Громадянина Росії депортували із Литви, оскільки він загрожував національній безпеці країни. Він проживав у Литві з 1989 року, першу постійну посвідку на проживання у Литві отримав у 1993-му році.
Зазначається, що випровадили росіянина Володимира Водо із Литви вчора, 24 травня.
Департамент держбезпеки Литви ухвалив, що Водо становить загрозу державній безпеці, оскільки його погляди „нелояльні до Литви, він поширює пропагандистську інформацію в соціальних мережах відповідно до інформаційної політики Росії”. На підставі цього Департамент міграції анулював його посвідку на проживання в Литві та ухвалив рішення про депортацію.
Володимир Водо оскаржив рішення, вказавши, що доглядає хвору матір, має тісні зв’язки з Литвою, володіє литовською мовою та повністю розірвав усі зв’язки з країною походження. Проте 15 травня Вищий адміністративний суд Литви ухвалив остаточне рішення про депортацію Водо до Росії.
Напередодні депортації Водо затримали у Вільнюсі, ніч він провів у Центрі реєстрації іноземців у Пабраді.
„Сьогодні його доставили до кордону з Росією на прикордонний пункт Кібартай. Після завершення всіх формальностей відправили до Росії. Жодних інцидентів, проблем чи незапланованих подій при реалізації цього рішення не було”, – повідомили у Службі охорони державного кордону.
З початку війни до Литви прибуло понад 3400 українських дітей у супроводі, але без батьків. Нині у країні перебувають близько 600 таких дітей.
Про це розповіла керівник Служби захисту прав дитини та усиновлення Ілма Скуодене в ефірі радіо LRT, пише LRT.lt.
«На початок року таких дітей було 637. Ця кількість дійсно швидко змінювалася — деякі діти повернулися до України, деякі батьки благополучно відправили їх до іншої країни, деякі сім’ї заявили про благополучний переїзд в інше місце в самій Україні, інші батьки самі вирішили поїхати до України. іншу країну», – розповіла вона.
За її словами, ще частина батьків приїхала до дітей у Литву.
Згідно з останніми даними Департаменту міграції, у березні тимчасовий посвідка на проживання в Литві на підставі тимчасового захисту була загалом у 41 422 українських військових біженців.
Уряд Латвії цього року виділить Фонду соціальної інтеграції (SIF) 4,44 млн євро на проведення культурно-орієнтаційних курсів та інтеграційних заходів для українських біженців.
Про це йдеться в повідомленні уряду Латвії, передає Укрінформ.
Для проведення безплатних курсів та інтеграційних заходів SIF, як і торік, оголосить відкритий конкурс проєктів із метою відбору відповідних заявок, реалізація яких забезпечить доступність курсів та заходів для цивільних українців в усіх регіонах Латвії, якомога ближче до місця їх нинішнього проживання.
Латвійські медіа уточнюють, що українцям запропонують курси культурної орієнтації, які включатимуть:
історію Латвії,
культурний простір,
курс державної мови (20 годин),
мовні клуби, державні та муніципальні послуги,
заходи з метою полегшення інтеграції в латвійське суспільство, наприклад, табори, семінари, культурні, спортивні та спільні заходи для сімей.
Від українських біженців у Литві не вимагатимуть знання литовської мови для працевлаштування щонайменше ще один рік.
Таке рішення литовський уряд ухвалив у середу, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LRT.
Уряд Литви продовжив термін, протягом якого „категорії володіння державною мовою не застосовуються до працевлаштування іноземців, які перебувають під тимчасовим захистом у Литві”.
Спочатку цей період становив два роки після отримання тимчасового захисту, але тепер він продовжений до трьох років.
Уряд також продовжив термін тимчасового захисту для українських біженців до березня 2025 року.
Згідно з повідомленням Міністерства освіти, науки і спорту, держава „продовжить надавати українцям можливість вивчати литовську мову за допомогою заходів, що фінансуються Службою зайнятості, або через систему індивідуальних навчальних рахунків”.
У середині березня 2023 року Литовська мовна інспекція поінформувала політиків, що з березня 2024 року вона почне перевіряти рівень володіння мовою українських біженців, які працюють у країні, як того вимагає закон.
У листі йшлося про те, що якщо роботодавці не нададуть сертифікат про проходження мовного тесту їхніми працівниками, „мовна інспекція та муніципальні мовні органи будуть змушені вжити заходів”.
Уряд Латвії ухвалив рішення не відкривати з 11 лютого пункт пропуску „Сілене” на кордоні з Білоруссю.
Про це повідомляє МВС Латвії, пише „Європейська правда”.
Рішення ухвалили з огляду на необхідність запобігання незаконному перетину латвійсько-білоруського кордону, а також можливій загрозі внутрішній безпеці Латвії, зазначає відомство.
Водночас, йдеться в повідомленні, посилений режим охорони кордону не буде продовжено, враховуючи успішні зусилля щодо зменшення кількості спроб нелегального перетину кордону на латвійсько-білоруському кордоні, де кількість спроб незаконного перетину була мінімальною.
„Слід зазначити, що в разі необхідності посилений режим роботи системи прикордонного спостереження може бути відновлений негайно”, – вказує МВС Латвії.
Через різке збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону у 2023 році Латвія оголосила про посилений режим охорони кордону терміном на шість місяців з 11 серпня 2023 року до 10 лютого 2024 року на адміністративних територіях Лудзенського, Краславського, Аугшдаугавського та Даугавпілського самоврядувань.
Рішення про призупинення роботи пункту перетину кордону в „Сілене” також враховувало фінський досвід закриття пунктів перетину кордону на кордоні з РФ через значне збільшення кількості мігрантів на цих КПП.
В рамках міжнародного співробітництва Україна може розпочати виробництво дронів на території Литви.
Про це заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, передає JP.lt.
За його словами, така можливість розглядається як взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз.
«Можна говорити і про спільне виробництво (безпілотників – ред.). Схоже, українці зацікавлені у можливому перенесенні частини виробництва до Литви. З нашою допомогою ну і, можливо, частково для себе, якби ми змогли забезпечити їх необхідними дронами», – заявив Ландсбергіс.
Він зазначив, що і Литві варто повчитися в українців, які майже два роки воюють проти російської агресії, і цей досвід є актуальним для литовців.
«Вчитися (в українців – ред.) треба зараз. Тим більше, що вони готові відкривати друзям свої книги про війну. Така можливість надзвичайна. За ті уроки, які ми можемо винести, було сплачено найвищу ціну», – підсумував глава МЗС Литви.
Литовський парламент попередньо підтримав запропоновану Міноборони країни реформу призову до Збройних сил. Після цього законопроєкт мають розглянути парламентські комітети, а навесні депутати планують проголосують за нього.
Про це повідомляє LRT.
Після реформи призовний вік буде встановлений на рівні 18-21 року (зараз 18-23 роки). При цьому студенти вищих навчальних закладів не матимуть відстрочки від військової служби.
Студенти будуть зобов’язані проходити службу за одним з варіантів – на курсах підготовки молодших командирів, або у складі Добровольчих сил національної оборони. Службу можна буде поєднувати з навчанням.
Також студенти зможуть призупинити навчання і проходити військову службу у звичайному режимі.
Для деяких призовників термін служби буде скорочений з дев’яти до шести місяців.
Громадяни, які хочуть служити, але за станом здоров’я не можуть проходити строкову військову службу, мають заявити про своє бажання служити, а міністр оборони визначатиме тривалість і форму служби.
Після реформи тривалість альтернативної служби складатиме 12 місяців (зараз 10).
Добровольці, як і зараз, зможуть служити у віці від 18 до 38 років.
У литовській столиці Вільнюсі у суботу пройшов військовий парад з нагоди 105-річчя створення армії, в якому взяли участь як литовські військовослужбовці, так і союзники по НАТО.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LRT.
Проспектом Конституції у Вільнюсі пройшли понад 1400 військовослужбовців Литви та держав-союзників.
Також у параді брали участь понад 100 одиниць військової техніки.
Під час параду Вільнюсом проїхали бойові машини піхоти Vilkas, самохідні гаубиці PzH 2000, танки Abrams, бойові машини піхоти Bradley, самохідні гаубиці Paladin, танки Leopard Бундесверу, бойові машини піхоти Puma і Marder, а також інша військова техніка.
Командувач литовської армії генерал Вальдемарас Рупшис сказав, що військовий парад покликаний послати ворогам сигнал, що „ми сильні, ми єдині, а блок НАТО міцний”, а людям – звістку про те, що вони в безпеці.
[type] => post [excerpt] => У литовській столиці Вільнюсі у суботу пройшов військовий парад з нагоди 105-річчя створення армії, в якому взяли участь як литовські військовослужбовці, так і союзники по НАТО. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1700990520 [modified] => 1700954641 ) [title] => У Вільнюсі пройшов військовий парад з танками Leopard та Abrams [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=170369&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 170383 [uk] => 170369 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 170370 [image] => Array ( [id] => 170370 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [original_lng] => 60643 [original_w] => 625 [original_h] => 416 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [width] => 625 [height] => 416 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [width] => 625 [height] => 416 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [width] => 625 [height] => 416 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [width] => 625 [height] => 416 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/109f2eb-1647770-229700-756x425-1.jpg [width] => 625 [height] => 416 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1700947546:3 [_thumbnail_id] => 170370 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1488 [translation_required_done] => 1 [_oembed_cefe45b1ab81dbd38df123af94b2eb93] =>
Sveicināti! Aicinām atsūtīt nerediģētu attēlu jeb attēla orģinālu.
У найближчі два роки Литва посилить охорону свого кордону з Білоруссю 450 прикордонниками, повідомив начальник прикордонної служби Рустамас Любаєвас.
Під час виступу в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони він повідомив, що у 2024–2025 роках нових прикордонників після закінчення лише тримісячного базового курсу перекинуть на держрубіж.
На сьогодні в прикордонній службі країни працюють 4300 прикордонників та цивільних службовців.
Литва має спільний 680-кілометровий кордон із Білоруссю, який є також зовнішнім кордоном Європейського Союзу. Улітку та восени 2021 року тисячі людей намагалися нелегально потрапити до ЄС через цю ділянку.
Країни Балтії та Польща, які звинувачують президента Білорусі Олександра Лукашенка в організації транспортування мігрантів з кризових регіонів до зовнішнього кордону Євросоюзу, посилили охорону своїх кордонів у відповідь на таку ситуацію.
