Більшість опитаних українців (54%) вважають, що соціальну мережу „Телеграм” варто контролювати, запровадивши деякі обмеження, але – не забороняти її.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 1-6 вересня 2024 року.
„…більшість українців (54%) вважають, що не варто повністю забороняти, а треба запровадити певні обмеження й контроль – як-от блокування окремих каналів тощо”, – ідеться в повідомленні.
Наразі лише 9% українців стверджують, що Телеграм треба повністю заборонити, а 26% – що його не варто жодним чином контролювати.
Питання щодо обмеження або навіть заборони телеграму активізувалося після арешту засновника соцмережі Павла Дурова у Франції. Зокрема, – у зв’язку з можливим впливом на мережу з боку спецслужб рф і поширенням російської пропаганди.
Днями керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов назвав соцмережу загрозою національній безпеці України.
„Результати опитування свідчать, що наразі в суспільства немає ані відчутної підтримки заборони телеграму, ані стійкого опору такій забороні. Українці займають доволі виважену й конструктивну позицію, що варто не доходити до заборон, але при цьому дійсно визнають важливість і необхідність блокувати небезпечні телеграм-канали”, – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він також зазначив, що представникам влади варто розуміти, що в разі потреби заборони телеграму „задля безпеки України та українців громадськість має отримати справді об’єктивні й переконливі докази ворожої діяльності та відмови власників від співпраці”.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки „Омнібус”, до якого додав запитання щодо сприйняття українцями загроз безпеці від соціальних мереж і ставлення до заборони телеграму. Опитано 1015 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Метод – телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI), вік респондентів – 18 років і старше, громадяни України, які на момент опитування проживали на території, підконтрольній уряду України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
X (колишній Twitter) було заборонено в Бразилії через те, що платформа не призначила нового законного представника до терміну, встановленого Верховним судом. Суддя Александр де Мораес наказав негайно зупинити роботу X, допоки не будуть виконані всі судові рішення та сплачені призначені штрафи, повідомляє BBC.
Суперечка почалася в квітні, коли суддя наказав призупинити десятки облікових записів за поширення фейкових новин. Реагуючи на рішення, власник X Ілон Маск тоді заявив, що свобода слова є наріжним каменем демократії, яку в Бразилії руйнує «суддя в політичних цілях».
Мораєс дав компаніям Apple і Google п’ять днів, щоб видалити X із App Store і Google Play і заблокувати його використання в своїх системах. Люди або компанії, які використовують VPN для доступу до платформи, можуть бути оштрафовані на 50 тисяч реалів.
X раніше на одній зі своїх офіційних сторінок написав, що не буде виконувати цієї вимоги. На їхню думку, вся справа в цензурі політичних опонентів де Мораеса, тому в підсумку суддя вимагає від них порушувати бразильські закони.
Нещодавно Верховний суд ухвалив несприятливе рішення проти іншої компанії Маска, заморозивши банківські рахунки Starlink.
Угруповання Талібан, яке править в Афганістані, видало низку нових законів, які обмежують права людей.
Нові закони набули чинності 21 серпня – після того, як їх затвердив верховний лідер Хібатуллой Ахундзаде. Нові обмеження торкнуться таких аспектів повсякденного життя, як громадський транспорт, музика, гоління, святкування.
Серед нових правил є 13-та стаття, яка зобов’язує жінок завжди покривати своє тіло у громадських місцях, зокрема закривати обличчя, щоб “не спокушати себе та інших. Одяг не повинен бути тонким, тісним чи коротким.
Жінки також повинні покриватись перед чоловіками та жінками-немусульманками, щоб “запобігти розбещенню”.
Жіночий голос визнали інтимним, відтак інші люди не повинні чути, як жінка вголос співає або читає на публіці.
Жінкам також заборонено дивитись на чоловіків, якщо між ними немає родинних чи шлюбних зв’язків.
“Іншаллах, ми запевняємо вас, що цей ісламський закон допоможе просувати чесноти та викорінення пороку”, – заявив представник уряду Маулві Абдул Гафар Фарук.
Документ складається з 35 статей і є першою офіційною декларацією законів про гріхи та чесноти в Афганістані відтоді, як таліби захопили владу у 2021 році.
Ці закони дозволять уряду регулювати особисту поведінку, використовуючи покарання, зокрема арешти чи попередження, якщо вони отримають скаргу від поліції моралі про порушення закону афганцями.
Закони заборонять публікацію зображень живих істот, відтворення музики, підвозити жінок, які подорожують самостійно. Закони також зобов’язують водіїв та пасажирів молитись у встановлений час.
Чоловікам ж приписано носити штани принаймні до колін і бороду, “яка не повинна бути занадто короткою”. Також накладається заборона на гомосексуальність та азартні ігри. Чоловікам заборонено розривати шлюбні стосунки, і до них висунуто вимогу регулярно молитися.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав правки до остаточної версії законопроєкту про заборону УПЦ (МП) (законопроєкт 8371).
Про це повідомили народні депутати Володимир В’ятрович у фейсбуці та Ірина Геращенко у телеграмі, пише LB.ua.
“Комітет гуманітарної та інформаційної політики щойно підтримав правки до остаточної версії законопроєкту, який поставить крапку в існуванні російської православної церкви та її філій в Україні. Тепер – в зал і з Богом до перемоги”, – написав В’ятрович.
Геращенко додала, що наступного тижня документ винесуть на голосування.
“Наступний пленарний тиждень, як я і обіцяла, розпочнеться з заборони московських попів. Це буде одне з найважливіших рішень ВР нинішнього скликання”, – зазначила вона.
В Україні з 11 липня набула чинності заборона реклами електронних пристроїв для куріння, а також продаж звичайних та електронних сигарет і рідин до них з ароматичними та смаковими добавками.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я.
Йдеться про заборону продажу тютюнових виробів з ароматичними добавками, як-от з ароматом енергетиків, вітамінів, кофеїну, а також добавками, що роблять кольоровими викиди диму. У МОЗ пояснили, що такі добавки можуть вводити споживачів в оману, ніби вживання тютюну є безпечним.
Також заборонено продавати е-сигарети та рідини із нікотином чи без, які містять смако-ароматичні добавки, зокрема, зі смаком фруктів, ментолу чи кофеїну.
Крім того, під забороною опинилися:
сигарети, у яких рівні викиду в диму перевищують: нікотину — 1 міліграм, смоли — 10 міліграмів, монооксиду вуглецю — 10 міліграмів;
сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах (зокрема, фільтрі, папері, капсули яких містять тютюн або нікотин, або смако-ароматичні добавки) ;
тютюн для перорального вживання.
Боротьба з курінням
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі налічується 1,25 мільярда повнолітніх споживачів тютюну: тобто приблизно кожний п’ятий дорослий курить, тоді як у 2000 році курив кожен третій.
Щоб глобально знизити рівень тютюнопаління серед населення, 2003 року була створена рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Україна ратифікувала її у 2006 році й відтоді запроваджує законодавчі зміни у сфері контролю над тютюнокурінням.
У МОЗ зазначили, що наразі Україна перебуває серед 74 успішних країн, які ефективно захищають населення від тютюнопаління та пасивного куріння.
Конгрес Колумбії (парламент) ухвалив загальнонаціональну заборону кориди у країні.
Про це пише Associated Press.
Колумбія була однією з пʼяти латиноамериканських країн, які дозволяли кориду, разом з Венесуелою, Перу, Мексикою та Еквадором. Дві останні частково вже заборонили кориду в деяких штатах і містах.
Ця ініціатива викликала спротив у колумбійському парламенті, де за останні шість років провалилися щонайменше чотири законопроєкти, якими намагалися заборонити кориду.
Однак 28 травня 93 депутати проголосували за заборону кориди, проти були двоє.
Тепер текст законопроєкту мають остаточно узгодити в Сенаті та Палаті представників Конгресу. Ця процедура зазвичай просувається легко і потрібна, щоб скорегувати дрібні деталі, перш ніж документ підпише президент.
У разі підписання документа президентом заборона стане чинною через три роки.
Схвалений законопроєкт спрямований на поступову заборону практики «жорстоких розваг з тваринами», які включають бої биків, корралехи, у яких немає тореадора, а також шоу з телятами та бичками.
Автомобілі з російськими номерами потрібно вивезти з Фінляндії до наступної суботи, 16 березня.
Про це повідомив керівник відділу контролю Митної служби країни Самі Ракшіт, передає інформагентство Yle.
Ракшіт назвав „складним” питання про те, що станеться з російськими автомобілями після цієї дати. Представники влади оцінюватимуть підстави, чому автомобіль все ще в країні, як довго він тут пробув, і чи пройшли його власники всі необхідні формальності.
Більш докладний план дій щодо цього наразі розробляють.
Влада провінції Хост на сході Афганістану заборонила місцевим теле- і радіостанціям приймати в ефірі дзвінки від жінок, посилаючись на захист моралі, повідомляє організація моніторингу ЗМІ «Афганський журналістський центр» (AFJC).
Організація наводить лист від поліції провінції, в якому йдеться про те, що жінки, котрі дзвонили на освітні програми приватних мовників, «хотіли мати незаконні стосунки» з ведучими та «поводилися невідповідно».
У листі наголошується, що мовники навіть не мають ліцензії на трансляцію освітніх програм.
З тих пір, як таліби виключили дівчат зі сфери освіти, засоби масової інформації намагаються розширити освітні програми, зазначає AFJC.
За даними організації, в провінції працюють 15 радіостанцій і три приватні телекомпанії.
Відколи таліби прийшли до влади, а це сталося в серпні 2021 року, вони поступово виключили дівчат і жінок із системи освіти. Хоча влада постійно заявляє, що працює над тим, щоб дозволити їм повернутися до системи освіти, наразі дівчатам в Афганістані дозволено відвідувати школу лише до 6-го класу. Єдиним винятком є релігійні школи та школи акушерок і медсестер, які діють у деяких регіонах.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відмовило у видачі позитивного висновку оцінки впливу на довкілля ТОВ “Вітряний парк Гірський” у Нижньоворітській громаді для другого вітряка. Про це інформує ГО “Save Пікуй”.
Відповідно до інформації в реєстрі, вітроустановку планували встановити на території Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району біля села Латірка за межами населеного пункту. Попередньо передбачалося встановлення однієї сучасної ВЕС потужністю до 5 МВт.
Відмова означає заборону на будь-які будівельні роботи.
Рішення про відмову у видачі висновку видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, складається з 5 сторінок, де головними тезами є:
Згідно звіту ОВД, не можливо повноцінно оцінити вплив на довкілля та видати екологічні умови для будівництва вітряка,
“Вітропарки” не надали весь необхідний пакет документів, частина з наявних, не відповідає вимогам законодавства,
Відсутні громадські слухання у громадах Львівської області,
Звіт містить неповні та невідповідні дані щодо впливу на рослиний світ,
Відсутній прогнозний сценарій зміни стану довкілля після будівництва вітряка,
Відсутній розрахунок розсіювання забруднюючих речовин для Львівської області.
ГО “Зберегти Пікуй” зібрала зауваження до звіту ОВД та подала їх в процесі підготовки висновку до Міністерства.
Влада Флориди прийняла законопроєкт, який забороняє використання соціальних мереж особами віком до 16 років. Для набуття чинності закону ще потрібен підпис губернатора.
У сенаті штату Флорида за ухвалення законопроєкту проголосували 23 депутати, проти – 14. Документ був прийнятий того ж дня й палатою представників штату, там він отримав 108 голосів за і 7 – проти.
Прихильники законопроєкту, який викликав багато суперечок по всій країні, обґрунтували його доцільність шкідливим впливом соціальних мереж на молодь. Сенаторка-республіканка Ерін Грелл, котра подала пропозицію, зазначила, що технологічні компанії готові використовувати засоби, які викликають залежність, щоб маніпулювати дітьми.
Кілька сенаторів висловили думку, що стежити за діями дітей в інтернеті повинні насамперед батьки, а не влада. Губернатор Флориди Рон Де Сантіс, теж республіканець, на пресконференції також наголосив на праві батьків втручатися з цього приводу.
Ще в січні губернатор нагадав, що кілька подібних ініціатив уже були заблоковані судами.
Інші противники законопроєкту стверджують, що він порушує першу поправку до Конституції Сполучених Штатів, яка передбачає свободу слова та преси.
Якщо документ набуде чинності, соціальні мережі повинні запобігти реєстрації осіб віком до 16 років і видалити наявні облікові записи дітей.
Наразі більшість соціальних мереж забороняють реєстрацію лише особам молодшим 13 років, але це правило багато хто обходить, адже практично ніхто не перевіряє дані, які вводяться під час реєстрації.
Минулого року федеральний суд скасував закон штату Арканзас, який вимагав дозволу батьків на використання соціальних мереж неповнолітніми.
