Зняття угорських прапорів та вивісок, звільнення керівників установ… – ці події останніх днів викликали неабияке обурення угорської громади Закарпаття. На додаток до всього цього після перевірка шкіл Уповноваженим із захисту державної мови критиці піддано школи в угорськомовних селах, відтак, і освіта угорською мовою.
Наприкінці 2022 року в школах Берегівського району була проведена перевірка від Уповноваженого із захисту державної мови. Згодом Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook повідомив, що за результатами перевірки «виявили певні недоліки та порушення чинного законодавства».
За його словами, у 37-ми зі 108 шкіл Берегівського району не утворено жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою.
«Зауважимо, що чинним законодавством не передбачено функціонування закладів освіти з навчанням мовою національної меншини. Натомість закон вимагає створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. При цьому в таких класах обсяг навчального часу предметів, що вивчаються державною мовою, має поступово збільшуватися від 20% у 5-му класі до 60% у старшій школі», – йдеться на сторінці мовного омбудсмена.
Відповідно до суперечливої статті 7 Закону про освіту, прийнятого восени 2017 року, представники національних меншин мають можливість навчатися рідною мовою лише в дитячих садочках та початкових класах. Перехідний період тривав до 2023 року, тож на початку 2022/2023 року в угорськомовних школах нашої області у п’ятикласників почала збільшуватися кількість уроків, які викладаються державною мовою.
Окрім того, мовний омбудсмен зауважив, що офіційні повні назви чотирьох шкіл Берегівського району (у селах Попово, Рафайново, Шом та Запсонь) містять слова «з угорською мовою навчання».
Відповідно до нового закону про освіту в країні функціонують україномовні школи, гімназії та ліцеї, в яких навчання може проводитися і мовою національних меншин. У навчальних програмах і планах заклади повинні зазначати мову, якою викладається певний предмет, і, на думку мовного омбудсмена, неприйнятно, що в класах предмети викладаються одночасно двома мовами: 70% угорською, 30% – українською.
Уповноважений із захисту державної мови заявив, що тримає це питання під контролем, складено відповідний акт із рекомендаціями усунути виявлені недоліки, який надіслано на адресу Берегівської районної державної адміністрації та скеровано до Міністерство освіти і науки України.
Сумно, але факт, що з набуттям чинності нового закону угорськомовні школи в старому вигляді припинили своє існування.
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство та організації із захисту інтересів угорської громади області з моменту оприлюднення згаданого закону намагалися розпочати діалог із Міністерством освіти, неодноразово наголошуючи на необхідності внесення змін до програми навчання українською мовою, оскільки для угорськомовних дітей це іноземна мова, і викладати її учням потрібно відповідно. Відповіді вони не отримали.
– Усе це особливо боляче в нинішній ситуації, – відзначає угорська громада Закарпаття. – Адже ми всі хочемо, щоб наші діти мали право навчатися материнською мовою, щоб наші онуки сміливо проявляли свою угорську ідентичність тут, на Закарпатті, і могли казати, що навчаються угорською мовою.
19 червня у Меморіальному парку села Чома відбулося тихе покладання вінків до пам’ятного знаку на знак вшанування пам’яті предків із нагоди віднайдення угорцями батьківщини. З огляду на воєнну ситуацію традиційного масового інтерактивного заходу не проводили.
Присутніх на заході привітав голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін. Він підкреслив, що археологічні знахідки – залишок угорських поховань та древнього поселення у селі Чома – докази того, що предки угорців одинадцять століть тому не лише мігрували в цей край, але вели тут осілий спосіб життя. «26 років тому, до 1100-річчя віднайдення угорцями батьківщини, ТУКЗ-КМКС оформив на місці археологічних розкопок, де було знайдено угорські могили, меморіальний парк, де можемо у гідних умовах вшановувати пам’ять цих предків. Водночас завданням парку є зміцнення національної ідентичності нашої молоді, що є одним із найважливіших завдань усіх нас», – підкреслив Йожеф Шін.
Консул дипломатичного представництва Угорщини в Берегові Матяш Сюреш під час виступу зазначив: «Меморіальний парк відображає вразливість угорців у ХХ столітті. Озираючись назад, ми бачимо саме те, що угорці на початку XX століття стали переможеними в європейській дезінтеграції. Наше завдання – зробити так, щоби на початку ХХІ століття в процесах великої реорганізації Європи Угорщина не стала переможеною, а, за можливості, переможцем. У XXI столітті ми, нинішні угорці, повинні стати сильнішими, ніж ми себе вважаємо». «Це можливо, якщо ми за жодних обставин не відмовимося від свого права на самовизначення», – наголосив консул.
Після промов присутні – консули Аттіла Ковач та Матяш Сюреш, голова Берегівської райради Карло Резеш, голова Берегівської територіальної громади Золтан Бабяк, депутат обласної ради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос та Йожеф Шін – поклали вінки до пам’ятного знаку, а також до пам’ятників вождя Арпада та короля святого Іштвана.
На завершення дійства очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Чома Янош Рац запросив присутніх до виставкового центру меморіального парку, де вони ознайомилися із експозицією про життя угорців історичного часу віднайдення угорцями батьківщини.
За фінансової підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, в рамках міжнародної програми «Східне партнерство», за сприяння Благодійного фонду «За розвиток Закарпатського угорського інституту» та Товариства угорської культури Закарпаття, ремонтні роботи провели і в школі села Гут Берегівського району. Тут замінили дах та вікна. Загальна сума проведених робіт становить 1 240 565 гривень. Урочиста передача відбулася 30 вересня.
Першою гостей привітала Оршоля Деяк, котра виконала в’язанку народних пісень.
Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі заявив: триває робота над тим, щоб установи закарпатських угорців відповідали європейським стандартам, аби у 21 столітті учні та педагоги працювали у достойних умовах. «Хочемо допомогти не лише нашим угорським співвітчизникам на Закарпатті, але і нашим українським друзям, у дусі добросусідських відносин між двома країнами – це напрямок зовнішньої політики Угорщини», – підкреслив дипломат. Він також повідомив, що проєкти оновлення та реконструкції продовжуватимуться і надалі.
«Ми зробимо все можливе, щоб, крім заміни вікон та даху, якнайшвидше завершити ремонт приміщень у школі», – підбадьорив голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович учнів та педколектив.
«У рамках програми ми виконали понад 100 капітальних ремонтів. Школа села Гут заслуговує, аби тут також були забезпечені прийнятні умови для навчання та викладання», – сказав В. Брензович.
Із в’язанкою віршів та пісень перед гостями виступили дев’ятикласники школи, якою підкреслили свою національну ідентичність.
Директор Гутівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ангела Товт подякувала всім причетним до реалізації проєкту з ремонту навчального закладу. «На кону наше майбутнє. Поки існуватимуть угорські школи, існуватимуть і закарпатські угорці», – підкреслила директорка у своїй промові.
Пастор реформатської церкви Саболч Надь попросив Божого благословення для школи. Він зачитав уривок зі Священного письма, молитву Мойсея. «Ця молитва є благанням, сповненим надій. Будемо сподіватися, що молоді люди залишаться на батьківщині, а їх праця та служіння принесуть багато благословення», – зазначив у проповіді пастор.
