Кабмін підтримав законопроєкт, який посилює права та гарантує захист військових, що повідомляють про факти корупції в армії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра оборони України Дениса Шмигаля.
„Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який гарантує додаткові права та захист для військовослужбовців, що повідомляють про можливі факти корупції або пов’язаних із нею правопорушень”, – йдеться у повідомленні.
Документ передбачає право військовослужбовців надсилати інформацію про корупційні порушення до уповноважених підрозділів або осіб із питань запобігання та виявлення корупції, а також можливість обирати зручний канал для повідомлення – включно з прямим зверненням до НАЗК.
Також проєкт закону звільняє військових від обов’язку доповідати безпосередньому командиру про такі факти, що має знизити ризики тиску та переслідувань.
Метою змін є підвищення прозорості у Силах оборони та створення безпечного механізму інформування про корупцію, що стане черговим кроком до формування ефективної та сучасної армії без зловживань.
Українські військовослужбовці звільнили село Кіндратівка Хотінської громади в Сумській області.
Про це Суспільному повідомили в угрупованні військ Курськ у неділю, 27 липня.
За даними військових, наразі в Кіндратівці тривають стабілізаційні дії.
„Військовими частинами та підрозділами Сил оборони України, які входять до сил і засобів угруповання військ Курськ було звільнено населений пункт Кіндратівка Сумської області”, – повідомив речник угруповання військ Курськ.
Данія через Європейське оборонне агентство надаватиме Україні послуги супутникового звʼязку, необхідні для оборонних дій.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це в понеділок заявило данське Міністерство оборони.
У межах допомоги Україна отримає доступ до терміналів, які українські Сили оборони зможуть використовувати для встановлення надійного та захищеного супутникового зв’язку.
Оборонне відомство Данії наголосило, що це “значно сприятиме здатності України продовжувати боротьбу за свободу проти незаконної російської агресії”.
Послуги надаватимуться через Європейське оборонне агентство – установу ЄС, яка відповідає за співпрацю між державами-членами у сфері оборони. Відомство очікує, що інші країни ЄС наслідуватимуть приклад Данії, кажуть там.
Ціль росіян вийти на межі Донецької області – наразі недосяжна. Враховуючи втрати ворога і темпи просування, росії б знадобилося на це десятки років.
Про це повідомив речник ОСУВ „Хортиця” Віктор Трегубов в ефірі телемарафону.
„Приблизно, як ми рахували, за кілька десятків років і кілька мільйонів втрат вони могли б впоратися (вийти на адмінмежі Донецької області,- ред.). Давайте подивимося, що на те просування, яке відбувалося після 2023 року, скільки у них втрат після 2023 року – це сотні тисяч осіб… Так, просування безумовно є, але воно в межах окремих районів Донецької області”, – сказав речник.
Трегубов зазначив, що, враховуючи втрати ворога та темпи його просування на фронті, ціль вийти на кордони Донецької області – наразі недосяжна. Але це не означає, що росіяни не продовжать свої спроби.
„Це не означає, що вони (окупанти, – ред.) не будуть завдавати додаткового тиску на українське суспільство тими самими обстрілами цивільних об’єктів. Плюс це не знає, що вони не будуть тиснути на дипломатичному рівні, намагаючись підірвати зусилля з захисту України”, – пояснив він.
У РФ з’явилася можливість не тільки вести війну в Україні, а й нарощувати військову присутність на кордоні з НАТО.
Росія нарощує військову присутність поблизу кордону з Фінляндією, зокрема будує новий артилерійський гарнізон у місті Кандалакша. Про це повідомляє фінська служба новин Yle з посиланням на супутникові знімки.
Так, на території військового гарнізону Лупче-Савіно в Кандалакші проведено значні земляні роботи і зведено кілька нових будівель. За даними адміністрації Мурманської області, це будується військове містечко для розміщення нової артилерійської бригади.
Крім того, як зазначає Yle, Росія має намір розмістити там щонайменше частину інженерної бригади, хоча останніми роками це військове містечко було просто складом.
Супутникові знімки, отримані журналістами, фіксують зміни і на інших військових об’єктах у підконтрольній РФ Карелії. Особливо багато нової техніки помічено в гарнізоні Саперне, який розміщений на території колишнього фінського селища Саккола.
Видання зазначає, що активізація військової діяльності в Карелії пояснюється двома причинами. По-перше, гарнізони використовуються для підготовки солдатів і розконсервування старої техніки для їхньої подальшої відправки на фронт в Україні. І ця активність фіксується на супутникових знімках уже деякий час.
По-друге, зараз стало зрозуміло, що Росія має намір зміцнити свою військову присутність саме на кордоні з Фінляндією.
„Якби війська планувалося відправляти тільки в Україну, така інфраструктура, зрозуміло, там не знадобилася б”, – зазначає аналітик супутникових знімків, відставний майор фінської військової розвідки Марко Еклунд.
Російська влада особливо не приховує, що розширює військову інфраструктуру в регіоні. Губернатор Мурманської області Андрій Чибіс повідомляв, що в регіоні реалізується проєкт із модернізації військових містечок, на що планують витратити 42 мільярди рублів (близько 460 мільйонів євро).
Після дев’яти місяців „очікування” члени парламенту Чорногорії прийняли рішення про направлення військовослужбовців армії Чорногорії до місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні.
Проєкт рішення було винесено на розгляд парламенту дев’ять місяців тому, але до ухвалення дійшло тільки зараз.
За рішення проголосували 49 з 81 депутата.
У поясненні до рішення про відправку військових Чорногорії на місію ЄС сказано, що це зроблено для того, щоб посилити Збройні сили України у захисті її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Також це є способом стримати і відповісти на нинішні атаки з боку Росії та можливі загрози від інших агресорів.
Опозиція звинуватила проросійського спікера парламенту Андрію Мандича, який є противником НАТО і прихильником глави Кремля Владіміра Путіна, в перешкоджанні прийняттю цього рішення.
Його партія, яка входить до коаліції, виступає проти членства в Альянсі та санкцій, які Чорногорія ввела проти Росії через її агресію проти України.
Чорногорія приєдналася до НАТО в 2017 році за правління Демократичної партії соціалістів (ДПС), яка була усунена від влади в 2020 році.
„Дев’яносто відсотків сьогоднішньої парламентської більшості не голосували за вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.
Пояснюючи це рішення, міністр оборони Драган Крапович неодноразово повторив, що „не йдеться” про розгортання чорногорських солдатів у цій місії на території України.
„Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС, у Польщі та Німеччині”, – наголосив міністр.
Місія Європейського Союзу є однією з двох так званих „українських місій”, створених після російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, в яких, як очікується, візьме участь Чорногорія.
Друга місія організована НАТО. 7 лютого цього року Рада з питань оборони та безпеки прийняла проєкт рішення про приєднання армії Чорногорії до діяльності НАТО з надання безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU).
Члени Ради, до складу якої входять президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч і спікер парламенту Андрія Мандич, домовилися, що діяльність членів армії в рамках NSATU може здійснюватися виключно на території однієї з країн НАТО.
НАТО, серед іншого, координуватиме підготовку українських сил безпеки.
Остаточне рішення про участь буде прийнято парламентом Чорногорії.
Згідно з підрахунками, оприлюдненими південнокорейськими військовими, цього року Північна Корея вже відправила до росії три тисячі солдатів, щоб підтримати Москву в її війні проти України. Крім того, КНДР постачає рф ракети, артилерію та боєприпаси.
Об’єднаний комітет начальників штабів збройних сил Південної Кореї повідомив, що нові сили прибули до росії в період з початку січня до кінця лютого. Згідно з підрахунками, на сьогодні в росію загалом було відправлено 11 тисяч північнокорейських солдатів, з яких близько чотирьох тисяч, імовірно, загинули або зазнали поранень.
За даними комітету, Пхеньян надав російській стороні також «значну кількість» балістичних ракет малої дальності та артилерії.
Північна Корея та рф підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство у 2024 році. Лідер КНДР Кім Чен Ин під час зустрічі з президентом росії путіним у червні пообіцяв росії повну підтримку у війні проти України. Ані Москва, ані Пхеньян не коментували інформацію про участь північнокорейських військових у боях проти України.
[type] => post [excerpt] => Згідно з підрахунками, оприлюдненими південнокорейськими військовими, цього року Північна Корея вже відправила до росії три тисячі солдатів, щоб підтримати Москву в її війні проти України. Крім того, КНДР постачає рф ракети, артилерію та боєприпаси. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1743183780 [modified] => 1743178442 ) [title] => Північна Корея цього року відправила в росію три тисячі військових [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=237084&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 236986 [uk] => 237084 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 236987 [image] => Array ( [id] => 236987 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak.png [original_lng] => 928010 [original_w] => 983 [original_h] => 496 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak-300x151.png [width] => 300 [height] => 151 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak-768x388.png [width] => 768 [height] => 388 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak.png [width] => 983 [height] => 496 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak.png [width] => 983 [height] => 496 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak.png [width] => 983 [height] => 496 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/eszak-koreai-katonak.png [width] => 983 [height] => 496 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2564 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 236987 [_edit_lock] => 1743172079:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 1203131474001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 656257 [2] => 584109 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 44720 [1] => 56671 ) [tags_name] => Array ( [0] => війська [1] => Північна Корея ) ) [7] => Array ( [id] => 236959 [content] =>
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що Греція не готова брати участь у коаліції країн, які відправлять війська в Україну.
Про це він сказав після зустрічі у Парижі, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
“Греція не входить до числа країн, готових відправити війська в Україну в рамках “коаліції рішучих”, – сказав Міцотакіс, додавши, що ця дискусія може вносити “певний розкол”, оскільки відволікає від першочергової мети – якнайшвидшого припинення війни за допомогою початкового припинення вогню.
Міцотакіс підкреслив, що всі країни-учасниці погодилися з тим, що припинення вогню є нагальною потребою.
“Україна, в принципі, прийняла пропозицію про 30-денне припинення вогню, яку, на жаль, Росія ще не прийняла”, – сказав він.
“Тому зараз необхідно чинити весь тиск на Росію, щоб запобігти подальшим військовим атакам проти України, особливо проти об’єктів критичної інфраструктури, щоб ми могли досягти цього початкового припинення вогню”, – додав він.
Щодо гарантій безпеки, Міцотакіс заявив, що найсильнішою гарантією є посилення Збройних сил України.
Військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, зможуть стати на військовий облік дистанційно.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook заступниці керівника Офісу президента України Ірини Верещук.
„Сьогодні провела міжвідомчу робочу нараду щодо питань військового обліку наших громадян за кордоном”, – повідомила Верещук.
За її словами, під час наради домовилися, що Міністерство оборони в тижневий строк внесуть проєкт постанови, за яким громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, зможуть стати на військовий облік без відвідання ТЦК і без проходження ВЛК. Зараз це дозволено громадянам від 18 до 25 років.
На думку Ржехки, чеська армія потребуватиме посилення приблизно на 7,5 військових у найближчі роки. Це пов’язано зі зміною безпекової ситуації у світі.
За словами начальника Генерального штабу армії Чехії, необхідно подумати про майбутню спрямованість армії, яка будувалася переважно як експедиційна.
„Ми робимо все можливе в рамках існуючої системи і намагаємося усунути проблеми з нашого боку. Але правда полягає в тому, що для виконання нових завдань нам знадобиться ще близько 7,5 тисяч людей. Це означає, що при нинішньому рівні укомплектування армія потребує посилення приблизно на 14 тисяч осіб, що становить майже 60% від чинного рівня”, – сказав він.
Ржехка зазначив, що станом на початок минулого року в оборонному відомстві налічувалося 27 826 солдатів строкової служби і 4 266 активних резервістів. Але сама армія налічує близько 24 тисячі солдатів.
Також очільник Генштабу Чехії зазначив, що до 2030 року армія налічуватиме 30 тисяч кадрових військовослужбовців і 10 тисяч активних резервістів.
Крім того, за словами Ржехки, нові цілі Альянсу з розбудови потенціалу свідчать про необхідність мати до 37 500 військовослужбовців для забезпечення потреб колективного стримування і оборони.
