Кабмін виділив 175,42 млн грн на капітальний ремонт і будівництво укриттів у трьох школах. Ці кошти Україна отримала від Литви через платформу UNITED24.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти й науки.
Відповідне рішення щодо спрямування коштів Кабмін ухвалив 27 серпня.
Так, постановою уряду виділено:
84,37 млн грн на будівництво протирадіаційного укриття Біленьківського ліцею „Лідер” (Запорізька область);
78,06 млн грн – на будівництво захисної споруди цивільного захисту в Лозівському ліцеї №12 (Харківська область);
12,98 млн грн – на капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту Пушкарівського ліцею Верхньодніпровської міської ради (Дніпропетровська область).
Довідка: United24 — це фандрайзингова платформа, глобальна ініціатива з підтримки України, запущена українською владою 5 травня 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ.
🇺🇦🇱🇹 Ukraine has received 22 generators (13 MW total) to support hospitals and district heating and water utilities in Kyiv. Since the start of the full-scale invasion, Lithuania has provided 348 humanitarian shipments - over 5,900 tonnes of energy equipment. Lithuania’s… pic.twitter.com/9noM8UxRsf
З нового навчального року в естонських школах поменшає окремих класів для українських дітей. Зокрема, першокласників не набиратиме школа Ряеґу, яка надає освіту українською та естонською.
У Міністерстві освіти Естонії пояснили, що українські діти готові до навчання з естонськими ровесниками, тим паче батьки самі хочуть, аби їхні діти здобували місцеву освіту.
Станом на травень у школах Естонії навчалося майже 9 тисяч українських дітей. 24% з них здобували освіту в початковій школі, а 64% – в загальній.
Наразі в Естонії діють дві школи – Ряеґу та „Школа Свободи”, обидві у Таллінні, в яких частину навчання діти з України здобувають українською, а іншу – естонською.
Однак з нового навчального року Ряеґу вже не відкриє перший клас, а через пару років вона узагалі зникне. Очікується, що у цій школі українські діти зможуть провчитися до шостого класу. З четвертого класу мова навчання в ній стане естонською.
В іншій державній школі – „Свободи” навчається близько 530 учнів. До сьомого класу прийшли 66 нових учнів. У цій школі 40% уроків проводяться українською мовою, а решта 60% – естонською.
Директорка школи Ольга Селищева розповіла, що навчальний заклад працює вже два роки, і за цей час близько сотні учнів повернулися в Україну. А втім, є й ті, хто тільки приїжджає до Естонії. Так, з 66 нових старшокласників у новому навчальному році близько 10 тільки зараз приїдуть з України.
Головна експертка відділу загальної освіти Міністерства освіти й науки Естонії Хеле Ліїв-Тельманн розповіла, що в попередні роки у великих містах було також кілька шкіл, у яких утворили окремий клас для українських учнів. Однак з нового навчального року таких класів теж стане менше.
За її словами, школи, які навчали українських учнів в окремих класах, вважають, що діти з України вже готові навчатися разом з естонцями в естонськомовних або російськомовних класах.
Ліїв-Тельманн також зазначила, що раніше і батьки, і керівництво шкіл вважали, що біженці пробудуть в Естонії тимчасово. Проте зараз ця думка змінюється, і українські родини все більше зацікавлені, щоб їхні діти здобували місцеву освіту.
Так, цьогоріч порівняно з минулим роком кількість учнів, які одночасно навчалися в українській та в естонській школах, зменшилась з двох третин до однієї третини, додала представниця Міносвіти.
[type] => post
[excerpt] => З нового навчального року в естонських школах поменшає окремих класів для українських дітей. Зокрема, першокласників не набиратиме школа Ряеґу, яка надає освіту українською та естонською.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1724683020
[modified] => 1724669386
)
[title] => У школах Естонії поменшає окремих класів для українських дітей
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=212410&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 212499
[uk] => 212410
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 212411
[image] => Array
(
[id] => 212411
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12.png
[original_lng] => 1092514
[original_w] => 1199
[original_h] => 799
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12-1024x682.png
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12.png
[width] => 1199
[height] => 799
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12.png
[width] => 1199
[height] => 799
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/image-12.png
[width] => 1199
[height] => 799
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1724658586:8
[_thumbnail_id] => 212411
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2751
[translation_required_done] => 1
[_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Кабінет міністрів затвердив три варіанти облаштування наземних укриттів для шкіл. І вже до кінця року планується повернути за парти 300 тисяч учнів.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаля під час засідання 13 серпня.
За словами Шмигаля, в рамках реалізації комплексної стратегії Україна планує до кінця 2024 року повернути до безпечного офлайн-навчання 300 тисяч школярів. І саме наявність укриттів є головною передумовою.
На будівництво укриттів у школах було виділено 2,5 млрд гривень. Прем’єр також наголосив на важливості надійних безпечних просторів там, де неможливо використовувати підземні укриття.
«Для цього ДСНС та МОН спільно розробили три варіанти облаштування наземних укриттів, які сьогодні затверджуємо. Громади зможуть їх реалізувати залежно від потреби та рівня загроз у населеному пункті та регіоні», – додав він.
Шмигаль додав, що близько тисячі шкіл уже протягом цього навчального року зможуть розпочати процес очного навчання.
Влада Польщі зобов’язала із вересня усіх українських дітей відвідувати школи. За невиконання батьків штрафуватимуть на 100 злотих, а з 2025 року можуть позбавити виплати 800+.
Про це пише In Poland.
Як зазначається, із нового навчального року українські діти в Польщі будуть зобов’язані відвідувати школи або дитячі садочки. У разі невиконання цього обов’язку, батьків можуть оштрафувати та розпочати провадження.
Введення обов’язкового навчання для українських дітей у вересні, без сумніву, збільшить чисельність дітей у класах, що вимагатиме підвищення наповнюваності класів. Міністерство на чолі з Барбарою Новіцькою планує змінити положення щодо організації навчання, виховання та догляду за дітьми та молоддю, які є громадянами України. Зараз у польській системі освіти навчаються 134 тисячі українських дітей, і з вересня ця кількість може зрости ще на 80 тисяч через запровадження обов’язкового навчання. Якщо вимоги не будуть виконані, батьки можуть отримати штраф у розмірі 100 злотих, а з червня 2025 року таких українців можуть позбавити права на виплату 800 плюс.
Згідно з чинними правилами, максимальна кількість учнів у класі початкової школи не повинна перевищувати 25 осіб, а в інтегрованих та спеціальних класах – 20. З 1 вересня цей ліміт може зрости до 29 учнів, що дозволить додатково прийняти до чотирьох дітей з України. Для старших класів і загальноосвітніх шкіл граничної кількості учнів не встановлено. Кількість дітей у групах дитячих садочків може зрости на 3, а в інтегрованих дитсадках можливо прийняти максимум двох додаткових дітей з особливими потребами.
Понад 80% українських шкіл забезпечені генераторами, й органи місцевого самоврядування продовжують їх закуповувати.
Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти та науки України на запит hromadske.
„Цих генераторів недостатньо для повноцінної організації освітнього процесу з використанням усієї потрібної техніки, проте їх може бути достатньо для очних зустрічей учителів з дітьми”, — сказали у відомстві.
Зазначимо, що МОН планує наступного навчального року повернути до очного навчання у школах якомога більше дітей. Там вказують, що в умовах вимкнень електрики це найліпший варіант, бо „діти будуть в одних умовах, а не в себе вдома з різним розкладом вимкнень”.
На питання про те, яким буде навчання за умов тривалих відключень світла, у відомстві вказують, що школи мають автономію в тому, щоб гнучко організовувати освітній процес залежно від ситуації.
У школах, в яких ще немає укриттів або безпекова ситуація не дозволяє вчитися очно, обставини будуть складнішими, вказує відомство. Тут розглядають варіант асинхронного дистанційного навчання.
Міносвіти впроваджує комплексну політику „Школа офлайн” для надання доступу до безпечної очної освіти, а також для підвищення якості дистанційного навчання.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
„Школа офлайн” — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти”, – ідеться в повідомленні Міносвіти.
„Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки… Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику „Школа офлайн”, ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти”, — зазначає Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
„Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини”, — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Як зазначається, сьогодні майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.
„Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог”, – наголосили в міністерстві.
Політика „Школи офлайн” містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання.
2. НАВЧАННЯ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ ДИТИНИ
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
3. ПЕРЕГЛЯД МЕРЕЖІ ДИСТАНЦІЙНИХ ШКІЛ
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
4. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ НА ТОТ
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.
5. ДІТИ ЗА КОРДОНОМ
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Учні 10–11 класів закладів загальної середньої освіти вивчатимуть модельну навчальну програму „Захист України”, що містить теоретичні уроки та практичні заняття на новому обладнанні.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства освіти і науки України.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Практичні заняття міститимуть орієнтування на місцевості, основи інженерної фортифікації, стрілецьку підготовку.
В 11 класі учні вивчатимуть розвиток військових технологій, особливості інформаційної безпеки, домедичну допомогу, методи захисту цивільного населення в кризових умовах, можливості та способи оборони України.
„Навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні. Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги”, – йдеться у повідомленні.
Учні будуть відпрацьовувати на практиці керування дронами, інформаційну безпеку, навігацію, розвідку на основі відкритих джерел (OSINT), стресо- та психологічну стійкість. Обов’язковими стануть навчально-польові збори або тренінгові заняття, а також навчальні екскурсії, проєкти, ігри тощо.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти та науки України.
Зазначається, що оновлений проєкт предмета Захист України відображає реалії та виклики, з якими стикається Україна. Програма буде однаковою для всіх учнів незалежно від статі.
Зміст предмета охоплює широкий спектр тем, зокрема інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу.
„Сьогодні наше завдання – підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета Захист України спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій”, – заявив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надаватимуть практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації та стрілецькій підготовці.
Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.
„Щоб гарантувати повноцінний шкільний навчальний рік, ми розпочнемо його раніше – 19 серпня. Таке рішення сьогодні прийняв Штаб підготовки міста до зими.
У разі повного блекауту всі львівські школи стануть цілодобовими пунктами незламності, де львів’яни зможуть зігрітися та зарядити пристрої”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що якщо ситуація з електроенергією взимку стабілізується, школи працюватимуть у звичному режимі.
Також мер повідомив, що планові зимові канікули розпочнуться 21 грудня. На випадок погіршення ситуації з електроенергією – канікули буде продовжено. А в школах працюватимуть чергові групи для дітей, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома.
За інформацією МОН, у 2024 році очно працюють понад 7,3 тисячі шкіл (58%), де навчається більш ніж 1,7 млн учнів. 2,4 тисячі (19%) шкіл працюють дистанційно та 2,8 тисячі (22%) — змішано.
Шмигаль нагадав, що цьогоріч Уряд передбачив 2,5 млрд грн на облаштування безпечних умов у школах. Як повідомили в МОН, уже розподілено кошти на 50 проєктів. Загалом укриттями забезпечено 10,5 тисяч шкіл. У понад 5 тисячах є умови для організації навчання в сховищах.
Крім того, 1 млрд грн цьогоріч Уряд виділяє на придбання шкільних автобусів.
МОН у свою чергу доповіло, що наразі в закладів освіти є більш як 12 тисяч генераторів. На кінець навчального року приблизно 50% шкіл могли забезпечити освітній процес завдяки альтернативним джерелам живлення.
Прем’єр-міністр дав завдання керівникам областей обстежити освітні заклади на предмет їхньої готовності до наступного опалювального сезону.
