„Дійсно, чоловіки віком від 18 до 25 років зараховуються до категорії призовників. Проте є випадки, коли й таких осіб можуть мобілізувати”, – кажуть у ТЦК.
Випадки, коли можуть мобілізувати чоловіків віком від 18 до 25 років:
Якщо чоловік пройшов строкову службу у мирний час;
Якщо чоловік закінчив вищий військовий навчальний заклад чи військову кафедру та отримав певну військово-облікову спеціальність;
Визнаний військово-лікарською комісією як непридатний до строкової служби у мирний час та придатний у воєнний час.
На початку квітня президент Володимир Зеленський підписав закон, що скасував статус „обмежено придатний” в Україні. Люди, які його мали, залишаються військовозобов’язаними навіть якщо їм менше ніж 25 років.
Тобто у таких людей дійсно можуть перевірити військово-облікові документи та якщо немає актуальних, відправити на повторне проходження військово-лікарської комісії. Згідно з новим законодавством, після неї чоловік може отримати наступні статуси:
Придатний до служби;
Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку;
Тимчасово непридатний – вимагає лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов’язків;
Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
З початку повномасштабного вторгнення ТЦК склали понад 180 тис. адмінпротоколів на порушників військового обліку, і подали у поліцію понад 400 тис. повідомлень про розшук ухилянтів.
Про це свідчать дані Міністерства оборони, надані юристу Роману Лихачову, що є в розпорядженні видання NV.
Ця статистика, за словами адвоката, демонструє, зокрема, «пропускну спроможність складання адмінпротоколів» працівниками ТЦК.
Дані Міноборони свідчать, що у 2022 році ТЦК склало 55,68 тис. протоколів за порушення правил військового обліку, та псування військово-облікових документів чи їхню втрату з необережності. Найбільше їх виявилось тоді у Житомирській області (майже 4,9 тис.), Києві (4,25 тис.), Волинській (4,1 тис.) та Закарпатській (4 тис.) областях. Загалом з порушників було стягнуто 49,29 млн грн.
Кількість протоколів за зазначеними статтями суттєво зросла протягом 2023−2024 років. За 1,5 року загалом по Україні ТЦК склали 130,1 тис. адмінпротоколів на порушників. Останні сплатили штрафів на 150,3 млн грн.
Найбільше протоколів за цей період склали у Львівській (20,5 тис.), Закарпатській (14,6 тис.) та Дніпропетровській (майже 10,2 тис.) областях.
Статистика Міноборони також вказує, що у перший рік великої війни ТЦК подали майже 21,3 тис. заяв про кримінальні правопорушення на військовозобов’язаних. Найбільше — у Львівській області: 15,8 тис.
При цьому протягом 2023−2024 років ТЦК подали 20,87 тис. відповідних заяв. І знову у лідерах опинилася Львівщина, — майже 8,6 тис.
В Україні близько 5−6 млн людей, що придатні для проходження служби, зазначає Лихачов. Якщо відняти від них тих, хто оновив свої дані, та чинних військових, то все одно залишиться досить велика кількість потенційних порушників.
«Якщо поштрафувати таку кількість людей навіть по одному разу, то треба буде десятки, якщо не сотні років», — вважає юрист.
Адвокат пояснює, що наразі в Україні серйозна неукомплектованість судів. На деякі з них передали навантаження тих установ, що знаходяться на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. До того ж, суди «завалені» справами щодо військових правопорушень, додає юрист. За його словами, для того, аби накладати штрафи на всіх порушників, необхідно було б збільшувати штати як ТЦК, так і судів. Водночас це не говорить про те, що штрафи не будуть накладати, наголошує адвокат.
Згідно з даними Міноборони, які надав редакції Лихачов, у 2022 році ТЦК подали 100,5 тис. повідомлень щодо розшуку осіб, які ухиляються від військової служби. З них 21,6 тис. – на Тернопільщині, майже 15,9 тис. – на Львівщині та 12,3 тис. – на Івано-Франківщині.
У 2023 та першій половині 2024 року ТЦК подали втричі більше повідомлень щодо розшуку ухилянтів – 316 тис. У п’ятірці лідерів – такі області: Львівська (85,8 тис.), Закарпатська (54,2 тис.), Івано-Франківська (33,3 тис.), Тернопільська (28,7 тис.) та Хмельницька (20,5 тис.).
„Якщо ТЦК наклав своєю постановою штраф на особу, яка ухиляється від військового обліку, і ця особа не поспішає добровільно його сплатити, це може загрожувати арештом коштів на рахунках боржника, подальшим списанням коштів з цих рахунків, а також арештом майна з метою його подальшої реалізації”, – пояснили у Мін’юсті.
Особа може дізнатися чи відкриті відносно неї виконавчі провадження безпосередньо через АСВП, не відвідуючи при цьому відповідний орган державної виконавчої служби.
Як дізнатися про наявність штрафу?
Варто скористатись Автоматизованою системою виконавчого провадження. Пошук можна здійснити за своїми прізвищем та ім’ям. Саме в АСВП здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії.
Автоматизована система виконавчого провадження – це комп’ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
число, місяць, рік народження боржника – фізичної особи та прізвище, ім’я, по батькові (за його наявності) стягувача – фізичної особи;
найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для юридичної особи – боржника та стягувача;
Виші Волинської області передаватимуть до ТЦК та СП списки відрахованих студентів, які підлягають мобілізації.
Про це повідомляє пресслужба Волинської ОВА у Facebook.
За даними прес-служби, одним із питань під час чергового засідання Ради оборони області, був вступ військовозобов’язаних у вищі навчальні заклади, аби отримати відстрочку від мобілізації.
До обговорення залучили ректорів вищих навчальних закладів Волині, які доповіли про умови вступу та окреслили статистику щодо кількості студентів, які наразі навчаються в університетах. Окрім цього, запевнили, що є чітка домовленість з обласним ТЦК та СП, що надаватимуть списки відрахованих осіб, які не виконали умови для зарахування, розповіли в прес-службі.
„Разом із цим, за результатами засідання Ради оборони області доручив керівникам відповідних силових структур тримати це на контролі та унеможливити ухиляння від мобілізації за допомогою навчання у вишах”, – заявив начальник ОВА Юрій Погуляйко.
Представники ТЦК не мають права затримувати громадян та доправляти їх до Територіального центру комплектування для оновлення військово-облікових даних.
Про це йдеться у відповіді Міністерства оборони України на запит РБК-Україна.
Як зазначили у Міноборони, право на адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК мають лише поліцейські. Уповноважені представники ТЦК таких прав не мають.
При цьому під час дії воєнного стану уповноважені представники ТЦК вживають заходів разом з поліцейськими до адміністративного затримання та доставляння до ТЦК громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Про це сказано в абзаці 10 пункту 15 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560.
„Таким чином, адміністративне затримання громадянина поліцейським може відбуватися у присутності уповноважених представників ТЦК. Так само не заборонено законом доставляти громадянина, який був затриманий поліцейським, на транспортному засобі ТЦК за умови присутності у ньому поліцейського. Не суперечить чинному законодавству і доставлення громадянина до ТЦК, яке відбувається добровільно (тобто не всупереч волі громадянина)”, – пояснили у Міноборони.
Речник відомства Дмитро Лазуткін вважає, що ця ініціатива „виглядає привабливою”, бо зробить процес „більш зрозумілим”.
Рішення про скорочення та передачу частини повноважень територіальних центрів комплектування (ТЦК) не ухвалене. Нині тривають обговорення щодо цього питання. Про це заявив речник Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна в ефірі телемарафону Єдині новини.
Посадовець прокоментував ідею передачі деяких повноважень ТЦК цивільним органам і зазначив, що нині відповідного рішення поки ще нема.
„Розмови тривають. Дійсно, зробити цей процес більш зрозумілим, щоб система працювала, наприклад, так, як працюють ЦНАПи, є доволі привабливою ініціативою. Вона розглядається, вона опрацьовується”, – запевнив речник відомства.
Він додав, що на сьогоднішній день нема додаткової інформації про ймовірне скорочення повноважень ТЦК та передачі їх іншим органам.
Працівники ТЦК та СП не мають права затримувати людей, якщо ті не перебувають у розшуку. Дане право наразі зберігається тільки у працівників Національної поліції.
Про це в інтерв’ю розповів член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський.
Як пояснив Веніславський, при цьому просто для оновлення військово-облікових даних поліцейські не затримують. Але якщо під час перевірки документів з’ясувалось, що громадянин України перебуває в розшуку (тобто він вже мав бути мобілізований, йому приходили повістки тощо) – то представники Національної поліції можуть затримати та доправити людину до відповідних підрозділів ТЦК та СП.
“І тут без різниці – до чи після 16 липня”, – підкреслив він.
Також член комітету ВР роз’яснив, що доставляти примусово до ТЦК та СП або на ВЛК можуть лише громадян, які перебувають в розшуку.
При цьому він зауважив, що в розшук їх оголошує Національна поліція на підставі того, що вони ігнорують повістки чи вимоги ТЦК та СП з’явитись.
“І примусово доправляти людей до ТЦК та СП, знову ж таки, можуть лише працівники поліції. Тобто працівники ТЦК та СП не мають права діяти примусово без працівників поліції. Якщо вони діють разом з працівниками поліції, то це, в принципі, в рамках закону”, – зауважив Веніславський.
Наразі в Україні передбачено кілька підстав, коли співробітники ТЦК можуть використати силу, щоб затримати громадян.
Про це розповів заступник голови комітету Верховної ради з питань прав людини Руслан Горбенко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Укрінформ„.
Від початку мобілізаційних заходів в Україні час від часу в мережі з’являються відео сутичок між представниками ТЦК та громадянами мобілізаційного віку.
Неодноразово на такі випадки реагував і уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. У зв’язку з цим, журналісти напитали в Горбенка, як може держава та парламент змінити ситуацію з протиправною мобілізацією й діями ТЦК та СП.
„Кожну справу, кожен окремий випадок потрібно розглядати ретельно і комплексно”, – наголосив він.
За словами заступника голови комітету ВР, представники ТЦК можуть застосовувати силу або вдаватись до примусових заходів у випадках, коли
громадяни відмовляються виконувати законні вимоги щодо мобілізації;
у випадках затримання осіб, які самовільно залишили військову частину або місце служби.
„Проте наразі почали ширитись заяви про побиття або навіть вбивства осіб від рук співробітників ТЦК. Звісно, необхідно проводити розслідування таких випадків, ретельні перевірки співробітників центрів комплектування. Були випадки, коли саме їхня некомпетентність ставала причиною конфліктів”, – підкреслив Горбенко.
Він також зауважив, що через це дуже важливий належний відбір кандидатів до ТЦК, зокрема, з урахуванням їхнього психологічного стану та підготовки для спілкування з військовозобов’язаними.
„Це зробить мобілізацію ефективнішою та вибудує довіру суспільства до центрів комплектування. Водночас очевидно, що необхідні більш жорсткі санкції за протиправні дії з боку посадових осіб, відповідальних за мобілізацію”, – зауважив заступник голови комітету ВР.
Українські 17-річні юнаки, які перебувають за кордоном, мають повернутися до України та з’явитися в ТЦК та СП аби стати на військовий облік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву речника Міноборони Дмитра Лазуткіна в ефірі телемарафону.
„Юнаки, яким виповнилося 17 років, мають стати на військовий облік. Така вимога є. І вона стосується і тих, хто знаходиться за кордоном. Якщо ці люди будуть зберігати громадянство України і пов’язують своє майбутнє з нашою країною, то, вочевидь, це варто зробити”, – пояснив Лазуткін.
При цьому на питання, чи можуть такі українці стати на військовий облік дистанційно – через мобільний додаток „Резерв+” чи все ж таки це зробити неможливо і потрібно саме з’явитися в ТЦК, речник Міноборони зазначив, що у вказаному додатку цього зробити не можна.
„Стати на облік треба в ТЦК і СП”, – підсумував Лазуткін.
Додатково. Як раніше пояснювали в одному з обласних ТЦК та СП, це не означає, що таких юнаків мобілізують. Йдеться про постановку саме на облік.
Крім того, також військовозобов’язаним українцям, які наразі перебувають за кордоном та мають у застосунку „Резерв+” статус „У розшуку”, теж необхідно повернутись до України та з’явитись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
[type] => post
[excerpt] => Українські 17-річні юнаки, які перебувають за кордоном, мають повернутися до України та з'явитися в ТЦК та СП аби стати на військовий облік.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1717596540
[modified] => 1717591711
)
[title] => Обов'язкова вимога. 17-річні українці мають повернутися з-за кордону до ТЦК: причина
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=189434&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 189422
[uk] => 189434
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 189423
[image] => Array
(
[id] => 189423
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[original_lng] => 40290
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/fiatal-katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 833
[_thumbnail_id] => 189423
[_edit_lock] => 1717581023:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_09f3b75ba2032c76ce1a073c9be59720] =>
[_oembed_time_09f3b75ba2032c76ce1a073c9be59720] => 1730560057
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 195369
[1] => 470724
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військовий облік
[1] => ТЦК
)
)
[9] => Array
(
[id] => 188661
[content] =>
Речниця Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олена Кузіна пояснила, що буде у разі видалення додатку «Резерв+» з телефону після реєстрації.
Кузіна у коментарі «11 каналу» розповіла, що неправильно видаляти додаток «Резерв+» з телефону, якщо військовозобов’язаний там зареєструвався.
Проте, як пояснила представниця Дніпропетровського обласного ТЦК, якщо військовозобов’язаний все ж таки позбудеться програми після оновлення військово-облікових даних, його викличуть до територіального центру комплектування іншим шляхом, наприклад, через повістку, оскільки інформація про громадянина залишиться в реєстрі.
Вона додала, що перші дні використання програми можуть виявитися проблемними через перехід від паперової до цифрової системи, оскільки «Резерв+» встановили тисячі громадян. У той же час, фахівці усувають несправності в роботі програми.
