Зі Збройними силами України (ЗСУ) уклали контракт перші семеро жінок, які відбували покарання у в’язниці.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України, яке цитує заступника голови відомства Олену Висоцьку.
Як відзначила Висоцька, жінки виявили бажання проходити військову службу за контрактом в обмін на умовно-дострокове звільнення.
Зокрема засуджені вже пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК) та отримали згоду командирів військових частин на проходження служби у конкретних підрозділах.
„Ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію засуджених осіб передбачає можливість потрапити до війська не тільки чоловікам, але й жінкам. Однак раніше засуджені жінки не виявляли бажання мобілізуватись до війська. Наразі маємо рішення щодо перших сім засуджених, які вирішили укласти контракт із ЗСУ”, – пояснила Висоцька.
Понад 10 тисяч жінок-військових наразі виконують бойові завдання безпосередньо на лінії фронту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної під час участі у панельній дискусії „Жінки, мир, безпека: роль жінок-лідерів” в межах Громадського форуму НАТО.
„Українці протистоять російській агресії як єдиний народ – і жінки, і чоловіки. Все більше жінок служать у силах оборони, і наразі понад 10 тисяч жінок виконують бойові завдання на лінії фронту”, – сказала Стефанішина.
Вона також наголосила, що роль жінок важлива й у відновленні країни, зокрема для розвитку економічного потенціалу України.
„Ми також переосмислили роль жінок у відновленні та реконструкції України. Вже маємо велику програму, яка передбачає, що жінки матимуть більше доступу та будуть активно залучені до процесу відновлення й реконструкції”, – зазначила віцепрем’єр.
19 000 із 67 000 жінок у складі ЗСУ – цивільні співробітниці, інші є військовослужбовицями. Війна дала величезний поштовх до збільшення кількості жінок у лавах Збройних сил.
Про це повідомила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.
Цей процес розпочався ще у 2014 році, а у 2018 році у зв’язку зі змінами у законодавстві жінки отримали право обіймати будь-які посади в армії.
Водночас, зауважила Калмикова, існують проблеми із просуванням жінок по службі.
„В Україні одинадцятий рік триває запекла війна з Росією, яка на нас напала. З лютого 2022 року триває повномасштабна війна. Процес вручення повісток – це не автоматичний квиток на війну, а насамперед актуалізація даних громадян України. Так, слідом за повісткою можливий призов військовозобов’язаної людини на військову службу. Це нормальний процес у країні, що воює. Не варто забувати, що обов’язком кожного українця є захищати свою країну. Бо якщо сьогодні ти втікаєш від війни – завтра вона може прийти до тебе”, – додала посадовиця.
Нагадаємо, у додатку „Резерв+” оновили дані 190 тисяч жінок.
Військовозобов’язаних жінок штрафуватимуть на суму від 17 до 25,5 тис. грн за не оновлення своїх даних протягом 60 днів після набрання чинності законом про мобілізацію 18 травня.
Про це повідомив начальник Кременчуцького районного ТЦК Мирослав Волков у інтерв’ю виданню Telegraf.
«Так, їх так само можуть штрафувати за порушення правил військового обліку, якщо вони своєчасно не оновлять свої облікові дані. Жінки певних спеціальностей, а це переважно медики, віком від 18 до 60 років повинні стати на військовий облік та отримати військово-обліковий документ», – наголосив він.
Волков зауважив, що мобілізація жінок проводиться лише за їх особистою згодою, відповідно до постанови Кабміну № 560.
«У період обов’язкового уточнення облікових даних, який триває до 16 липня, на медичний огляд взагалі не направляються ті військовозобов’язані, які мають право на відстрочку від призову, віком старше 55 років, заброньовані та жінки, які мають дійсний військово-обліковий документ», – сказав очільник РТЦК. Він додав, що військовозобов’язані жінки, які не мають дійсного військово-облікового документа, або вперше його отримують, мають пройти військово-лікарську комісію.
Кабінет Міністрів України виключив норму, згідно з якою жінки-медики чи фармацевти, які не отримували військово-обліковий документ, могли працевлаштовуватись як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року
Відповідно до змін, тепер усі жінки-медики мають стати на військовий облік. Без цього вони не зможуть працевлаштуватися.
Виключена норма раніше передбачала, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних чи міських територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.
Непрацевлаштовані жінки мають самостійно прибути до відповідного районного чи міського ТЦК та стати на військовий облік військовозобов’язаних.
Водночас залишилися чинними норми, згідно з якими керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним ТЦК про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях, здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) ТЦК.
Інших жінок, які мають спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковими спеціальностями (крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком), беруть на військовий облік за їхнім бажанням на загальних засадах.
У Данії з січня 2027 року запровадять строкову військову службу для жінок та збільшать кількість призовників. Про це у вівторок, 30 квітня, пише Danmarks Radio.
Вказується, що жінки у країні й зараз мають право на строкову службу, але за бажанням. У майбутньому ж дівчата повинні будуть проходити військовий вишкіл на рівні з хлопцями.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен наголосив, що призовники відіграватимуть центральну роль у виконанні завдань збройних сил країни й посилять можливості національної мобілізації у разі складної безпекової ситуації, яка, за його словами, уже „виникає”.
Строкова служба триватиме до 11 місяців, які поділять на 5 місяців базової підготовки й ще 6 місяців оперативної служби. Наразі строкова служба в Данії триває лише 4 місяці.
Вказується, що щороку на службу планують призивати до 7500 призовників.
„У 2023 році на строкову службу в Данії призвали 4700 людей, з них кожна четверта – жінка”, – зауважують журналісти.
Також у Данії відновлять посади сержантів і лейтенантів строкової служби. Їм доведеться відслужити два роки, щоб допомагати навчати рядових призовників.
На нову модель призову виділили 16 мільярдів данський крон (понад 2 млрд євро). Загалом країна інвестує в оборону рекордні 95 мільярдів крон (12 млрд євро).
Україна має ухвалити політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком. Також країна повинна готуватися до того, що в найближчі роки доведеться мобілізувати і жінок.
Про це в інтерв’ю The Times заявила радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор’єва.
„Наша Конституція говорить, що обов’язком кожного українця є захист своєї країни, тому цілком правильно, що жінки також служать. Наш північний сусід просто так не зникне. Протягом сотень років вони неодноразово нападали на нас. Як і Ізраїль, ми повинні бути готові до цього, а це означає, що ми повинні навчати чоловіків і жінок бути готовими до війни”, – сказала радниця.
Зазначається, що серед жінок, які служать в українській армії, менше десятої частини виконують активні бойові завдання, а решта працюють медиками, розвідниками та адміністраторами. Лише у 2018 році жінкам дозволили займати бойові посади.
„Ми пройшли довгий шлях з точки зору законодавства, але на практиці все ще існує менталітет старої школи. Починаючи зі шкільного віку, в країні існує поділ між дівчатками та хлопчиками: хлопчиків навчають фізичним вправам, а дівчаткам доводиться займатися вишиванням або домашнім господарством. Це має змінитися. Як фізично, так і психологічно ми повинні готувати дівчат змалку до захисту країни”, – сказала Григор’єва.
Водночас журналісти вказують, що Україна повільно впроваджує гендерну рівність у збройних силах, а відсутність жіночої форми наразі є проблемою, з якою стикаються багато жінок-військовослужбовців.
За даними уряду, зараз в українських збройних силах служать 65 000 жінок – це приблизно на 40% більше, ніж у 2021 році, за рік до повномасштабного вторгнення росії. Майже всі вони є добровольцями, оскільки обов’язкового призову для жінок не існує, хоча жінки, які мають медичну освіту, тепер зобов’язані зареєструватися у місцевому ТЦК.
Частка жінок-військовослужбовців в Україні менша, ніж у більшості країн НАТО, і становить 7,3%. У регулярних збройних силах США протягом останніх років частка жінок постійно перевищує 17%, а у Великій Британії – понад 11%.
Центр протидії дезінформації РНБО відреагував на вказану публікацію, зазначивши, що питання мобілізації жінок в Україні не стоїть на порядку денному. У ЦПД додають, що жоден закон не передбачає мобілізації жінок. Тож розповсюджувана інформація – не відповідає дійсності.
„Питання мобілізації жінок сьогодні не є актуальним та не розглядається органами влади. Жінки можуть мобілізовуватися до Сил оборони України виключно добровільно. Інше – не планується”, – йдеться у заяві ЦПД.
[type] => post [excerpt] => Україна має ухвалити політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком. Також країна повинна готуватися до того, що в найближчі роки доведеться мобілізувати і жінок. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1712831880 [modified] => 1712830496 ) [title] => У РНБО відреагували на інформацію про необхідність готуватись до мобілізації жінок [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183860&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 183854 [uk] => 183860 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 183855 [image] => Array ( [id] => 183855 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa.webp [original_lng] => 186040 [original_w] => 1740 [original_h] => 1160 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa-1024x683.webp [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa-1536x1024.webp [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa.webp [width] => 1740 [height] => 1160 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/noi-katonak-nok-mozgositasa.webp [width] => 1740 [height] => 1160 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2647 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 183855 [_edit_lock] => 1712819716:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_b13a3e55c574c1397c5aa936c422fa8d] =>
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
У пресцентрі Міноборони розповіли, що сьогодні у лавах ЗСУ служать 45 587 жінок. У повідомленні на Tg-каналі відомства сказано, що саме така кількість актуальна станом на січень 2024-го.
Там зауважили, що це на 2108 осіб більше, ніж у жовтні минулого року.
„З них 13 487 мають статус учасника бойових дій”, – додали у Міноборони.
Влада провінції Хост на сході Афганістану заборонила місцевим теле- і радіостанціям приймати в ефірі дзвінки від жінок, посилаючись на захист моралі, повідомляє організація моніторингу ЗМІ «Афганський журналістський центр» (AFJC).
Організація наводить лист від поліції провінції, в якому йдеться про те, що жінки, котрі дзвонили на освітні програми приватних мовників, «хотіли мати незаконні стосунки» з ведучими та «поводилися невідповідно».
У листі наголошується, що мовники навіть не мають ліцензії на трансляцію освітніх програм.
З тих пір, як таліби виключили дівчат зі сфери освіти, засоби масової інформації намагаються розширити освітні програми, зазначає AFJC.
За даними організації, в провінції працюють 15 радіостанцій і три приватні телекомпанії.
Відколи таліби прийшли до влади, а це сталося в серпні 2021 року, вони поступово виключили дівчат і жінок із системи освіти. Хоча влада постійно заявляє, що працює над тим, щоб дозволити їм повернутися до системи освіти, наразі дівчатам в Афганістані дозволено відвідувати школу лише до 6-го класу. Єдиним винятком є релігійні школи та школи акушерок і медсестер, які діють у деяких регіонах.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Після повномасштабного вторгнення кількість жінок у Збройних Силах України значно зросла. Станом на жовтень 2023 року наразі захищають Україну 62 062 жінки, з них 43 479 – військовослужбовці. Понад 7 000 жінок є офіцерами.
„Після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ та інших військових формувань, значно зросла.
Якщо у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 осіб, із них військовослужбовиць – 16 557 осіб, то станом на жовтень 2023 року (за даними Кадрового центру ЗСУ) кількість жінок у ЗСУ зросла до 62 062 осіб, із них військовослужбовиць – 43 479 осіб”, – ідеться у повідомленні.
5 тисяч жінок-військових виконують завдання в районі проведення бойових дій. Статус учасника бойових дій отримали 13 487 жінок-військовослужбовиць.
