У мобільному додатку для військовозобов’язаних «Резерв+» розширили функціонал сервісу сплати штрафів за порушення військового обліку – тепер там з’явилася опція сплати штрафу за неприбуття за повісткою.
Там пояснили, що після сплати штрафу в додатку зникає позначка про порушення та червону стрічку. Однак це не звільняє від обов’язку виконувати вимоги військового обліку – повістки можуть надходити й надалі.
Алгоритм сплати наступний:
у «Резерв+» потрібно перейти до розділу «Штрафи онлайн»;
подати заяву про визнання порушення, після чого ТЦК протягом трьох днів надсилає постанову
після цього сплатити половину штрафу – 8 500 грн (50% від повної суми) протягом 20 днів.
У Міноборони заявили, що в середньому процес сплати триває близько чотирьох днів. Актуальний статус можна перевірити після оновлення військового документа у програмі.
З 1 серпня повертаються штрафи у повному обсязі за невидачу фіскального чека або розрахункові операції, проведені з порушеннями. Якщо суб’єкт господарювання продав товар чи надав послугу без застосування реєстратора розрахункових операцій, то за перше порушення розмір штрафу складає 100% від вартості товару чи послуги, за кожне повторне порушення накладається штраф у розмірі 150%. Наразі в Україні діють пом’якшені штрафні санкції.
15 липня в одному з мальовничих курортів італійської Рив’єри, Портофіно, набувають чинності суворі правила, що передбачають штрафи до 500 євро. Мета нововведення–сприяння спокою та відпочинку місцевих жителів і туристів, які приїжджають сюди.
За повідомленням німецького новинного порталу Welt, з вівторка в місті заборонено ходити босоніж або сидіти в купальному костюмі на головній площі. Нова постанова муніципалітету забороняє не тільки пересування без верхнього одягу значною частиною центру міста, але й, наприклад, вживання алкоголю в громадських місцях, за винятком закладів громадського харчування або спеціально відведених зон.
Не можна також жебракувати, навіть якщо це робиться ненав’язливо. Крім того, заборонено сидіти або лежати на вулицях, стінах, тротуарах або в парках.
Ті, хто перебуває в громадських місцях з валізами, пікніковим приладдям або музичним плеєром, теж можуть бути оштрафовані на суму від 25 до 500 євро залежно від тяжкості порушення.
Метою постанови, за повідомленням муніципалітету, є збереження спокою та сприяння відпочинку місцевих жителів і туристів, особливо в літні місяці, коли Портофіно зазнає масового напливу мандрівників. Обмеження діють до 30 вересня і стосуються насамперед історичного центру міста та портової частини.
Це не перший випадок, коли муніципалітет вводить суворі правила: ще у 2023 році Портофіно прославилося тим, що з міркувань безпеки заборонило зупинятися біля найпопулярніших оглядових майданчиків. Фактично це стало забороною на селфі.
Інші італійські міста також вжили подібних заходів для упорядкування ситуації з масовим туризмом та боротьби з порушеннями правил. Наприклад, у Капрі заборонено носити гучне взуття, у Римі не можна купатися у фонтанах, у Флоренції за їжу на вулиці в деяких місцях можуть накласти серйозний штраф, а у Венеції не дозволяється влаштовувати пікніки на мостах або біля пам’яток архітектури.
З метою посилення контролю за обігом пального в області, податкова служба активно перевіряє дотримання норм законодавства щодо наявності ліцензії на зберігання пального суб’єктами господарювання. Зокрема, наголошується, право на отримання відповідного документа мають всі зареєстровані підприємці. Наразі на території Закарпаття 674 діючі ліцензії.
Верховна Рада29 квітня проголосувала законопроєкт № 11309 про посилення адміністративної відповідальності за правопорушення на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.
Проєкт закону передбачає підвищення штрафів за порушення правил охорони заповідних територій у 50 разів.
Рішення підтримали 237 нардепів.
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук зауважила, що без оновлення політики штрафів є ризики, що потенційні правопорушники зможуть ігнорувати нові правила, позаяк нині розмір штрафу для громадян становить від 153 до 408 грн, а для посадових осіб – від 255 до 510 грн.
„Відповідальність за руйнування довкілля не може коштувати менше, ніж обід у кафе. Для прикладу, у 2024 році було винесено 661 протокол і накладено штрафів на суму лише 89,24 тис. грн. Але фактичні збитки природно-заповідному фонду за цей же період становили понад 430 млн грн”, – наголосила міністерка.
Документ передбачає суттєве, у 50 разів, підвищення штрафів за порушення правил охорони та використання заповідних територій:
для фізичних осіб – від 8,5 тис. до 17 тис. грн;
для посадових осіб – від 17 тис. до 25,5 тис. грн.
Штрафи за порушення військового обліку українці зможуть сплачувати онлайн через застосунок „Резерв+”.
Про це розповіла заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону, пише РБК-Україна.
Вона зазначила, що це стане можливим завдяки застосунку „Резерв+” та законопроєкту 12093, який усуває бюрократичні перепони.
Так, нововведення дозволить сплачувати штрафи в кілька кліків та навіть отримати знижку 50%, аналогічно до штрафів за порушення ПДР.
„Ви робите це в декілька кліків прямо у своєму застосунку”, – пояснила вона, додавши, що одразу після оплати можна оновити свої дані в реєстрі.
Заступниця міністра наголосила, що нова система працюватиме і для українців, які перебувають за кордоном.
„Власне, українські громадяни, які за кордоном, також можуть оновити свої дані, оплатити штраф дистанційно і не мати проблем з документами”, – додала вона.
В Україні 17-річних хлопців, які не стали на військовий облік вчасно, штрафуватимуть. Розмір штрафу становить 17 тисяч гривень.
Про це заявив нардеп, член оборонного комітету Ради Федір Веніславський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Еспресо„.
„Якщо встановлено факт адміністративного правопорушення і немає обставин, які виключають притягнення до адміністративної відповідальності, таку особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності”, – наголосив Веніславський, коментуючи можливість штрафів для 17-річних хлопців.
Він нагадав, що ті хлопці, яким цього року виповнюється 17 років, зобов’язані протягом першого півріччя стати на військовий облік призовників.
При цьому, за його словами, Рада ухвалила закон, який дозволяє таким хлопцям стати на облік без візиту до ТЦК через електронні комунікації.
Так званий „закон про дрова” підірвав українські соціальні мережі та став об’єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
„Закон про дрова”. Що відомо
Верховна Рада ухвалила документ під номером 9665 ще 10 жовтня 2024 року. І вже кілька тижнів законопроект чекає на підпис президента.
Зазначимо, в Україні передбачено різні види покарань у сфері незаконної вирубки, заготівлі, перевезення та торгівлі деревиною. Проте автори нового закону вважають, що їх недостатньо.
Як йдеться у пояснювальній записці, з наближенням національного законодавства до європейського Україна має взяти низку зобов’язань. Від контролю за закупівлею деревини на експорт до заходів, спрямованих проти вирубки лісів.
Нинішні заходи передбачають штрафи та навіть тюремні строки, але складні на практиці. І порівняно з масштабами проблеми кількість реальних вироків мізерно мала.
Є протиріччя ст. 246 Кримінального кодексу. Незважаючи на те, що в назві згадується незаконну вирубку лісу, предметом порушення є не ліс, а дерева та чагарники. Також виникає феномен, коли кваліфікація залежить немає від факту самої вирубки, а від місця. По суті вирубка в парках не розцінюється як злочин проти навколишнього середовища.
Крім того, за діючою редакцією, відсутності документів на деревину недостатньо, щоб притягнути до відповідальності. За це карають у поодиноких випадках, коли порушників затримують на місці чи біля вирубки.
Новий закон пропонує посилити відповідальність, підняти штрафи та ввести тюремні строки, а також розмежувати дії, пов’язані з вирубкою, перевезенням та зберіганням.
Штрафи та тюремні строки: яким буде покарання
У новій редакції ст. 246 Кримінального кодексу передбачає, що:
незаконне вирубування дерев (суттєва шкода) карається штрафом від 34 000 до 85 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі до 3 років)
повторні дії або групою осіб – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
незаконна вирубка у парках та заповідниках – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
перераховані вище дії з тяжкими наслідками – штрафом від 255 000 до 425 000 гривень (або позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
незаконне вирубування в умовах військоввоєнного стану – позбавленням волі на строк від 7 до 10 років
Суттєвою шкодою вважається така, що перевищує 340 гривень. Тяжкими наслідками – понад 1020 гривень (або спричинили загибель людей, об’єктів тваринного/рослинного світу).
Також з’явилася ст. 246-1, згідно з якою перевезення, зберігання та продаж деревини без документів (про походження) карається:
у значному розмірі – штрафом від 34 000 до 51 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років)
повторні дії, групою осіб або у великому розмірі – штрафом від 170 000 до 425 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
Під значним розміром розуміють вартість деревини понад 340 гривень. Під великим – понад 1020 гривень.
Фактично найбільше українців обурила стаття про великі штрафи та позбавлення волі за зберігання дров без належних документів. Оскільки власники повинні мати на них чеки, квитанції, накладні тощо.
Зазначимо, багато ЗМІ також писали про те, що штрафувати можуть навіть за один кубометр дров без документів. Ця норма була у проекті закону, але її немає у фінальній версії, підписаній спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Як реагують українці
Критики закону вважають, що слово „зберігання” безпосередньо стосується звичайних українців, хто заготовляє дрова на зиму, а не лише „чорних лісорубів” та перекупників. Одним із перших, хто про це почав говорити, був адвокат із Чернігова Олексій Кінебас.
За його словами, нова стаття передбачає або адміністративну, або кримінальну відповідальність просто за зберігання, перевезення чи збут.
„Наприклад, двоє людей, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від 5 до 7 років”, – заявив він у коментарі „Суспільному”.
Причому відповідальність настає, навіть якщо без дозволу забрати деревину з узбіччя на дорозі. Тобто на стовбур, дерево та пень треба мати документи. Інакше буде штраф, навіть якщо вартість дров менша за 30 000 гривень. Таким чином майже всі жителі сільської місцевості можуть стати потенційними порушниками, вважає Кінебас.
Якщо шкода від вирубки суттєва, загрожує від 34 000 гривень штрафу до 5 років позбавлення волі. Якщо з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану, покарання ще суворіше. „Такі люди отримають від семи до 10 років. Наприклад, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”, – додав адвокат.
На великі штрафи та порівняння з покаранням за вбивство миттєво відреагували соцмережі.
[type] => post
[excerpt] => Так званий "закон про дрова" підірвав українські соціальні мережі та став об'єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730839920
[modified] => 1730837913
)
[title] => В Україні підготували закон про дрова — що відомо
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221123&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221117
[uk] => 221123
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 221118
[image] => Array
(
[id] => 221118
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[original_lng] => 96570
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2277
[_thumbnail_id] => 221118
[_edit_lock] => 1730830713:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] =>
[_oembed_time_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] => 1730832726
[_algolia_sync] => 508487716000
[_oembed_ffcb46dbd1e6746e80a3fb098663d914] =>
[_oembed_time_ffcb46dbd1e6746e80a3fb098663d914] => 1752675980
[_oembed_d6cfe1424edb6303072c272170bed14a] =>
[_oembed_time_d6cfe1424edb6303072c272170bed14a] => 1753902110
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 13
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 19482
[1] => 101
[2] => 1041
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дрова
[1] => Закон
[2] => штраф
)
)
[8] => Array
(
[id] => 218163
[content] =>
У Грузії три телеканали були оштрафовані за відмову транслювати передвиборчий ролик правлячої партії Грузинська мрія із кадрами зруйнованих унаслідок війни будівель в Україні.
За відмову розміщувати ролик штрафи у розмірі близько 1,8 тис. доларів отримали телеканали Формула, Мтаварі архі та TV Пірвелі.
Як відомо, відеоролик та банер Грузинської мрії з’явилися на вулицях Тбілісі за місяць до парламентських виборів. У відео були використані чорно-білі кадри зруйнованих і палаючих будівель, інфраструктури і міст України із написами „Ні війні!”, тоді як напроти – кольорові зображення аналогічних нових та відремонтованих будівель у Грузії із гаслом „Обери мир”.
Банери такого ж змісту з’явились на вулицях Тбілісі 26 вересня. На банерах на тлі чорно-білих світлин із постраждалої від російської агресії України перекреслені виборчі номери чотирьох опозиційних сил, а на фотографіях Грузії – виборчий номер Грузинської мрії.
Правляча партія країни звернулася до Національної комісії комунікації Грузії зі скаргою на згадані телеканали, які визнали передвиборчі відео Грузинської мрії аморальними і відмовилися їх транслювати.
Комісія визнала телеканали порушниками виборчого кодексу, а Тбіліський міський суд у п’ятницю прийняв рішення щодо призначення фінансових стягнень.
Юрист телеканалу Мтаварі архі Тамта Мурадашвілі повідомила, що суд також задовільнив позов комісії про негайне виконання рішення першої інстанції, що означає, що телеканали зобов’язані негайно поставити вищезгадане відео в ефір – незважаючи на те, чи буде рішення оскаржене в апеляційному суді.
„Ми не збираємося підкорятися цьому рішенню”, – сказала Мурадашвілі.
Компанія Google виграла апеляцію проти антимонопольного штрафу Європейського Союзу на €1,49 мільярда. Його наклали пʼять років тому, бо Google створював перешкоди конкурентам у сфері пошукової реклами.
Про це пише Reuters.
У 2019 році Європейська комісія постановила, що Google зловживав домінуючим становищем на ринку і не дозволяв вебсайтам використовувати інших брокерів для розміщення реклами, крім своєї платформи AdSense Довідка
Google AdSense — сервіс контекстної реклами від Google.
Незаконна, на думку Єврокомісії, практика тривала у 2006—2016 роках.
Європейський суд загальної юрисдикції в Люксембурзі в основному погодився з оцінкою Єврокомісії, але штраф таки скасував. Google повідомив, що змінив умови контрактів, які потрапляють під штраф, у 2016 році — тобто ще до рішення Комісії.
