Сумарна вартість сотні вагонів разом із двоповерховим становить близько 5,7 млрд грн.
“Двоповерхові пасажирські вагони дозволять суттєво оптимізувати витрати на перевезення пасажирів. Витрати на обслуговування одно- та двоповерхових вагонів відрізняються приблизно на 10%, тоді як кількість місць у двоповерховому вагоні зростає майже на 80%. Тобто за порівнянних експлуатаційних витрат компанія зможе перевезти значно більше пасажирів. У перспективі модельний ряд двоповерхових вагонів включатиме варіанти як для нічного сполучення — зі спальними місцями, так і для денного — з місцями для сидіння”, – сказав заступник глави Мінфіну Олександр Кава.
Відомство також додає, що цьогоріч держава уклала контракт на постачання ще 100 вагонів, які почнуть надходити у 2026. Водночас за останні 5 років Україна придбала 166 сучасних пасажирських вагонів вітчизняного виробництва.
Чергові удари ворога призвели до нових пошкоджень енергооб’єктів у кількох областях. Проводяться ремонтно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, що зазнали пошкоджень внаслідок масованих ракетно-дронових атак.
Сьогодні графіки погодинних відключень та графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу застосовуються з 00:00 до 23:59 у більшості регіонів України.
Актуальні графіки розміщуються на офіційних ресурсах регіональних операторів системи розподілу. Про зміни в енергопостачанні дізнавайтесь на сторінках обленерго вашого регіону.
Міненерго закликає споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.
Ядерна безпека в Україні залишається надзвичайно нестабільною після російських ударів Російської Федерації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на МАГАТЕ.
„Ядерна безпека в Україні залишається надзвичайно нестабільною під час військового конфлікту. Дві діючі АЕС – Хмельницька та Рівненська – були змушені знизити виробництво електроенергії після нічного нападу на електричну підстанцію, критично важливу для ядерної безпеки”, – зазначили в МАГАТЕ.
Генеральний директор Рафаель Гроссі вкотре наголосив на необхідності стриманості для підтримки ядерної безпеки та уникнення аварії із серйозними радіологічними наслідками.
Україна впевнено повертається на залізничну мапу Європи. Наприкінці літа в Ужгороді відкрили нову ділянку колії європейського стандарту, що з’єднала обласний центр із вузловою станцією Чоп, звідки курсують поїзди до європейських міст. 22 кілометри вузької колії обійшлися у понад 26,5 млн євро — вартість проєкту Україна та Європейський Союз поділили порівну. Нині стартує новий, ще масштабніший проєкт — «Мостиська–Скнилів», який передбачає будівництво залізничної колії європейського стандарту від кордону з Польщею до Скнилова поблизу Львова. У результаті Україна отримає пряме залізничне сполучення з Європейським Союзом.
Програма з безкоштовних перевезень залізницею УЗ-3000 повинна запрацювати вже 1 грудня, і діятиме протягом чотирьох місяців.
Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію ВР.
„Дуже важливо зрозуміти наступне. У нас пасажирські перевезення і вартість пасажирських перевезень дійсно реальна вища, ніж вартість квитка. І раніше цей дисбаланс, який був, компенсувався за рахунок карго перевезень”, – зазначила Свириденко.
За її словами, через активні бойові дії, через наслідки війни обсяги перевезень вантажних перевезень зменшуються. І цього ресурсу вже не вистачає для того, щоб перекрити цю різницю між собівартістю і реальною ціною квитка.
„Для того, щоб підтримати залізницю, у складний час в цьому році виділялись кошти додатково. Це десь 13 млрд гривень. Наступний рік ми плануємо, що це буде не менше 15 млрд гривень. І ще додатковий ресурс шукає сама „Укрзалізниця” за рахунок економії видатків та оптимізації своєї діяльності”, – додала глава уряду.
При цьому, за словами прем’єра, УЗ-3000 – це не програма, яка компенсується за рахунок цих 13 млрд гривень. Це можливість, яка надається всім громадянам України.
„Наразі якраз профільне міністерство формує і деталізує, опрацьовує цю програму. Вона має запуститися з 1 грудня. І буде вона реалізовуватися впродовж 4 місяців, коли у нас є низький попит на „Укрзалізницю”, – додала вона.
Україна була обрана до Виконавчої ради ЮНЕСКО, випередивши росію за результатами голосування на 43-й Генеральній конференції організації в Самарканді.
Про це повідомила голова Національного комітету програми IFAP («Інформація для всіх») від ЮНЕСКО Ольга Герасим’юк.
За повідомленням української делегації, наша країна отримала 137 голосів, Румунія – 135, Молдова – 133, а росія – лише 93, через що не потрапила до складу Виконради.
Ольга Герасим’юк висловила вдячність дипломатам за професійну роботу та активну участь у процесі. Вона підкреслила, що цей успіх став результатом кожного слова та кроку української команди на саміті в Узбекистані.
Україна тепер матиме право брати участь у прийнятті ключових рішень ЮНЕСКО, що посилює її міжнародну позицію та сприятиме захисту культурних і наукових інтересів країни.
Хоча коаліційна угода між CDU/CSU та SPD передбачає, що з квітня цього року особливий статус українських біженців мав бути скасований, на сьогоднішній день це рішення не набуло чинності. Таким чином, українські біженці можуть одразу після прибуття подати заявку на отримання щомісячної допомоги у розмірі 563 євро.
CDU/CSU та SPD спочатку домовилися, що з 1 квітня 2025 року українські біженці, які прибувають до Німеччини, більше не отримуватимуть допомогу для громадян (Bürgergeld) за правом. Натомість вони отримуватимуть допомогу на підставі закону про забезпечення біженців, як і всі інші біженці. Про «особливе ставлення» до українських біженців спочатку вирішила ще уряд Шольца після російського нападу на Україну.
Флоріан Оест, депутат парламенту від ХДС у Гьорліці, чий виборчий округ розташований на німецько-польському кордоні, зараз наполягає на скасуванні особливого статусу українських біженців і вимагає послідовного виконання коаліційної угоди, пише Bild.
Це має актуальне підґрунтя: з німецько-польського кордону до Німеччини в’їжджає все більше молодих українських чоловіків, оскільки в серпні український уряд вирішив скасувати заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 21 року.
Оест сказав Bild: «Ми на власні очі бачили нову ситуацію. Кілька разів траплялося, що мікроавтобуси з десятками молодих чоловіків перетинали кордон з Німеччиною». Сама по собі ця ситуація є цілком законною. Але, на думку Оеста, проблема полягає в тому, що
молоді люди їдуть прямо за державними виплатами. Так далі не може тривати. Ми нікому не допомагаємо, якщо діємо як магніт.
Кількість прибулих українців дійсно значно зросла – з 7961 у травні до майже 19 тисяч у вересні.
«Хто може працювати, той повинен працювати, інакше ми втратимо підтримку населення», – вимагає Оест. Після трьох місяців підтримки Bürgergeld має бути скасовано. «Не можна більше підтримувати особливий статус українців у Німеччині».
Баварський прем’єр-міністр Маркус Зьодер вже в серпні підняв питання про скасування державних виплат для українських біженців.
Сьодер обґрунтував свою позицію тим, що жодна інша країна, крім Німеччини, не надає українським біженцям допомогу, подібну до державної. Це одна з причин, чому відносно мало українців влаштувалися на роботу в Німеччині, незважаючи на те, що вони мають хорошу освіту та професійні знання.
Як інші країни ЄС реагують на цю ситуацію?
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, Франція прийняла близько 70 тисяч українських біженців. Вони отримують такі ж виплати, як і інші прохачі притулку: 607,75 євро на місяць для одиноких осіб та житло в приймальному центрі. Отже, тут вони не мають особливого статусу, як у Німеччині.
Італія продовжила термін дії права українських біженців на тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, але вже кілька місяців не виплачує грошову допомогу. З початку війни майже 200 тисяч українців попросили притулку в Італії, більшість з них (близько 170 тисяч) мають там статус тимчасового захисту. Це забезпечує їм доступ до італійського ринку праці, системи освіти, програм професійної підготовки та медичного обслуговування.
Наразі в Чехії проживає близько 375 тисяч українських біженців, повідомляє Radio Prague International з посиланням на Міністерство внутрішніх справ. За даними празького уряду, вони вносять близько 40 мільйонів євро в економіку країни, оскільки близько 130 тисяч українців мають легальну роботу в Чехії. Інші подають заявки на отримання можливості працевлаштування. «Загалом близько 70 відсотків українців, які проживають у Чехії, працюють»,, – сказав міністр внутрішніх справ Віт Ракусан.
У Польщі працює близько 65 відсотків українських біженців – приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Про це свідчить дослідження Інституту ifo, проведене в жовтні 2024 року. Однією з причин цього, ймовірно, є менші мовні бар’єри: польська та українська мови набагато ближчі одна до одної, ніж німецька та українська. Крім того, близько 1,5 мільйона українців працювали в Польщі ще до початку війни, тобто біженці можуть покладатися на існуючі мережі.
За повідомленням Deutschlandfunk, Норвегія прийняла близько 85 тисяч українських біженців. Спочатку вони отримали колективний захист, але ця практика зараз змінюється. У квітні 2025 року країна визнала Західну Україну безпечною, тому в майбутньому процедури надання притулку будуть контролюватися більш суворо.
Під час процедури біженців розміщують у приймальних центрах. Однак ті, хто знаходить роботу на повний робочий день і бере участь у вступній програмі, можуть розраховувати на щорічну допомогу в розмірі 20 тисяч євро, з якої, серед іншого, можна фінансувати житло.
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, до Нідерландів втекло близько 125 тисяч українців. Вони мають право на так званий Leefgeld, допомогу на покриття витрат на проживання. Leefgeld становить в середньому 315 євро на особу на місяць.
Незабаром після початку війни Бельгія вирішила надати тимчасовий захист українським біженцям. У Брюсселі, де розташована штаб-квартира ЄС, та в інших частинах країни біженці мають право на медичне страхування та отримують державну соціальну допомогу: одинокі особи отримують 1288,46 євро, двоособові домогосподарства — 858,97 євро на особу, а подружні пари з дітьми — загалом 1741,29 євро.
Крім того, надається окрема допомога на одяг, електроенергію, продукти харчування та меблі. Статус захищеності було продовжено на початку 2025 року до 4 березня 2026 року. З початку війни близько 66 тисяч українців знайшли притулок у Бельгії.
У Німеччині поки що не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація з 1,14 мільйонами українських біженців, які там проживають. Міністерство праці та соціальних справ (BMAS) подало законопроект, який, за його твердженням, «повністю виконує коаліційну угоду і наразі перебуває на стадії узгодження в федеральному уряді».
З 2022 року в Ірландії тимчасовий захист отримали понад 120 тис. українських біженців, 83 тис. із них залишаються в країні.
В уряді заявили, що доступні місця можуть вичерпатися вже цього місяця за статистикою прибуття українців – майже 50 щодня.
Водночас шукачі притулку, які працюють, мають робити щотижневий фінансовий внесок у вартість проживання в державному житлі. Ірландський уряд розглядає такі внески сумою від €15 до €238 на тиждень залежно від доходу. Очікується, що запровадження системи триватиме від 9 до 12 місяців.
“Якщо статистика продовжуватиме зростати, як ми бачили у вересні та жовтні, нам доведеться почати шукати нові варіанти житла”, – заявив міністр юстиції Джим О’Каллахан.
Сьогодні, 4 листопада, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12094, який має покращити якість мобільного інтернету та забезпечити безперебійний зв’язок в Україні. Мобільний інтернет стане швидшим, а користувачі зможуть самі моніторити його якість.
Про це повідомляють Міністерство цифрової трансформації України та пресслужба парламенту.
«Парламент ухвалив важливий законопроєкт № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців», – йдеться у повідомленні.
Як зазначаэться, за ухвалення законопроєкту проголосували 263 народні депутати.
Документ посилює вимоги до якості послуг: відтепер швидкість мобільного інтернету – це офіційний показник, за яким контролюватимуть роботу операторів. Також закон усуває юридичні прогалини, які заважали ефективно перевіряти виконання ліцензійних умов.
«Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту», – зазначає Мінцифри.
При цьому українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу.
«Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом», – зазначили у відомстві.
Повідомляється, що також серед змін: скасування мораторію на перевірки операторів та постійний національний роумінг.
Закон скасовує мораторій на перевірку виконання операторами умов ліцензій. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку.
Водночас, національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях.
Після публікації матеріалу про військовослужбовців Чопського прикордонного загону, які, згідно з внутрішніми документами, залишили місця несення служби та опинилися в країнах ЄС, Державна прикордонна служба України надала офіційну реакцію.
Ексклюзивний коментар журналісту Віталію Глаголі надав речник ДПСУ Андрій Демченко.
«На жаль, випадки залишення місця несення служби військовослужбовцями Чопського прикордонного загону, які залучалися до охорони кордону, інколи фіксувалися. Як тими військовослужбовцями, які проходили службу за контрактом, так і тими, які прийшли в прикордонні підрозділи по мобілізації», – зазначив речник.
За його словами, в окремих випадках прикордонники незаконно перетинали кордон, а в кожній подібній ситуації інформацію передають до правоохоронних органів для внесення в ЄРДР.
«Проводиться встановлення всіх обставин, необхідна перевірка та взаємодія з прикордонниками суміжних країн», — додав Демченко.
У ДПСУ наголосили, що рішуче засуджують такі дії військовослужбовців, особливо на тлі того, що їхні побратими зі східних рубежів стримують ворога на фронті.
«Державна прикордонна служба України засуджує такі дії військовослужбовців, які, в той час коли їх побратими з різних прикордонних підрозділів стримують ворога на сході країни, залишають місця служби на західній ділянці», — підкреслив речник.
Нагадаємо, згідно з документами, що опинилися у розпорядженні редакції, станом на 1 вересня 2025 року 15 військовослужбовців Чопського прикордонного загону були вказані як такі, що “втекли” під час служби та опинилися в країнах ЄС.
