В Івано-Франківську з понеділка, 28 жовтня, працюватимуть мовні волонтери. Фінансування цієї ініціативи із бюджету не передбачено.
Про це розповів мер Руслан Марцінків, повідомляє місцеве видання «Галка».
За словами Марцінківа, волонтери співпрацюватимуть з муніципальною інспекцією та діятимуть у рамках законодавства. У разі потреби вони звертатимуться до правоохоронних органів для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови, зокрема, на етикетках та у побутовому обслуговуванні.
«Якщо будуть значні зловживання, передбачено відповідні адміністративні реагування», – зазначив він.
Мер наголосив, що основною метою мовних волонтерів буде «не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на популяризацію української мови серед населення».
«Слідкуватимуть, щоб в українському місті розмовляли, надавали послуги і взагалі у всіх сферах суспільного життя використовували державну мову. Так, як це передбачає закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – наголосив він.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович наголосив на важливості освіти рідною мовою для збереження національних меншин на конференції «Право корінних нацменшин на освіту рідною мовою», організованій Інститутом захисту прав меншин та Католицьким університетом імені Пейтера Пазмані в Будапешті.
Як зазначив пан Брензович, міжнародний досвід доводить, що ті нацменшини, які мають змогу зберегти освіту рідною мовою, виживають, тоді як там, де ця можливість втрачається, національні громади повільно розпадаються, а їхня ідентичність опиняється під загрозою. Очільник КМКС наголосив, що хоча кількість закарпатських угорців, як і населення України загалом, зменшується, останнім часом угорськомовні школи не закриваються. Це пов’язано з тим, що Угорщина та різноманітні організації надають активну допомогу для збереження закарпатської угорської громади.
За словами голови громадської організації, освіта рідною мовою є не лише питанням освітньої політики, але й інструментом, який дає нацменшинам можливість передавати власну культуру, історію й традиції наступним поколінням, забезпечуючи таким чином майбутнє та збереження спільноти.
У свою чергу, держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, виступаючи на конференції, зазначив, що Угорщина – батьківщина всіх угорців, незалежно від того, живуть вони в діаспорі чи в Карпатському басейні, тож завдання угорського уряду полягає в тому, щоб угорці зберігали свої права та процвітали на рідній землі.
Потапі вказав на те, що збереження угорців у Карпатському басейні є надзвичайно важливим для Угорщини. Мета національної політики держави, розпочатої урядом 14 років тому, – досягти того, щоб закордонні угорські громади відчували, що вони завжди можуть розраховувати на Угорщину. Держсекретар підкреслив, що Будапешт зробив усе для зміцнення інституційної системи угорців як у сфері освіти, культури, так і політики, зокрема в питаннях посилення представництва їхніх інтересів.
Янош Потапі підкреслив, що посилення угорського представництва в закордонних громадах посприяло збереженню угорцями своїх прав на батьківщині. Він також звернув увагу на те, що на останніх виборах до Європарламенту представники від Закарпаття та південного регіону були внесені до списку «Фідес-ХДНП» і це посилює представництво національних меншин та просування угорських інтересів у Європейському Союзі.
Важливим меседжем заходу стало твердження про те, що забезпечення прав на освіту рідною мовою має вирішальне значення для збереження спільнот нацменшин, а підтримка, надана для цього, є одним із найважливіших наріжних каменів збереження національної ідентичності.
Від початку року надійшло понад 400 скарг за порушення статей закону в мережі, було винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facеbook.
«З початку 2024 року надійшла 421 скарга про порушення частини 6 статті 27 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної, що регламентує використання державної мови в мережі інтернет» (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році)», – зазначив омбудсмен.
За його словами, з початку року за скаргами було розпочато 161 перевірку щодо суб’єктів господарювання, які вдалося встановити. Більшість сайтів на момент проведення контролю усунули порушення мовного закону.
У той же час, станом на 10 вересня вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів за відсутність україномовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою.
За порушення вимог закону з державної мови в інтернеті порушників може бути притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 грн) або попередження, якщо порушення вчинено вперше, нагадав Кремінь.
За повторне протягом року порушення передбачено штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).
Станом на 20 липня 2023 року підконтрольній Україні території працювало 10 863 закладів дошкільної освіти. Водночас у трьох школах російську мову викладають як окремий предмет.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт, який представив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За даними омбудсмена, наразі в Україні закладів дошкільної освіти на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. При цьому 20% дошкільнят не розуміють українську мову.
Відомо, що українською мовою виховувались 927 144 дошкільняти. Уу садочках Закарпатської області угорською мовою виховувалися 10% дітей. А У Чернівецькій області румунською мовою виховували 12% дітей.
Також в Україні зменшилась кількість закладів загальної середньої освіти скоротилася на 2,3%. У 12 352 школах навчався 3 867 801 учень. Варто зауважити, що кількість школярів, які вивчають російську мову як окремий предмет, скоротилася до 768. Російську мову продовжують викладати у трьох школах країни.
Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування загалом 66% вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.
Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією).
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, українці від моменту здобуття Незалежності демонстрували дивовижно толерантне ставлення до російської мови та російськомовних співгромадян. І в 1990-х, і в 2000-х, і в 2010-х роках, і в 2020-х роках українці у всіх регіонах визнавали, що об’єктивних серйозних мовних проблем в Україні немає та, зокрема, нормально ставилися до використання російської мови в різних сферах. Російськомовні українці разом з українськомовними українцями були на перших місцях за соціальною дистанцією у всіх регіонах (тобто сприймалися найтепліше і найближче).
Навіть окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей практично не змінила це ставлення. У 2020 році лише 30% відповідали, що російська мова становить загрозу незалежності, а 50% натомість вважали російську мову історичним надбанням України, яке варто розвивати (і в цьому ж опитуванні 57% були переконані, що в майбутньому українці будуть переважно спілкуватися українською мовою).
„З 1990-х років ми дійсно були свідками процесу формування сучасної української громадянської нації, формування національної свідомості, у рамках якої українська мова ставала все більш відчутним державним символом, проте лишаючи російській мові присутність та безумовно не заперечуючи право людей спілкуватися цією мовою. Хоча російська влада виправдовує вторгнення тим, що в Україні нібито процвітала русофобія, але фактично критичне ставлення стало наслідком такого жорстокого вторгнення, а не було його причиною”, – додав він.
Грушецький також зазначив, що треба зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях – тривалий і поступовий. „Абсолютна більшість населення на всіх територіях мають спільний фундамент, який сприяє поступовому поширенню української мови”, – констатував соціолог.
Опитування КМІС проводилося 17-28 лютого 2024 року серед 2008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном..
[type] => post [excerpt] => Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710273600 [modified] => 1710273278 ) [title] => Близько 80% українців хочуть усунення російської мови з офіційного спілкування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=180845&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180816 [uk] => 180845 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 29122 [image] => Array ( [id] => 29122 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [original_lng] => 247705 [original_w] => 807 [original_h] => 421 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-300x157.jpg [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-768x401.jpg [width] => 768 [height] => 401 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1163 [_thumbnail_id] => 29122 [_edit_lock] => 1710266078:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] => [_oembed_time_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] => 1710266068 [_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => [_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1710266068 [_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
За його словами, іноді вчителі можуть використовувати недержавну мови під час виховних годин, батьківських зборів. На випускних вечорах або святах можуть використовуватись російськомовні пісні та фрагменти кінофільмів.
У такому випадку Кремінь радить в першу чергу звертатися безпосередньо до вчителя, класного керівника, завуча чи директора школи та намагатись вирішити проблему.
„Якщо педагог та адміністрація школи і далі порушують мовне законодавство, пропоную звертатися до нас. На нашому сайті є алгоритм подання скарги та форма для цього”, – заявив він.
Омбудсме зауважив, щовідповідальність за дотримання мовного закону лежить на керівнику і директору школи.
„Проте ми не єдина інституція, яка захищає українську мову. Такі функції також визначені за органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування”, – сказав він.
Нагадаємо, що Кремінь повідомляв, що за останній час використання україномовних матеріалів учителями збільшилося використання україномовних матеріалів учителями з 82% до 93.
[type] => post [excerpt] => Попри прийнятий закон про мову в Україні все ще досить часто трапляються випадки його порушення у закладах освіти. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1707065400 [modified] => 1707045301 ) [title] => Омбудсмен розповів, що робити батькам, якщо в школі порушують закон про мову [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=177455&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 177428 [uk] => 177455 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 177429 [image] => Array ( [id] => 177429 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [original_lng] => 30930 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1860 [_thumbnail_id] => 177429 [_edit_lock] => 1707038102:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => [_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1709550916 [_oembed_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => [_oembed_time_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => 1709550916 [_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => [_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1712060384 [_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}} [_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}} [_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Використання малої літери для назви країни-агресора у текстах неофіційного характеру є прийнятним і відповідає вимогам норм української мови.
Написання слів „Росія”, „Москва” з малої літери в неофіційних текстах не буде вважатись помилкою в Україні. Про це повідомила пресслужба Національної комісії зі стандартів державної мови.
Написання назв „російська федерація”, „росія”, „москва”, „московія”, „московське царство”, „російська імперія”, „державна дума рф” та подібних з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що Нацкомісія обговорила це питання з урахуванням офіційних листів від Інституту української мови НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України за зверненням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук.
Понад половини українців спілкуються вдома державною мовою, понад 80% вважають українську своєю рідною. Крім того, розмовляти вдома українською мовою респонденти вважають однією з ознак патріотизму.
FILE PHOTO: A boy waves a national flag atop of armoured personal carrier at an exhibition of destroyed Russian military vehicles and weapons, dedicated to the upcoming country’s Independence Day, amid Russia’s attack on Ukraine, in the centre of Kyiv, Ukraine August 21, 2022. REUTERS / Valentyn Ogirenko/File Photo
Такі результати опитування соціологічної групи Рейтинг було проведено до Дня Незалежності України.
Як зазначили соціологи, починаючи з березня 2022 року помітно зменшується використання російської мови в побуті.
Майже 60% опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% – українською та російською, лише 9% – російською.
«Для 82% опитаних українська мова є рідною, для 16% такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70% ВПО і біженців вважають рідною українську», – йдеться у дослідженні.
Соціологи також задали питання – що означає патріотизм для жителів нашої країни.
«Більшість опитаних обрали варіанти донатити і волонтерити (46%) та розмовляти українською мовою (45%). Близько третини віднесли до патріотизму служити на фронті, залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в України, більше чверті – цікавитися історією України», – йдеться в опитуванні.
Купувати українські товари, споживати український контент, займатися громадською діяльністю те саме, що патріотизм – такий варіант обрали 9-14% опитаних. Ходити до української церкви – 6%, знати слова гімну – 4%, носити українську символіку – 3%.
Опитування проводили 16-20 серпня. У ньому взяли участь понад 6 тисяч людей.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь ініціював перевірку Укрзалізниці на дотримання мовного закону: компанія використала недержавну мову на пасажирських квитках
Він повідомив, що у відкритих джерелах з’явилась інформація щодо застосування на пасажирських квитках недержавної мови без перекладу інформації на українську. Кремінь наголосив, що це є серйозним порушенням мовного закону з боку Укрзалізниці.
За словами уповноваженого, наразі вже підписано наказ про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови акціонерним товариством „Українська залізниця”.
„Переконаний, що ситуація буде виправлена, а винні понесуть відповідальність”, – додав Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що відповідно до статті 30 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги) державною мовою. Інформація українською може дублюватися іншими мовами.
Відповідно до статті 36 Закону транспортні послуги також мають надаватись українською. Це розповсюджується і на інформацію оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб.
„У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб”, – йдеться у законі.
Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи „Рейтинг”, пише „Інтерфакс-Україна”.
Водночас 13% респондентів стикалися з таким неприйняттям у суспільстві.
Згідно з результатами опитування, 78% українців не зазнавали критики, зважаючи на свої політичні уподобання (21% опитаних відповіли позитивно). Також у більшості за минулий рік не було випадків несхвалення за приналежність до певного регіону (88% відповіли „ні”), на ґрунті релігії (92%) або через національність (94%).
Соціологічна група „Рейтинг” 6-11 червня 2023 року провела дослідження „Стійкість під час війни та у поствоєнний період: на що опираються українці”. Методом CATI (телефонні інтерв’ю) було опитано 1200 респондентів серед населення України від 18 років на всій території, за винятком тимчасово окупованих Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше ніж 2,8%. Опитування проведено на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.
[type] => post [excerpt] => Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи "Рейтинг", пише "Інтерфакс-Україна". [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1687874340 [modified] => 1687870938 ) [title] => Більшість українців не зазнавали критики через мову спілкування - опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=152353&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 152353 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 152354 [image] => Array ( [id] => 152354 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [original_lng] => 53548 [original_w] => 700 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-300x180.jpeg [width] => 300 [height] => 180 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1687860139:8 [_thumbnail_id] => 152354 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2911 [translation_required_done] => 1 [_oembed_afdb65ce0998cb07519afa541eae0a22] =>
