Програма з безкоштовних перевезень залізницею УЗ-3000 повинна запрацювати вже 1 грудня, і діятиме протягом чотирьох місяців.
Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію ВР.
„Дуже важливо зрозуміти наступне. У нас пасажирські перевезення і вартість пасажирських перевезень дійсно реальна вища, ніж вартість квитка. І раніше цей дисбаланс, який був, компенсувався за рахунок карго перевезень”, – зазначила Свириденко.
За її словами, через активні бойові дії, через наслідки війни обсяги перевезень вантажних перевезень зменшуються. І цього ресурсу вже не вистачає для того, щоб перекрити цю різницю між собівартістю і реальною ціною квитка.
„Для того, щоб підтримати залізницю, у складний час в цьому році виділялись кошти додатково. Це десь 13 млрд гривень. Наступний рік ми плануємо, що це буде не менше 15 млрд гривень. І ще додатковий ресурс шукає сама „Укрзалізниця” за рахунок економії видатків та оптимізації своєї діяльності”, – додала глава уряду.
При цьому, за словами прем’єра, УЗ-3000 – це не програма, яка компенсується за рахунок цих 13 млрд гривень. Це можливість, яка надається всім громадянам України.
„Наразі якраз профільне міністерство формує і деталізує, опрацьовує цю програму. Вона має запуститися з 1 грудня. І буде вона реалізовуватися впродовж 4 місяців, коли у нас є низький попит на „Укрзалізницю”, – додала вона.
Україна була обрана до Виконавчої ради ЮНЕСКО, випередивши росію за результатами голосування на 43-й Генеральній конференції організації в Самарканді.
Про це повідомила голова Національного комітету програми IFAP («Інформація для всіх») від ЮНЕСКО Ольга Герасим’юк.
За повідомленням української делегації, наша країна отримала 137 голосів, Румунія – 135, Молдова – 133, а росія – лише 93, через що не потрапила до складу Виконради.
Ольга Герасим’юк висловила вдячність дипломатам за професійну роботу та активну участь у процесі. Вона підкреслила, що цей успіх став результатом кожного слова та кроку української команди на саміті в Узбекистані.
Україна тепер матиме право брати участь у прийнятті ключових рішень ЮНЕСКО, що посилює її міжнародну позицію та сприятиме захисту культурних і наукових інтересів країни.
Хоча коаліційна угода між CDU/CSU та SPD передбачає, що з квітня цього року особливий статус українських біженців мав бути скасований, на сьогоднішній день це рішення не набуло чинності. Таким чином, українські біженці можуть одразу після прибуття подати заявку на отримання щомісячної допомоги у розмірі 563 євро.
CDU/CSU та SPD спочатку домовилися, що з 1 квітня 2025 року українські біженці, які прибувають до Німеччини, більше не отримуватимуть допомогу для громадян (Bürgergeld) за правом. Натомість вони отримуватимуть допомогу на підставі закону про забезпечення біженців, як і всі інші біженці. Про «особливе ставлення» до українських біженців спочатку вирішила ще уряд Шольца після російського нападу на Україну.
Флоріан Оест, депутат парламенту від ХДС у Гьорліці, чий виборчий округ розташований на німецько-польському кордоні, зараз наполягає на скасуванні особливого статусу українських біженців і вимагає послідовного виконання коаліційної угоди, пише Bild.
Це має актуальне підґрунтя: з німецько-польського кордону до Німеччини в’їжджає все більше молодих українських чоловіків, оскільки в серпні український уряд вирішив скасувати заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 21 року.
Оест сказав Bild: «Ми на власні очі бачили нову ситуацію. Кілька разів траплялося, що мікроавтобуси з десятками молодих чоловіків перетинали кордон з Німеччиною». Сама по собі ця ситуація є цілком законною. Але, на думку Оеста, проблема полягає в тому, що
молоді люди їдуть прямо за державними виплатами. Так далі не може тривати. Ми нікому не допомагаємо, якщо діємо як магніт.
Кількість прибулих українців дійсно значно зросла – з 7961 у травні до майже 19 тисяч у вересні.
«Хто може працювати, той повинен працювати, інакше ми втратимо підтримку населення», – вимагає Оест. Після трьох місяців підтримки Bürgergeld має бути скасовано. «Не можна більше підтримувати особливий статус українців у Німеччині».
Баварський прем’єр-міністр Маркус Зьодер вже в серпні підняв питання про скасування державних виплат для українських біженців.
Сьодер обґрунтував свою позицію тим, що жодна інша країна, крім Німеччини, не надає українським біженцям допомогу, подібну до державної. Це одна з причин, чому відносно мало українців влаштувалися на роботу в Німеччині, незважаючи на те, що вони мають хорошу освіту та професійні знання.
Як інші країни ЄС реагують на цю ситуацію?
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, Франція прийняла близько 70 тисяч українських біженців. Вони отримують такі ж виплати, як і інші прохачі притулку: 607,75 євро на місяць для одиноких осіб та житло в приймальному центрі. Отже, тут вони не мають особливого статусу, як у Німеччині.
Італія продовжила термін дії права українських біженців на тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, але вже кілька місяців не виплачує грошову допомогу. З початку війни майже 200 тисяч українців попросили притулку в Італії, більшість з них (близько 170 тисяч) мають там статус тимчасового захисту. Це забезпечує їм доступ до італійського ринку праці, системи освіти, програм професійної підготовки та медичного обслуговування.
Наразі в Чехії проживає близько 375 тисяч українських біженців, повідомляє Radio Prague International з посиланням на Міністерство внутрішніх справ. За даними празького уряду, вони вносять близько 40 мільйонів євро в економіку країни, оскільки близько 130 тисяч українців мають легальну роботу в Чехії. Інші подають заявки на отримання можливості працевлаштування. «Загалом близько 70 відсотків українців, які проживають у Чехії, працюють»,, – сказав міністр внутрішніх справ Віт Ракусан.
У Польщі працює близько 65 відсотків українських біженців – приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Про це свідчить дослідження Інституту ifo, проведене в жовтні 2024 року. Однією з причин цього, ймовірно, є менші мовні бар’єри: польська та українська мови набагато ближчі одна до одної, ніж німецька та українська. Крім того, близько 1,5 мільйона українців працювали в Польщі ще до початку війни, тобто біженці можуть покладатися на існуючі мережі.
За повідомленням Deutschlandfunk, Норвегія прийняла близько 85 тисяч українських біженців. Спочатку вони отримали колективний захист, але ця практика зараз змінюється. У квітні 2025 року країна визнала Західну Україну безпечною, тому в майбутньому процедури надання притулку будуть контролюватися більш суворо.
Під час процедури біженців розміщують у приймальних центрах. Однак ті, хто знаходить роботу на повний робочий день і бере участь у вступній програмі, можуть розраховувати на щорічну допомогу в розмірі 20 тисяч євро, з якої, серед іншого, можна фінансувати житло.
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, до Нідерландів втекло близько 125 тисяч українців. Вони мають право на так званий Leefgeld, допомогу на покриття витрат на проживання. Leefgeld становить в середньому 315 євро на особу на місяць.
Незабаром після початку війни Бельгія вирішила надати тимчасовий захист українським біженцям. У Брюсселі, де розташована штаб-квартира ЄС, та в інших частинах країни біженці мають право на медичне страхування та отримують державну соціальну допомогу: одинокі особи отримують 1288,46 євро, двоособові домогосподарства — 858,97 євро на особу, а подружні пари з дітьми — загалом 1741,29 євро.
Крім того, надається окрема допомога на одяг, електроенергію, продукти харчування та меблі. Статус захищеності було продовжено на початку 2025 року до 4 березня 2026 року. З початку війни близько 66 тисяч українців знайшли притулок у Бельгії.
У Німеччині поки що не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація з 1,14 мільйонами українських біженців, які там проживають. Міністерство праці та соціальних справ (BMAS) подало законопроект, який, за його твердженням, «повністю виконує коаліційну угоду і наразі перебуває на стадії узгодження в федеральному уряді».
З 2022 року в Ірландії тимчасовий захист отримали понад 120 тис. українських біженців, 83 тис. із них залишаються в країні.
В уряді заявили, що доступні місця можуть вичерпатися вже цього місяця за статистикою прибуття українців – майже 50 щодня.
Водночас шукачі притулку, які працюють, мають робити щотижневий фінансовий внесок у вартість проживання в державному житлі. Ірландський уряд розглядає такі внески сумою від €15 до €238 на тиждень залежно від доходу. Очікується, що запровадження системи триватиме від 9 до 12 місяців.
„Якщо статистика продовжуватиме зростати, як ми бачили у вересні та жовтні, нам доведеться почати шукати нові варіанти житла”, – заявив міністр юстиції Джим О’Каллахан.
Сьогодні, 4 листопада, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12094, який має покращити якість мобільного інтернету та забезпечити безперебійний зв’язок в Україні. Мобільний інтернет стане швидшим, а користувачі зможуть самі моніторити його якість.
Про це повідомляють Міністерство цифрової трансформації України та пресслужба парламенту.
«Парламент ухвалив важливий законопроєкт № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців», – йдеться у повідомленні.
Як зазначаэться, за ухвалення законопроєкту проголосували 263 народні депутати.
Документ посилює вимоги до якості послуг: відтепер швидкість мобільного інтернету – це офіційний показник, за яким контролюватимуть роботу операторів. Також закон усуває юридичні прогалини, які заважали ефективно перевіряти виконання ліцензійних умов.
«Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту», – зазначає Мінцифри.
При цьому українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу.
«Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом», – зазначили у відомстві.
Повідомляється, що також серед змін: скасування мораторію на перевірки операторів та постійний національний роумінг.
Закон скасовує мораторій на перевірку виконання операторами умов ліцензій. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку.
Водночас, національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях.
Після публікації матеріалу про військовослужбовців Чопського прикордонного загону, які, згідно з внутрішніми документами, залишили місця несення служби та опинилися в країнах ЄС, Державна прикордонна служба України надала офіційну реакцію.
Ексклюзивний коментар журналісту Віталію Глаголі надав речник ДПСУ Андрій Демченко.
«На жаль, випадки залишення місця несення служби військовослужбовцями Чопського прикордонного загону, які залучалися до охорони кордону, інколи фіксувалися. Як тими військовослужбовцями, які проходили службу за контрактом, так і тими, які прийшли в прикордонні підрозділи по мобілізації», – зазначив речник.
За його словами, в окремих випадках прикордонники незаконно перетинали кордон, а в кожній подібній ситуації інформацію передають до правоохоронних органів для внесення в ЄРДР.
«Проводиться встановлення всіх обставин, необхідна перевірка та взаємодія з прикордонниками суміжних країн», — додав Демченко.
У ДПСУ наголосили, що рішуче засуджують такі дії військовослужбовців, особливо на тлі того, що їхні побратими зі східних рубежів стримують ворога на фронті.
«Державна прикордонна служба України засуджує такі дії військовослужбовців, які, в той час коли їх побратими з різних прикордонних підрозділів стримують ворога на сході країни, залишають місця служби на західній ділянці», — підкреслив речник.
Нагадаємо, згідно з документами, що опинилися у розпорядженні редакції, станом на 1 вересня 2025 року 15 військовослужбовців Чопського прикордонного загону були вказані як такі, що “втекли” під час служби та опинилися в країнах ЄС.
Підрозділи Медичних сил ЗСУ розпочали видачу адаптивного одягу для поранених військовослужбовців. Першими пакети спецодягу отримали військові в областях, що знаходяться близько до фронту.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України у неділю, 2 листопада.
Як повідомляється, перші партії адаптивного одягу вже отримали військовослужбовці, які проходять лікування у військово-медичних установах Командування Медичних сил ЗСУ поблизу районів ведення бойових дій у Сумській, Херсонській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
На сьогодні ці військово-медичні установи мають першочерговий пріоритет, зазначили у Міноборони. Загалом 50 тисяч предметів адаптивного одягу вже надійшло для поранених військовослужбовців, зокрема, адаптивні майки, шорти, штани тощо. Це дозволить українським захисникам, які дістали поранення та перебувають на лікуванні чи реабілітації, почуватися комфортніше, додали у відомстві.
Серед особливостей адаптивного одягу:
розширені штанини та рукави;
текстильні застібки (липучки);
додаткове регулювання ширини.
Наявність цих елементів полегшує доступ до місць поранення під час лікування.
З 29 жовтня 2025 року в Україні набули чинності зміни у паспортній сфері.
Про це повідомляють в Департаменті консульської служби МЗС України.
Уряд затвердив оновлення постанови, яка у лютому 2022 року дозволяла продовжувати термін дії закордонних паспортів та вносити в них відомості про дітей.
Тимчасовий порядок із закордонними паспортами скасовують
Після початку повномасштабного вторгнення рф паспортна система України не працювала, тому тоді дозволили продовжувати термін дії документів.
Тепер, коли система відновлена, оформлення нових біометричних паспортів знову здійснюється у посольствах, консульствах і філіях ДП «Документ» за кордоном.
Як відомо, законодавство більшості країн дозволяє перетин кордонів лише за біометричними паспортами, дійсними не більше 10 років.
Через це власники «продовжених» документів або паспортів із даними про дітей можуть мати труднощі при перетині кордону.
Як оформити новий закордонний паспорт
Громадяни, у яких спливає термін дії закордонного паспорта, мають звернутися до посольства, консульства або філії ДП «Документ» для оформлення нового біометричного документа — для себе та своїх дітей.
Наразі Україна повертається до міжнародних стандартів оформлення паспортних документів:
Паспорт для осіб від 16 років дійсний до 10 років.
Для дітей до 16 років — до 4 років.
У кожного має бути окремий закордонний паспорт.
Що робити, якщо не випускають з ЄС
Якщо вас або дітей не випускають із країни ЄС через «продовжений» паспорт, потрібно звернутися до найближчого консульства України та отримати посвідчення особи на повернення («білий паспорт»).
Такий документ оформлюють у день звернення. Для дітей — безкоштовно, для дорослих — за тарифами консульського збору.
Якщо не впускають назад до ЄС
Якщо ви перебуваєте в Україні, а прикордонники країни ЄС не впускають вас назад через «продовжений» документ, потрібно звернутися до ЦНАП, міграційної служби або ДП «Документ» — там можна оформити новий закордонний паспорт незалежно від місця реєстрації.
Крім того, варто пам’ятати, що авіаперевізники не зобов’язані впускати в літак громадян із продовженими паспортами, адже це суперечить стандартам ICAO (Міжнародної організації цивільної авіації).
Тому при плануванні подорожі з-за кордону важливо заздалегідь оформити новий біометричний документ.
Польська поліція зафіксувала значне зростання злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Про це повідомляє TVP World.
За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті, що на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року, коли було зареєстровано 384 такі інциденти.
Найпоширенішим правопорушенням залишаються загрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022 році. Лише за перші вісім місяців 2025 року зафіксовано 322 інциденти, що свідчить про можливість встановлення рекорду.
Інші види злочинів також демонструють значне зростання. Кількість випадків фізичного чи психологічного насильства за два роки зросла майже на 73%, з 160 у 2022 році до 278 у 2024 році. Фізичні напади із заподіянням шкоди здоров’ю збільшилися більш ніж на 43%, а ксенофобські, расистські або релігійно нетерпимі напади майже подвоїлися – із 113 у 2022 році до 188 у 2024 році.
Пограбування з участю українських жертв зросли на 57%, а також збільшилася кількість випадків переслідування, викрадення особистих даних, примусу та шантажу.
«Злочини на ґрунті ненависті є формою дискримінації та порушенням основних прав людини», – заявила речниця поліції Віолетта Шубська. Вона підкреслила важливість документування під час розслідувань того, чи виражав злочинець негативне ставлення до певної групи, до якої належить або здається, що належить потерпілий.
Попри те, що польське законодавство формально не визначає поняття «злочин на ґрунті ненависті», правоохоронці користуються визначенням, наданим Офісом демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (ODIHR).
Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов’язує зростання антикризової настроєності проти українців із поєднанням економічної невпевненості, дезінформації та політичної експлуатації. Він зазначив, що початкова хвиля солідарності після вторгнення Росії у 2022 році зійшла нанівець, поступившись місцем зростаючій неприязні.
«Люди бояться, що українці займають їх місце у черзі – у лікаря, у дитячих садках або на ринку праці», – сказав Садура польському виданню Onet. За його словами, ці страхи пов’язані з крихкістю соціальної безпеки в Польщі та сприйняттям, що українські працівники знижують заробітні плати.
Соціолог також звернув увагу на роль соціальних мереж у поширенні фейкових історій, часто підживлюваних російською дезінформацією.
«Ми живемо у часи, коли платформи функціонують як цифрові плітки», – зазначив він, маючи на увазі широко розповсюджені – та сфабриковані – історії про «претензійних» українців, які відмовляються оплачувати послуги.
Садура попереджає, що Польща може наближатися до небезпечної точки: «Ми вже спостерігаємо перехід від поодиноких проявів агресії до організованої ворожості. Так починаються погроми – із заміщенням ролей жертви та злочинця та дегуманізацією цільової групи».
Він закликав до негайних заходів проти ксенофобії та захисту демократичних цінностей: «Держава повинна припинити поступатися екстремістським групам і взяти на себе відповідальність за безпеку публічного дискурсу».
Цього року за результатами вступної кампанії до вищих навчальних закладів першокурсників виявилося більше, ніж у минулому 2024-му році.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти Микола Трофименко.
На запитання про те, чи спостерігає МОН масові виїзди молоді за кордон для вступу в зарубіжні виші, Микола Трофименко зазначив: відомству повідомляють, що в автобуси нібито садять 11 та 10-класників і вони їдуть вступати до Польщі, Німеччини, Чехії.
„Але, щоб вчитись в Німеччині чи в Польщі на стипендії, треба знати мову. І що нібито університети цих країн відкрилися для наших студентів абсолютно без усіляких умова. Це неправда. Бо, що щоб вступити на стипендію і вчитись в Німеччині, в Польщі, треба знати мову країни перебування. Причому академічну мову та на доволі високому рівні. „З нуля” це не вийде”, – відзначає Микола Трофименко.
Інші випадки навчання різними мовами, наприклад, англійською – це контрактна форма, і це також потребує спеціальної підготовки, а вимоги у нас і в Європі на виході з середньої освіти – різні, додає він.
В МОН вважають важливим створити умови, щоб молодь пов’язувала своє життя з Україною. Ініційовано дискусії про дуальні програми та активнішу співпрацю між університетами і роботодавцями, щоб забезпечити навчання і професійний розвиток молодих людей. Це слугує „якорем”: коли студент розуміє, що його візьме на роботу топовий роботодавець, він уже пов’язує своє майбутнє з містом і регіоном.
Також для повернення наших молодих громадян, які давно за кордоном і там закінчували місцеві школи, цього року запровадили можливість, щоб іспит з польської матури визнавали в Україні, і таким чином у Міносвіти прагнуть стимулювати ступати в українські заклади освіти. Будуть також розширювати й на інші країни та їхні випускні іспити.
В контексті виїздів Микола Трофименко нагадує: цього року за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого.
„По всіх вступниках на бакалаврат, якщо не враховувати медичні і військові спеціальності, ми маємо 100 тисяч жінок і 92 тисячі хлопців. Якщо брати медичні спеціальності, то там – майже 7 тисяч жінок і 2,5 тисячі чоловіків на першому курсі. Це класичне для медичних спеціальностей співвідношення, яке спостерігалося і в попередні роки, в цю професію чоловіків йшло менше й раніше”, – каже він.
Щодо першокурсників цього року він навів такий розподіл: 52% дівчат, 48% хлопців проти 45% та 55% відповідно минулого року.
