Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjg2Mzt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 251460
[content] =>
Втрата прісної води з суші прискорює підвищення рівня світового океану швидше, аніж танення льодовиків, вказують дані вчених.
Вода на нашій планеті зникає з небаченою швидкістю, і новий аналіз свідчить, що значна її частина потрапляє в океан. Як повідомляє ScienceAlert, cуша зараз відіграє важливішу роль у підвищенні рівня моря, ніж танення льодовиків.
Дослідницька група з Університету Флейм (Індія) проаналізувала понад два десятиліття супутникових спостережень NASA і створили картину змін водних запасів суші з 2002 року. Результати показують, що території, що висихають, збільшуються щороку приблизно на площу, вдвічі більшу за штат Каліфорнія у США.
„Сухі регіони висихають швидше, ніж вологі стають ще вологішими, а площа посушливих земель збільшується”, – йдеться у звіті. Це означає загальне зменшення водних ресурсів суші, що негативно впливає на річки, озера та підземні води. Сьогодні 75% людства живе в країнах, де запаси прісної води зменшуються.
Більшість виведеної з континентів води потрапляє в океан, що прискорює підвищення рівня моря. Особливо серйозні втрати відбуваються у високих широтах, де танення льодовиків і вічної мерзлоти спричиняє витік води. У регіонах без льодовиків основним чинником є надмірне використання підземних вод людиною.
Екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також посилюють проблему. Зміни в режимі опадів, спричинені викопним паливом, змушують людей звертатися до підземних вод, що додатково виснажує ці ресурси. Значне споживання води спостерігається в посушливих аграрних регіонах, таких як Центральна долина Каліфорнії та території навколо висохлого Аральського моря.
[type] => post
[excerpt] => Втрата прісної води з суші прискорює підвищення рівня світового океану швидше, аніж танення льодовиків, вказують дані вчених.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1755600360
[modified] => 1755556960
)
[title] => Континенти Землі висихають із безпрецедентною швидкістю - дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=251460&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 251784
[uk] => 251460
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 251461
[image] => Array
(
[id] => 251461
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[original_lng] => 113005
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/4345165.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1755546231:3
[_thumbnail_id] => 251461
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 906
[translation_required_done] => 1
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 380747751000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 584109
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 5796
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => засуха
)
)
[1] => Array
(
[id] => 239301
[content] =>
Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері і це призводить до дисбалансу в енергії, що спричиняє зміну клімату, пояснили дослідники.
Температура поверхні моря з 2019 року зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років. За останні чотири десятиліття вона зростала прискореними темпами. Про це повідомляє European Space Agency.
В період з 1985 по 1989 рік спостерігалося потепління на 0,06 C за десятиліття, а з 2019 по 2023 рік температура поверхні моря зростала на 0,27 C за десятиліття. Таким чином з 2019 року температура поверхні моря зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років.
Аналіз створений Ініціативою зі зміни клімату ESA (CCI), був досягнутий за допомогою спостережень з 20 інфрачервоних радіометрів і двох мікрохвильових радіометрів, встановлених на таких супутниках, як ERS-1, ERS-2, Envisat і Sentinel-3.
В дослідженні аналізуються різні фактори, які впливають на нагрівання океанів, від таких погодних явищ, як Ель-Ніньо, до вивержень вулканів.
„Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері, і це призводить до дисбалансу в енергії, яку надходить до нашої планети від Сонця, а також енергії, що випромінюється назад у космос. Наслідок – надлишковий енергетичний дисбалансу. Цей енергетичний дисбаланс спричиняє зміну клімату. Враховуючи прискорення потепління океану та зміну динаміки клімату, нам потрібен постійний моніторинг і вдосконалення даних, щоб переконатися, що наші кліматичні моделі можуть точно відображати майбутнє підвищення температури”, – пояснює провідний автор дослідження Кріс Мерчант.
[type] => post
[excerpt] => Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері і це призводить до дисбалансу в енергії, що спричиняє зміну клімату, пояснили дослідники.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1744996740
[modified] => 1744993703
)
[title] => Зростання температури океану б'є рекорди - дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=239301&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 239351
[uk] => 239301
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 239302
[image] => Array
(
[id] => 239302
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[original_lng] => 73949
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/4312802.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1744983068:3
[_thumbnail_id] => 239302
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1689
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 552199960000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 13080
[2] => 1873112
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => рекорд
[2] => температура
)
)
[2] => Array
(
[id] => 209212
[content] =>
Наразі триває другий етап досліджень, який охоплює весняну міграцію птахів, їхнє гніздування, виведення пташенят, а також осінню міграцію.
Компанія ДТЕК ВДЕ здійснює поглиблені орнітологічні досліджень на території майбутнього вітрополя Полтавської вітрової електростанції (ВЕС), щоб оцінити потенційний вплив роботи станції на птахів та кажанів. Про це повідомила пресслужба компанії.
Зазначається, що перший етап дослідження, який було проведено наприкінці 2023 року, свідчить про відсутність критичних факторів, які б впливали на будівництво Полтавської ВЕС.
За даними пресслужби, відповідні висновки було зроблено після аналізу ретроспективних, наукових даних, шляхів міграції птахів та рукокрилих, території Смарагдової мережі та природно-заповідного фонду, а також провівши ряд виїздів в польові умови.
Наразі триває другий етап досліджень, який охоплює весняну міграцію птахів, їхнє гніздування, виведення пташенят, а також осінню міграцію. Процес детальних досліджень триває рік, щоб охопити весь річний цикл життя птахів.
Для аналізу та формування висновків будуть враховані рекомендації Шотландського фонду природної спадщини (Scottish Natural Heritage) та інших міжнародних документів. За потреби експерти нададуть рекомендації стосовно заходів для пом’якшення можливого впливу на стан орнітофауни та рукокрилих, а також моніторингу біорізноманіття під час експлуатації ВЕС.
„ДТЕК ВДЕ виконує всі передбачені законодавством процедури, що необхідні для будівництва потужностей зеленої енергетики за сталими принципами. Глобинська громада може бути впевнена в нашому свідомому підході, як екологічно відповідальної компанії. Адже в реалізації своїх проєктів ми завжди піклуємось про довкілля”, – заявив заступник генерального директора ДТЕК ВДЕ Олег Соловей.
Як відомо, енергохолдинг ДТЕК планує будівництво Полтавської вітроелектростанції потужністю 650 МВт. Компанія цілеспрямовано йде в цей регіон, оскільки він є енергодефіцитним. Електроенергія з вітроелектростанції дасть поштовх до більш стрімкого розвитку виробництв в Полтавській та суміжних областях, а також додасть потужностей в енергосистему.
[type] => post
[excerpt] => Наразі триває другий етап досліджень, який охоплює весняну міграцію птахів, їхнє гніздування, виведення пташенят, а також осінню міграцію.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1722115080
[modified] => 1722113570
)
[title] => На території майбутньої Полтавської ВЕС проводять орнітологічні дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=209212&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 209212
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 209213
[image] => Array
(
[id] => 209213
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[original_lng] => 80862
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/3853173.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1722102939:3
[_oembed_b5141586b2dea7d28b9299556cf75686] => {{unknown}}
[_oembed_355d5660a8644e03fa442538a40f0f69] => {{unknown}}
[_oembed_38776d62a5c4491921a0103e5c01f336] => {{unknown}}
[_thumbnail_id] => 209213
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1468
[translation_required_done] => 1
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_oembed_4c18331e04df188e29fd3f88fc945dc3] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508472728000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
)
)
[3] => Array
(
[id] => 207296
[content] =>
Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника.
Чорнобильська зона відчуження, хоч і пов’язана з великою трагедією 1986 року, але давно приваблює дослідників з усього світу, адже таких місць на планеті, де можна вивчити тривалий вплив радіації, більше практично немає. Кілька захоплюючих досліджень вивчали дику природу Чорнобиля, але мало хто аналізував, як радіологічне забруднення впливає на розвиток птахів. Фінський дослідник, доктор наук з Університету Ювяскюля Самелі Піірто зазначив:
Наслідки радіологічного забруднення дикої природи все ще невідомі, особливо про ризики для дикої природи в ранньому віці. Радіологічне забруднення створює додатковий стресовий фактор, з яким організми повинні впоратися, що призводить до безлічі наслідків, які ще не повністю вивчені. Вивчення його наслідків має вирішальне значення, якщо людство хоче прагнути до ще більш ядерного майбутнього.
У новому дослідженні Піірто та його команда досліджували, як опромінене середовище впливало на два звичайних європейських види співочих птахів: велику синицю (Parus major) і мухоловку строкату (Ficedula hypoleuca). Кілька ящиків для птахів розмістили у двох різних регіонах, одному з високим радіологічним забрудненням, а в іншому з відносно низьким рівнем забруднення. Цих птахів порівнювали за допомогою низки тестів.
Хоча на сильно забруднених територіях було зайнято менше гнізд, значних відмінностей в екології розмноження чи здоров’ї пташенят не було. Не менш дивно, що птахи на забруднених територіях мали більшу різноманітність комах у своєму раціоні.
Однак деякі ключові відмінності були помічені. Зразки ДНК пташиного калу показали склад мікробіома їхнього кишечника – ключового фактора, що визначає здоров’я, і дали додаткову інформацію про те, як радіація може впливати на птахів. Цікаво, що рівень радіації навколишнього середовища не вплинув на різноманітність бактерій, присутніх у кишковому мікробіомі, але вплинув на пропорції різних типів бактерій у ньому.
Піірто зазначає: „Ці результати створюють цікаву основу для розуміння екології птахів у радіаційно забруднених районах. Вони дають нам цінну нову інформацію про вплив радіації на молодих птахів – галузь дослідження, яка досі була неясною.”
Відмінності можуть здатися незначними, але інші дослідження показали, що радіація впливає на птахів Чорнобиля набагато глибше. Проведений у 2011 році аналіз 550 птахів 48 видів, що живуть поблизу Чорнобиля, показав, що вони мали менші голови та мозок через низький рівень радіації, що перешкоджав їх розвитку. Вони навіть припускали, чи впливає це на їхні когнітивні здібності.
[type] => post
[excerpt] => Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1720351920
[modified] => 1720338351
)
[title] => Дослідження показало, як тривалий вплив радіації змінив птахів у Чорнобилі
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=207296&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 207035
[uk] => 207296
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 207036
[image] => Array
(
[id] => 207036
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[original_lng] => 65536
[original_w] => 768
[original_h] => 432
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2088
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 207036
[_edit_lock] => 1720327551:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_oembed_4c18331e04df188e29fd3f88fc945dc3] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508472204000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 639
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => Чорнобиль
)
)
[4] => Array
(
[id] => 188291
[content] =>
Такий висновок було зроблено в недавньому дослідженні, проведеному у Великій Британії.
Аналіз, заснований на даних про 51 мільярд кілометрів пробігу електромобілів і гібридів і майже п’ять трильйонів кілометрів, пройдених бензиновими і дизельними автомобілями, показав, що в міських умовах електромобілі та гібриди втричі частіше збивають пішоходів, ніж автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння.
Причини такого явища можуть бути різними. По-перше, електромобілі та гібриди частіше використовуються в міських умовах, де пішоходів більше. По-друге, ці автомобілі часто купують молоді та менш досвідчені водії. Важливим фактором є й те, що електромобілі та гібриди значно тихіші за бензинові та дизельні автомобілі. Тихий хід електромобілів ускладнює визначення їхньої швидкості та відстані на слух, що може призвести до підвищеної небезпеки для пішоходів.
Професор епідеміології та статистики Філ Едвардс із Лондонської школи гігієни і тропічної медицини зазначив, що електромобілі становлять небезпеку для пішоходів через їхню безшумність. Він наголосив на необхідності вжиття заходів урядом для пом’якшення цих ризиків, особливо у світлі переходу на електромобілі.
Дослідження, що охопило період з 2013 по 2017 рік, включало дані про 916 713 жертв автокатастроф, з яких близько 13% були пішоходами. Приблизно чверть випадків наїздів на пішоходів сталися за участю електромобілів, що є значним показником з огляду на менший пробіг цих транспортних засобів порівняно з бензиновими та дизельними автомобілями.
Едвардс закликав водіїв електромобілів бути особливо обережними, усвідомлюючи, що ці транспортні засоби суттєво відрізняються від традиційних автівок і потребують особливої уваги на дорозі.
[type] => post
[excerpt] => Такий висновок було зроблено в недавньому дослідженні, проведеному у Великій Британії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1716636120
[modified] => 1716589105
)
[title] => Електромобілі спричиняють більше аварій, ніж авто з ДВЗ
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=188291&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 188180
[uk] => 188291
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 188181
[image] => Array
(
[id] => 188181
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[original_lng] => 93974
[original_w] => 728
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet-300x223.jpg
[width] => 300
[height] => 223
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[width] => 728
[height] => 540
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[width] => 728
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[width] => 728
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[width] => 728
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/electric-car-in-city-by-dall-e-1-cropped-dyn-fullwidth-tablet.jpg
[width] => 728
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2286
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 188181
[_edit_lock] => 1716578305:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_ccece7b8673fd6e829940bbe637d4264] => {{unknown}}
[_oembed_7a7936a6f6a90d84812573d734e4ec2e] => {{unknown}}
[_oembed_5a8c8691b7c95adced43059eae2628ae] => {{unknown}}
[_oembed_730f30d0d3693131038f456c8c161ed7] => In March of 2022, we announced our commitment to advancing programs by 2025 against #pathogens that pose a threat to public health.
— Moderna (@moderna_tx) May 23, 2022
[_oembed_time_730f30d0d3693131038f456c8c161ed7] => 1716625327
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_oembed_c76a9cf17e734a8b536957bacab837f1] => In March of 2022, we announced our commitment to advancing programs by 2025 against #pathogens that pose a threat to public health.
— Moderna (@moderna_tx) May 23, 2022
[_oembed_time_c76a9cf17e734a8b536957bacab837f1] => 1719520699
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_4c18331e04df188e29fd3f88fc945dc3] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 831881606002
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 584109
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 47676
[2] => 8827
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => ДТП
[2] => електромобілі
)
)
[5] => Array
(
[id] => 168865
[content] =>
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи Елла Лібанова заявила, що чисельність населення України у 2033 році буде в межах від 26 до 35 млн людей.
Про це пише Інтерфакс-Україна.
„Буде погано. Значно гірше, ніж хтось може собі уявити. Варіація прогнозу на 2033 рік, на 10 років ми робили, – від 26 до 35 млн у кордонах 1991 року”, – йдеться в повідомленні.
Директорка Інституту демографії наголосила, що про повернення до показника 45 млн людей не йдеться.
„Це довга розмова про потенціал демографічного зростання, про старе населення, про втрати через низьку народжуваність, про втрати через зависоку дочасну смертність, особливо чоловіків, до цього додалася міграція, яка на сьогодні перетворилася на головний драйвер демографічної динаміки – все погано, дуже погано”, – додала вона.
[type] => post
[excerpt] => Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи Елла Лібанова заявила, що чисельність населення України у 2033 році буде в межах від 26 до 35 млн людей.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1699906440
[modified] => 1699891577
)
[title] => У 2033 році населення України не перевищуватиме 26-35 млн людей
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=168865&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 168950
[uk] => 168865
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 168866
[image] => Array
(
[id] => 168866
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1.jpg
[original_lng] => 88730
[original_w] => 850
[original_h] => 477
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1.jpg
[width] => 850
[height] => 477
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1.jpg
[width] => 850
[height] => 477
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1.jpg
[width] => 850
[height] => 477
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/d0c28bd47fe741fd954d08d68f8442cc-1200x570-850x477-1.jpg
[width] => 850
[height] => 477
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1699884378:8
[_thumbnail_id] => 168866
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3376
[translation_required_done] => 1
[_oembed_35d9010f5aa1fb447be93d544c11a52e] =>
[_oembed_time_35d9010f5aa1fb447be93d544c11a52e] => 1702490961
[_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}}
[_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 1202967997001
[_oembed_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] =>
[_oembed_time_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => 1744883543
[_oembed_a4c648e2a074eb0e71eb1cafeac5b664] =>
[_oembed_time_a4c648e2a074eb0e71eb1cafeac5b664] => 1759488065
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 434628
[1] => 863
[2] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => демографічна криза
[1] => дослідження
[2] => Україна
)
)
[6] => Array
(
[id] => 165357
[content] =>
Суспільство після війни, атеїстичні ідеології та нове державне утворення – те, із чим стикнулася Мукачівська греко-католицька єпархія після Першої світової війни. Отож і перед церквою постали нові виклики, каже Марія Майороші, яка досліджує роль церкви в час війни та в період між війнами.
Список відправлених на фронт молитовників та релігійної літератури, офіційні накази, листування та інші документи, які свідчать про те, як церква допомагала в часи Першої світової війни, показує дослідниця Марія Майороші. У нинішній повномасштабній війні в Україні поміч церков – теж чимала. Це й спонукало пані Марію шукати точки дотику такої допомоги в сьогоденні та в історії.
Кількість українських дітей біженців, які навчаються в польських школах, постійно зменшується і з жовтня 2022 року скоротилась на 10 тисяч.
Про це йдеться в дослідженні фонду „Центр громадянської освіти”, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Rzeczpospolita.
Згідно з даними освітньої інформаційної системи Польщі, 56% українських біженців не навчаються у польських закладах освіти, причому в школу в Польщі ходять лише 22% дітей середнього шкільного віку.
За останні півроку 10 тисяч, або понад 8% українських учнів середніх шкіл вибули із системи освіти Польщі.
Автори дослідження вказують на кілька причин відтоку українських учнів із польських шкіл. Одна з них – повернення українських сімей додому. Але, наголошують вони, багато українців не можуть впоратися в польській школі, мають проблеми з адаптацією або бояться подальшого навчання в польських університетах.
„Частина дітей навчається у двох системах – польській стаціонарній та українській онлайн. Для таких дітей це дуже складно”, – пояснює Наталія Кравець, голова фонду „Український освітній центр”.
„Тому деякі з них кидають польську школу. Вони вірять, що війна скоро закінчиться і вони повернуться в Україну. Вони не хочуть відставати. Але тоді вони втрачають контакт зі своїми однолітками”, – додає вона.
Водночас, ідеться в дослідженні „Центру громадянської освіти”, форми підтримки українських учнів у школах Польщі зменшуються. Скорочується кількість підготовчих класів, де зараз навчаються лише 11% українських школярів. При цьому дані свідчать, що учні середніх шкіл, які відвідують підготовчі класи, найменше кидають навчання.
У Польщі за приблизними оцінками перебувають до 3,5 мільйона українців, з яких до 1,3 мільйона прибули до країни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
[type] => post
[excerpt] => Кількість українських дітей біженців, які навчаються в польських школах, постійно зменшується і з жовтня 2022 року скоротилась на 10 тисяч.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1683454200
[modified] => 1683403603
)
[title] => Понад половина українських дітей у Польщі не вчаться в місцевих школах – дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=146501&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 146494
[uk] => 146501
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 146495
[image] => Array
(
[id] => 146495
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[original_lng] => 36847
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/iskola-oktatas-karanten.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2810
[_thumbnail_id] => 146495
[_edit_lock] => 1683392803:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_1183fc5f76174122eb1ee334a10f4eb3] =>
[_oembed_time_1183fc5f76174122eb1ee334a10f4eb3] => 1683451461
[_oembed_b8f62d2c5e9eb1c16cadd81da9413108] =>
[_oembed_time_b8f62d2c5e9eb1c16cadd81da9413108] => 1683654399
[_oembed_f67daa4be5f0d3c37021289e9b3ef898] =>
[_oembed_time_f67daa4be5f0d3c37021289e9b3ef898] => 1690199018
[_oembed_ccece7b8673fd6e829940bbe637d4264] =>
[_oembed_time_ccece7b8673fd6e829940bbe637d4264] => 1698247528
[_oembed_48a47e4d27960aa873c3fe1f579a4660] =>
[_oembed_time_48a47e4d27960aa873c3fe1f579a4660] => 1705929888
[_oembed_0e689124a65a36b69263a13c689dcb1b] =>
[_oembed_time_0e689124a65a36b69263a13c689dcb1b] => 1719741786
[_oembed_68395c366381c4d2d462fe6ce7762144] =>
[_oembed_time_68395c366381c4d2d462fe6ce7762144] => 1724072536
[_oembed_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] =>
[_oembed_time_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] => 1726509077
[_oembed_96c8db0e70f542a5d00a4df52e2c69ae] => Miło, że rząd dostaje 5% podwyżki.
Dobrze, że wzrasta też płaca minimalna. pic.twitter.com/8g0R8NIHgF
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) December 30, 2024
[_oembed_time_96c8db0e70f542a5d00a4df52e2c69ae] => 1736843393
[_algolia_sync] => 508336386000
[_oembed_43a5bb3df4e05aff7c98436a7717c4ad] =>
[_oembed_time_43a5bb3df4e05aff7c98436a7717c4ad] => 1748938143
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 570
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Освіта
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 281
[2] => 1326
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => Польща
[2] => школи
)
)
[9] => Array
(
[id] => 144747
[content] =>
Згідно з даними нового комплексного міжнародного дослідження, крижані покриви Гренландії та Антарктики нині втрачають щороку більш як утричі більше криги, ніж було 30 років тому.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
Дослідники виявили, що протягом останніх кількох років танення криги Гренландії різко збільшилося. Середньорічне танення з 2017 по 2020 рік було на 20% більше, ніж на початку десятиліття, і більш ніж усемеро більше, ніж її щорічне скорочення на початку 1990-х років.
Співавторка дослідження Рут Моттрем, кліматолог Данського метеорологічного інституту, назвала нові цифри „справді катастрофічними”. „Ми втрачаємо все більше і більше криги у Гренландії”, – сказала дослідниця.
Провідний автор дослідження Інес Отосака, гляціолог з Університету Лідса у Великій Британії, сказала, що прискорена втрата крижаного покриву очевидно спричинена зміною клімату, викликаною діяльністю людини.
З 1992 по 1996 рік два крижаних щити, що містять 99% світової прісноводної криги, зменшувалися на 116 мільярдів тонн (105 мільярдів метричних тонн) щорічно, дві третини з яких припадає на Антарктиду.
Але з 2017 по 2020 рік, згідно з останніми доступними даними, загальне танення зросло до 410 мільярдів тонн (372 мільярди метричних тонн) щорічно, більше двох третин з них припадає на Гренландію, йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Earth System Science Data.
[type] => post
[excerpt] => Згідно з даними нового комплексного міжнародного дослідження, крижані покриви Гренландії та Антарктики нині втрачають щороку більш як утричі більше криги, ніж було 30 років тому.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1682158800
[modified] => 1682114454
)
[title] => У Гренландії катастрофічно швидко тане крига - дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=144747&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 144664
[uk] => 144747
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 144668
[image] => Array
(
[id] => 144668
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0.jpg
[original_lng] => 36997
[original_w] => 846
[original_h] => 418
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0-300x148.jpg
[width] => 300
[height] => 148
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0-768x379.jpg
[width] => 768
[height] => 379
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0.jpg
[width] => 846
[height] => 418
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0.jpg
[width] => 846
[height] => 418
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0.jpg
[width] => 846
[height] => 418
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/antarktisz-pingvinek-focuspointscale-w846-h418-fx0-fy0.jpg
[width] => 846
[height] => 418
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3994
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 144668
[_edit_lock] => 1682103655:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_5a8c8691b7c95adced43059eae2628ae] =>
[_oembed_time_5a8c8691b7c95adced43059eae2628ae] => 1682148006
[_oembed_c27d4778d1eb9c9daaea57baa5fcfea4] => #BREAKING - new global agreement for nature ADOPTED!
Countries leave Montreal with an agreement that starts, at least, to heal our relationship to nature. Now delivery of this agreement is key.
Full WWF statement: https://t.co/HLqVccbFZF #NaturePositive #COP15 pic.twitter.com/gv1AIArXxY
— WWF (@WWF) December 19, 2022
[_oembed_time_c27d4778d1eb9c9daaea57baa5fcfea4] => 1682148007
[_oembed_7a7936a6f6a90d84812573d734e4ec2e] =>
[_oembed_time_7a7936a6f6a90d84812573d734e4ec2e] => 1694766885
[_oembed_ccece7b8673fd6e829940bbe637d4264] =>
[_oembed_time_ccece7b8673fd6e829940bbe637d4264] => 1697914115
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 1202911436001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 9
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Спецтема
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 1251
[2] => 12594
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => Екологія
[2] => клімат
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 863
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 863
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
дослідження (Сторінка 1)
