Переважна більшість українців найбільше довіряють військовим, волонтерам та рятувальникам.
Про це свідчать дані опитування „Центру Разумкова”.
„Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 90% опитаних), волонтерських організацій (81%), добровольчих батальйонів (80%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (79%), Національної гвардії України (75%), Державної прикордонної служби (71%), Церкви (63%), Міністерства оборони України (61%), Служби безпеки України (61%), громадських організацій (56,5%), голови міста (селища, села), в якому живе респондент (51%), Президента України (50%)”, – зазначають соціологи.
Також частіше висловлюють довіру, аніж недовіру до Нацполіції (відповідно 49% і 43%) та Нацбанку (відповідно 48% і 42%).
„До ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 45% і 46%) та до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 39% і 39%) довіра та недовіра висловлюється приблизно однаковою мірою”, – додали у „Центрі Разумкова”.
Більшість респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють 78,5%), політичним партіям (77,5%), Верховній Раді України (76%), судам (судовій системі загалом) (73%), Уряду України (73%), Прокуратурі (64%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (63%), Національному антикорупційному бюро України (62%), Національному агентству з питань запобігання корупції (62%), комерційним банкам (58%). ЗМІ України не довіряють 50% опитаних. Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 49%, тоді як довіряють – 25%).
Більшість українців (51%) вважають, що Україна має воювати, поки не звільнить всю територію до кордонів 1991 року. Ще 12% заявили, що треба воювати до звільнення територій, втрачених з лютого 2022 року.
Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи „Рейтинг”.
Крім того, 8% заявили, що потрібно захищати свої позиції і зосередитися на виснаженні росії, але не переходити в наступ, а 26% – шукати компроміс для припинення війни шляхом переговорів.
На думку 41% респондентів, Україна перемагає у війні. Ще 44% не бачать переваги жодної зі сторін на фронті зараз. Лише 5% думають, що перемагає росія.
Опитування було проведено Соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Carnegie Endowment for International Peace 7-10 березня 2024 року серед 2000 респондентів. Опитування проводилося в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 2,8%.
[type] => post
[excerpt] => Більшість українців (51%) вважають, що Україна має воювати, поки не звільнить всю територію до кордонів 1991 року. Ще 12% заявили, що треба воювати до звільнення територій, втрачених з лютого 2022 року.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1718377140
[modified] => 1718369856
)
[title] => Наступ чи оборона: що українці думають про стратегію у війні з росією
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=190305&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 190300
[uk] => 190305
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 190303
[image] => Array
(
[id] => 190303
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[original_lng] => 35091
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-harc.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 846
[_thumbnail_id] => 190303
[_edit_lock] => 1718359057:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 578
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Суспільство
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 98316
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна в Україні
[1] => опитування
)
)
[2] => Array
(
[id] => 190271
[content] =>
Більшість українців (60%) вважають, що росія прагне знищити українську націю (34%) або навіть здійснити фізичний геноцид більшості населення (26%).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
Ще 6% українців вважають, що росія хоче підкорити всі території, хоча і лишити їм певну культурну автономію в складі росії.
На думку 12% українців росія прагне змінити владу та створити маріонеткову державу, яка буде слухатися у всьому росію.
Лише 7% українців вважають, що агресор прагне зберегти за собою вже окуповані території та насправді не претендує на всю або більшість територій України.
Крім цього, один з варіантів відповідей був сформульований таким чином, щоб бути наближеним до російської пропаганди, а саме – проведення „денацифікації” та демілітаризації України без посягань на незалежність України. Лише 5% респондентів обрали цей варіант.
50% громадян України заявили, що президент Володимир Зеленський не виконав або виконав меншість із передвиборчих обіцянок.
Про це свідчать дані опитування КМІС, інформує Цензор.НЕТ.
18% опитаних заявили, що Зеленський виконав більшість або всі обіцянки (з них про виконання всіх обіцянок говорять 5%). Майже стільки ж вважають, що він виконав близько половини обіцянок, а 50% вважають, що він виконав меншість або жодної з обіцянок (з них 25% вважають, що він не виконав жодної обіцянки).
Водночас 50% громадян пояснили невиконання обіцянок наявністю нечесних, корумпованих людей у команді президента.
Від 26 до 32% опитаних пояснили це браком компетентних людей у його команді, повномасштабним вторгненням, власною недосвідченістю та впливом олігархів.
Від 9 до 14% говорили про особисту корумпованість, вплив інших країн, розхитування ситуації опозицією, нереалістичність обіцянок.
Відповідно до опитування Rakuten Viber, 56% опитаних українців скептично налаштовані до незнайомих номерів — 29% взагалі не відповідають на сторонні дзвінки, тоді як 27% можуть взяти слухавку, якщо очікують дзвінка (від кур’єра, магазину тощо).
Абсолютна більшість респондентів (67%) не перетелефонують, якщо побачать пропущений дзвінок зі стороннього номеру, близько чверті перевірять контакт (14% користуються для цього спеціальними програмами, ще 9% шукають в інтернеті та месенджерах) і лише 10% одразу перетелефонують.
На питання «Чи відповідаєте ви на дзвінки з незнайомих номерів» відповіді розподілилися наступним чином:
Так — 44%;
Ні — 29%;
Тільки якщо очікую дзвінка з незнайомого номера (курʼєр, магазин тощо) — 27%.
На питання «У вас пропущений з незнайомого номера. Ваші дії?» респонденти відповіли так:
Нічого не зроблю і не перетелефоную — 67%;
Скористаюся спеціальними програмами для перевірки номерів — 14%;
Одразу перетелефоную — 10%;
Спершу пошукаю в інтернеті та месенджерах, хто це — 9%.
Опитування проводилось онлайн та анонімно серед 70 тисяч користувачів Viber. Ключова вікова група — 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45.
Лютневе опитування Kantar Україна свідчить про те, що українці активно слідкують за розвитком ШІ — майже 79% респондентів знають, що воно таке, однак лише 29% використовували технологію на практиці.
Найбільший досвід використання ШІ у молоді віком 18-29 років (41%) та жителів столиці (37%).
Водночас частка українців, які мали досвід користування ChatGPT зросла: 33% проти 26% у квітні 2023 року. Найвищі показники використання чатбота OpenAI так само у молоді віком 18-29 років (47%), киян (46%) та осіб, які характеризують свій матеріальний стан як вище середнього (41%).
Також у порівнянні з квітнем 2023 зросла частка й тих, хто користувався сервісами створення зображень на основі штучного інтелекту (13% проти 10% у квітні 2023). Для третини користувачів Chat GTP радше розвага, аніж надійне джерело інформації.
Коли мова заходить про штучний інтелект, найперше, в українців виникають наступні асоціації:
Технологічний розвиток — 35%
Майбутнє — 35%
Стрімко розвивається — 33%
Цікаво — 31%
Зручно — 25%
Актуально — 23%
Корисно — 21%
Втрата робочих місць/ знецінення фаху — 18%
Позитивне ставлення — 16%
Веде до деградації людини — 15%
Тим часом понад 40% респондентів висловили сумнів, що можуть розпізнати текст, написаний ChatGPT або іншою програмою на основі ШІ, і ще 38% вагалися з відповіддю. Водночас 20% українців стверджують, що можуть розпізнати текст, який написаний програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Понад третина опитаних повністю довіряють або довіряють тексту, згенерованому штучним інтелектом (34%). У той час як 25% не згодні з цим твердженням і не довіряють тексту, якщо він написаний ChatGPT чи іншою програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Водночас учасники опитування скептично ставляться до ідеї називати мистецтвом те, що створює ШІ. Так, картини, створені ШІ, не вважають справжнім мистецтвом 38% опитаних, а з тим, що музика, згенерована ШІ, не має стосунку до мистецтва погоджуються 35% респондентів.
МОЗ спільно з Проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров‘я» запустили всеукраїнське соціологічне онлайн-опитування «Голос пацієнтів»
Опитування покликане допомогти визначити досвід взаємодії українських пацієнтів із медичною системою, оцінити їхнє ставлення і сприйняття змін у системі охорони здоров’я. Опрацювання результатів опитування має допомогти покращити комунікацію між тими, хто формує політики, надає медичні послуги та отримує їх, наголосило МОЗ.
Форма опитування доступна за посиланням. Повідомте пацієнтам про опитування.
«Голос пацієнтів» і «Голос медпрацівників» — серія тематичних онлайн-опитувань, що відбудуться протягом березня — вересня 2024 року. Їхня мета — отримати актуальні дані щодо ставлення, досвіду і поведінки у питаннях, що пов’язані з роботою системи охорони здоров’я та її ключових компонентів.
Станом на лютий цього року 44% українців вважають, що Захід втомився від війни в Україні. При цьому у жовтні минулого року українців з такою думкою було лише 30%.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося 17-23 лютого.
«Наприкінці 2022 року лише 15% українців вважали, що Захід утомлюється від України, його підтримка слабка і що Захід хотів би від України поступок росії. Уже через рік, на початку жовтня 2023 року, частка українців, які в це вірять, досягла 30%, а в лютому 2024 року (тобто зараз) – 44%», – йдеться у повідомленні КМІС.
За даними соціологів, кількість тих, хто вважає, що Захід втомлюється та його підтримка слабка, зросла у всіх регіонах країни.
При цьому частка тих, хто вірить, що Захід продовжує у міру своїх можливостей підтримувати Україну, наразі все ще більша за частку тих, хто не вірить, і становить 49%.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з урахуванням випадкової вибірки. Всього було опитано 1052 респонденти.
[type] => post
[excerpt] => Станом на лютий цього року 44% українців вважають, що Захід втомився від війни в Україні. При цьому у жовтні минулого року українців з такою думкою було лише 30%.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1709048760
[modified] => 1709045091
)
[title] => Зросла кількість українців, які вважають, що Захід втомився від війни - соцопитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=179557&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 179702
[uk] => 179557
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 179558
[image] => Array
(
[id] => 179558
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[original_lng] => 53602
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/8a1087d-ukraina690.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1709037891:8
[_thumbnail_id] => 179558
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1087
[translation_required_done] => 1
[_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] =>
[_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1709391305
[_oembed_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] =>
[_oembed_time_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => 1709391305
[_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] =>
[_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1712076179
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Довіра до телемарафону „Єдині новини” продовжує знижуватися. Станом на початок лютого 2024 року частка тих, хто довіряє, знизилася до 36%, натомість до 47% зросла частка тих, хто не довіряє.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
„Ідея телемарафону „Єдині новини” користувалася широкою підтримкою у 2022 році, але з 2023 року простежується стабільне зниження довіри і станом на лютий на лютий 2024 року ми вперше фіксуємо негативний баланс довіри-недовіри”, – зазначають соціологи.
Хоча ті, хто не довіряє президенту Володимиру Зеленському, значно більш критичні до телемарафону, але і серед тих, хто довіряє Зеленському, телемарфону довіряють 48%, не довіряють – 33%.
Дещо більш критичні до телемарафону „Єдині новини” мешканці Заходу і Центру. Разом з цим фактично у всіх регіонах не більше 40% довіряють йому.
Коментар КМІС
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, результати опитування засвідчують, що у все більшої кількості українців телемарафон „Єдині новини” викликає критичні зауваження.
„Заради справедливості потрібно зазначити, що після широкомасштабного вторгнення медіа ландшафт в Україні суттєво змінився. До вторгнення основним джерелом політичної інформації для більшості населення лишалися декілька національних телеканалів. Разом з цим у вересні 2023 року в опитуванні КМІС 77% респондентів відповіли, що зазвичай отримують інформацію з одного з інтернет-джерел (насамперед – з телеграм-каналів), а з новини на телебачення – 43% (і зрозуміло, що з них лише частина отримували саме з телемарафону „Єдині новини”) „, – сказав він.
Інші опитування КМІС показували, що телеперегляд „Єдиних новин” часто є фоновим. Тобто насправді не так багато українців отримують інформацію з „Єдиних новин”.
„Утім, посилення громадського запиту на переформатування телемарафону не варто лишати осторонь і тим більше ігнорувати. Ще два місяці тому баланс довіри-недовіри „Єдиним новинам” був позитивний, зараз – уже негативний. Утім, і зараз ще є простір для рішень, які би задовольнили громадськість і дозволили трансформувати діяльність телемарафону у формат, який буде більш релевантним поточній внутрішній та зовнішній ситуації”, – додав соціолог.
Опитування КМІС проводилося 5-10 лютого серед 1202 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Кількість громадян, які довіряють телемарафону „Єдині новини” продовжує падати. Водночас зростає частка тих, хто не довіряє.
Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 5-10 лютого 2024 року.
За даними соціологів, з 2023 року простежується стабільне зниження довіри і станом на лютий на лютий 2024 року вперше фіксують негативний баланс довіри-недовіри (тобто кількість тих, хто довіряє, зараз менше кількості тих, хто не довіряє).
Так, у грудні 2023 року 43% довіряли телемарафону „Єдині новини”, не довіряли – 38%. Станом на початок лютого 2024 року частка тих, хто довіряє, знизилася до 36%. Натомість до 47% зросла частка тих, хто не довіряє.
„Важливо зазначити, що хоча ті, хто не довіряє В. Зеленському, значно більш критичні до телемарафону, але і серед тих, хто довіряє В. Зеленському, телемарафону довіряють 48%, не довіряють – 33%”, – йдеться в дослідженні.
Більш критично до телемарафону ставляться жителі Заходу та Центру. Водночас у всіх регіонах не більше 40% довіряють йому.
Опитування тривало 5-10 лютого 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1202 респонденти, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,4% – для показників, близьких до 5%.
