У новому центрі на півночі Норвегії тренуватимуться британські, американські та нідерландські десантники.
У Норвегії відкрили центр десантних операцій, який проводитиме підготовку військових. Він з’явився в рамках чергового кроку країни НАТО щодо посилення своїх операцій на кордоні з РФ в Арктиці, повідомило у суботу, 30 листопада, Newsweek.
Зазначається, що центр було створено у Серрейсі на півночі країни. Він забезпечуватиме підготовку десантних військ для британського, американського та нідерландського персоналу.
Норвегія не має власних десантних військ, проте деякі з її основних армійських підрозділів та спецпідрозділів базуються в цьому регіоні.
„Ми повинні тренуватися разом, щоб захистити Норвегію, Північний регіон та НАТО у разі кризи та війни”, – заявив голова норвезького Міноборони, відвідавши об’єкт.
Всього з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія збільшила інвестиції у військові об’єкти, витративши близько 1,44 млрд доларів тільки на бази в регіоні Тромс.
Опитування соціологічної групи „Рейтинг” показало зниження підтримки українцями вступу в ЄС і НАТО з лютого 2023 року.
Як повідомляє „Європейська правда”, відповідні результати опублікували за підсумками останнього опитування.
Респондентів запитували, який міжнародний економічний союз мала б обирати для себе Україна, якщо потрібно вибрати лише один.
Станом на вересень 2024 року 75% відповіли, що це має бути ЄС, 2% висловилися за співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі і Казахстану, а решта понад 20% вказали „інше”.
У регіональному розрізі відповідей на користь ЄС найбільше на заході України і менше – на півдні та сході.
Порівняння результатів з попередніми опитуваннями показує, що з лютого 2023 року частка відповідей на користь ЄС знизилася на 10 відсоткових пунктів – з 85%, коли вона була на максимумі. При цьому відповіді на користь Митного союзу залишилися незмінними, але зросла частка відповідей „інше”.
Схожа тенденція – у відповіді на запитанні, як би респонденти голосували на потенційному референдумі за вступ України у НАТО. Якби референдум проходив у день опитування, у вересні 2024 року „за” проголосували би 75%, проти – 7%. 16% вказали, що не голосували би, або не стали відповідати.
У лютому 2023 року, коли показник був на максимумі, за вступ у НАТО проголосували би 82%.
Втім, це суттєво вищий показник, аніж у квітні 2022 року, коли „за” голосували би 59%. Зараз така частка позитивних відповідей лише на сході України, а на заході підтримка вступу України у НАТО сягає 83%.
Також опитування показало переконання більшості українців, що Україні для вступу до ЄС знадобиться до п’яти років.
У п’ятницю після ремонту в естонському Емарі відкрили злітно-посадкову смугу, засоби авіатранспорту ВПС Естонії, які тимчасово користувалися Пярнуським аеродромом, можуть тепер повернутися в Емарі і продовжити приймати місію ППО НАТО.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
Під час ремонту, серед іншого, було замінено побудовані 14 років тому злітно-посадкові смуги і руліжні доріжки, а також встановлено нову розмітку та освітлення злітно-посадкової смуги. Крім того, в Емарі побудують новий кейтеринговий комплекс і казарму.
Вартість ремонту склала близько 18,5 млн євро. У січні на полях неформальної зустрічі європейських міністрів оборони міністр оборони Естонії Ханно Певкур і міністр оборони Люксембургу Юріко Бакес підписали двосторонню угоду, відповідно до якої Люксембург виділив на ремонт злітно-посадкової смуги авіабази Емарі 12 млн євро.
„На східному фланзі НАТО ППО вкрай важлива і я радий, що за допомогою Люксембургу ми змогли істотно поліпшити якість авіабази Емарі, краще підтримувати й обслуговувати свої літаки та літаки союзників, а що найважливіше, повернути балтійські місії ППО в Естонію”, – сказав Певкур.
Країни НАТО здійснюють патрулювання повітряного простору Латвії, Литви та Естонії в порядку ротації з березня 2004 року, коли країни Балтії були прийняті в альянс. З 2004 року патрулювання ведеться з Шауляйської авіабази в Литві, а з 2014 року опорна місія здійснюється і з бази Емарі в Естонії. З березня цього року протягом дев’яти місяців, поки на базі Емарі тривав ремонт, опорна місія базувалась в латвійському Ліелварді.
У Фінляндії 4 листопада розпочалися найбільші артилерійські військові навчання НАТО під назвою Lightning Strike 24. Вони є частиною серії навчань країн-членів Альянсу в Європі.
Про це повідомляє пресреліз армії США у Європі та Африці.
Як зазначається, навчання Lightning Strike 24 („Удар блискавки-24”) є частиною серії Dynamic Front 25 („Динамічний фронт-25”).
У навчаннях візьмуть участь понад 5 тисяч військовослужбовців зі США та ще 28 країн-союзників та партнерів Альянсу. Вони застосують понад 130 різних систем озброєння.
Крім Фінляндії, навчання пройдуть на територіях Естонії, Німеччини, Польщі та Румунії. На території Фінляндії вони проходитимуть до 28 листопада в районах Роваярві та Рованіємі (Лапландія).
Навчання мають на меті продемонструвати оборонні можливості Альянсу в регіоні Північної Європи, а також відпрацювати оперативне командування, управління і співпрацю з Об’єднаним корпусом швидкого реагування НАТО.
У них братимуть участь близько 3600 фінських військових та приблизно 1250 солдатів міжнародних сил.
Як зазначив керівник навчань полковник Янне Мякітало, масштаб показує, що у разі потреби Фінляндія може отримати допомогу від союзників „дуже швидко”.
„Це хороший приклад того, що наша власна польова артилерія у поєднанні з можливостями союзників утворює потужну оборону у північній частині Фінляндії та НАТО”, – сказав він.
Понад 80% українців проголосували б за вступ України до ЄС і НАТО, якби такий референдум відбувся найближчим часом.
Про це, як пише „Європейська правда”, свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, яке було презентовано в агентстві „Інтерфакс-Україна” в четвер.
Опитування проводили 20-26 вересня. За його результатами у референдумі щодо вступу України до Європейського Союзу готовий взяти участь 81% українців.
За вступ проголосували б 88% тих, хто має намір узяти участь у такому референдумі, проти – 8%.
Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли б участь 82% опитаних і за вступ проголосували б 86% тих, хто має намір узяти участь, проти – 10%.
За вступ до ЄС висловили намір голосувати 96% жителів заходу країни, які мають намір узяти участь у референдумі (проти ˗ 3%), 90% жителів центру (проти 5,5%), 81% жителів сходу (проти 13%) і 69% жителів півдня (проти 20%).
За вступ до НАТО висловили намір голосувати 95% жителів заходу України, які мають намір узяти участь у референдумі (проти ˗ 2%), 88,5% жителів центру (проти 8,5%), 78% жителів сходу (проти 16%) і 64% жителів півдня (проти 26%).
Відзначається зростання частки тих, хто проголосував би за вступ до ЄС і до НАТО. Зокрема, у листопаді-грудні 2021 років вступ до ЄС були готові підтримати 78% учасників такого референдуму, 18% проголосували б проти.
За вступ до НАТО тоді були готові проголосувати 70% респондентів, проти – 24,5%.
Дослідження проводили в рамках Програми сприяння громадській активності „Долучайся!”, яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснює Pact в Україні.
Опитування методом face-to-face проведено в усіх підконтрольних уряду регіонах України серед 2016 респондентів віком від 18 років.
Країни НАТО сьогодні, 14 жовтня, розпочали свої щорічні ядерні навчання Steadfast Noon, які триватимуть два тижні. У навчальних польотах над Західною Європою братимуть участь 60 літаків.
Про це йдеться на сайті Альянсу.
У Steadfast Noon задіяні 2 тисячі військовослужбовців із восьми авіабаз та різні типи літаків, включаючи реактивні літаки з ядерною зброєю, бомбардувальники, винищувачі супроводу, літаки-заправники та літаки, здатні вести розвідку та радіоелектронну боротьбу.
Польоти будуть в основному здійснені над Бельгією та Нідерландами, а також у повітряному просторі над Данією, Сполученим Королівством та Північним морем.
«Ядерне стримування є наріжним каменем безпеки союзників. Steadfast Noon — це важливе випробування ядерного стримування Альянсу, яке посилає чіткий сигнал будь-якому противнику, що НАТО захищатиме і оберігатиме всіх союзників», – зазначив генсек Марк Рютте.
НАТО розпочне свої щорічні ядерні навчання Steadfast Noon в понеділок.
Про це заявив у четвер генеральний секретар Альянсу Марк Рютте у Лондоні, повідомляє „Європейська правда”.
Винищувачі F-35A і бомбардувальники B-52 будуть серед близько 60 літаків з 13 країн, які візьмуть участь у навчаннях.
„У непевному світі життєво важливо, щоб ми випробовували нашу оборону і зміцнювали її, щоб наші супротивники знали, що НАТО готовий і здатний відповісти на будь-яку загрозу”, – сказав Рютте після зустрічей з прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером і президентом України Володимиром Зеленським.
„Усі навчання будуть особливо зосереджені на Великій Британії, Північному морі, а також Бельгії та Нідерландах”, – додав він.
Навчання не передбачають використання бойової зброї. Але близько 2000 військовослужбовців, які візьмуть участь у навчаннях, імітуватимуть місії, в яких військові літаки несуть американські ядерні боєголовки.
Міжнародні військові навчання „Залізний вовк 2024-II” триватимуть у Литві впродовж 10 днів. У навчаннях беруть участь, зокрема, Сполучені Штати Америки.
Як зазначається, навчання відбудуться на полігоні імені генерала Сильвестраса Жукаускаса і в них візьмуть участь понад 3200 литовських і союзних військовослужбовців і 700 одиниць військової техніки.
У рамках навчань основна увага буде приділена плануванню та проведенню наступальних і оборонних операцій вдень і вночі, а також взаємодії між підрозділами.
У навчаннях також візьмуть участь представники Бельгії, Чехії, США, Люксембургу, Норвегії, Нідерландів і Німеччини.
Масштабні військові навчання „Залізний вовк” проводяться щорічно навесні та восени для оцінки боєготовності батальйонів, що входять до складу піхотної бригади „Залізний вовк”, і для повної інтеграції бойової тактичної групи передової присутності НАТО.
Жителів низки литовських районів попередили про пересування військової техніки дорогами у зв’язку з проведенням навчань.
Es ist 2024 und deutsche Soldaten treiben Sport mit russ. Soldaten, als sei nie etwas passiert ... auch Bundeswehr-Offiziere schnacken mit russ. Offizieren, als sei es das Normalste auf der Welt. Nach einer @BILD-Anfrage soll sich daran nun etwas ändern.https://t.co/0gHkamERdcpic.twitter.com/R7nk8DmyVO
Незабаром буде ухвалено рішення про те, в яких містах Фінляндії будуть розміщені штаби НАТО, повідомляє видання Yle із посиланням на власні джерела.
У Фінляндії з’явиться два штаби: штаб сухопутних військ НАТО у Північній Європі та штаб передових сухопутних військ альянсу.
За даними Yle, штаб сухопутних військ планується розмістити у Міккелі. Для початку, крім фінських офіцерів, там буде кілька десятків іноземних офіцерів.
Штаб передових сухопутних військ (FLF) планують розмістити на півночі Фінляндії, Соданкюля або Рованіємі.
Розташування жодного зі штабів наразі не затверджено.
У понеділок міністри оборони Швеції та Фінляндії на пресконференції у Стокгольмі оголосили, що Швеція готова взяти на себе командування передовими сухопутними військами НАТО, які розмістять у Фінляндії.
Президент Александер Стубб, який перебуває з візитом у Тампере, прокоментував дані Yle, заявивши, що рішення про розміщення штабів НАТО ухвалюються виходячи з військових інтересів, а не на основі регіональної політики. За його словами, рішення поки не ухвалено.
Під час навчань у Польщі десантники НАТО через сильний вітер приземлилися в селі замість запланованого місця. Один військовий опинився на даху будинку, інший зачепився за лінії електропередач, один отримав травму коліна.
У Польщі десантники НАТО приземлилися в селі замість запланованого місця. Про це повідомляє Olkusz Nasze Miasto.
Незвичайний інцидент стався під час навчань з десантування неподалік від польського Олькуша. Парашутисти 2-го розвідувального полку з Грубешува, які мали висадитися в Блендовській пустелі, приземлилися в сусідньому селі Чехло. Один із них опинився на даху будинку, інший зачепився за лінії електропередач. Місцеві жителі були шоковані.
За даними, навчання проходили на військовому полігоні в північній частині Блендовської пустелі. Однак сильний вітер змінив курс парашутів, і десантники опинилися у селі.
На місце події були викликані пожежники та швидка допомога. Вони допомогли зняти парашути з ліній електропередач та дахів будинків. На щастя, ніхто з військових серйозно не постраждав, окрім одного десантника, який отримав травму коліна.
Комісія з розслідування авіаційних подій вже розпочала розслідування причин інциденту.
