Святий Дух, що з нами взаємна любов батька і сина, коли день за днем, разом із жахами війни, ми втрачаємо людські життя, в тому числі закарпатських угорців. Сподіваємося, що Святий Дух принесе духовне просвітлення і рятівний мир нам та всім нашим ближнім…»
Заступник голови Великобийганьської територіальної громади Іван Шимчера подякував усім, хто своєю працею долучився до реалізації заходу. «Такі події – не тільки розвага, подібні заходи зміцнюють зв’язок між нами…» – зазначив він, підкресливши, що сила Святого Духа допомагає розпізнати силу співпраці, щоби разом розбудовувати громаду.
Очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, голова оргкомітету заходу Йожеф Шін, у свою чергу, зазначив: «Україна переживає важкі часи, нещадність війни накладає відбиток на наше повсякденне життя. Небезпека, що насувається, забрала багатьох на чужину, і в серцях багатьох живе підступний страх. Ми віримо, що, попри все це, подібні заходи та зустрічі необхідні, щоби на мить ми забули про випробування, щоб люди отримали трохи підбадьорення, пізнали опорну силу батьківщини, важливість віри, яка об’єднує громаду, та важливість єдності».
Після вітальних промов на прикрашеному возі приїхали учні Гутівського ліцею в національному вбранні. Народними іграми, танцями та співами вони пригадали традиції, пов’язані з днем Святої Трійці. Королем свята став Акош Деметер, королевою – Оршоя Деяк, обидвоє – учні місцевої гімназії.
На святі також виступили школярі з Малої й Великої Бийгані та Дийди. У стінах місцевого дитячого садочку розгорнули виставку фотографій про історію села та Гутянських днів Святої Трійці. На полі зі штучним покриттям відбувся футбольний турнір ім. Віктора Дарчі, у якому взяли участь чотири молодіжні команди та три команди ветеранів. Серед молоді перемогу здобула команда Кішгут, а найкращим гравцем став Ерік Суп. Серед ветеранів перемогу здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів, найкращим голкіпером визнали Дезидерія Деяка, а найкращим гравцем – Адальберта Ковку.
У перетягуванні канату перемогу також здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів. Камінь серед молоді на найдовшу дистанцію метнув Аттіла Фезев, а серед ветеранів – Дьордь Товт. У перекидуванні колоди перемогу здобув Бейла Почаі.
Організатори нагодували кожного з присутніх. Не забули і про вимушених переселенців, що вже понад рік мешкають у селі. Зокрема, це п’ятнадцятеро в дошкільному навчальному закладі, а також ще кілька родин у приватному секторі.
Значний успіх цього року мав розіграш лотереї, який тривав майже годину. Головними призами були живі коза та ягня, було й багато інших корисних призів. Ягня зокрема виграв Ласло Переш молодший. Цьогорічний захід до дня Святої Трійці створив справді гарну атмосферу, що мав на меті дещо розвіяти місцевих жителів, гостей, а також родини переселенців зі Слов’янська та Харкова.
У Великій Доброні на Ужгородщині та у селі Велика Паладь Берегівського району відбувся показ фільму «Молодиця Дейріне», поєднаний із зустріччю із глядачами акторів стрічки. Кінопоказ, організований Товариством угорської культури Закарпаття спільно із Закарпатським обласним угорським драматичним театром, відбувся за підтримки Програми Дейріне, яка діє в Угорщині. Після презентації фільму виконавиця головної ролі, володарка премії ім. Марі Ясаї Вікторія Торпої, відповідаючи на запитання глядачів, розповіла про своє життя, творчість, фільм, закулісся, зв’язок із рідним краєм, Закарпаттям.
Стрічка, режисером якої став Аттіла Віднянський, фактично є кіноверсією театральної постановки його режисури. Режисер закарпатського походження, керівник Національного театру Угорщини під час урочистої презентації фільму в Будапешті повідомив, що стрічку вдалося зняти під час вимушеного простою, спричиненого епідемією коронавірусу. Це екранізація драми Ференца Герцега, написаної в 1925 році, дія якої відбувається на початку 1800-х років. Знята незвичайним, новаторським способом, з акторами в старовинному одязі, намальованим фоном і простими, стилізованими декораціями. Окрім головної героїні Вікторії Тарпаї, у ролі Німлінга – ще один актор із Берегова Віктор Івашкович.
Показ фільму у селі Велика Добронь відбувся в місцевому Угорському домі, де глядачів привітала керівниця закладу Єва Сані, котра ознайомила присутніх з основною інформацією про стрічку. По завершенні довгого фільму, який тривав дві з половиною години, до глядачів вийшла виконавиця головної ролі Вікторія Тарпаї, котру глядачі зустріли бурхливими оплесками. Питання акторці ставила журналістка новинного сайту Karpatalja.ma Тюнде Гіді, але глядачі також активно долучилися до розмови.
У Великій Паладі кінопоказ відбувся в актовому залі місцевої середньої школи, де присутніх привітала очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Катерина Іллеш. Серед них, зокрема, секретарку ради Пийтерфолвівської територіальної громади Беату Ласло, заступницю голови Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутатку райради Маргариту Віраг, священника місцевої греко-католицької церкви Іштвана Котуновича, директорку середньої школи Інну Теремту, старосту Великої Паладі Антона Борнеміссу. Перед показом також виступив місцевий жіночий ансамбль «Сатмар», створений рік тому, котрий виконав угорські народні пісні у традиційному народному вбранні.
Катерина Іллеш зазначила, що на показі фільму у Великій Паладі наполягла саме вона: «Я бачила стрічку в Берегові на заході до Дня угорської культури. Я вважала важливим, щоби наша невелика угорська громада подивилася цей фільм. Як на мене, це дуже хороший фільм, і я рада, що сьогодні до нас завітала і Вікторія, з якою ми можемо поспілкуватися та познайомитися».
Модераторкою розмови з Вікторією Тарпаї стала також Катерина Іллеш. Акторка розповіла про початок своєї кар’єри, про мету Програми «Дейріне», а саме – принести театральну культуру в регіони, де люди інакше не побачили б театральної вистави.
Вона також торкнулася теми про відмінність театральних ролей від кіно, а також про деталі та закулісся створення фільму, знятого за вісім днів. Глядачі з великим інтересом слухали акторку, ставили запитання. Вікторія Тарпаї зокрема наголошувала, що її закарпатське коріння дає їй силу та натхнення, що їй завжди необхідно повертатися додому, щоби відпочити та зарядитися енергією, і що вона ніколи не розлучиться з рідним краєм та рідним селом – Мужієвом.
Після розмови з глядачами Вікторія Тарпаї кореспонденту нашого видання повідомила: «Ці зустрічі мають певну силу, яка мене зміцнює, додає віри і допомагає. Під час зустрічей я відзначила, що в людей є необхідність подивитися угорський фільм чи театральну виставу, зібратися разом, вони потребують можливості поділитися своїми думками. Крім того, я вчергове пересвідчилася, що закарпатські угорці, попри всі труднощі, вистоять на рідній землі».
Показ фільму «Молодиця Дейріне» 13 травня відбудеться і у Виноградові, на базі місцевого офісу ТУКЗ-КМКС, де глядачі також матимуть можливість зустрітися із Вікторією Тарпаї.
22 квітня у стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові відбулися 33-ті за рахунком загальні збори з обрання керівного складу організації, на які зібралося 210 делегатів. Присутні знову висловили довіру на наступні три роки голові Василю Брензовичу, а також одноголосно переобрали його заступниками Йосипа Борто та Ґейзу Ґулачі. Василь Брензович узяв участь у заході онлайн.
Під час звіту голова ТУКЗ-КМКС наголосив, що хоче похвалити закарпатських угорців. Те, що попри воєнні умови, відповідно до статуту громадської організації й чинних законів, удалося провести загальні збори в усіх її осередках та оновити їхній керівний склад, – історичний вчинок, за який він подякував кожному причетному, зокрема понад 30 тисячам угорців, котрі сплатили членські внески.
Василь Брензович, який у грудні 2020 року був змушений виїхати за кордон через звинувачення в державній зраді та сепаратизмі в Україні, оцінив два роки, що минули після останніх загальних зборів обласної організації, як надзвичайно важкі.
«Два роки тому на місцевих виборах ТУКЗ-КМКС досягло найбільшого у своїй історії успіху, і це мало певні наслідки», – підкреслив голова, маючи на увазі проведення обшуків, переслідування Товариства угорської культури Закарпаття та його фондів. Він подякував депутатам місцевих рад, старостам, очільникам громад від ТУКЗ-КМКС, які виконують свою роботу попри складні обставини.
«Ми будуємо, незважаючи на воєнні умови. Окрім сміттєпереробного заводу в селі Яноші, цього року буде завершено зведення нового крила Берегівського ліцею ім. Лайоша Кошута, триває будівництво Угорського дому в Ужгороді, стадіонів у Берегові та Пийтерфолво, розпочався ремонт середньої школи в селі Неветленфолу», – повідомив Василь Брензович. «Війна поставила кожного в надзвичайно важке становище, тому важливою є соціальна підтримка. Благодійний фонд КМКС, очолюваний Ґейзою Ґулачі, зразково виконав роботу з виплати соціальних грантів, незважаючи на те, що довелося обробити понад пів мільйона заявок», – зазначив голова, підкресливши, що організація продовжує працювати над тим, аби хворі та нужденні отримували більшу суму допомоги. Він також подякував Угорщині та угорцям Карпатського басейну й усього світу за солідарність.
«Освіта відіграє вирішальну роль у збереженні національної громади. Відрадно, що в усіх угорськомовних класах і дитсадках триває робота. Вдячність за це вчителям», – наголосив Василь Брензович, подякувавши Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству та його голові Ілдиці Орос. На думку очільника Товариства, прикро, що, незважаючи на війну, влада країни всіляко намагається обмежити освітні та мовні права угорської громади. Свою позицію з цього приводу організація закарпатських угорців подала до Венеціанської комісії та Верховного комісара ООН у справах нацменшин.
«Побачимо, як будуть розвиватися події в цьому напрямі. Разом з тим одне можна сказати певно: ми ніколи не опустимо руки!» – заявив голова ТУКЗ-КМКС, підкресливши, що, підлаштовуючись під нові закони, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство на чолі з Ілдикою Орос розробило нову освітню концепцію, яка отримала схвалення і від уряду Угорщини.
«Дріб’язковий опір української влади наштовхує на думку, що дехто хоче нас не інтегрувати, а прогнати чи асимілювати. Не вийде, тому що ми завжди будемо відстоювати церкву і школу!» – наголосив він.
Василь Брензович позитивно відзначив роботу закарпатських угорськомовних ЗМІ та культурне життя угорців краю. За його словами, реалізація Програми економічного розвитку ім. Егана Еде останнім часом дещо гальмується, але це незабаром зміниться.
Щодо свого переобрання голова самокритично зазначив: «Я два роки не був удома. Очевидно, що в цих умовах ідеально виконувати завдання неможливо. Рішення тільки за вами, а не за тими, хто створив цю ситуацію». У зв’язку з війною та розвитком світової політики Василь Брензович сформулював певні тези, які вважає важливими: «Слава – лише Богу. Люби свого ближнього, як самого себе! Не вбий! Батько – чоловік, мати – жінка. Маємо право на рідну мову, навчати нею, виховувати нею своїх дітей, захистити їх. Маємо право плекати свою культуру та сповідувати свою релігію рідною мовою».
З низки закордонних гостей, які долучилися до заходу, першим до присутніх звернувся голова Трансильванської угорської національної ради Ласло Текеш. Він висловив солідарність трансильванських угорців із закарпатською угорською громадою та всім народом України, а також румунською громадою, що проживає в Україні, справу якої вони також намагаються підтримувати. Відтак висловив солідарність із біженцями: «Нехай Бог приведе їх додому, коли ситуація в Україні, на їхній батьківщині, зміниться на краще», – наголосив колишній протестантський єпископ.
Онлайн привітала присутніх делегатів і заступниця голови партії «Фідес», депутатка Європарламенту Кінґа Ґал. Вона передала привітання також від лідера партії Віктора Орбана. «Ми хочемо не підживлювати цю війну, а покласти їй край. З самого початку війни Угорщина надала Україні, особливо Закарпаттю, найбільший обсяг гуманітарної допомоги у своїй історії. Дуже прикро, що становище закарпатської угорської громади було надзвичайно важким і до збройного конфлікту, а з початком війни стало ще більш безвихідним. Неприйнятно, що поки угорці України також беруть участь в оборонній війні, на задньому плані триває обмеження прав національних меншин», – наголосила Кінґа Ґал.
Долучилася до заходу онлайн і депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. За її словами, прикро, що в останні роки, «усупереч міжнародним і європейським цінностям, Україна, схоже, більше працювала над обмеженням прав нацменшин – із законом про освіту 2017-го, із мовним законом 2019-го, а також законом про національні меншини, ухваленим у грудні минулого року, котрий закріплює позбавлення прав нацменшин, які проживають у країні». Роблять це попри те, що захист національних меншин є однією з умов вступу до Євросоюзу. «Тому керівні органи ЄС не можуть закривати на це очі», – підсумувала депутатка, запевнивши, що й надалі звертатиме увагу на порушення прав закарпатських угорців.
Голова фракції Демократичного союзу угорців Румунії Лорант Турош під час свого виступу передав вітання від лідера партії Гунора Келемена: «Можете розраховувати на нас! […] Хай будуть мир, свобода і злагода!»
Депутат парламенту Румунії, голова Товариства угорців Трансильванії Золтан Закаріаш зазначив, що трансильванські угорці виконали важливе завдання, об’єднавши дві свої партії в одну – Товариство угорців Трансильванії, яке обрало його очільником місяць тому. «Вважаю, що нам, закордонним угорським громадам, потрібне співчутливе спонукання. Адже закордонні угорські громади мають спільну рису – вони часто зазнають певного переслідування від влади».
Ласло Кетелеш передав вітання від угорців Словаччини. «Нашим друзям, закарпатським угорцям, зараз потрібна підтримка. Думаю, що можу запропонувати її від імені не лише угорців Словаччини, але й кожної співчутливої людини. Давати оцінку внутрішній політиці України не наша справа. У воєнний час, у такій трагічній ситуації всі шукають союзників за кордоном, за океаном. Але варто пошукати їх тут, у межах кордонів», – зазначив словацький угорський політик.
Голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко на початку свого виступу сказав кілька слів угорською, засвідчивши цим, що підтримує закарпатських угорців. «Ми вдячні Богу, що на Закарпатті панує мир. Нині понад 40 тисяч закарпатців борються за нашу державу, за демократію, свободу та європейські цінності», – зазначив очільник облради.
«Повага до національних меншин – частина європейських цінностей. На жаль, серед наших політиків є такі, котрі хочуть збудувати велику політичну кар’єру, порушуючи питання національності. Це неправильно. До Європи так не потрапиш. Закарпаття, так би мовити, – великий букет квітів, у якому угорці – найгарніша квітка», – підкреслив Володимир Чубірко й додав, що Закарпаття буде тим мостом, через який український народ зможе вийти в цивілізований світ.
Депутатка обласної ради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос під час свого виступу торкнулася теми реформи системи освіти, а також ознайомила із концепцією, розробленою спільно з її колегами, яку підтримує угорський уряд і яка є прийнятною й для Міністерства освіти України. У її рамках як альтернативу прагнуть створити мережу приватних ліцеїв, щоб угорські діти мали можливість навчатися рідною мовою.
Під час заходу виступив і голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич. Підсумовуючи уроки минулих років, він зазначив: «Ми маємо сподіватися і вірити! Але водночас повинні бути готові й до поганого. Тож, крім позитивних перспективних планів, нам треба розробляти сценарії надзвичайних ситуацій», – підкреслив він, наголошуючи на важливості виховання заміни, майбутнього покоління.
Участь у заході взяли також голова Берегівської районної адміністрації Віталій Матій, голова Берегівської райради Карло Резеш, директор асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш, декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Голова мандатної комісії ТУКЗ-КМКС Янош Кочерга повідомив, що у 2022 році громадська організація налічувала 36 927 членів, об’єднаних у 111 місцевих осередків. На загальних зборах були присутні представники 103 осередків, загалом 210 делегатів, що свідчить про наявність кворуму.
Під час переобрання голови член правління організації, колишній очільник Перехрестівського місцевого осередку Адальберт Ґерендей за аналогією роману «Зірки Еґера» назвав Василя Брензовича найбільшою «гарматою» громади й запропонував продовжити його повноваження. До пропозиції долучилося кілька інших делегатів, і зрештою загальні збори одноголосно переобрали Василя Брензовича на наступні три роки головою ТУКЗ-КМКС.
Заступників очільника організації – Йосипа Борто та Ґейзу Ґулачі – також переобрали одноголосно.
На заході обрали і нових членів правління, членів та голів ревізійної й дисциплінарної комісій.
Загальні збори традиційно схвалили заяву, текст якої зачитала секретарка ТУКЗ-КМКС з питань політики та комунікації Кароліна Дорчі.
На завершення заходу почесний голова Товариства угорської культури Закарпаття Шандор Мілован спільно з переобраними заступниками висловили подяку та вручили відзнаки активістам громадської організації, котрі зробили чималий внесок у її розвиток.
22 квітня в Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові відбулися загальні збори Товариства угорської культури Закарпаття, під час яких було переобрано керівництво організації.
Василь Брензович залишиться головою Товариства ще на три роки. Його заступниками й надалі будуть Йосип Борто та Ґейза Ґулачі.
За словами очільника ТУКЗ-КМКС, ці збори – історична подія в житті організації, адже, незважаючи на війну, переобрання керівного складу вдалося провести відповідно до статуту та чинних законів. «Це однозначно дає нам надію на майбутнє, тож означає, що наша організація зможе й надалі функціонувати та представляти інтереси закарпатських угорців», – зазначив Василь Брензович.
За його словами, позаду надзвичайно важкі роки, але Товариство угорської культури Закарпаття з надією дивиться в майбутнє й обов’язково виконає те, чого від нього очікують закарпатські угорці.
Організація аграрних працівників (MAGOSZ) спільно з Національною сільськогосподарською палатою Угорщини та Фондом «Хліб Угорців» передали для роботи Товариства культури львівських угорців два стаціонарні комп’ютери та два ноутбуки. Технічні засоби голові організації Ґабору Сарвашу 12 квітня вручив Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі. Дипломат наголосив, що в рамках ініціативи комп’ютери отримають кілька українських організацій.
За словами Ґабора Сарваша, після ремонту офісу організації виникла необхідність замінити старі засоби, оскільки користуються 30-річною технікою. На базі офісу функціонує і недільна школа, де угорську мову вивчають діти і дорослі. Техніка необхідна і для підготовки та викладання навчальної програми відповідно до сучасних вимог, а також для інших напрямків роботи організації.
Йожеф Бачкаі повідомив, що нещодавно навідався до львівських угорців, зокрема відвідав офіс, відремонтований в минулому році. Тоді й побачив, якою «древньою» технікою вони користуються, котру вже на часі замінити, адже діти вивчають угорську перед застарілими моніторами. Відтак Йожеф Бачкаі розповів про це заступнику спікера парламенту Угорщини, очільнику MAGOSZ Іштвану Якабу, з ініціативи якого угорські організації підтримали львівських угорців, Хмельницьку спілку угорців ім. святого Іштвана, а також Свалявську угорськомовну школу.
Збори представників Виноградівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулися 1 квітня в офісі організації у Виноградові. Присутні 45 делегатів організації на наступні три роки знову обрали головою Йосипа Борто, заступниками – Маргариту Віраг, Міклоша Гевеші та Золтана Кудрона. Крім того, проголосували за членів комісій, а також делегатів, які представлятимуть осередок у правлінні обласної організації.
На початку засідання присутні вшанували пам’ять полеглих у війні бійців хвилиною мовчання. Відтак Йосип Борто вручив грамоти та подякував за роботу очільникам семи місцевих осередків, які вже склали повноваження. Серед них Ференц Болдоґ (Нове Село), Корнелія Будагазі (Неветленфолу), Роберт Домокош (Оклі), Ленке Сербак (Чепа), Роланд Товт (Матійово), Шандор Веспремі (Чорнотисів), Ласло Віраг (Пийтерфолво). Відтак привітав новообраних очільників місцевих осередків: Ференца Четнекі (Оклі), Марію Трешчулу (Чепа), Моніку Сірмаї (Неветленфолу), Ірину Товт (Матійово), Маргариту Віраг (Пийтерфолво), Річарда Міговка (Нове Село), Наталію Кардош (Чорнотисів).
Окреслюючи ситуацію в країні, Йосип Борто зазначив: «Війна затьмарює та ускладнює життя кожного з нас. Незважаючи на те, що бойові дії відбуваються далеко від нашого краю, вони впливають на наше життя більше, ніж будь-що раніше. Багато тисяч закарпатців беруть безпосередню участь у захисті держави, серед них чимало угорців. На жаль, ми оплакуємо сотні героїчно загиблих із Закарпаття, зокрема багато угорців, двоє з яких були членами ТУКЗ-КМКС», – повідомив Йосип Борто. Він зазначив, що важливим завданням залишається прийом вимушених переселенців, і висловив вдячність усім, хто бере участь у цьому.
Голова поінформував про гуманітарні акції ТУКЗ-КМКС та реалізацію соціальних програм. Відтак зауважив, що протягом останніх двох років діяльність організації здійснювалася відповідно до ситуації. Членами 24 місцевих осередків є 8370 осіб, що на 313 менше, ніж у попередній період. Йосип Борто розповів також про роботу Благодійного фонду «КМКС», зокрема виплату грантових допомог, та меморіальні заходи, проведені районним і місцевими осередками.
Аранка Пацура, у свою чергу, представила фінансовий звіт ревізійної комісії. А Ласло Химинець повідомив, що до дисциплінарної комісії не надходило ані усних, ані письмових заяв.
Із запрошених гостей заходу виступив голова Берегівської райради Карло Резеш, який поінформував про роботу депутатів ради, де «КМКС» ПУУ має більшість. Вона співпрацює з представниками п’яти інших партій, водночас є одна, котра не йде на співпрацю. Незважаючи на складні часи, у райраді все працює добре, підкреслив її голова.
Після цього депутатка Берегівської райради від «КМКС» поінформувала про роботу фракції в раді.
Депутат від «КМКС» у раді Виноградівської територіальної громади, голова бюджетної комісії розповів про результати роботи фракції «КМКС».
Про діяльність ради Пийтерфолвівської територіальної громади, яка вважається зразковою, поінформував депутат Міклош Гевеші.
А про ситуацію, що склалася в раді Вилоцької ОТГ, розповів голова фракції «КМКС» Ґустав Секей. Затим очільниця ради Королівської територіальної громади Катерина Ковчі повідомила про стан справ у найбіднішій громаді Закарпаття.
Відтак під час голосування присутні висловили довіру Йосипу Борто й на наступні три роки. Його заступниками стали Маргарита Віраг, Міклош Гевеші та Золтан Кудрон. Крім керівників, обрали і членів правління. Ними стали голови місцевих осередків: Єва Каланич, Лілла Ґал-Гердинська, Моніка Сімай, Катерина Іллеш та Діана Лідка. Членами ревізійної комісії призначили Аранку Пацуру, Ференца Бака й Іштвана Фабіана, а членами дисциплінарної комісії – Єву Каланич, Карла Кіралі та Ласла Химинця.
Районний осередок делегував у правління організації 17 представників. Ними стали Ференц Бак, Ференц Болдоґ, Корнелія Будагазі, Іштван Добша, Лілла Ґал-Гердинська, Адальберт Герендей, Іштван Фабіан, Єва Каланич, Карло Кіралі, Золтан Кудрон, Діана Лідка, Юдіта Сюч, Ангела Степанюк, Маргарита Віраг, Ласло Віраг, Міклош Гевеші та Барнабаш Кейс.
В обласну ревізійну комісії на пропозицію голови делегували Аранку Пацуру, а в обласну дисциплінарну комісію – Катерину Іллеш.
26 березня Верхньотисянський регіональний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) знову обрав своїм керівником Йожефа Шарі. Збори делегатів організація провела в місті Тячеві.
Під час звіту про роботу за минулі три роки очільник осередку, зокрема, зазначив, що це був надзвичайно складний для всіх період. Спочатку виникла епідемія коронавірусу, тепер триває війна, зазначив Йожеф Шарі. Водночас, за його словами, незважаючи на труднощі, загальні збори були успішно проведені в усіх 13 місцевих осередках ТУКЗ-КМКС Верхньотисянщини. Йожеф Шарі також згадав про реалізацію Програми ім. Егана Еде, котра сприяла економічному розвитку регіону. Він наголосив і на важливості культурних заходів, які відіграли важливу роль у житті угорської діаспори Верхньотисянщини. На жаль, їхнє проведення протягом минулих років було ускладнене через ситуацію в країні. Голова зазначив, що зараз важкі часи й було би добре, якби ми могли рухатися до миру, оскільки в умовах війни немає змоги розвиватися. Треба знайти можливість, щоб українська нація якнайшвидше отримала те, на що по праву заслуговує, наголосив він. «Ми потрібні одне одному, важливо зберегти діаспору. Слід подбати про те, щоб наші громади не розпалися, оскільки ми залежимо одне від одного в усіх сферах. Завжди треба робити все можливе за будь-яких обставин», – підкреслив Йожеф Шарі.
Долучитися до заходу запросили й заступника голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йосипа Борто. Він, зокрема, розповів про актуальну політичну ситуацію в країні та поінформував про можливості, які існують, незважаючи на складну ситуацію.
На зборах шляхом відкритого голосування делегати одностайно переобрали головою Йожефа Шарі, котрий обіймає цю посаду з часу заснування Верхньотисянського регіонального осередку. Заступницею стала Габріелла Сабов, яка замінить Яноша Кочергу.
Щодо планів на майбутнє Йожеф Шарі повідомив: «Ми повинні максимально зберегти сформовану інституційну систему. Коли зможемо повернутися до нормального життя, важливо відновити й наші культурні заходи. Найголовніше – інтегрувати молодь у місцеві осередки організації».
25 березня в місті Чоп відбулося засідання Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) з переобрання керівництва. Сорок троє делегованих членів організації знову висловили довіру голові Лівії Балог та її заступникам Катерині Палко й Ласлу Гіді, а відтак обрали на три наступні роки членів комісій і правління.
На початку свого виступу, оцінюючи діяльність організації протягом останнього часу, Лівія Балог зазначила: «Це були найбільш негативні, тихі та стримані три роки». Усе це стало результатом двох років пандемії коронавірусу та війни. Кількість членів районного осередку організації зменшилася на 600 осіб, а в роботі Товариства, крім попередніх завдань, значної ваги набула благодійна діяльність.
Очільниця зазначила, що такої складної виборчої системи, як на місцевих виборах 2020 року, в Україні ще не було. Це стало наслідком прийняття нового виборчого законодавства та повного реформування системи державного управління. Водночас Лівія Балог подякувала всім, хто взяв активну участь у кампанії та виборчому процесі. «КМКС» ПУУ успішно показала себе на виборах до місцевих органів влади. Отримавши понад 39 тисяч голосів, удалося делегувати 8 депутатів до Закарпатської обласної ради й таким чином утворити четверту за чисельністю фракцію. Унаслідок адміністративної реформи Ужгородський район, де раніше проживало 75 тисяч мешканців, тепер нараховує 250 тисяч громадян. Незважаючи на значне зменшення частки угорців, групі з шести депутатів удалося пройти до Ужгородської районної ради, де фракція «КМКС» стала четвертою за кількістю політичною силою.
У чотирьох територіальних громадах району, населених значною кількістю угорців, шестеро депутатів пройшли до ради Чопської міської територіальної громади, голова Ференц Надь та семеро депутатів (до яких пізніше приєдналися ще 8) – до Великодоброньської, голова Арпад Пушкар та 12 депутатів від «КМКС» – до Сюртівської, а також троє депутатів до Холмківської, що з огляду на частку угорців у тамтешній громаді також можна вважати великим успіхом.
Відтак очільниця районного осередку детально розповіла про співпрацю з Асоціацією «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття», про спільні гуманітарні програми з церковними організаціями, діяльність Благодійного фонду «КМКС» та очікувані наслідки освітньої реформи.
Заступник голови районного осередку, очільник Благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Ласло Гіді поінформував про програми фонду, зокрема програму з підтримки молодих фермерських родин «Перший крок», а також акцію «Хліб угорців», у рамках якої у 2022 році закарпатці зібрали рекордну кількість пшениці.
Очільниця ревізійної комісії районного осередку ТУКЗ-КМКС Єва Браун доповіла про фінансовий стан організації за минулий рік.
Голова дисциплінарної комісії Андрея Медве повідомила, що в Ужгородському районному осередку ТУКЗ-КМКС не було дисциплінарних справ. Відтак делегати оцінили роботу організації за минулі три роки як задовільну.
Після цього відбулося переобрання керівництва. За результатами відкритого голосування на три наступні роки присутні знову обрали головою Лівію Балог, заступниками – Катерину Палко та Ласла Гіді. Членами ревізійної комісії – Єву Браун, Тюнде Пекар та Еніку Палко, членами дисциплінарної комісії – Андрею Медве, Шаролту Мікулу та Беату Яворську.
Ужгородський районний осередок ТУКЗ-КМКС делегував до правління організації, окрім двох заступників голови, Золтана Таріча, Золтана Куліна, Йосипа Резеша, Ілону Гурик, Оскара Балога, Гейзу Ковача, Ендре Гіді, Єву Бак, Йожефа Кантора, Наталію Сігеті-Шейру, Іштвана Мацо, Тюнде Пекар, Лейнарта Іллара, Еріку Палфі-Ковач, Чіллу Лешко, Марію Рояк, Роберта Дєрке, Лівію Молнар, Адальберта Ферко, Беату Яворську. Секретарем осередку на три наступні роки знову обрали Лоранта Ковача.
Ужгородський районний осередок ТУКЗ-КМКС переобрав також керівників малих округів. Це Адальберт Ферко, Юдіта Кулін, Еріка Палфі-Ковач, Ласло Гіді, Роберт Дєрке, Іштван Мацко.
Після цього Лівія Балог привітала голів місцевих осередків організації, які відзначили ювілеї.
Затим голова Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС Юдіта Кулін закликала педагогів та батьків активніше сприяти розквіту угорського шкільного життя у своїх населених пунктах. Вона також попросила присутніх відправляти якомога більше дітей на учнівські олімпіади та курси з підготовки до випускних іспитів, організовані Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством.
Директор Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш поінформував про програму соціальних карток, яка успішно діє в Берегівському районі й поширюється організацією по всьому Закарпаттю.
На завершення зустрічі присутні виконали пісню «Созат».