Уряд Латвії продовжив обмеження на в’їзд громадян рф ще на рік – до 4 березня 2025-го.
У постанові це рішення обґрунтовується війною в Україні та агресією росії, яка загрожує внутрішній безпеці Латвії, а також зазначається, що громадяни рф, як і раніше, не можуть в’їжджати на територію країни з метою туризму та відпочинку.
Обмеження й надалі не буде поширюватися на громадян росії з дійсною посвідкою на проживання в Латвії або іншій державі ЄС та тих, хто приїжджає з гуманітарних причин, зокрема політичних дисидентів, ідеться в заяві уряду Латвії.
Країни Балтії (Латвія, Естонія та Литва) і Польща у вересні 2022 року з міркувань безпеки домовилися обмежити кількість громадян росії, які перетинають кордони країн з шенгенськими візами.
Латвія, котра межує з рф, має значну російську меншину, що становить близько 25% населення держави. Латвійська столиця, Рига, була популярним серед російських туристів місцем для турів вихідного дня.
Латвія знову ввела обов’язкову військову службу для чоловіків певного віку, щоб стримати росію від вторгнення в Європу.
Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш.
Обов’язкова служба набула чинності на початку січня, всього за кілька тижнів до дворічної річниці вторгнення росії в Україну.
«Ми знову представили проєкт. Ми використовуємо це, щоб збільшити розмір нашого активного і готового резерву», – заявив міністр закордонних справ Крішьяніс Каріньш
Усі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років повинні будуть відслужити рік, зокрема ті, які проживають за кордоном.
«Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або поміщені до в’язниці, хоча будуть застосовуватися деякі винятки, зокрема для людей із проблемами зі здоров’ям, батьків-одинаків і тих, хто має подвійне громадянство і вже служив за кордоном», – йдеться в матеріалі.
Зазначається, що Латвія прагне підвищити свою оборонну готовність шляхом розширення резервних сил і поповнення свого арсеналу зброї у світлі агресії рф.
За словами Каріньша, посилення оборони зараз посилає рф сигнал про те, що бази Латвії та її європейських союзників прикриті.
Латвійське суспільство підтримує допомогу українським біженцям, але більшість жителів переконані, що держава не повинна намагатися залишити їх у країні після війни, щоб вирішити демографічні чи трудові проблеми.
Лише кожен п’ятий згоден із таким підходом, повідомляє lsm.lv.
Думку латвійців вивчали в опитуванні дослідницького центру Norstat у співпраці з LSM. Lv із 2 по 11 січня. У ньому взяли участь 1006 респондентів.
Вони висловили свою думку щодо твердження „країна повинна прагнути утримати українських біженців після війни, щоб полегшити проблеми латвійської демографії та праці”. Із цим точно погодилися 6% опитаних, а ще 14% – „трохи згодні”.
Нейтральна позиція у 31% респондентів – вони не висловили ні згоду, ні незгоду. Частково не погоджуються 24% респондентів, а зовсім не згодні, щоб українців намагалися залишити надовго – 17%.
Люди віком 40-49 років були більше проти тривалого перебування біженців, при цьому 23% висловили точну незгоду.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у муніципалітетах Латвії наразі зареєстровано 32 тисячі українців.
[type] => post [excerpt] => Латвійське суспільство підтримує допомогу українським біженцям, але більшість жителів переконані, що держава не повинна намагатися залишити їх у країні після війни, щоб вирішити демографічні чи трудові проблеми. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1706182080 [modified] => 1706180660 ) [title] => Скільки жителів Латвії хочуть, щоб українці залишилися після війни: опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=176529&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 176524 [uk] => 176529 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 176525 [image] => Array ( [id] => 176525 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [original_lng] => 76761 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1474 [_thumbnail_id] => 176525 [_edit_lock] => 1706173592:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 98316 [1] => 12512 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => Латвія ) ) [3] => Array ( [id] => 174128 [content] =>
Громади Чернігівської області отримали від Латвії 32 дизельні генератори різної потужності для закладів освіти.
Повідомляє Укрінформ з посиланням на Чернігівську ОВА.
Як зазначається, генератори допоможуть забезпечити безперебійне електропостачання у закладах освіти.
„Отримали генератор потужністю 18 кВт для дитячого садочку, в якому знаходиться 200 діток. Це дуже важливо для нас. Завдяки цій допомозі ми зможемо забезпечити роботу котельні та кухні. Тож приміщення закладу буде обігріватися, а діти будуть повноцінно харчуватись навіть у разі відсутності електропостачання”, – розповіла директорка Варвинського ЗДО „Джерельце” Дарина Галушка.
За словами Юрія Музики, начальника Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, очікується надходження від латвійських партнерів і комп’ютерної техніки для закладів освіти.
Латвія збільшує обсяги підготовки українських військових, які зараз тренуються за такими напрямами, як базова загальновійськова підготовка, підготовка лідера „офіцер – сержант”, сапер, стрілець та інші.
Про це йшлося під час зустрічі у Києві делегацій Міністерств оборони двох країн під головуванням міністрів Рустема Умєрова та Андріса Спрудса, інформує Telegram-канал Міноборони.
Начальник Управління доктрин та індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу ЗСУ полковник Микола Губень повідомив, що починаючи з липня 2022 року за сприяння латвійської сторони вдалося підготувати близько 350 українських військовослужбовців за декількома напрямами підготовки.
Він додав, що у 2023 році обсяги підготовки за участі Латвії збільшились більше ніж учетверо, і до кінця року буде підготовлено ще понад 1500 військових ЗСУ.
„Пропонується у 2024 році за участі Латвії провести підготовку орієнтовно 96 командирів відділень та 360 бойових медиків”, – додав Губень.
„Дуже велика кількість українців отримали тимчасовий захист на термін до 4 березня 2024 року. Оскільки термін дії дозволів спливає, настав час подумати про їхню заміну. ЄС вирішив продовжити тимчасовий захист ще на рік, до березня 2025 року. Це означає, що всі українці, яким було надано тимчасовий захист, можуть продовжити свою посвідку на проживання ще на рік”, – прокоментувала керівник Департаменту міграції Евеліна Ґудзінскайте.
Вона додала, що наступного тижня буде оголошено, що вже можна починати заповнювати онлайн-заявки на зміну цих дозволів і записуватися на прийом до Департаменту міграції.
Також Ґудзінскайте зазначила, що з початку війни в Україні 24 лютого 2022 року Литва видала 46 000 цифрових дозволів на проживання на підставі тимчасового захисту. Щодня країна реєструє нових воєнних біженців з України. Щодня це від 20 до 50 осіб.
За даними Департаменту міграції, у Литві нині проживає понад 85 000 українців, які становлять найбільшу громаду іноземних громадян у країні. Однак більшість українців, які приїхали до Литви, не схильні звикати до життя в країні. За словами Ґудзінскайте, більшість із них пов’язують своє майбутнє з Україною.
Генеральний директор Продовольчо-ветеринарної служби Латвії (PVD) Маріс Балодіс проситиме Єврокомісію запровадити обмеження на комерційне ввезення котів і собак з Росії та Білорусі.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Останнім часом через Латвію в ЄС із третіх країн ввозиться безліч котів і собак, нерідко з порушеннями в супровідних документах, що викликає побоювання за справжній стан здоров’я тварин і створює ризик поширення сказу.
PVD вже посилила контроль комерційних поставок собак і котів на зовнішньому кордоні ЄС. У тварин беруть кров, щоб переконатися, що вони дійсно щеплені від сказу. У шести з чотирнадцяти досліджених зразків рівень антитіл у крові тварин виявився недостатнім для захисту від сказу.
У всіх випадках це були собаки з Білорусі та Росії з ветеринарними сертифікатами, виданими в Білорусі, і паспортами, виданими в Росії. Замовниками цих собак вказані люди з різних країн ЄС, а також німецькі притулки для тварин.
Водночас у системі Єврокомісії по боротьбі з продовольчим шахрайством уже є дані про кілька випадків, коли адреси замовників в Італії, Бельгії, Франції, зазначені в супровідних документах на тварин, виявлялися фальшивими або взагалі не існуючими. Це викликає підозри, що насправді тварин відправляють зовсім в інші країни. З початку року Латвія підготувала 15 звітів про порушення.
З Росії та Білорусі через латвійський кордон до різних країн Європи щомісяця ввозять понад 1000 котів і собак, при цьому Латвія за дев’ять місяців цього року була пунктом призначення лише для 38 тварин.
Лабораторія наукового інституту BIOR (єдина в Латвії лабораторія, яка робить тести на антитіла проти сказу) регулярно отримує з країн ЄС запити про автентичність сертифікатів, нібито виданих BIOR. Усі ці сертифікати пов’язані з ввезенням собак і кішок із третіх країн, і більшість з них виявилися підробленими.
Завдяки систематичній вакцинації диких тварин, яка проводилася з 2005 року, сказ у Латвії вдалося викорінити, повідомляє PVD. Останній випадок сказу серед лісових тварин було констатовано 2010 року, а у домашніх тварин – 2012 року.
Служби Міністерства внутрішніх справ Латвії передадуть українській поліції 12 дронів.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє портал Delfi.
Раніше міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс зустрівся в Литві з міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком. Вони обговорили поточну ситуацію в Україні та допомогу її населенню. Також міністри обговорили досвід роботи органів внутрішніх справ України в умовах війни.
Щоб продовжувати надавати необхідну підтримку Україні, МВС Латвії, Державна поліція, Державна прикордонна служба та Державна пожежно-рятувальна служба (ДПРС) підтримують постійні контакти з українськими держустановами.
Під час зустрічі з Клименком Козловскіс підтвердив, що служби МВС Латвії безкоштовно передадуть Державній поліції України 12 безпілотних літальних апаратів. Доставку в Україну партії дронів, переданих Держполіцією і ДПРС, організовує ДПРС.
Козловскіс, державний секретар МВС Дмитрій Трофімов і начальник Державної прикордонної служби генерал Гунтіс Пуятс зустрілися у Вільнюсі з міністрами внутрішніх справ і керівниками прикордонних служб трьох країн Балтії, Норвегії, Польщі, Фінляндії та України, щоб обговорити ситуацію з безпекою в регіоні, а також спільні дії.
Екстрена медична служба Латвії передала Україні 61 вживаний автомобіль. Про це повідомив латвійський мовник LSM, передає УНН.
Автомобілі передали латвійській неурядовій організації «Mūsu yjšta», яка забезпечить їх доставку в Україну та доправить українським державним установам – поліції, Міноборони, армії та МОЗ.
«Латвійська служба екстреної меддопомоги оцінила ресурси, які є в розпорядженні, і необхідні резерви, дійшовши висновку, що частина вживаних транспортних засобів більше не знадобиться, тому їх можна передати», — йдеться у повідомленні.
Міграційний тиск на кордоні з Білоруссю залишається високим, заявив у середу Гунтіс Пуяц, командувач прикордонної поліції Латвії.
Як він розповів латвійському телебаченню, щотижня порушуються 8–10 кримінальних справ за організацію нелегальної міграції, зокрема незаконне переправлення людей через кордон або перевезення мігрантів до третьої європейської країни.
Останнім часом у Латвії фіксується збільшення кількості порушень на кордоні з Білоруссю. За словами Пуяца, тільки в неділю там було затримано 220 осіб, а в понеділок – 146.
Походження мігрантів різноманітне. Це афганці, шріланкійці, іракці, іранці, індійці. Однак Латвія не є їхнім пунктом призначення, у більшості випадків вони намагаються потрапити до Німеччини.
Латвійська прикордонна поліція також повідомила про зростання агресії з боку мігрантів. Одного разу на прикордонника було скоєно напад, а в чотирьох випадках правоохоронцям довелося застосувати вогнепальну зброю, щоб зупинити транспортні засоби, які перевозили мігрантів. З території Білорусі в латвійських поліцейських нерідко кидають каміння.
Управління поліції і прикордонної охорони Естонії оголосило в середу, що посилить перевірки на латвійському кордоні, у портах і на транспортних вузлах з метою стримування нелегальної імміграції.
