Представники Закарпатського обласного благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika за багаторічною традицією доставляють воду з джерела Чорної Тиси для замісу Хліба угорців. Цього року почесну місію виконали членкині гуртка господинь Фонду.
«Ми вирушили в суботу, 5 серпня, на світанку. Зібралися жінки з різних куточків нашого краю, долучився також голова Верхньотисянського регіонального відділення Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шарі. Наша група із 20 осіб близько опівдня прибула в селище Ясіня, звідки на автомобілі ГАЗ-66 рушила далі до джерела Тиси. Воно знаходиться за 25 км звідти на висоті 1 265 м над рівнем моря серед північних відногів масиву Свидовець біля перевалу Околе. Щоб набрати води, останні 800 м подолали пішки. Кожен мав із собою ємність. Крім того, ми наповнили й декоративну бочку, яку спеціально для цього виготовив Елек Паулін. У ній традиційно доставляється вода для випікання Хліба угорців. Затим ми посмажили сало, провели дві години посеред мальовничої природи. Цікаво, що поки в низовині падав рясний дощ, там була 35-градусна суха погода. У суботу ми доставимо воду у Велику Добронь, де відбудеться традиційне свято угорського хліба. Сіль туди привезуть із Солотвина. Джерельну воду доставимо й на загальне свято Карпатського басейну, де її використають для замісу Хліба угорців», – розповіла Наталія Сігеті-Шера, керівниця гуртка господинь.
Закарпатські фермери за організації благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika долучилися до ініціативи «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» 9 років тому. В Угорщині на той час цю благодійну акцію, у рамках якої зерно збирають для нужденних, проводили вже вчетверте. Наталія Сігеті-Шера зазначила, що на Закарпатті свято угорського хліба відбудеться в суботу, 12 серпня, у будинку милосердя «Добрий самаритянин», що в селі Велика Добронь. Там символічно об’єднають зерно, надане аграріями краю.
Благодійний збір пшениці розпочався на початку липня і триватиме до 20 серпня у відповідних пунктах збору по всій області. Окрім збіжжя, організатори чекають і на фінансові пожертвування, які спрямують для підтримки нужденних.
Центральне свято «Хліб угорців» Карпатського басейну цього року відбудеться 19 серпня в місті Солнок. Для виготовлення символічного хліба, крім води з джерела Чорної Тиси із Закарпаття, закваску доставлять із сербського Воєводина, а сіль – із Трансильванії.
На запрошення Асоціації угорських архівістів до м. Лакітелек (Угорщина) 24-26 липня 2023 р. представники держархіву Михайло Місюк, Михайло Марканич та Єремкіна Марія взяли участь у щорічній виїзній зустрічі Асоціації угорських архівістів.
З вітальними промовами виступили: Мате Вінче – заступник державного секретаря Міністерства культури та інновацій який зауважив, в сучасному постмодерністському світі особливо важливо знайти ідентичність, мати беззаперечне джерело ідентичності, і саме тому послуги з генеалогії користуються такою популярністю.
Сьогодні можна піти в архіви і попросити розповіді про власне минуле, можна прочитати ці наукові праці, і варто ними скористатися, – додав він, та зазначив, що якщо ці ресурси стануть доступними завдяки належному оцифруванню, архіви також можуть стати відкритою системою послуг, демонстрацією власної історії людини, її громади у більш широкому масштабі
Шандор Лежак, віце-спікер Державних Зборів та голова опікунської ради Фонду Народного колегіуму Лакітелек, зазначив, що тридцять п’ята зустрічасоціації є гарним прикладом і доказом того, що „нічого не можливо без людей, нічого не буває довговічним без інституцій”. Десятилітня традиція вимагала згуртованих людей, поваги до професії, відданості справі і, звичайно, інституційної системи, яка, очевидно, змінювалася з часом, але врешті-решт стала постійною.
Як він зазначив, суть сучасної архівної культури полягає в тому, що всі знання, накопичені протягом останніх століть і тисячоліть, повинні бути доступними для тих, хто хоче ними скористатися.
Іштван Кенєреш, президент Асоціації угорських архівістів, зазначив, що щорічна виїзна зустріч є найбільшою подією архівної професії, 35-ю з часу відновлення Асоціації у 1986 році, і однією з головних подій національної серії програм «Відкриті архіви», починаючи з 2012 року.
Він зазначив, що на зустріч 2023 року в Лакітелеку зареєструвалося майже 200 осіб, серед яких представники асоціацій архівістів з Австрії, Чехії, Хорватії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Словенії та Чехії, а також архівів з Боснії і Герцеговини, Румунії та Сербії. Представлено також значну кількість угорських асоціацій архівістів з-за меж Угорщини.
Президент зазначив, що виїзне засідання регулярно фокусується на важливому професійному питанні. Цього року пленарне засідання, що відкриває конференцію, буде присвячене темі архівів та державності, оскільки угорська архівна галузь відзначає 300-річчя заснування Archivum Regni та будівництва повітових архівів.
Під час перебування в м. Лакітелек фахівці ДАЗО провели консультації з представниками архівних інституцій Чеської Республіки, Угорщини, Словаччини та Румунії з питань поглиблення співробітництва. Зокрема, у напрямку реалізації спільних проектів з оцифрування документів Національного архівного фонду, а також документів чеських та румунських архівів, зокрема Національного архіву Чехії та Румунії, української тематики, залученням міжнародної гуманітарної допомоги та фінансових ресурсів закордонної спільноти для забезпечення потреб держархіву.
Місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Сюрте, реформатська парафія та місцеві мешканці цьогоріч традиційно відзначили День національної єдності угорського народу біля меморіального знаку на території реформатської церкви села.
Учасники заходу спершу долучилися до святкового богослужіння, яке очолив пастор Жолт Ковтюк. Відтак дійство продовжилося біля скульптури, яка символізує національну єдність, у саду церкви. Очільниця Сюртівського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Єва Браун представила присутніх гостей: консула Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ференца Папа, голову Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутата обласної ради Лівію Балог, заступницю голови районного осередку ТУКЗ-КМКС Катерину Палко, голову Сюртівської територіальної громади Арпада Пушкара, пастора реформатської церкви Жолта Ковтюка, автора скульптури Жолта Янковича, представників ради сюртівської римо-католицької церкви Тібора Палко та Імре Надя.
Відтак присутні поклали вінки пам’яті.
– Угорці всього світу, як і ми нині тут, у Сюрте, вшановують річницю розсіяння угорців, яке почалося 103 роки тому. Після цього окремі частини народу пережили чимало важких періодів, зокрема і тут, на Закарпатті, куди прийшли кілька десятиліть деморалізуючої радянської диктатури, яка залишила по собі пошматовану національну самосвідомість. Цю національну самосвідомість треба було сплести заново, і це розпочалося зокрема і з відзначенням Дня національної єдності, започаткованого тринадцять років тому, – наголосила голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Лівія Балог. – Ми тут, на Закарпатті, змогли особливо відчути силу цієї національної єдності, оскільки з того часу, як ми переживаємо ще один важкий час на шляху угорців тут, у цій частині нації, ми відчуваємо особливу увагу інших частин нації та Угорщини. Щиро дякуємо за це і за молитви наших братів. І ми дуже сподіваємося, що в тій тканині, у якій зіткані угорці всього світу, закарпатські угорці продовжуватимуть бути сильним, барвистим мотивом», – резюмувала Лівія Балог.
– Допоможи своєму народові, благослови свою спадщину, будь його пастором та піклуйся про нього вічно! Амінь! – пролунали наприкінці заходу слова, виголошені пастором Жолтом Ковтюком, котрі стали благословенням не лише на присутніх, а й на всіх угорців в різних куточках світу…
Мукачівський суд показав свою незалежність від примх клану Балог
Ще в січні цього року ображений на угорців Віктор Балога почав неймовірний тиск на угорську громаду Мукачева, де мером його син Андрій, пише видання „Prozak”.
Тоді дісталося і директору Мукачівської школи №3 з угорською мовою навчання Степану Шинку, якого було звільнено з посади.
Звільнення було надуманим та абсурдним, бо Степан Шинк чудово керував учбовим закладом 17 років і був дуже авторитетним у середовищі освітян.
Педагоги навіть звернулися до мера Мукачева Андрія Балоги з вимогою поновити на посаді директора Степана Шинка.
Однак Балога стояв на своєму.
Тоді сам директор подав до суду. І Мукачівський міськрайонний суд довів свою незалежність від примх Балоги і своїм рішенням поновив Шинка на посаді директора.
Рішення суду вступає в силу негайно. Це рішення показало, що суди та правоохоронні органи вже не підпорядковуються клану Балог і він втрачає вплив навіть на своїй вотчині.
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Про це 3 квітня на своїй сторінці у Facebook повідомив лікар загальної практики сімейної медицини, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Людвіг Якаб.
«У неділю, 2 квітня, по обіді (приблизно в період між 17.30 та 18.00) автомобіль Skoda (номерний знак AO 3364 EP), у якому перебувало двоє осіб (за даними очевидців, жінка та чоловік), припаркувався в центрі села біля Меморіального парку, де, зокрема, знаходиться пам’ятник жертвам сталінських репресій. Вони почали фотографувати прапор в угорських національних кольорах, установлений щонайменше 30 років тому на огорожі парку приблизно на триметровій висоті. Після цього молодий чоловік піднявся на постамент і витягнув древко з прапором (зазначу, що це вимагало надзвичайної сили, адже, коли я раз на рік зазвичай міняю вицвілий триколор, для цього мені потрібна щонайменше триметрова драбина).
На щастя, свідком інциденту став представник нашої громади, котрий, користуючись знанням української мови, одразу притягнув людину до відповідальності за скоєне. У відповідь він почув, що це українська земля і тут не місце прапору чужої країни. Після консультації з компетентними представниками ТУКЗ-КМКС я отримав інформацію, що Меморіальний парк не вважається громадською установою, тож угорська символіка без герба може бути там законно!
Повертаючись до інциденту, зазначу, що чоловік незабаром поїхав, а прапор одразу повернули на місце, де він стоїть і досі», – ідеться в дописі.
Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Бадалово звернувся до мешканців із закликом, якщо хтось помітить щось підозріле, повідомити про це або йому, або старості села Імре Салаї, або викликати поліцію (102).
[type] => post
[excerpt] => На щастя, свідком інциденту став представник нашої громади, котрий, користуючись знанням української мови, одразу притягнув людину до відповідальності за скоєне. У відповідь він почув, що це українська земля і тут не місце прапору чужої країни. Пі...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1680548460
[modified] => 1680548167
)
[title] => У центрі села Бадалово невідомі зняли угорський прапор
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=142748&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 142704
[uk] => 142748
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 142705
[image] => Array
(
[id] => 142705
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471.jpg
[original_lng] => 245993
[original_w] => 1600
[original_h] => 901
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471-1024x577.jpg
[width] => 1024
[height] => 577
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471-1536x865.jpg
[width] => 1536
[height] => 865
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471.jpg
[width] => 1600
[height] => 901
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/viber-kep-2023-04-03-13-32-05-471.jpg
[width] => 1600
[height] => 901
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2921
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 142705
[_edit_lock] => 1680537378:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_cf162020c315b4bb59b6364b5e00bc04] =>
[_oembed_time_cf162020c315b4bb59b6364b5e00bc04] => 1680537666
[_oembed_92a35ce45aaf25db842103c1aef24a5b] =>
[_oembed_time_92a35ce45aaf25db842103c1aef24a5b] => 1680537667
[_oembed_22e43ecbee57a30708a36b03d9dac12d] =>
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Національний інститут стратегічних досліджень учергове успішно організував конкурс малюнків та есе на тему «Прапор і герб Угорщини» серед вихованців дитячих садків, школярів та студентів, які живуть у Карпатському басейні та по всьому світу і вважають себе угорцями. Цього року конкурс був присвячений 200-річчю з дня народження Шандора Петефі та 200-й річниці написання тексту гімну – вірша Ференца Келчеї «З буремних століть угорського народу». В обох номінаціях роботи на конкурс надіслала значна кількість дітей та молоді.
Тимчасова виставка робіт переможців була розгорнута в стінах Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Урочисте нагородження відбулося 21 березня. У ньому взяли участь голова Національного інституту стратегічних досліджень Єне Сас та очільник Асоціації ім. Ракоці Чонґор Чакі. Закарпатським членом журі, яке оцінювало роботи, що надійшли в 7 вікових групах, став художник, директор Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая Франциск Ерфан, але через особисті причини він не зміг долучитися до церемонії нагородження.
Присутніх на заході дітей, батьків та вчителів привітав Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї.
– У сучасному світі найважливіше слово – мужність, адже без неї нічого не досягнеш. Сьогодні ви зробили це разом зі своїми вчителями та батьками. Я радий, що нині ми всі можемо бути тут разом, радий усіх вітати, – наголосив дипломат.
Голова Національного інституту стратегічних досліджень, уповноважений міністра, відповідальний за стратегічний аналіз і подальший контроль за національно-політичними наслідками російсько-української війни, меценат конкурсу Єне Сас сказав, що мав написаний текст виступу, але після того, як у списку нагороджених побачив ім’я Вів’єн-Ніколет Петрушевич, вирішив не виголошувати підготовлену промову.
– На згадку про день народження Шандора Петефі (Петровича) разом з Вів’єн-Ніколет Петрушевич ми кажемо, що Петефі став благословенням угорського народу, великим даром угорському народу.
Якщо кожен угорець візьме за руку іншого угорця, ми зможемо обхопити весь Карпатський басейн. Тож маємо не тільки горде минуле, але й обнадійливе майбутнє, – підкреслив посадовець і висловив вдячність Асоціації ім. Ракоці за партнерство в цій ініціативі.
Голова Асоціації ім. Ракоці Чонґор Чакі, у свою чергу, також подякував за можливість стати партнером у програмі, в рамках якої нагороджують молодих людей, котрі демонструють, що для них означає батьківщина, ідентичність, угорська культура.
– Ви не самі – в Угорщині багато доброзичливих угорців, які стоять поруч із закарпатськими угорцями, і повірте, ви для нас цінні та важливі! – наголосив Чонґор Чакі.
Захід прикрасив виступ вихованців Ужгородської школи мистецтв.
Переможцями цьогорічного конкурсу малюнків стали:
у категорії «Дошкільні навчальні заклади»:
1-ше місце – Вілле Курмаї (підготувала мама Сільвія Раті-Курмаї) ;
у категорії «Учні 1–2-х класів»:
1-ше місце – Надія Федич (Ужгородська школа мистецтв, учитель Костянтин Турко) ;
спеціальний приз – Кенде Курмаї (Берегівський ліцей ім. Лайоша Кошута, підготувала мама Сільвія Раті-Курмаї) ;
у категорії «Учні 3–4-х класів»:
1-ше місце – Анна Секей (Вербовецька середня школа, підготувала мама Маріанна Секей) ;
2-ге місце – Абігель Кара (Малогеєвецький ліцей ім. Ференца Еґрі, учителька Еріка Рацкеві) ;
у категорії «Учні 5–6-х класів»:
1-ше місце – Анна Гецко (Ужгородська школа мистецтв, учитель Михайло Йолич) ;
2-ге місце – Ангела Луцак (Ужгородська школа мистецтв, учитель Костянтин Турко) ;
у категорії «Учні 7–8-х класів»:
1-ше місце – Анастасія Голуб (Ужгородська школа мистецтв, учитель Костянтин Турко) ;
Congratulations to our very own #Airman, 2nd Lt. Madison Marsh, aka Miss Colorado — who was just crowned @MissAmerica 2024! Marsh is the first active duty servicemember to ever win the title.#AimHighpic.twitter.com/3RuDu5CulW
З нагоди національного свята угорців, яке відзначається 15 березня, Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей оголосила тематичний творчий конкурс. Від членів цієї громадської організації з різних куточків Закарпаття надійшло понад сто робіт. Нагородження авторів найкреативніших із них в урочистій атмосфері відбулося 16 березня в Берегові в стінах Будинку для паломників ім. Ференца Пастора.
Присутніх на заході першим привітав голова Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Йосип Торпої, який окремо подякував дітям за творчість. За його словами, члени журі з радістю та гордістю знайомилися з надісланими на конкурс роботами. «Професійне журі прийняло рішення, але, на мою думку, переміг кожен, адже всі конкурсанти здивували нас якісними презентаціями», – наголосив Йосип Торпої.
«Ви можете розраховувати на нашу допомогу, ми намагаємося підтримувати вас усім, чим тільки можемо, а також знайомити з друзями, які теж можуть прийти вам на поміч», – звернулася до закарпатських родин присутня на заході очільниця Спілки багатодітних сімей Угорщини Каталін Кардошне Дюрко. За її словами, вони безмежно вдячні за дружбу, що склалася між організаціями, яка пов’язує їх із нашим краєм, а також подякувала за витримку в цей важкий час, «за захист рідної землі, мови, збереження традицій національного свята». Насамкінець гостя побажала миру, свободи та злагоди присутнім, членам організації та всім закарпатцям.
Заступниця держсекретаря з питань вищої освіти Міністерства культури та інновацій Угорщини Вероніка Варга-Баюс під час свого виступу підкреслила, що їх надихає величезна сила закарпатців, позаяк вони на власні очі бачать витривалість і міць місцевих жителів. А відтак подякувала за можливість учергове відвідати Закарпаття та за духовне наповнення, яке подарував їй цей візит. «Ми намагаємося приїжджати якомога частіше й надавати посильну допомогу. А діти тут чудові, я дякую кожному за роботу і за те, що ви так творчо зберігаєте наші традиції, історію, культуру», – наголосила політикиня.
Конкурсні роботи Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей розмістила на своїй сторінці у Facebook. Серед них були декламації віршів, малюнки, поробки. Під час нагородження окремо відзначили трирічну Софію Товт, котра, незважаючи на свій вік, виразно продекламувала «Національну пісню» Шандора Петефі. Це відео в соцмережі за кілька днів отримало понад 1,5 мільйона переглядів.
Після вітальних промов Вероніка Варга-Баюс, Каталін Кардошне Дюрко та співробітники Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей вручили дітям заслужені призи.
У Мукачеві в стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі відкрилася перша персональна виставка молодої талановитої художниці Яни Палінчак. Урочисте відкриття відбулося 16 березня. Яна Палінчак цього року отримала стипендію Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса за свою картину з церковним іконостасом. На виставці під назвою «Ультрамарин» представлена й ця робота.
Художниця народилася 25 березня в селищі Дубове на Тячівщині. У 2016–2020 роках навчалася на факультеті образотворчого мистецтва Закарпатської академії мистецтв. Членкиня молодіжного об’єднання Національної спілки художників України з 2018-го. «Малюю так, як відчуваю. Колір є для мене найкращим способом передати красу навколо нас. Роботи виконую переважно з натури, адже природа – найкращий творець. Моє завдання – показати глядачеві те, що бачу я», – каже художниця. Наразі мисткиня працює викладачкою Дубівської школи мистецтв.
«Тим, хто отримав у дар мистецький талант і, звісно, доклав чимало наполегливої праці та витримки, багато навчався, пощастило, адже вони можуть показати у своїх роботах усе, чим наповнений їхній внутрішній світ», – наголосила під час виступу на відкритті виставки консулка Угорщини в Ужгороді Ріта-Єва Оноді. А відтак висловила вдячність Угорському дому ім. Мігая Мункачі за те, що піклується про молоде покоління, надає простір як для угорських, так і українських митців та мистецтва.
«Шановна Яно, я щиро вітаю тебе з творчим здобутком, бажаю успіхів на подальшому шляху. Бажаю, щоб палітра твого внутрішнього світу завжди була кольорова і щоб ти завжди помічала прекрасне», – побажала дипломатка.
Колишній викладач Яни Палінчак, доцент Закарпатської академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства Аттіла Коприва під час виступу розповів, що як учитель спостерігав за легкістю, з якою молода художниця керує пензлем і фарбами. Виставка представляє віртуозні, своєрідні роботи, які разом ми бачимо вперше. Аттіла Коприва також повідомив, що Яна Палінчак узяла участь у п’яти всеукраїнських виставках, до яких долучитися дуже складно, адже роботи для них відбирають академіки.
«Вона із французькою легкістю зображує площини на полотні, за допомогою яких створює гармонійний ритм, що вражає цілісністю в її роботах. А контрастні, взаємодоповнюючі кольори випромінюють особливу експресію. Кожен образ інакший, але, зі стилістичної точки зору, вони мають однорідний ефект», – розповів про експоновані роботи Аттіла Коприва.
Яна Палінчак, у свою чергу, зазначила, що на виставці зібрані її полотна, створені після закінчення навчання в академії. На думку художниці, це важливий етап у її творчості. А відтак подякувала Угорському дому за надану можливість, відвідувачам та всім, хто долучився до організації експозиції.
Окрім мукачівських поціновувачів мистецтва, на відкриття виставки завітали й колишні однокурсники Яни Палінчак та викладачі. Атмосферу заходу прикрасила гра на саксофоні Олексія Мархачева.
Попередні результати перепису, очевидно, не є точними, особливо дані про еміграцію. Таку думку в інтерв’ю трансильванському виданню Krónika.ro висловив соціолог Томаш Кіш.
Співробітник Інституту дослідження національних меншин Клуж-Напоки вважає, що в переписі вказані люди, які насправді не живуть в Румунії.
«Якщо прийняти цифру про кількість населення в 19 мільйонів осіб, це означає, що внаслідок міграції за останні 10 років країну покинуло лише близько 423 тисяч людей», – зазначив соціолог.
«Якщо оцінка в п’ять мільйонів громадян Румунії, які проживають за кордоном, може бути перебільшена, згідно з даними міграційних відомств різних країн, чотири мільйони, імовірно, є реальною кількістю», – додав він.
Відповідно до попередніх результатів перепису, такі повіти, як Бестерце-Нашод у Трансильванії та Нямц і Сучава в Румунській Молдові, мають позитивне сальдо міграції, тоді як там є багато людей, які фактично проживають за кордоном, каже соціолог.
На його думку, мета перепису не просто описати дійсність.
«Державний інтерес Румунії, у певному сенсі, полягає в тому, щоб вага країни, що, зокрема, вимірюється і кількістю населення, а не лише економічними показниками, не зменшувалася в Європейському Союзі», – зазначив фахівець.
Він додав, що від цього залежить доступ до фондів і кількість місць у Європарламенті, тож якщо вага Румунії зменшиться через кількість населення, це не вигідно для політичної еліти, держави та суспільства.
Щодо демографічної ситуації, то тут теж є певна невизначеність, адже невідомо, скільки дітей, зареєстрованих у статистиці народжень, насправді народилися в Румунії, каже Томаш Кіш.
«За кордоном живе більша частина активного молодого населення Румунії, ніж це показує перепис. Отже, насправді меншою є не тільки кількість населення, але й, безперечно, вік, тобто частка активного та зайнятого населення менша, ніж це показує перепис», – заявив соціолог.
Угорські вчені розробили нову технологію раннього виявлення хвороби Лайма. Проєкт відзначила, зокрема, і Європейська комісія (ЄК).
Діагностична технологія проєкту DualDur, яка здобула високу оцінку, дозволяє проводити ранню й точну діагностику хвороби Лайма за допомогою аналізу крові.
Унікальна угорська інновація дозволяє виявляти бактерію Borrelia, що спричиняє недугу. Ця розробка – плід 40-річної наукової роботи, десятків тисяч проведених тестів.
Як повідомила єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Ґабріель, Єврокомісія профінансувала чимало дослідницьких проєктів, пов’язаних з хворобою Лайма. ЄК відзначила угорську інновацію, технологія якої дозволяє проводити ранню й точну діагностику недуги за аналізами крові. Це допомагає, зокрема, оптимізувати тривалість лікування.
Наразі це єдина діагностична процедура для виявлення хвороби Лайма, яка проводиться в акредитованій лабораторії в Угорщині. Угорські науковці отримали патент на перший широко використовуваний лабораторний тест, який може сконцентрувати достатньо патогенів зі зразка крові. Їх можна побачити під мікроскопом протягом усього перебігу захворювання, навіть на стадії з хронічними симптомами.
