Подарунки з нагоди початку навчального року від угорського уряду отримали і учні Тячівської середньої школи ім. Шімона Голлоші та Хустської ЗОШ І-ІІ ступенів. Засоби для навчання від Благодійного фонду Сечені (Széchenyi Jótékonysági Alapítvány) та Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини за сприяння Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та Товариства угорської культури (КМКС) в Тячеві отримали 64 учні, в Хусті – 11 першачків.
У наборах – зошити, канцтовари, розмальовки та інші потрібні для навчання речі. Дітям подарунки дуже сподобалися. Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС м. Тячів Шандор Кейкеші розповів: «У тячівській школі з року в рік зростає кількість учнів. В цьому навчальному році до школи записали 64-х дітей. Частина учнів – україномовна, яких записали в школу через вивчення угорської та зближення з угорськими дітьми. Радий, що першачки щороку отримують такі подарунки від угорського уряду».
Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС м. Хуст Йожеф Козма наголосив: «Діти традиційно протягом багатьох років отримують цю допомогу на початку навчального року, це їх спонукає до навчання з більш гарним настроєм. Є й такі учні, батьки яких не мають можливості забезпечити дітей такими засобами для навчання. Вони – особливо вдячні за такі необхідні подарунки. Для угорців діаспори вони мають велике значення».
У Тячеві голова осередку ТУКЗ-КМКС Врхньотисянського регіону Йожеф Шарі наголосив: у XXI столітті перед виборами потрібна вірність, а мученики Арада засвідчили цю вірність своїй батьківщині.
6 жовтня в Тячеві у вузькому колі вшанували пам’ять арадських мучеників.
На урочистому вшануванні пам’яті мучеників біля пам’ятника Лайошу Кошуту берегівський віце-консул Мігай Андраш Беке зазначив: «Окрім 13 арадських мучеників, того ж дня був страчений і відповідальний прем’єр-міністр Лайош Баттяні». За словами консула, австрійці ніколи не пробачили угорців за те, що їхня армія склала зброю не перед австрійською армією, а перед росіянами. «Австрійці навмисно зробили 6 жовтня днем жалоби для угорської нації. Незважаючи на передбачення Гердера, ми вже тисячу років знаходимося на карті Європи як одна з найстаріших держав», – наголосив Мігай Андраш.
«6 жовтня ми вшановуємо пам’ять солдатів, для яких вірність і свободолюбство були першочерговими, незалежно від їхньої національності, і які за все це прийняли смерть», – наголосив Йожеф Шорі, голова верхньотисянського осередку ГО «ТУКЗ – КМКС». Для Тячівської громади наші національні свята й ушанування пам’яті також означають зміцнення угорської ідентичності та сили згуртованості нашої громади. Щороку місцеві жителі кладуть вінки до пам’ятника Лайошу Кошуту, додав він.
Голова тячівського осередку ГО «ТУКЗ – КМКС» Шандор Кекеші щодо вшанування пам’яті сказав таке: «Ми знаємо, що мученики пожертвували власним життям заради нації. У наших серцях цей день жалоби означає те, що ми є одним цілим і в будь-якому разі повинні залишатися одним цілим».
На вшануванні були присутні представники угорських організацій та установ місцевої громади, а також Консульства Угорщини в м. Берегові.
Цьогоріч Тячівська ЗОШ І–ІІІ ступенів з угорською мовою навчання ім. Ш.Голлоші розпочала навчальний рік із 63 першокласниками. За словами директора школи Тюнде Павлик, заклад стає дедалі популярнішим серед місцевих угорців та змішаних сімей.
– Ми розпочали цей навчальний рік із 63 учнями першого класу, тож змогли відкрити два класи, але аудиторій нам не вистачає. На сьогодні половина дітей походить з угорських сімей, а решта – з українських або змішаних. У нашій школі навчаються 422 учні. Найбільшою проблемою в роботі закладу є громадське харчування, оскільки ми не маємо власної їдальні – ділимо приміщення з Реформатським ліцеєм. Тому дотримуватися карантинних заходів, коли годуємо всіх дітей, стає дедалі важче.
За сприяння мера міста, персонал школи пройшов тестування на коронавірус. Слава Богу, всі здорові, тож ми змогли розпочати навчальний рік. Ще одна складність полягає в тому, що ми можемо використовувати лише один вхід до закладу, але намагаємось якось виправити й це.
– Останнім часом угорська школа стає дедалі популярнішою. У чому причина?
– На мою думку, курси з угорської мови, започатковані Центром освіти для дорослих ЗУІ, мали вплив на батьків, оскільки ті, хто записався, зрозуміли, що доцільніше починати вивчати мову в дитинстві. Крім того, наша школа є досить популярною в місті, бо в нас є все необхідне, щоб надати дітям хорошу освіту. Як правило, найскладніше учням початкових класів, адже частина з них не володіє угорською мовою, але до кінця початкової школи вони її освоюють.
– На жаль, освітня ситуація залишається нестабільною через можливий карантин, тому я вважаю, що нам потрібно бути готовими до всього. Як ви готуєтеся до цього?
– Мій колега Бейла Копас узяв участь у п’ятиденних курсах, організованих Товариством угорських педагогів Закарпаття (KMPSZ) у рамках онлайн-освіти в Берегові. Він пройшов навчання й після проведення практичних підготовчих занять серед колег став «тренером». Зізнаюся, я сама брала участь у практичних заняттях, і повинна сказати, що нам це дуже допомогло. Завдяки тренінгу колектив підготувався також до режиму онлайн-навчання.
– Чи є різниця між онлайн та практичною навчальною програмою?
– Насправді великої різниці немає. Більша проблема полягає в тому, що ми не бачимо дитячих очей, і як наслідок, у цифровому світі часто неможливо зрозуміти, чи засвоїла дитина матеріал, можна рухатися далі чи ні. Проблемою в онлайн-освіті є також те, що діти з неблагополучних сімей не мають належних умов для реалізації такої форми навчання. Тож ніщо не може замінити контактні години (уроки).
– Чи модно серед випускників школи продовжувати навчання за кордоном?
– На жаль, половина учнів покидає нас. Однак найбільшою проблемою є те, що значна частина наших вихованців обирає Реформатський ліцей, саме тому ми, наприклад, цього року не мали 11-го класу. Це непроста ситуація.
– Яких результатів ви досягли за час роботи на посаді директора?
– Я обіймаю посаду директора закладу другий рік. Протягом цього часу за сприяння міської ради мені вдалося навести порядок у вбиральнях та кількох класах. Ми отримали обіцянку від голови Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) Василя Брензовича, що ця організація допоможе вирішити проблему з їдальнею, а також нестачею класів, оскільки в такому разі ми не матимемо можливості приймати більше учнів. В українській школі в першому класі навчаються 72 дитини, а в нас – 63. Я вважаю, що це дуже хороший коефіцієнт, тому потреба в розширенні класів виправдана.
– Які факультативні гуртки можуть відвідувати діти в школі?
– У нас є можливість вивчати угорські народні танці. Наприклад, нещодавно під керівництвом нашого вчителя Кристофора Дьоньді ансамбль народних танців «Нересен» переміг у конкурсі Szól a fülemüle! -VI. Пошук талантів Закарпатської народної музики та танців. Крім того, працює гурток з настільного тенісу, і наші учні нерідко стають фіналістами на районних змаганнях. Ми сподіваємося, що спортивна й танцювальна діяльність нашого закладу триватиме, незважаючи на епідемію коронавірусу.
Уроки у форматі віртуальної реальності. Зараз це просто кадри з мережі, але подібні інтерактивні шкільні лабораторії незабаром з’являться і на Закарпатті.
Представники Чопської міської ради Чопа та Тисаашваньської сільської ради, на чолі із сільським головою Чабою Ферко, нещодавно зупинили сміттєвоз при в’їзді на чопське сміттєзвалище. Вантажівку орендує комунальне підприємство «Чистий Чоп» від свалявського підприємства. Водій на контакт не пішов, закрив транспортний засіб, а потім пішов із місця події.
Пізніше патрульні поліції та слідчі знайшли водія, якого допитали. Також поспілкувалися і з директором підприємства «Чистий Чоп» Ростиславом Петрушком. Вантажівку заблокували та не дозволили спорожнити на сміттєзвалищі.
За словами Тисаашваньського сільського голови Чаби Ферко, кількість відходів на чопському сміттєзвалищі з осені зросла в 5-6 разів, адже вже майже рік сміття зі Сваляви та Свалявського району привозять сюди у величезних контейнерах.
Погіршує ситуацію те, що полігон комунального підприємства «Чистий Чоп», котре займається вивозом побутових відходів у місті, знаходиться на території с.Тисаашвань. Сюди мешканці навколишніх сіл не можуть самі привозити відходи, накопичені на обійстях, лише через організований сільрадою двічі на тиждень колективний збір.
Спочатку за надану ділянку чопське комунальне підприємство погодилося безкоштовно вивозити сміття з території навколишніх сіл. Але насправді це ніколи не було безкоштовно, каже сільський голова. «Ще у вересні місцевий житель звернув мою увагу на те, що великі контейнери перевозять сюди сміття здалеку. Вантажні автомобілі завжди прибували на світанку або у вихідні. Я затримав один із представниками місцевої ради, водій сказав, що привіз відходи з Нересниці Тячівського району і що, на його думку, це повністю законно, адже він має на це дозвіл. У зв’язку з інцидентом у жовтні на засідання місцевої ради ми запросили директора підприємства «Чистий Чоп» Ростислава Петрушку. Він пояснив, що сміттєвоз їхнього підприємства на ремонті, зараз машину орендують у тячівського підприємця на прізвище Костєвич, а розраховуються за це натурою – дозволяють привозити відходи з Тячівщини на чопський полігон», – розповів Чаба Ферко.
6 листопада Тисаашваньська сільська рада написала офіційний лист міському голові Чопа з проханням надати документи для підтвердження того, що місто законно використовує землю села, та копію договору з тячівським підрядником. Валерій Самардак на лист досі не відповів. Водночас, міська рада створила комісію для аудиту міських комунальних підприємств на чолі з Оскаром Балогом, керівником фракції КМКС у міськраді, колишнім заступником Чопського міського голови. Крім того, Чопська міська рада своїм рішенням заборонила транспортувати відходи з інших населених пунктів до Чопа.
«Представники Чопської міськради посилаються на рішення сільської ради 2001 року, яким ми нібито передали їм територію площею 2 гектари. Однак ми не знаходимо жодного сліду цього документа в архівах сільради. Інші контракти з ними також закінчилися в 2011 році, і з цього часу з нами не підписано жодних угод», – розповідає Чаба Ферко.
«Незважаючи на рішення міської ради, транспортування тячівського сміття на околицю с.Тисаашвань продовжувалося. Лише побутові відходи вивозили з Тячева спочатку в ангар в Ужгороді, а звідти Чопський сміттєвоз привозив його сюди, – каже Чаба Ферко. – Їх знову викрили у березні. Зараз уже сміттєвозом з Ужгорода привозить відходи на майданчик комунального підприємства Чопа вдень, а звідти на сміттєзвалище рано-вранці. Цього разу ми це знову викрили, сподіваюся, що нарешті Чопська міська рада здійснить якийсь рішучий крок. Про це ми також повідомили у листі Ужгородську РДА».
Очільник комісії, створеної у Чопській міській раді для аудиту роботи комунальних підприємств, на наше прохання прокоментував ситуацію та уточнив деякі деталі на основі офіційних документів.
«Рішенням Тисаашваньської сільської ради від 3 лютого 2001 року земельну ділянку сільради площею два гектари на межі з містом Чоп передано місту для тимчасового полігону та зберігання комунальних відходів на 25 років. Підписали відповідний договір сільська рада на чолі з тодішнім головою Ференцем Горватом та відповідне комунальне управління Чопської міськради. Згідно з документом, місто зобов’язалося безкоштовно вивозити сміття із с.Тисаашвань. Потім договори щороку оновлювалися, ми вивчили їх із моїми колегами, копії я маю на руках. Після розслідування комітету ми з’ясували, що наша сучасна вантажівка для вивозу сміття марки «Volvo», яку ми раніше отримали від словацької компанії, була передана підряднику на прізвище Костевич у серпні минулого року і зараз знаходиться на майданчику в м.Мукачево. Авто там ремонтують, але з того часу без результату. Ми поцікавились у працівників автосервісу про ситуацію. Вони розповіли, що сміттєвоз готовий до експлуатації, потрібно відремонтувати лише коробку передач, що коштує приблизно 8 тисяч гривень. З іншого боку, на папері, автомобіль оцінили всього в 150 000 гривень, а в контракті прописали: якщо ремонт обійдеться дорожче, автомобіль залишиться там взамін за роботу. Тобто, автомобіль міста Чоп просто хочуть вкрасти. Це констатовано і в протоколі нашої комісії. Також придумали, що під час ремонту нашого автомобіля компанія під назвою Konsalting, яка вивозить сміття із Тячева, надасть в оренду Чопу сміттєвоз за 3 750 гривень на день. Проте орендну плату вносити не потрібно, взамін тячівське сміття привозитимуть на чопський полігон. Спершу директор підприємства «Чистий Чоп» заперечував це. У листопаді 2019-го було доведено, що чутки правдиві, і навіть є контракт, а спочатку навіть складали протоколи, скільки кубометрів сміття було привезено. Ще в листопаді міська рада закликала Ростислава Петрушка, директора підприємства «Чистий Чоп» припинити імпорт сміття – нам це обіцяли. Після цього сміття перевозили сюди через ангар в Ужгороді. Це питання було порушено в березні цього року, і після цього випадку, і на останньому засіданні міської ради Чопа 18 травня, де ми ініціювали звільнення Ростислава Петрушка та Ігоря Гіжана, заступника міського голови, відповідального за цей напрямок, адже Чопський міський голова звалив всю провину на них. На засіданні ради заступник міського голови не відповідав на поставлені йому запитання, він сказав, що не зобов’язаний відповідати на запитання депутатів», – розповів Оскар Балог.
Окрім звільнення відповідальних, депутати закликали повернути міський сміттєвоз до Чопа, розірвати всі договори з тячівським підрядником, щоб сміття з іншого району не потрапляло на міський полігон. Адже, якщо сміттєзвалище буде заповнене, місто опиниться у скрутній ситуації, і величезні витрати, які будуть завдані, доведеться оплачувати місту.
Ліс – це та найбільша цінність, яку ми маємо, і яку повинні не тільки зберегти й примножити для майбутніх поколінь жителів краю, наших дітей, онуків і правнуків, а й щогодини, щохвилини працювати, не покладаючи рук, над його примноження.
Лісові багатства є вичерпними і вимагають дбайливого ставлення та захисту. Цим і займаються працівники державних лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
– Хай ліс росте на благо людям, лісівники користується заслуженою повагою і авторитетом не тільки в колективах, але і серед жителів краю! З Новим роком! Тепла в оселях, семійного благополуччя та Божої Благодаті! – кажуть лісівники.
