У селі Бодалово місцеві мешканці традиційно вшанували пам’ять видатного поета, революціонера Шандора Петефі з нагоди 201-ї річниці від дня його народження біля меморіальної дошки, установленої в 1938 році. Один із найвідоміших представників угорської літератури в липні 1847-го заїжджав у це село над Тисою по дорозі до своєї нареченої Юлії Сендреї, що й зафіксовано на пам’ятній дошці на стіні місцевої реформатської церкви. Меморіальний захід відбувся в стінах храму.
Після богослужіння, яке очолив пастор Жолт Шапі, присутніх привітав голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Бодалово Людвіг Якоб. Він, зокрема, зазначив, що поруч із пам’ятною дошкою Петефі з листопада 2023 року встановлена й дошка поету Ференцу Келчеї. Автор національної молитви угорців, державного гімну, понад два десятиліття прожив у сусідньому селі по той бік Тиси, тож місцеві мешканці мають можливість плекати пам’ять уже двох великих поетів.
Людвіг Якоб також зазначив, що вже другий Новий рік закарпатців затьмарює війна. «Якою б нелегкою, обтяженою турботами і страхами не була наша доля, ми не повинні забувати про свою головну мету – збереження власної громади, наших шкіл, церков, церковних громад, бо тільки так ми будемо мати майбутнє на місці, яке обрали наші предки», – наголосив він.
Після виконання національної молитви угорців присутніх привітав консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко. Під час виступу він назвав Петефі одним із найбільш плідних угорських поетів, котрий вплинув на національну свідомість не лише своїми віршами та думками, але й роллю в революції 1848–1849 років.
«Для нас, угорців, він не просто поет, а символ історії боротьби за свободу угорської нації. Його незламна віра та здатність до боротьби можуть слугувати прикладом для всіх нас навіть у ці важкі часи», – сказав дипломат.
Студентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Вікторія Орос продекламувала вірш Шандора Петефі «На батьківщині».
Секретар з питань економіки та місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС, староста села Геча Андраш Мештер спершу передав місцевим жителям вітання голови організації Василя Брензовича. А відтак наголосив на величі Петефі, адже, крім того, що поет оспівував батьківщину, свободу та кохання, його поезія пронизана вірою в Бога.
У цьому контексті Андраш Мештер процитував уривок з поеми Петефі, де той змалював угорський народ і батьківщину як божий сад: «Світ – божий сад, а ви, люди, – квіти в ньому! Я зернятко в саду, Та за підтримки Господа я не буду в ньому бур’яном». А завершив свій виступ словами: «Петефі справді був квіткою в цьому саду. І я бажаю, щоб усі ми були в цьому саду квітами, а не бур’янами».
Староста Бодалова Імре Салаї, описуючи життєвий шлях Шандора Петефі, підкреслив, що поет мав багато мрій, найважливіша з яких – жити для свободи та померти за неї.
Дюла Шаркьозі, один із найстарших мешканців Бодалова, котрий нині перебуває на 90-му році життя, зачитав власний вірш про Петефі й поділився з присутніми своєю думкою про історію Угорщини.
На завершення заходу присутні поклали вінки до меморіальної дошки Шандору Петефі.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica з нагоди Адвенту провела у Великоберезькому будинку-музеї майстер-клас з рукоділля. Учасники заняття – другокласники Берегівського ліцею ім. Лайоша Кошута – виготовляли святкові прикраси.
Серед заходів Великоберезького будинку-музею чільне місце займають ознайомлення зі звичаями Адвенту та передача підростаючому поколінню традицій, пов’язаних з Різдвом. Заходи, які проводяться в цей період, надзвичайно популярні серед молоді краю.
«Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica щороку приділяє значну увагу Різдвяним святам. Для нас важливий кожен знаменний день, але цей період усе ж таки більш особливий для дітей, які навідуються у Великоберезький будинок-музей», – розповідає координаторка закладу Адель Ґал. «Тепер у нас попереду Адвент – період очікування Різдва. Тож ми разом з дітками виготовляємо святкові прикраси на стіл. Це заняття стимулює їхню творчість, розвиває уяву. Хоча ми надаємо дітям матеріали й допомагаємо у виготовленні виробів, усі вони будуть унікальні, адже кожна дитина сама створює прикраси, на власний розсуд вирішує, що саме зробити. Для нас важливо використовувати тільки натуральні декоративні елементи: шипшину, висушені скибочки апельсинів і лимонів, корицю, соснові шишки, попкорн тощо. Ми наголошуємо на тому, що природа дає людині достатньо красивих прикрас, тому творимо з цього», – повідомила Адель Ґал.
У нинішній нелегкий період, сповнений викликів, ще більш важливо, щоб діти мали можливість відволіктися від турбот повсякденного життя. Згаданий захід також слугував цій меті – створити для малечі затишну передріздвяну атмосферу, викликати посмішку. Пригадавши символи та звичаї Адвенту, школярі оглянули величезну функціонуючу старовинну піч. Потім, розташувавшись у кімнаті для занять, вони приступили до виготовлення настільних прикрас. Діти власноруч робили воскові свічки, підбирали різні декоративні елементи, формували, клеїли. Тим часом на кухні під керівництвом кухарки будинку-музею Пірошки Олас за традиційним рецептом готувалися кіфлики з горіховою начинкою. Діти долучилися й до цього процесу: розкачували тісто, накладали начинку, скручували рогалики перед випіканням у печі. Потім усі зібралися навколо столу, співали різдвяні пісні, після чого скуштували солодку випічку.
Протягом грудня у Великоберезькому будинку-музеї триватимуть передріздвяні заняття, під час яких з дітьми будуть випікати медові пряники, виготовляти прикраси на ялинку, пригадувати народні звичаї, характерні для цього періоду, а також запросять виступити колектив з вертепом.
Майстер-класи проводяться за підтримки фондів імені Шандора Чорі та Габора Бетлена в партнерстві із Закарпатською філією мережі будинків народних традицій.
Пам’ять жертв так званих «маленьких робіт» у селі Яноші вшанували біля меморіального знака закатованим у сталінських таборах.
До заходу долучилися староста села Єлизавета Бакош-Сабов, священник греко-католицької церкви Міклош Егреші, пастори реформатської церкви Антал Балаж і Саболч Надь, члени місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), мешканці Яношів.
Ушанування розпочалося зі спільної молитви. Відтак Саболч Надь проповідував Слово Боже на основі 50-ї частини книги Псалмів: «Могутній Бог, Господь, говорить і кличе землю від сходу до заходу сонця. (…) Клич мене на допомогу в лиху годину! Я врятую тебе, і ти прославиш мене». Пастор підкреслив, що в минулому наш народ багато разів потрапляв у біду. Однак ми ніколи не повинні забувати, що Господь завжди поруч із нами в такі часи й ми можемо покладатися на Його силу. «Ті люди в таборах – і це доводять численні вірші та молитви, які вони написали, – мали на це мужність. Молитви тих людей не зникли, не припали пилом – зник режим, який засудив їх до смертної кари, зник, ніби його ніколи й не було», – зазначив пастор.
Єлизавета Бакош-Сабов під час свого виступу наголосила, що друга половина листопада – болісний час у житті закарпатських угорців, адже немає родини, яка б не втратила когось з рідних, і вся Друга світова війна не спричинила в селі стільки жертв, як так звані «маленькі роботи». Староста завершила свій виступ словами Арпада Товта: «Умирають лише ті, кого забули, а ті, кого любили, живуть вічно».
Наприкінці заходу пастор Антал Балаж прочитав молитву і попросив Божого благословення. Ушанування пам’яті завершилося виконанням національної молитви угорців та покладанням вінків.
Закарпатська угорська туристична рада, Верхньотисянське прикордонне туристичне об’єднання ViaTisa в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна (HUSKROUA) організували конференцію на тему «Можливості розвитку туризму на Закарпатті». Захід відбувся 27 жовтня на базі Меморіального парку села Чома.
Відкрив конференцію голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Зокрема він повідомив, що захід проводиться в рамках тренінгу ViaTisa, який стартував у серпні й реалізується в межах грантового проєкту Європейського Союзу. Тренінг організовано для представників сфери туризму, для їхньої кращої підготовки до прийому туристів. «Наразі триває період підготовки. Ми всі сподіваємося, що війна якнайшвидше закінчиться і на Закарпаття знову приїдуть туристи. До того часу нам потрібно підготуватися, щоб мати професіоналів для прийому вітчизняних і закордонних гостей», – підкреслив Андраш Мештер. «Ми на правильному шляху. Ця конференція також дає нам надію, що туризм у нас ще буде і, коли знову настане мир, ми зможемо спокійно працювати», – додав голова Закарпатської угорської туристичної ради.
Начальниця управління туризму і курортів обласної адміністрації Маріанна Готра висловила сподівання, що туризм на Закарпатті неодмінно відродиться. Як запевнила посадовиця, область докладає всіх зусиль для досягнення цієї мети. «Чекаємо на перемогу й туристів з усього світу», – наголосила Маріанна Готра.
«Однією з характерних рис Європейського Союзу є його етнічна різноманітність», – зазначила аташе з питань зовнішньої економіки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Олександра Чізмадія. За її словами, Програма транскордонного співробітництва HUSKROUA сприяє об’єднанню різних націй, а також відіграє значну роль у реалізації проєктів місцевого значення. Крім того, підтверджує, що партнери завжди можуть розраховувати на Європейський Союз та Угорщину. «Основою туризму на Закарпатті є оздоровлення, культура, краса природи, релігійні та історичні цінності. Туристична галузь краю стикається з багатьма викликами, особливо в нинішній воєнний час. Відповідь на них має дати комплексне рішення. Сьогоднішня подія свідчить про співпрацю чотирьох країн, бажання взаємодіяти, і хоча кожен комунікує своєю мовою, ми все одно розуміємо одне одного», – наголосила дипломатка.
Консул Угорщини в Берегові Ґерґей Тріб під час свого виступу зазначив, що в нинішній складній ситуації «спільнота, де пошук миру, єдності та співпраці відіграють головну роль, завжди животворча». «Географічне положення Закарпаття, кордони з чотирма країнами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією, а також історичні й соціальні традиції краю та його багатонаціональність роблять регіон і людей, які тут живуть, спроможними й вірними співпраці як у політичній, економічній, освітній, так і культурній та туристичній сферах», – додав дипломат.
Заступник голови Закарпатської угорської туристичної ради Йосип Торпої пригадав, як у 2014 році кількість туристів у нашому краї різко зменшилася. Тоді спеціалісти сфери туризму зібралися на нараду, завдяки якій була створена Закарпатська угорська туристична рада. «Незважаючи на всі виклики та випробування, епідемію коронавірусу, війну, ми повинні мати бачення майбутнього та створювати сталі речі, а не лише декларувати щось на словах, які полетять за вітром», – підкреслив Йосип Торпої, посилаючись на нещодавнє відкриття музеїв-садиб у селах Чома й Шаланки та розширення такого закладу у Вишкові.
Під час конференції обговорювалися теми «Історико-культурний туризм як засіб популяризації культурної спадщини громад» та «Руйнування стереотипів і підтримка місцевих виробників». Крім того, учасники торкнулися питання змін у галузі гостинного бізнесу, спричинених війною, та окреслили нинішній стан винного туризму на Берегівщині, а також порушили тему профільної професійної освіти.
Місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Галабор на чолі із Сільвією Кадар організував культурне дійство, що відбулося за підтримки Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС.
Захід, який відбувся у місцевому Будинку культури, розпочався з виступу дошкільнят, який підготувала Катерина Кочіш.
Затим свої знання представили вихованці ансамблю народного танцю «Тисавіраґ», художній керівник Іштван Кочіш. Найменші показали, які бувають народні ігри, а старші представили пісні, танці й тематичні вірші. Виступив і танцювальний колектив «Фіалка» з Боржави, який представив низку народних танців. Відтак обидва ансамблі затанцювали разом, чим підкреслили піднесену атмосферу свята.
Організатори подбали і про пригощання, учасників заходу частували зокрема голубцями, смачними фанками з лекваром та виноградом.
У рамках дійства відбувся і розіграш лотереї, головним призом якої була велика корзина, наповнена різними продуктами. Пам’ятними призами нагородили і вихованців місцевого кружка, які виготовили тематичні декорації для святкового заходу.
Сміттєпереробний завод у селі Яноші Берегівського району готовий наполовину. Три місяці тому підприємство було на стадії 15% готовності. Тож працюють швидко і якісно. У цьому особисто переконався виконавчий директор угорської компанії «Менто», яка виграла тендер.
У червні 2023 року стартував проєкт ZeroWaste: Theory for Everybody, Practice for Everyone in the Cross-Border Region, підготовлений у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014–2020». Зводить завод у селі Яноші Берегівського району угорська фірма Mento. Загальна площа будівництва становить близько 30 гектарів, загальна вартість проєкту – 7833403,08 євро.
7 вересня на території будівництва відбувся контрольний день. На заході були присутні представники угорської ТОВ Мento та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
«Сьогодні в нас день перевірок. Разом з угорськими партнерами з’ясуємо, чи виконується план робіт. Бачимо, що багато вже реалізовано. Готові перший полігон, приміщення для зберігання акумуляторів, добудовується адмінбудівля, проведені рельєфні роботи, пробурена артезіанська свердловина та ще п’ять контрольних. Обговоримо з партнерами подальші кроки. Побачимо, що потрібно робити, аби до кінця року добудувати завод. Після того як завершимо цей проєкт, ще цього року вирішимо, де на Закарпатті будемо зводити наступний сміттєсортувальний завод», – зазначив голова облради Володимир Чубірко.
Представник Мento Томаш Боглар на питання, яким темпом іде будівництво, відповів: «Згідно із планом. Основний об’єкт будівництва вже готовий. Проведено формування і трамбування днища та дамб полігону для зберігання твердих побутових відходів. Наступного тижня починаємо монтаж ізоляційних шарів і прокладання технологічних трубопроводів. Компостувальний майданчик, водовідвідні лотки теж у процесі. На розвантажувальному майданчику готові щебеневі та бетонні основи. Крім основних об’єктів, будуються й допоміжні. Ми придбали всі необхідні будівельні матеріали. Упевнено можемо сказати, що роботи вже виконані на 50%. Докладаємо всіх зусиль, щоб завершити будівництва до кінця року, як і було заплановано».
Закарпатська реформатська церква та Мароморосько-Угочанська єпархія реформатської церкви організували спільний захід вдячності за жнива в реформатській церкві села Вербовець Берегівського району. У дійстві, окрім керівництва Закарпатської реформатської церкви, узяли участь віцеспікер угорського парламенту, голова Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб, мер міста Гайдунанаш, заступник голови Національної сільськогосподарської палати Тібор Соллат та очільниця відділу господинь Національної асоціації аграріїв Угорщини, заступниця мера Гайдунанаша Ілдико Надь.
Після перетину кордону по дорозі у Вербовець гості завітали в Діаконічний центр Закарпатської реформатської церкви, де поспілкувалися з директором Бейлою Надєм. Відтак Іштван Якоб повідомив журналістам: «Ми переконані, що після вдалих жнив у таких складних обставинах ми повинні зустрітися й подякувати Богу за врожай та єдність угорців». Він також наголосив, що в рамках акції «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» 1830 закарпатських фермерів зібрали 163 тонни збіжжя для благодійної мети. На його думку, це приклад для всіх угорських фермерів та угорського народу. Іштван Якоб також додав, що угорці з усього світу, які зібралися в Сольноку на центральній церемонії зсипання пшениці, погодилися, що «15 мільйонів угорців повинні мати можливість допомогти 150 тисячам угорців, які в умовах війни, залишаючись на батьківщині, не відступають, зберігають стосунки між угорським і українським народами». Віцеспікер угорського парламенту наголосив, що «Угорщина, підтримуючи біженців, які рятуються від війни, започаткувала найбільшу гуманітарну акцію у своїй історії».
У Вербовецькій реформатській церкві гостей привітав місцевий пастор Жолт Молнар. Уривок зі Святого письма зачитав декан Мароморосько-Угочанської реформатської єпархії Аттіла Гуняді. Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан під час проповіді наголосив: «Сьогодні ми зібралися, щоб подякувати Тому, хто створює умови для життя, забезпечує його від покоління в покоління».
Ілдико Надь у вітальній промові зазначила, що членкині відділу господинь Національної асоціації аграріїв Угорщини, який діє в 19 областях Угорщини, активно долучилися до оголошеного збору подарунків вихованкам Великодоброньського сиротинця «Добрий самаритянин» та до акції «Хліб угорців». Крім того, організація надала допомогу закарпатським господиням, які через війну залишилися самі й переживають важкі часи.
Тібор Соллат, у свою чергу, наголосив, що нині угорці всього світу приділяють особливу увагу закарпатським угорцям, а також акцентував на важливості єдності угорського народу. Він розповів, що місто Гайдунанаш у співпраці з закарпатським селищем-побратимом Вишковом за підтримки Національної асоціації аграріїв Угорщини прийняло в себе українських дітей-біженців і це стало важливим досвідом.
Іштван Якоб нагадав присутнім у вербовецькій церкві: «13 років тому виникла благородна ідея об’єднати пшеницю, зібрану в різних куточках країни, перемолоти її на борошно і випекти хліб. Тоді зібрали 10 тонн зерна й передали борошно трансильванським сиротам. З часом ця ініціатива поширилася на весь Карпатський басейн, усі населені пункти, де живуть і працюють угорські фермери. Нині ми можемо впевнено заявити, що ця акція об’єднує всю угорську фермерську спільноту Карпатського басейну та допомагає угорським громадам. Востаннє на центральній церемонії збору вже були й представники діаспори, які також долучилися до загальнонаціональної акції». А відтак додав: «Фермери Закарпаття стали прикладом для всієї фермерської спільноти Карпатського басейну. Незважаючи на неабиякі труднощі, вони зібрали 163 тонни зерна».
Бейла Надь також висловив вдячність фермерам, які долучилися до акції. Він наголосив, що ця ініціатива дозволяє допомагати дуже багатьом нужденним.
З нагоди 100-річчя Закарпатської реформатської церкви єпископ Шандор Зан Фабіан і декан Аттіла Гуняді вручили Бейлі Надю грамоту за плідну роботу та значний внесок у розвиток реформатської церкви. Громада Вербовця подарувала йому церковну реліквію – шаль, вишиту Веронікою Балог, чия мати була рідною сестрою генерала Кароя Вечеї, арадського мученика, страченого 6 жовтня 1849 року. Вербовчани зберігали реліквію півтора століття.
Грамотою нагородили й фермера з Великої Доброні Ласла Балога, котрий уже багато років поспіль долучається до акції «Хліб угорців», передаючи врожай пшениці, зібраний з одного гектара землі. Оскільки господарник не був присутній на заході, виконати почесну місію – передати йому грамоту – доручили головному організатору акції на Закарпатті, голові благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Ласлу Гіді.
У свою чергу, він зазначив, що акцію «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» в нашій області проводять з 2014 року в співпраці з Товариством угорської культури Закарпаття та громадськими організаціями. «У перший рік було зібрано 6,7 тонни пшениці, а наступного вже 67 тонн. Відтоді щороку збирають дедалі більше збіжжя, яке передають благодійним організаціям, церковним школам, благодійним кухням та всім іншим, хто цього потребує».
«Минулого року, незважаючи на страшну посуху, ми зібрали 120 тонн, цьогоріч, попри воєнні лихоліття, – 160 тонн пшениці. Коли я оголошував про це у Великій Доброні, мене душили сльози», – зазначив Ласло Гіді. Він також відзначив вербовецьку громаду, котра надає 7–10% від загальної кількості зібраного зерна. Цьогоріч у селі з населенням менше 1,5 тисячі жителів до акції долучилися понад 400 фермерів.
Окрім тих, хто виступив, у заході взяли участь також Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Жолт Молнар, консул Ференц Пап, консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин з дружиною, декан Ужгородської реформатської єпархії Андраш Коложі з дружиною, староста села Вербовець Мелінда Фазекаш, голова Спілки угорських підприємців Закарпаття Ласло Віраг з дружиною, директор благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Іштван Ґал, пастори Закарпатської реформатської церкви.
20 серпня, у День святого Іштвана, день заснування угорської держави, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) організувало пам’ятний захід у Меморіальному парку села Чома.
Це одне з найбільших національних свят угорців, де б вони не жили. Воно нагадує про минуле й водночас сповнює надією на майбутнє. Заклавши основи угорської державності, побудувавши церковну та світську інституційну систему і прийнявши християнство, король Іштван свідомо зробив Угорщину невід’ємною частиною Європи. Навіть через тисячу років угорці зберігають пам’ять про цього видатного діяча.
Кладовище давніх угорців часів віднайдення батьківщини в селі Чома неподалік Берегова вважається одним із найвизначніших пам’ятних місць у краї, адже є яскравим доказом того, що група давніх угорців, які перетнули Верецький перевал і досягли Тисянської рівнини понад 1100 років тому, осіла на цій території. У 1996-му з ініціативи ТУКЗ-КМКС у північній частині понад тисячолітнього кладовища було засновано меморіальний парк. Три роки тому біля нього створили центр для відвідувачів. Цей меморіальний комплекс ознайомлює з археологічними знахідками цвинтаря часів віднайдення батьківщини.
Крім того, пам’ятний об’єкт є чудовою локацією для проведення різноманітних заходів. Секретар з питань економіки та місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер на початку заходу зазначив, що через епідемію коронавірусу та війну традиційні масштабні події, які тут проводились, довелося скасувати, проте в рамках тихих покладань у меморіальному парку відзначаються ювілеї та вшановується пам’ять видатних діячів.
Нинішній захід традиційно відбувся після богослужіння. День святого Іштвана – храмове свято в греко-католицькій церкві села Чома, де зберігаються реліквії короля.
У дійстві взяли участь, зокрема, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та громадської організації Pro Cultura Subcarpathica Ілдико Орос, очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, заступники голови Берегівської територіальної громади Іштван Вінце та Василь Горват, староста села Чома Світлана Ковач, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Чома Янош Рац.
Після того як мешканка села Беатрікс Балега продекламувала вірш Еніки Товт «Пам’яті короля святого Іштвана», присутні поклали вінки до його пам’ятника, вирізьбленого з дерева.
Декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко згадав про цього видатного історичного діяча, образ якого залишається в пам’яті кожного угорця навіть через тисячоліття, а відтак попросив Божого благословення на присутніх.
«Нині, покладаючи вінок до пам’ятника святому Іштвану, з огляду на кровопролитну війну, що триває в Україні, і воєнний стан ми тихо прославляємо засновника угорської держави, який був канонізований. А також його спадщину, традиції, послання, котрі допомагали угорцям проходити крізь буремні події та долати життєві випробування протягом століть», – наголосив під час свого виступу заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто. «Сьогодні Угорщина бореться за християнську Європу, за Європу незалежних націй, за мир і прогрес. Історія угорського народу, сповнена болісних і навіть трагічних подій, загалом є історією успіху. Бо небагато народів можуть похизуватися понад тисячолітньою державністю. Його ідентичність сильна, любов до свободи та країни дуже міцна, він розвивається і має позитивне бачення майбутнього. Водночас за останню тисячу років чимало народів просто зникли з історії», – додав він.
«Ми, закарпатські угорці, повинні вірити, що ця кровопролитна війна в недалекому майбутньому закінчиться сприятливо для нас, наша громада збережеться і зможе розвиватися в мирну епоху та рухатися вперед», – з надією зазначив Йосип Борто.
9–12 серпня в Трансильванії за підтримки програми «Караван культури» виступив Берегівський ансамбль «Шодро», який уже близько десяти років популяризує угорську культуру на Закарпатті та народні традиції краю в Карпатському басейні.
Першого дня, 9 серпня, колектив дав великий концерт у Таборі народної музики і танцю, де зібралися три сотні глядачів з різних куточків світу. Там щовечора виступали музиканти, вокалісти, зберігачі народних традицій Трансильванії. У міжнародному таборі, заснованому Золтаном Каллошем 30 років тому, беруть участь лише дорослі, адже він націлений на саме на їхню освіту. Під час годинного виступу ансамбль «Шодро» представив різноманітну народну музичну і танцювальну спадщину Закарпаття, зокрема великодоброньські, вишківські народні танці, прозвучали також марамороські єврейські та великопаладьські циганські народні мелодії.
10 серпня ансамбль виступив на міжнародному фестивалі Double Rise у Ріметі, що в повіті Алба.
Художня керівниця ансамблю «Шодро» Еніке Вараді розповіла: «Це була чудова нагода представити Закарпаття на таких масштабних дійствах. Табір народної музики та народного танцю – один з найдавніших і найвідоміших заходів, у якому беруть участь професіонали галузі, витупають найкращі трансильванські колективи. А Double Rise – атмосферний якісний міжнародний фестиваль, що проводиться в серці Трансильванії. Щороку до нього долучаються найвидатніші діячі народного мистецтва й виконавці народної музики, які на високому рівні демонструють угорську народну спадщину та інші сегменти культури. Ми вважаємо величезним успіхом те, що Закарпаття представило себе на цих заходах. Принагідно висловлюємо вдячність за це Іштвану Палу (Салонна), а також програмі «Караван культури».