Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MTA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aTo2NTU4MTY7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 171386
[content] =>
Напередодні різдвяно-новорічних свят закарпатцям нагадують про заборону самозаготівлі хвойних дерев. Адже йдеться не тільки про законність, а й про шкоду довкіллю.
В області затвердили та реалізовують План заходів, мета якого – запобігати правопорушенням під час заготівлі хвойних дерев у період різдвяних свят. Про це повідомив перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
«Для виконання запланованого вже сформували рейдові групи, які проводять патрулювання у межах лісового фонду, а також на вокзалах, стихійних ринках тощо. Працюватимуть вони до кінця грудня», – прокоментував Мирослав Білецький.
Згідно з чинним законодавством за незаконне вирубування хвойних дерев віком до 41 року в лісі в грудні-січні порушникам загрожує штраф від 759 до 3432 грн, у межах об’єктів природно-заповідного фонду – від 8621 грн до 42 690 грн.
Чинні нормативно-правові акти також визначають, що перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев карається штрафом від 17000 до 25500 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням/позбавленням волі до трьох років.
«Закликаємо купувати ялинку до свят в офіційно визначених для цього місцях. Інформацію про такі локації оприлюднять органи місцевої влади. Адже саме там деревцята будуть марковані, законно вирубані, а ви будете впевнені, що, прикрашаючи свою оселю, не шкодите природі Карпат», – відзначив перший заступник голови ОВА.
[type] => post
[excerpt] => Напередодні різдвяно-новорічних свят закарпатцям нагадують про заборону самозаготівлі хвойних дерев. Адже йдеться не тільки про законність, а й про шкоду довкіллю.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1701807000
[modified] => 1701803557
)
[title] => Закарпатцям нагадують про штрафи за нелегально зрубані ялинки
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=171386&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 171441
[uk] => 171386
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 171385
[image] => Array
(
[id] => 171385
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[original_lng] => 304930
[original_w] => 700
[original_h] => 411
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152-300x176.jpeg
[width] => 300
[height] => 176
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[width] => 700
[height] => 411
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[width] => 700
[height] => 411
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[width] => 700
[height] => 411
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[width] => 700
[height] => 411
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/051220231701796152.jpeg
[width] => 700
[height] => 411
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 171385
[_parental_post_id] => 156252
[views_count] => 1859
[_edit_lock] => 1701796358:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_0494177e276e275c600be382b2321f26] =>
[_oembed_time_0494177e276e275c600be382b2321f26] => 1701799806
[_oembed_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] =>
[_oembed_time_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] => 1701799806
[_oembed_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] =>
[_oembed_time_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] => 1701799807
[_oembed_d34c858fc0ad987fb67913414aa2fb81] =>
[_oembed_time_d34c858fc0ad987fb67913414aa2fb81] => 1701799807
[_oembed_4fa3511dd2324aaf52764355d4286859] =>
[_oembed_time_4fa3511dd2324aaf52764355d4286859] => 1701799807
[_oembed_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] =>
[_oembed_time_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] => 1706429464
[_oembed_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] =>
[_oembed_time_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] => 1720189089
[_oembed_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] =>
[_oembed_time_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] => 1720189089
[_oembed_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] =>
[_oembed_time_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] => 1722172806
[_oembed_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] =>
[_oembed_time_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] => 1725723041
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
)
[tags] => Array
(
[0] => 655816
[1] => 1041
[2] => 264
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Закарпатття
[1] => штраф
[2] => ялинка
)
)
[1] => Array
(
[id] => 170709
[content] =>
Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті. За сприяння Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та підтримки Національного культурного фонду після двох років перерви 22–23 листопада він виступив на сімох локаціях в Ужгородському районі з програмою про дружбу Шандора Петефі та Яноша Араня.
22 листопада гість виступив у римо-католицькій церкві села Тийглаш та в Центрі культури і дозвілля в місті Чоп, розповівши, зокрема, про своєрідні стосунки великих угорських поетів. Наступного дня незвичайний урок літератури провів у школах сіл Тисааґтелек, Мала Добронь та Чомонин, затим у Великодоброньському ліцеї. На всіх локаціях, незалежно від аудиторії, Пейтеру Лоранту Товту вдалося створити таку атмосферу, що школярі з особливою увагою та допитливістю стежили за його виступом. Усюди йому щиро дякували оваціями глядачі різного віку. І невипадково. Адже крім декламування віршів, через картини з життя, особисті веселі та серйозні життєві історії він із захопленням розповідав про патріотизм, угорську ідентичність, тугу за батьківщиною, кохання, людяність, знущання, несправедливість, неправдивість політиків. Пейтер Лорант Товт і вголос, і на підсвідомому рівні підкреслював: треба читати художню літературу, тому що людина, яка читає, думає, а людиною, яка думає, не можуть керувати інші, і це дуже важливо.
Програму свого виступу митець склав ще у 2021-му, коли його запросили в родинний будинок-музей Петефі. Протягом 2022–2023 років з нагоди Року пам’яті Петефі Пейтер Лорант Товт виступив з нею у 8 країнах, на понад 200 локаціях: у будинках культури, бібліотеках, залах театрів.
– Я дуже радий, що через два роки знову маю можливість повернутися на Закарпаття. Для мене завжди було дуже важливо виступати тут з літературними лекціями. Уперше я відвідав цей край у 2011 році, і відтоді мав понад сотню виступів у більш ніж 70 населених пунктах. Я завжди думаю про Закарпаття як про наймолодшу дитину великої родини Карпатського басейну, і як наймолодший член родини воно заслуговує найбільшої уваги, особливо в такий непростий час, як нинішній, – зазначив Пейтер Лорант Товт.
На його думку, дружба Петефі та Араня – це також історія, яка може стати уроком для нас сьогодні, у 2023 році, з точки зору того, що зустрічаються дві людини з абсолютно різними поглядами та способами життя і не нищать одна одну, не кривдять, а допомагають і підживлюють. Кожен з них поважав в іншому особистість, цінність, вони доповнювали один одного.
– Користуючись нагодою, передаю вітання закарпатській угорській громаді й сподіваюся, що знову настане час, коли ці літературні лекції як певну духовну зарядку, амуніцію можна буде донести не лише до школярів, а й дорослих, – сказав декламатор-мандрівник. Насамкінець він зауважив, що сподівається повернутися на Закарпаття вже незабаром: у січні – лютому.
Велику роль у цьому відіграє Лівія Балог, очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, яка вже понад десятиліття використовує кожну нагоду, щоб дати закарпатській публіці можливість зустрітися з цим унікальним виконавцем.
– Пейтер Лорант Товт регулярно відвідує Закарпаття вже протягом 12 років, з яких останні два не приїздив, бо не було можливості. Мабуть, немає жодного населеного пункту в Ужгородському районі, де б він не побував хоча б раз. Він відвідував кожну невелику угорську громаду і дуже достовірно передавав те, що хотів сказати, у рамках уроків літератури та історії. Зокрема виступав на Закарпатті з лекціями про революцію 1956 року. Ми завжди раді його візитам, тому що він дуже достовірний. Як молода людина, декламуючи вірші Петефі, Араня, Аттіли Йожефа, Радноті, він може стати ближчим до молоді. Тому другий день ми присвятили лише зустрічам у школах. Після вчорашніх виступів нині він відвідає навчальні заклади Великодоброньської громади з меседжами, які актуальні й сьогодні, оскільки Петефі та Арань – люди з абсолютно різними звичками, які походили з різних світів, але не гасили, а підсилювали один одного. Крім того, на мою думку, це може стати уроком для сучасної молоді: визнавати те, що є хорошим в інших, не пригнічувати погляди людей з інакшими звичками, темпераментом, мовою, а натомість зміцнювати їх, намагатися співпрацювати з ними. Про це йдеться, зокрема, і в програмі Пейтера Лоранта Товта, – повідомила Лівія Балог.
Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1701267420
[modified] => 1701266232
)
[title] => Мандрівний декламатор Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=170709&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 170605
[uk] => 170709
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 170608
[image] => Array
(
[id] => 170608
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-scaled.jpg
[original_lng] => 442389
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/img-7444-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1270
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 170608
[_edit_lock] => 1701261282:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] =>
[_oembed_time_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] => 1701259646
[_oembed_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] =>
[_oembed_time_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] => 1701259646
[_oembed_5cf9e5ef6c79b27ac7650b2638cc77e1] =>
[_oembed_time_5cf9e5ef6c79b27ac7650b2638cc77e1] => 1701260807
[_oembed_0494177e276e275c600be382b2321f26] =>
[_oembed_time_0494177e276e275c600be382b2321f26] => 1701260807
[_oembed_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] =>
[_oembed_time_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] => 1705938155
[_oembed_9e22dcc93671ad2373b987256ce6a196] =>
[_oembed_time_9e22dcc93671ad2373b987256ce6a196] => 1720088102
[_oembed_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] =>
[_oembed_time_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] => 1720876421
[_oembed_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] =>
[_oembed_time_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] => 1720876421
[_oembed_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] =>
[_oembed_time_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] => 1722542402
[_oembed_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] =>
[_oembed_time_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] => 1725739224
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 503054
[1] => 655816
[2] => 73
)
[tags_name] => Array
(
[0] => виступ
[1] => Закарпатття
[2] => КМКС
)
)
[2] => Array
(
[id] => 170203
[content] =>
25 листопада на Закарпатті стартує низка заходів під назвою «16 днів проти насильства». Це традиційна щорічна акція, метою якої є привернення уваги усієї громадськості до проблем, пов’язаних із насиллям. Нині вирізняють кілька форм поневолення, зокрема на гендерному підгрунті, домашнє і новий вид – сексуальне насильство під час конфлікту, а саме війни. Найчастіше жертвами стають жінки та діти, але також зростає кількість постраждалих чоловіків.
Операцію з приводу вродженої вади серця у дитини провели в обласній дитячій лікарні. Вперше на Закарпатті. Проводив операцію Богдан Серденко, завідувач торако-пульмонологічного відділення під наглядом професора із Києва.
Закарпаття один з регіонів, де запроваджують інститут помічника ветеранів. Це послуга за принципом: рівний – рівному. До 27 жовтня на порталі є Ветеран приймаються заявки на посаду координатора. До участі запрошуються особи з числа ветеранів, а також члени їх родин, які вже мають досвід в отриманні послуг, передбачених державою. Вимоги до кандидатів високі, але й мета – не менш важлива. Помічник має стати своєрідним посередником між органами влади і ветераном. Заробітна плата встановлюється в межах 20-ти тисяч гривень, залежно від кількості наданих послуг, але один помічник може надати свою допомогу не більше ста ветеранам на рік.
18 жовтня 1993 року закарпатські угорські організації об’єднали зусилля для створення фонду з метою заснування самостійного, угорськомовного вищого навчального закладу на Закарпатті. В результаті у 1994 році в Берегові відкрилася філія Ніредьгазького педагогічного інституту. Рівно тридцять років потому, 18 жовтня 2023 року, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та його структурний підрозділ, Науково-дослідний центр імені Тиводора Легоцького, з нагоди ювілею організували конференцію у стінах вишу, на якій виступили ті, хто був частиною, творцем тогочасних подій.
Ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко ознайомив присутніх із обставинами створення вишу, які почерпнув на основі тогочасних газетних статей. Зазначалося, що після початкових обговорень 13 січня 1994 року Берегівська районна адміністрація зареєструвала Фонд «За закарпатський угорський інститут», який заснували чотири юридичні особи – Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатська реформатська церква і Берегівська міська рада. У газеті «Вісті Берегівщини» від 21 травня 1994 року з’явилося оголошення про вступ на спеціальності вихователь ДНЗ, учитель початкових класів, англійська-історія, англійська-географія на 1994-95 навчальний рік. 8 вересня 1994 року видання вже повідомляло про успішні вступні іспити. Заявки на вступ подало понад 100 бажаючих, із них вступили 42 студенти. Спочатку навчання проводилося лише по п’ятницях, суботах і неділях, лекції читали викладачі Ніредьгазького педагогічного інституту. У суботу, 17 вересня 1994 року, в залі засідань Берегівської райради відбулося відкриття першого навчального року Закарпатського угорського педагогічного інституту, про що також писали «Вісті Берегівщини». «Це був довгий шлях», – зазначив Іштван Черничко, подякувавши всім, хто доклав зусиль до створення інституту, завдяки кому нині відзначається тридцятиріччя закладу.
«Засновники Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ досягли своєї мети. Педагоги, які отримали дипломи цього закладу, стали визнаними та успішними професіоналами. Озираючись на минулі три десятиліття історії інституту, можна з упевністю сказати, що за цей час заклад став науковою майстернею для закарпатських угорців. Керівництво вишу поступово залучало заклад до наукового життя Угорщини. Було підписано низку угод про співпрацю з угорськими університетами, науково-дослідними інститутами та навіть з Угорською академією наук. Таким чином заклад створив можливість для закарпатської молоді, яка тут навчається, продовжувати освіту в Угорщині, а також долучатися до наукового життя Угорщини. Під егідою інституту сьогодні в області створено цілісну систему угорськомовних навчальних закладів із відмінною інфраструктурою та кадровим потенціалом, що є одним із найважливіших ключів для збереження закарпатських угорців навіть у кризовий період, спричинений війною», — наголосив під час виступу очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, запевнивши у подальшій підтримці уряду Угорщини та дипломатичної установи.
Начальниця управління освіти та культури Берегівської громади Едіта Бабяк зачитала лист із привітанням голови громади Золтана Бабяка, у якому він висловив вдячність за високоякісну освіту, яку забезпечує Закарпатський угорський інститут.
Відтак виступили ті, хто так чи інакше брав участь у процесі заснування Берегівського вишу.
Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ зокрема розповіла, що, хоча заснування вишу відбулося рівно тридцять років тому, українська державна влада офіційно визнала заклад лише через п’ять років після його відкриття.
По відеозв’язку до розмови долучився і голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, який, будучи членом правління організації з 1993 року, брав активну участь у створенні інституту, започаткуванні навчання.
Кандидат юридичних наук, фахівець із прав національних меншин Мігай Товт з-поміж засновників інституту виокремив особу колишнього єпископа Закарпатської реформатської церкви Лайоша Ґулачі, котрий «вирішував важливі питання», а також Ільдико Орос, яку назвав найважливішою особою навчального процесу. Крім того, він згадав імена і тогочасних посадовців, котрі підтримували справу інституту – колишнього міського голову Іштвана Патакі й тогочасного голову райради Павла Бодова.
Мер угорського міста Мартонвашар, колишній голова Центру закордонних угорських громад Тібор Сабо схвально відгукнувся про тогочасних закарпатських посадовців, які наважилися і стали на бік ідеї заснування інституту.
Депутат парламенту Угорщини, колишній викладач Ніредьгазького педагогічного інституту Дєзев Віннаі протягом 1994 – 98 років щовихідних приїжджав у Берегово, щоби навчати студентів в угорському інституті. Він охарактеризував тогочасну атмосферу в Берегові як більш затишну, ніж у Ніредьгазі, за його словами, ентузіазм у Берегові був величезним. «Я знайшов тут хороших людей і погані умови», — підсумував він свої спогади про той час.
Колишня проректор інститут Ілона Ваш пригадала перші труднощі та виклики, пов’язані із затвердженням статуту та офіційних документів.
Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини, колишня спікер парламенту Угорщини Каталін Сілі назвала успішною місію, яку взяв на себе інститут, адже сьогодні закарпатські угорці живуть під подвійним тиском, з одного боку, у тіні війни, з іншого – під тиском заходів влади щодо обмеження прав національних меншин. «Для нас важливе існування цього інституту», – підкреслила вона.
Колишній Генеральний консул Угорщини в Берегові Іштван Товт розповів про допомогу, надану Угорщиною, назвавши Берегівський інститут «угорським острівцем», куди він завжди радо заходив.
По відеозв’язку до розмови долучилися і депутатка Європарламенту, колишня студентка інституту, перша очільниця студентського самоврядування вишу Андрея Бочкор, а також проректор, який також є випускником інституту, Дюло Фодор. Вони розповіли, що інститут означав для них як студентів і що він їм дав.
Після виступів керівники Закарпатського угорського інституту вручили пам’ятні грамоти спікерам, а також присутнім на заході першим викладачам та студентам.
На завершення з концертом виступили викладачі Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода», яка працює в області під егідою Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => 18 жовтня 1993 року закарпатські угорські організації об’єднали зусилля для створення фонду з метою заснування самостійного, угорськомовного вищого навчального закладу на Закарпатті. В результаті у 1994 році в Берегові відкрилася філія Ніредьгазьк...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1697912700
[modified] => 1697909263
)
[title] => Самобутній угорськомовній вищій освіті Закарпаття виповнилося 30 років
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=166049&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165962
[uk] => 166049
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 165967
[image] => Array
(
[id] => 165967
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-scaled.jpg
[original_lng] => 555525
[original_w] => 2560
[original_h] => 1333
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-2048x1067.jpg
[width] => 2048
[height] => 1067
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01578-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1333
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2697
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 165967
[_edit_lock] => 1697898464:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_bold_post] => 1
[_oembed_d34c858fc0ad987fb67913414aa2fb81] =>
[_oembed_time_d34c858fc0ad987fb67913414aa2fb81] => 1697901907
[_oembed_4fa3511dd2324aaf52764355d4286859] =>
[_oembed_time_4fa3511dd2324aaf52764355d4286859] => 1697901907
[_oembed_85a733a9f5b0b6425b6ca09ccd6c99cf] =>
[_oembed_time_85a733a9f5b0b6425b6ca09ccd6c99cf] => 1697901907
[_oembed_857e443395bbe454e4737f728fe4cd3f] =>
[_oembed_time_857e443395bbe454e4737f728fe4cd3f] => 1697901907
[_oembed_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] =>
[_oembed_time_4e75c9c115115c46e415f43f6ccc3b6c] => 1698214638
[_oembed_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] =>
[_oembed_time_59b3aada9c35b9e60e2fbcdd543b08e3] => 1700936060
[_oembed_0494177e276e275c600be382b2321f26] =>
[_oembed_time_0494177e276e275c600be382b2321f26] => 1701367094
[_oembed_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] =>
[_oembed_time_fe3c411df848b922ac1fe989a882d2ae] => 1706622068
[_oembed_9986994a32fd72c7c19c6d50049e0707] => {{unknown}}
[_oembed_fcc06a9471b1077c67bcc9fa2f848cc0] => {{unknown}}
[_oembed_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] =>
[_oembed_time_45e88caf51b44bc7e564b6bd9c393e2f] => 1720877527
[_oembed_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] =>
[_oembed_time_dc314c8afb40c799e70d3ebfedfc5452] => 1720877527
[_oembed_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] =>
[_oembed_time_13557b98aa88a38681521df275f2ba26] => 1722279674
[_oembed_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] =>
[_oembed_time_1ee8b40c20dcde8b967bcbb09b556646] => 1726513232
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 13
[3] => 570
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини дня
[3] => Освіта
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 655816
[1] => 1046
[2] => 64720
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Закарпатття
[1] => МКМС
[2] => Угорці
)
)
[6] => Array
(
[id] => 164729
[content] =>
Землетрус, який закарпатці відчули ввечері 9-го жовтня, стався приблизно за 70 кілометрів від Ужгорода у словацькому місті Нова Келча поблизу Гуменного. За 12-ти бальною шкалою Ріхтера в гіпоцентрі він сягнув п’яти з половиною балів, тоді як в Ужгороді було зафіксовано 4 бали. Стик тектонічних плит стався на глибині 20-ти кілометрів.
Село Стужиця. У перекладі – «холодне місце». У сюжеті повнометражного фільму, яким завершився IV Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль, – історії трьох жінок: фермерки, листоноші та біологині. Чи не щодня тутешнім жителям доводиться міркувати: виїхати чи залишитися. Режисер, продюсер фільму – ужгородець Максим Мельник. На фестивалі було представлено 36 фільмів з різних куточків світу, а також українські кінострічки. Крім того, тривали лекції та майстер-класи. Цьогорічний фестиваль запам’ятався особливою глядацькою активністю.
Програма «Власний дім», яка функціонує на Закарпатті, набуває більшої популярності. Минулого року в обласній адміністрації змінили концептуальність проекту і тепер скористатися пільговими умовами кредитування можуть всі охочі. Максимальна сума позики – 300 тисяч гривень, термін кредиту – до 20-ти років, відсоткова ставка – 3%. Для військових та членів їх родин визначено нульову ставку. Деталі – у сюжеті.
За підтримки Католицького Карітасу Угорщини Вишківський ліцей №1 з українською мовою навчання отримав сучасний клас німецької мови. У закладі поряд з англійською також обрали для вивчення саме німецьку. Католицький Карітас Угорщини вже не вперше допомагає Вишкову. Організація неодноразова привозила сюди шкільні парти, дошки та різні допоміжні матеріали для навчання дітей.
Закарпатття (Сторінка 2)
