Понад половина громадян Румунії не вірить, що війна Росії проти України закінчиться найближчим часом.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це свідчить опитування INSCOP Research, результати якого були презентовані в понеділок.
Згідно з опитуванням, понад 62% румунів не вважають, що війна Росії проти України завершиться скоро, протилежної думки дотримуються майже 32%. Майже 6% респондентів не змогли відповісти на запитання.
Оптимізм щодо швидкого закінчення війни вищий серед румунської молоді та мешканців малих міст. Скептицизм більше притаманний людям похилого віку та мешканцям Бухареста.
Водночас 55,8% опитаних румунів вважають, що для припинення війни Росія повинна вивести війська і повернути Україні окуповані території (у вересні 2023 року таку думку висловили 64%).
А 32,7% респондентів вважають, що для припинення війни Україна повинна піти на певні поступки Росії (у вересні 2023-го такий погляд підтримували 24,1%). Майже 12% не змогли відповісти на це питання.
Опитування INSCOP Research відбулось із 26 по 30 травня 2025 року методом телефонного інтерв’ю і охопило 1150 повнолітніх громадян Румунії. Максимальна допустима похибка даних становить ±2,9%.
Наприкінці весни 2025 року серед українців зросла готовність до тривалої війни. До того готовність терпіти війну знижувалася.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
КМІС регулярно ставить запитання „скільки ще часу ви готові терпіти війну”. Від початку вторгнення до травня 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-5% говорили про 1 рік).
Між травнем і жовтнем 2024 року соціологи вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Показник і далі знижувався та досяг 54% у березні 2025 року.
Водночас між березнем і травнем – початком червня 2025 року показник зріс і наразі 60% українців стверджують, що вони „готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Ще 6% готові терпіти 1 рік, тобто відносно довгий період.
При цьому говорять про те, що готові терпіти більш короткий період (декілька місяців або пів року) – 20% (у березні 2025 року було 24%). Решта 14% не змогли визначитися із своєю відповіддю.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, повномасштабне вторгнення тримає вже понад три роки. Інтенсивність і безпосередніх бойових дій, і повітряного терору не тільки не знижується, а і стає сильнішою. При цьому з початку 2025 року заяви і дії нової адміністрації США викликають подив та часто несхвалення значної частини українців.
„Дехто міг очікувати, що під тиском цих обставин стійкість українців може похитнутися. Проте ми бачимо, що українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість і зберігають волю до продовження опору. Наші союзники та вороги мають усвідомлювати, що хоча українці і хочуть миру, але українці не підуть на капітуляцію”, – додав він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1011 респондентів упродовж 15 травня – 3 червня 2025 року.
Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю одному з українських видань повідомив, що українці готові пожертвувати брендом НАТО, але не вступом до Євросоюзу.
В інтерв’ю «РБК-Україна» Антипович зазначив, що наразі відносно невелика частина українського суспільства – близько 10% – підтримує продовження війни до звільнення всіх окупованих росією територій. Натомість майже дві третини суспільства – 60% – вважають, що так чи інакше з рф має бути досягнуто компромісу. «Зрештою, мир важливіший за війну до кінця. Суспільство схиляється в цьому напрямку. Це можна трактувати як втому», – сказав він.
На запитання, як змінилося для українців поняття перемоги, Антипович відповів: «Це незручне питання навіть для соціолога, щоб поставити його середньостатистичному респонденту в Україні. Бо всі ми розуміємо, що таке перемога. Повернення всіх територій і розвал росії, щоб це більше не повторювалося. Покарання, репарації. Воювати, розвалити росію і спалити Кремль».
За його словами, те, як люди відповідають на питання про перемогу, залежить від того, як його поставити: «Ми розуміємо, чим готовий українець пожертвувати. Напевно, брендом НАТО. Бо допомогу нам надавали окремі країни, а не НАТО в цілому. Нам допомагали якісь політики, але не НАТО загалом».
«Тому брендом НАТО українці швидше готові пожертвувати. А от європейським майбутнім, тобто вступом до Євросоюзу, ми не готові пожертвувати», – каже Антипович.
У другій частині інтерв’ю соціолога запитали, якими можуть бути ймовірні вибори в Україні. За його словами, оборонна стратегія та «бачення нашого шляху до Європи», безумовно, будуть важливими питаннями, як і антикорупційна діяльність.
«Перша проблема, про яку говоритиме українець, – це припинення крадіжок. На жаль, тут нічого не змінилося», – додав він.
«Крім того, держава збідніла, люди збідніли. Щоб повертати біженців і щоб українець бачив майбутнє своїх дітей у власній державі, потрібно розуміти, що ця держава буде як мінімум не бідною. Як мінімум. Мені хотілося б сказати багатою. Коли запитуєш, якою ти хочеш бачити майбутню Україну, то в першу чергу українець каже незалежною, а в другу – багатою, – зауважив соціолог.
Переважна більшість українців (65%) заявили про готовність і надалі терпіти труднощі задля перемоги у війні.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії InfoSapiens, інформує Укрінформ.
Керівниця відділу соціально-політичних досліджень InfoSapiens зазначила, що порівняно з минулим роком частка респондентів, які готові терпіти „скільки потрібно”, зменшилася на чотири відсоткові пункти – з 69% до 65%.
Водночас кількість тих, хто взагалі не готовий миритися з труднощами, зросла з 12% до 16%. Ця зміна вважається статистично значущою.
Згідно з результатами дослідження, 58% українців вважають, що зараз країні найбільше бракує миру, 40% – справедливості, 34% – єдності, а 30% – стабільності.
Опитування провели на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості серед 1000 респондентів телефоном. Теоретична похибка не перевищує 3%.
Переважна більшість російськомовних громадян України – 82% – висловлюють негативне ставлення до російської федерації. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова спільно з Київським безпековим форумом.
Дослідження було опубліковано невдовзі після заяви глави МЗС рф Сергєя Лаврова, який стверджував, що російськомовні жителі України нібито потребують захисту з боку москви.
За підсумками опитування лише 13% російськомовних українців продовжують позитивно ставитися до росії.
Для порівняння: симпатії до інших держав виглядають інакше – 79% учасників дослідження позитивно оцінюють Францію, 75% – Велику Британію, 71,5% – Польщу. Відповідаючи на запитання про найбільш привабливу модель суспільного розвитку, 42% обрали європейський шлях. Лише 6% вважають російську модель кращою.
Щодо релігійних симпатій, то 11% опитаних російськомовних громадян України заявили про прихильність до московського патріархату, тоді як 20% – до Православної церкви України.
Високим залишається рівень довіри до українських військових. 81,5% респондентів заявили про довіру до ЗСУ. Лише 14% висловили протилежну думку.
На питання про допустимі поступки під час переговорів з росією лише 17% визнали можливою відмову від частини українських територій заради миру, 26% висловили готовність піти на компроміс у питанні прозахідного курсу країни.
Більше половини – 54% – виступили проти будь-яких скорочень чисельності ЗСУ в рамках мирної угоди, лише 27% припускають таку можливість.
Щодо перспектив конфлікту, 55% російськомовних українців вірять у перемогу своєї країни у війні з росією, тоді як 33% налаштовані песимістично. Водночас, лише 40% вірять у можливість підписання мирної угоди найближчим часом, тоді як 48% вважають це малоймовірним.
Опитування проводилося на територіях, підконтрольних українській владі, з 24 квітня по 4 травня 2025 року. У дослідженні взяли участь 2021 рік респондент віком від 18 років.
23 травня міністр закордонних справ рф Сергєй Лавров заявив, що українська влада нібито забороняє «мільйонам українців» використовувати рідну російську мову, тому їх не можна залишати під контролем Києва.
Аналогічні тези раніше звучали і від путіна, який стверджував, що однією з причин вторгнення в Україну стало прагнення захистити російськомовне населення Донбасу. Напередодні він знову повторив цей аргумент, заявивши, що москву «змусили» розпочати війну, оскільки Київ нібито «почав знищувати мешканців Донбасу з літаків та гелікоптерів».
При цьому саме російськомовні регіони України – східні та південно-східні області – найбільше постраждали від російського вторгнення.
Більшість українців готові домовлятися щодо припинення війни. Для цього готові піти на певні поступки, але варіантів багато.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказав директор Соціологічної групи „Рейтинг” Олексій Антипович.
Як зазначив соціолог, українець не дуже вірить в результативність будь-яких переговорів з росіянами. Але й війну до повернення всіх територій підтримують лише близько 10%.
Абсолютна більшість, це до двох третин, це 60%, по-різному, залежно від формулювання питання, підтримують якісь компромісні рішення, сказав він.
„Все-таки мир важливіший, ніж війна до кінця. Суспільство схилилося до цього. Можна це трактувати як втому, можна як завгодно. Але зрозуміло, що коли жодна сторона не перемагає на полі бою, то треба шукати переговори”, – пояснив соціолог.
Антипович заявив, що росіянам не вірять, тому вірять, що за участі США та Європи Україна може досягти певних домовленостей з росіянами про зупинку війни.
„Напевно, не про її повне припинення і не про перемогу, бо яка це перемога, коли ти втратив території, це напевно не можна назвати перемогою”, – сказав він.
За його словами, станом на зараз всі говорять про певні компроміси по територіях. Але все залежить від умов.
„Від раніше окупованих – гіпотетично готові відмовитись. Від НАТО – гіпотетично, так. Від ЄС – ні. Від окупованих нещодавно територій – не готові. Але якщо такою буде ціна миру – то тоді, певно, так. Але якщо це не ціна миру, а просто так віддати – то тоді вже точно ні. Варіативності дуже багато”, – пояснив він.
Соціологи розуміють чим готовий українець пожертвувати. „Напевно, брендом НАТО. Бо допомогу нам надавали окремі країни, а не НАТО в цілому. Нам допомагали якісь політики, але не НАТО в цілому. Тому брендом НАТО українець скоріше готові пожертвувати. А от європейським майбутнім, тобто вступом до Євросоюзу, ми не готові пожертвувати”, – констатував він.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Рейтинг президента України Володимира Зеленського продовжує зростати. Майже усі інші політики, яких КМІС включив до списку, втрачають довіру.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування, у травні 2025 року найбільше українців довіряють президенту Володимиру Зеленському – 74%.
Крім Зеленського єдиний діяч зі списку, який має позитивний баланс довіри-недовіри – телеведучий Сергій Притула. Йому довіряють 50%, не довіряють – 38% (баланс довіри-недовіри – +12%).
Досить високі показники довіри (хоча й уже із негативним балансом) має мер Києва Віталій Кличко, якому довіряють 43%, не довіряють – 47% (баланс – -4%).
Далі за показниками довіри йдуть:
народний депутат від „Європейської солідарності” Олексій Гончаренко (27% довіряють, 41% не довіряють, баланс -14%; проте в його випадку 25% не знають, хто це),
народний депутат Дмитро Разумков (27% довіряють, 32% не довіряють, баланс -5%; у його випадку також багато хто не знає, хто він – 34%),
п’ятий президент України Петро Порошенко (25% довіряють, 70% не довіряють, баланс -45%)
колишньому раднику Офісу президента Олексію Арестовичу (7% довіряють, 79% не довіряють, баланс -72%),
нардепу від партії ОПЗЖ Юрію Бойку (7% довіряють, 72% не довіряють, баланс -65%),
колишньому нардепу Євгену Мураєву (6% довіряють, 47% не довіряють, баланс -41%; проте в його випадку 43% не знають, хто це).
У запропонованому респондентам списку КМІС відсутній колишній головнокомадувач ЗСУ Валерій Залужний.
У порівнянні з лютим 2024 року довіра до Зеленського зросла з 64% до 74%.
Частка тих, хто довіряє Притулі, знизилася з 61% до 50%, а баланс знизився з +28% до +12%. У випадку Кличка показники майже не змінилися – частка тих, хто довіряє, зараз становить 43% проти 45% у лютому 2024 року, а баланс – відповідно, -4% і -6%.
У випадку Разумкова помітним є зростання частки тих, хто його не знає – з 27% до 34%. При цьому з 35% до 27% стало менше тих, хто йому довіряє, а баланс загалом погіршився з +2% до -5%.
Частка тих, хто довіряє Порошенку, знизилася з 31% до 25%, а баланс знизився з -37% до -45%. У випадку Тимошенко показники майже не змінилися – зараз їй довіряють 14% проти 17% у лютому 2024 року, а баланс становить, відповідно, -65% і -66%.
Також порівняно з лютим 2024 року стало більше тих, хто не знає Арестовича – ріст з 4% до 10%. За рахунок цього стало трохи менше і тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє, а баланс – такий самий (-72%). У випадку Бойка показники також мінімально змінилися. У лютому 2024 року йому довіряли 10%, зараз – 7%. Його показники балансу – відповідно, -63% у лютому 2024 року і -65% у травні 2025 року.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 2-12 травня 2025 року було опитано 1010 респондентів.
За результатами, абсолютна більшість опитаних, а саме 74%, підтримують ініціативу 30-денного перемир’я без будь-яких умов.
Ще 22% виступили проти, а 4% утримались від однозначної відповіді.
Водночас, більшість вважають останній візит президента України Володимира Зеленського до Туреччини успішним – 53%.
Натомість 26 виступили проти, а 21% опитаних утримався від однозначної відповіді.
Рівень довіри до президента Зеленського серед українців стабілізувався на позначці 70%, що вище, ніж на початку року (53-58%).
Крім того, опитування показують, що попри те, що лише чверть опитаних вважають, що переговори в Туреччині наблизять нас до миру, українці вважають, що Україна повинна продовжувати демонструвати відкритість до переговорів.
А 47% вважає, що президент Зеленський може них брати участь, навіть за відсутності російського диктатора володимира путіна.
Водночас, варто зауважити, що 48% виступили проти, а % утримались від однозначної відповіді.
Крім того, українців попросили відповісти на питання, чому, на їх думку, путін не приїхав на переговори в Туреччині. На думку опитаних, основні причини відсутності путіна на переговорах – це:
небажання завершувати війну – 54%;
страх – 22%.
Повідомляється, що опитування проводили 16 травня 2025 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI).
У ньому взяли участь 1000 респондентів з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій Криму, Донбасу та районів без українського мобільного зв’язку.
Вибірка формувалася випадково за мобільними номерами та охоплювала доросле населення віком від 18 років.
Результати є репрезентативними за віком, статтю і типом населеного пункту, з максимальною похибкою не більше ніж 3,1% при довірчій ймовірності 0,95%. Дані були зважені відповідно до актуальної статистики Державної служби статистики України.
Найбільш значуще зростання споживання тютюнових та нікотинових виробів зафіксоване серед молодого населення віком 18-39 років — 45% (у 2024 році — 33%).
Про це свідчать дані опитування, проведеного у лютому-березні 2025 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повідомляють у Центрі громадського здоров’я.
37% молодих курців віком 18–29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 39% — електронні сигарети.
«Кожен пʼятий (21%) теперішній споживач тютюнових та нікотинових виробів вживає два або три види продукції. Найбільше явище множинного споживання зосереджене серед молодого населення віком 18–29 років — 45%. Найбільш поширеною комбінацією є сигарети та ТВЕН (електронні пристрої, що нагрівають тютюнові стіки», — наголосила Вікторія Захожа, заступниця головного директора Київського міжнародного інституту соціології.
43% українців бачать рекламу ТВЕН, серед молоді віком 18–29 років цей показник сягає 75%.
Найпоширенішими місцями, де українці помічають рекламу ТВЕН, є місця торгівлі та інтернет. Молодь віком 18–29 років найбільше наражається на рекламу в інтернеті — 59%.
Більшість респондентів, що вживають ТВЕН, вживають ці вироби з ароматизаторами (63%), серед молоді віком 18–29 років — 81%.
“Це свідчить, що ароматизатори є одним з чинників, що впливає на залучення молоді до вживання ТВЕН”, – кажуть у ЦГЗ.
Окрім того, 38% молодих українців віком 18–29 років вірять в те, що вживання ТВЕН менш шкідливе, ніж куріння сигарет.
Опитування демонструє абсолютну підтримку населенням посилення регулювання ТВЕН та пристроїв для їх використання: 81% українців за впровадження графічного медичного попередження на пачках ТВЕН та пристроїв, а 70% — за заборону тютюнової викладки у місцях торгівлі та реклами брендів пристроїв. Ще 65% виступають за заборону ароматизованих ТВЕН, 70% підтримують підвищення акцизу на ТВЕН на рівні з сигаретами.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Часи, коли підлітки мріяли стати балериною, президентом чи астронавтом залишилися в минулому. Нещодавнє опитування підлітків віком 12-15 років показало, що найпопулярніший вибір кар’єри для цього покоління — стати блогерами у YouTube або TikTok.
Згідно зі звітом платформи соціальної комерції Whop, понад 30% підлітків у США кажуть, що хочуть зробити кар’єру в YouTube, а 21% дітей — в TikTok.
“Покоління Альфа виросло, спостерігаючи за ютуберами, які перетворили створення контенту на високоприбуткову кар’єру. На відміну від теле-, кіно- чи спортивних знаменитостей, ці цифрові постаті здаються більш близькими і доступними, що робить кар’єру ютубера більш досяжною”, – розповідає Кемерон Зоуб, співзасновник Whop.
19% представників покоління Alpha (народжені між 2010 і 2024 роками) прагнуть побудувати кар’єру творців відеоігор.
Однак, підлітки все ще прагнуть до деяких традиційних професій. За даними звіту, 20% хочуть бути лікарями або медсестрами, 15% сподіваються стати спортсменами, а 14% – вчителями. Однак, їхній вибір може бути більше пов’язаний з їхнім домашнім середовищем, ніж з новими тенденціями.
Разом з тим, стрічки сучасних підлітків у Instagram або TikTok рясніють історіями про “швидке збагачення” та кар’єру за одну ніч. Їх навіть заманюють на роботу інфлюенсерів: за даними Whop, близько 23% дітей покоління Alpha зв’язувалися з брендами, які пропонували їм можливість цифрового спонсорства. А близько 30% розглядають можливість заробляти гроші через партнерство на YouTube або TikTok.
“Сьогодні діти бачать, як такі ютубери, як MrBeast, стримери та онлайн-посередники досягають фінансового успіху, не маючи вищої освіти чи традиційного кар’єрного шляху. Важливо також визнати, що в молодому віці вибір кар’єри часто ґрунтується на тому, що виглядає весело, а не на фінансовій логіці”, – каже Зоуб.
