З 1 липня 2025 року австрійська федеральна земля Бургенланд запроваджує обов’язкову участь біженців у громадських роботах. Всі особи, які отримують притулок у регіоні, зобов’язані виконувати трудові завдання.
Біженці працюватимуть у сферах догляду за парками, допомоги в будинках для людей похилого віку та прибирання. За участь у програмах вони отримуватимуть 1,6 євро на годину, що майже вдесятеро менше за середню погодинну зарплату по країні.
“Той, хто постійно отримує підтримку від держави, має також брати на себе відповідальність і віддавати щось суспільству”, – заявила міністерка соцполітики Бургенланда Даніела Вінклер.
У разі двократної відмови від участі у роботах без поважних причин біженці можуть зіткнутися зі скороченням соціальної допомоги, включно з обмеженням житла, медичного страхування та харчування.
Польща поступово припинить діяльність притулків для біженців з України.
Про це повідомляє Польське радіо.
Відповідний законопроєкт схвалив польський уряд.
Згідно із ним, з 1 листопада так звані центри колективного розміщення біженців з України у Польщі прийматимуть лише представників захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю.
Наразі кожен має право на безплатне проживання у такому центрі протягом перших трьох місяців після прибуття до Польщі.
„Після цих 120 днів, які відраховуються з першого дня в’їзду громадянина України до Польщі, починається період фінансової співучасті”, – розповіла речниця мазовецького воєводи Йоанна Баханек.
Наразі понад половину мешканців центрів колективного розміщення у Польщі мешкають там довше безплатного періоду і доплачують за проживання та харчування.
Баханек зазначила, що у центрах колективного розміщення у Мазовецькому воєводстві зараз проживає 3000 осіб. Доступних місць ще понад 1000.
Речник польського уряду Адам Шлапка пояснив, що форми допомоги українським біженцям змінюються відповідно до потреб.
„Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що зараз той момент, коли цей вид підтримки може бути припинений”, – сказав він.
Для 6000 біженців з-поза захищених груп планується програма „Разом до незалежності” за кошти ЄС. Вона передбачає субсидії на оренду квартир для українців та покриття витрат на курси польської мови.
Відповідно до нещодавньої ініціативи уряду, в майбутньому Швейцарія прийматиме українських біженців, оминаючи тривалу адміністративну процедуру, лише якщо життя та фізична недоторканність конкретної особи перебувають під безпосередньою загрозою в місці її проживання.
Згідно з оголошеним днями рішенням уряду, всі інші українські біженці повинні будуть подати заяву на отримання притулку. Водночас керівництво країни планує узгодити цей крок з Європейським Союзом, а також очікує на результати консультацій, розпочатих з кантонами. У зв’язку з цим прийняття відповідного рішення очікується восени.
Під час прийому нових заявок від українських біженців Управління з питань міграції Швейцарії (SEM) буде зобов’язане розрізняти «безпечні» та «небезпечні» регіони України.
«За оцінкою SEM, наразі в кількох західних регіонах країни, що перебувають під контролем України, немає інтенсивних бойових дій», – заявив швейцарський уряд.
До українців, які вже проживають у Швейцарії, запланований захід не застосовуватимуть, але деякі правила будуть посилені й для них. Наприклад, будь-хто, хто перебуває в Україні понад 15 днів протягом шести місяців, втратить свій спеціальний статус біженця. Згідно з чинними правилами, перебувати в Україні дозволяється протягом 15 днів щокварталу.
На сьогодні у Швейцарії зі спеціальним статусом біженця проживає близько 69 тисяч громадян України.
Україна виступає за подовження тимчасового захисту для своїх громадян на території Європейського Союзу, доки тривають бойові дії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням заяву на віцепрем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого цитує „Радіо Свобода”.
За його словами, Україна наполягає на збереженні чинного статусу захисту й водночас готова долучатися до обговорення умов його припинення в майбутньому – лише після досягнення стабільного миру.
„Припинення тимчасового захисту також має настати з відповідною логікою, з відповідною еволюцією, щоб люди могли підготуватися до цього періоду. Тобто має бути певний перехідний період. І тривалість цього перехідного періоду ми маємо обговорити. Маємо домовитися про це”, – наголосив Чернишов.
Посадовець підтвердив, що тимчасовий захист для українців буде подовжено, однак не уточнив, на який саме термін.
Україна водночас заохочує своїх громадян інтегруватися, але готується також до майбутнього повернення біженців додому – коли дозволять умови безпеки.
Також віцепрем’єр додав, що майбутнє припинення цього статусу повинно відбуватись поетапно з чіткою логікою та перехідним періодом, щоби українці мали час на адаптацію.
У рамках візиту до Брюсселя 4 червня Чернишов зустрічається з єврокомісаром із питань міграції Магнусом Бруннером.
За останні три роки на фермі «Стража», розташованій біля міста Сабадсаллаш, отримали допомогу сотні людей з інвалідністю, які були змушені покинути свої домівки через війну.
Люди з інвалідністю доглядають за тваринами на фермі «Стража» біля міста Сабадсаллаш в області Бач-Кішкун. Чаба Неймет та його дружина започаткували туристичний бізнес у 2012 році, працевлаштовуючи, зокрема, осіб з інтелектуальними порушеннями.
Пізніше подружжя заснувало громадське об’єднання, яке допомагає молодим людям з особливими потребами отримати досвід роботи та стати незалежними. А після початку російсько-української війни одразу почало приймати біженців з важкими формами інвалідності. У березні 2022 року їхній гостьовий будинок був повністю заповнений, у ньому розмістили майже 50 осіб.
«З нами зв’язуються лікарні, які мають виписувати таких пацієнтів, але їм нікуди йти, у них немає родичів, а їхній стан не дозволяє жити самостійно. Ми піклуємося про людей з деменцією, на інвалідних візках, глухих, параноїдальних шизофреніків, пенсіонерів похилого віку та осіб, котрі перенесли інсульт», – розповідає голова ГО «Ферма Стража» Беата Нейметне-Горват.
Тепер на фермі проживає понад 20 українців. Вікторія приїхала з Черкаської області з двома доньками-інвалідами. Одна з них уже повернулася до України.
«Нас було багато. Але відтоді частина людей інтегрувалася в суспільство: хтось переїхав до інших країн, а хтось знайшов роботу та помешкання. Життя триває. І людям треба якось жити далі. Звичайно, я хочу додому. Ми хочемо бути з нашими родинами. Але ситуація така, що зараз ми тут. Наші родини розірвані. Моє серце болить за доньку та нашу родину, але я маю думати про Олександру. Бо війна триває, ніхто не знає, куди поцілить наступна бомба. Я не можу сховатися з донькою в підвалі чи сховищі. Ось чому ми залишаємося тут», – ділиться Вікторія.
Сергій жив до війни в Харкові. Йому довелось ампутувати ногу через діабет. На фермі він зустрів Ірину, яка стала його дівчиною. Сергій показує на телефоні свій будинок, що сильно постраждав унаслідок російської атаки.
«Я жив практично сам. Звичайно, було дуже важко. Війна почалася 24 лютого, а я замінив свої старі вікна на пластикові 14-го. Так довго мріяв, щоб у моїй квартирі було тепло й затишно! Але потім почалася війна».
На фермі побудували парк, де діти з інвалідністю та без можуть разом гратися й пізнавати одне одного.
Для мешканців, які потребують особливого догляду, не можуть жити самостійно через вік або інвалідність, на фермі функціонує цілодобова служба догляду. З 2024 року діяльність з підтримки розширилася й тепер включає наставництво для вразливих сімей, які проживають в орендованому житлі в навколишніх населених пунктах та Будапешті (наразі майже 200 осіб).
Проєкт реалізується за рахунок безповоротного гранту в розмірі 1,258 мільярда форинтів, що співфінансується Європейським Союзом та Угорщиною, у межах Програми «План Сечені Плюс».
Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться.
Про це в інтерв’ю сказав директор Соціологічної групи „Рейтинг” Олексій Антипович.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження.
„Бо ти звертаєшся до середньостатистичного біженця за кордоном: ти хочеш повернутися до України? „Так, звичайно”. А як ти оцінюєш шанси, що ти повернешся, за яких умов? І тоді як дослідник починаєш копатися і розумієш, що людина вже настільки зав’язла в нових обставинах, нових реаліях свого життя, що про повернення вже не так однозначно йдеться. Щоб не сказати, зовсім не йдеться”, – розповів Антипович.
За його даними 2023 року, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. „Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області. Якщо ми візьмемо оцей пояс, то куди повертатися людям? Зразу питання: де зупиниться війна, чи буде куди повертатися?” – сказав він.
Він наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки.
„Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”, – сказав він.
На його думку, є й інша сторона. „Хіба львів’яни не виїжджали, чи мешканці Ужгорода, Чернівців, Тернополя, Франківська? Теж багато поїхали. Вони чому не повертаються? Бо там краще. Бо їм там вже гарно. Бо вони і раніше їздили туди на заробітки. Вони, можливо, нерухомість у Львові попродавали, бо зараз у Львові високі ціни на нерухомість, і прикупили собі щось в тій же Польщі”, – додав соціолог.
Додаткова міграція
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз не виїзні, але їхні дружини і діти за кордоном.
„Відкриється вікно і вони зроблять спробу поїхати. Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він.
Соціолог переконаний, що ставлення біженців до України і до української влади, якщо не таке саме, то ще краще.
„І чим далі географічно, тим краще. В Німеччині краще, ніж в Польщі. А в США, я думаю, взагалі любити неньку-Україну можна безмежно”, – констатував Антипович.
Більшість біженців залишили Україну ще після початку війни у 2022 році. Проте відтік продовжується і зараз.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Моніторинг основних подій в економіці України (березень 2025) Мінекономіки.
Як зазначаються в огляді, за даними Агентства ООН у справах біженців станом на 17 квітня 2025 було зафіксовано в усьому світі 6,918 млн біженців з України (6,358 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,56 млн біженців за межами Європи).
У порівнянні з даними станом на 16 грудня 2024 року кількість біженців в Європі зросла на 104 тисячі.
За даними ООН, найбільше українців в таких країнах:
Німеччина – 1,443 млн осіб,
Польща – 999,7 тисяч,
Чехія – 401,4 тисяч,
Велика Британія – 254,0 тисяч,
Іспанія – 235,7 тисяч,
Італія – 171,0 тисяч,
Франція – 70,1 тисяч.
Крім того, на Росії зафіксовано 1,2 млн біженців (станом на 30 червня 2022 року), в Білорусі – 44 тисяч біженців (станом на 31 березня 2025 року).
На основі опитування Агентством ООН у справах біженців в окремих країнах Європи в період між жовтнем 2024 року та квітнем 2025 року (6471 інтерв’ю, 99% респондентів громадяни України, серед них 77% жінок, середній вік респондентів – 44 роки) була отримана така інформація щодо опитуваних мігрантів:
віком 18-59 років – 36% жінок, 17% чоловіків;
найбільша кількість виїхала в І та ІІ кварталах 2022 року (28% та 14% відповідно);
до виїзду з України – 52% працевлаштованих, працевлаштовані в країні перебування – 42%;
до виїзду з України – 5% безробітних, безробітні в країні перебування – 16%.
[type] => post [excerpt] => Більшість біженців залишили Україну ще після початку війни у 2022 році. Проте відтік продовжується і зараз. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1747928280 [modified] => 1747925919 ) [title] => Ще 100 тисяч українців виїхали з країни від початку року – Міністерство економіки [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=242772&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 242755 [uk] => 242772 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 242756 [image] => Array ( [id] => 242756 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [original_lng] => 53364 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/ukran-menekultek-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2730 [_thumbnail_id] => 242756 [_edit_lock] => 1747915120:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 1407974210000 [_oembed_34d8d980e98123c3c4e41e70287a58c7] => [_oembed_time_34d8d980e98123c3c4e41e70287a58c7] => 1748954534 [_oembed_ae35120055c27d640f464e18e97714db] => [_oembed_time_ae35120055c27d640f464e18e97714db] => 1753903202 [_oembed_b179efb188ce3bf0dc26022cbeca0cdd] => [_oembed_time_b179efb188ce3bf0dc26022cbeca0cdd] => 1753903202 [_oembed_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => [_oembed_time_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => 1754491641 [_oembed_13f7fe13d4942421cc5ec5297c302852] =>
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Єврокомісія поки що не бачить ознак міцного миру в Україні. Однак у базовому сценарії поступове повернення біженців почнеться вже цього року.
Про це свідчить прогноз ЄК (весна 2025 року).
За даними ЄК, кількість одержувачів тимчасового захисту в ЄС становила близько 4,3 млн осіб у січні 2025 року.
Передбачається, що кількість активних реєстрацій тимчасового захисту в ЄС залишиться загалом стабільною протягом 2025 року, а потім знизиться до 4,1 млн до кінця 2025 року і до 3,8 млн до кінця 2026 року.
За даними ЄК, зростання робочої сили в період із 2022 до 2024 року, значною мірою зумовлене припливом біженців з України, найімовірніше, припиниться у 2025 і 2026 роках, оскільки природне зменшення населення поновиться 2026 року.
Згідно з останніми даними Статистичного управління Європейської комісії (Євростату), кількість українських біженців, зареєстрованих у Євросоюзі, у березні перевищила 4 мільйони 300 тисяч. А кількість тих, кому надано статус прихистку, що забезпечує тимчасовий захист, у лютому порівняно з попереднім місяцем зросла на понад 21 тисячу.
Зросла також кількість українців, які зареєструвалися для отримання тимчасового захисту, що дозволяє їм, зокрема, мати право на медичне обслуговування та роботу, а їхнім дітям – відвідувати державні школи, повідомили у відомстві.
Станом на кінець лютого в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 306 800 громадян України зі статусом прихистку, що на 21 015 осіб (0,5%) більше, ніж у кінці січня.
Найбільше українських біженців отримали відповідний захист у Німеччині (1 177 800), Польщі (994 790) та Чехії (397 750).
Порівняно з кінцем січня кількість одержувачів допомоги в лютому зросла в більшості країн ЄС, насамперед у Німеччині (7550; 0,6%), Чехії (2765; 0,7%) та Іспанії (1885; 0,8%). Серед країн-членів зменшення кількості українців, які перебувають під тимчасовим захистом, зафіксовано лише в Австрії (430; мінус 0,5%) та Франції (410; мінус 0,7%).
Співвідношення числа біженців на 1000 жителів наприкінці лютого було найвищим у Чехії (36,5), Польщі (27,2) та Литві (26,2), тоді як на рівні ЄС цей показник становив у середньому 9,6.
44,7% українських біженців – це жінки, 31,8% – неповнолітні віком до 18 років, 23,4% – дорослі чоловіки.
Згідно зі звітом Євростату, з початку війни Угорщина надала статус тимчасового захисту 39 580 українським біженцям, зокрема в лютому 255 особам.
Цього року Україну може залишити ще близько 200 тисяч громадян. Повернення мігрантів очікується тільки після суттєвого зменшення ризиків для безпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України за квітень 2025 року.
„Міграційні процеси залишаються негативними, оскільки попри старт перемовин щодо можливого перемир’я, їх підсумок залишається невизначеним. Тим часом активізувалися обстріли території України та терористичні акти проти цивільного населення”, — вказано у документі.
Як підкреслюють в НБУ, правовий статус українських біженців у країнах-реципієнтах після завершення бойових дій поки що не врегульовано. У зв’язку з цим очікується подальший чистий відтік населення за кордон доти, доки рівень загрози для безпеки залишатиметься високим.
Згідно з прогнозами, основні припущення залишаються незмінними: у 2025 році очікується чистий відтік мігрантів на рівні близько 200 тисяч осіб, тоді як поступове повернення громадян прогнозується з 2026 року — також близько 200 тисяч осіб, а в 2027 році темпи повернення зростуть до 500 тисяч осіб.
„Повернення українських мігрантів буде поступовим, тому дефіцит робочої сили зберігатиметься у середньостроковій перспективі. Це сприятиме подальшому зростанню заробітних плат вищими темпами, ніж продуктивність праці, що вестиме до підвищення інфляційного тиску. Окрім того, нестача кадрів стримуватиме темпи економічного відновлення”, — зазначено в „Інфляційному звіті” Національного банку України (квітень 2025 року), на який посилається РБК-Україна.
Нагадаємо, за даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 16 грудня 2024 року загальна кількість українських біженців у світі становила 6,8 млн осіб. Однак без урахування тих, хто перебуває в Росії та Білорусі, ця цифра складає 5,5 млн. За підсумками 2024 року, за даними НБУ, чистий відтік українців за кордон становив близько 0,5 млн осіб.
Сімʼї воззʼєднаються тут чи за кордоном?
У Національному банку України зазначають, що результати численних опитувань свідчать про поступову адаптацію українців за кордоном. Все більше громадян влаштовуються на роботу та забезпечують своїм сім’ям рівень життя, який відповідає довоєнному рівню в Україні. Така адаптація зменшує кількість тих, хто планує повернутися, і водночас підвищує ймовірність об’єднання сімей на території інших країн.
Як підкреслюється в „Інфляційному звіті” НБУ (квітень 2025 року), на який посилається РБК-Україна, посилення безпекових загроз, перебої з енергопостачанням, а також активні заходи урядів країн-реципієнтів щодо утримання українців за кордоном можуть створити негативні ризики для міграційних прогнозів. За такого сценарію внутрішній споживчий попит може зменшитися, а брак робочої сили посилиться, що негативно вплине на інфляцію та економічне зростання.
Водночас, зауважується, що є і позитивні фактори: високі доходи та наявність житла в Україні сприяють рішенню залишатися. Тому економічне зростання, відновлення житлового фонду та інфраструктури можуть пришвидшити повернення українців на батьківщину.
