Переведення можливе не частіше, ніж раз на рік, і після шести місяців служби у поточному підрозділі.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка запроваджує спрощений та прозорий механізм переведень військовослужбовців між військовими частинами. Переміщення військових між частинами з власної ініціативи дозволено не частіше ніж раз на рік, йдеться в документі.
Право на звернення до Кадрового центру ЗСУ з рапортом на переміщення мають такі категорії:
військовослужбовці, які проходять військову службу у військових частинах тилового та оперативного забезпечення, вищих військових навчальних закладах, навчальних (навчально-тренувальних) центрах (частинах), територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військових частинах резерву, а також в інших військових частинах ЗСУ, які не належать до військових частин бойового складу військ, усіх родів військ;
військовослужбовці, які проходять військову службу у військових частинах бойового складу військ усіх родів військ ЗСУ, які бажають бути переміщеними для подальшого проходження військової служби до інших військових частин бойового складу військ;
військовослужбовці, які проходять військову службу у військових частинах усіх родів військ ЗСУ, які за висновком військово-лікарської комісії придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони, але не призначені у своїх військових частинах на відповідні посади.
Рапорт на переміщення подається через портал Армія+ з такими документами: копія військового квитка, посвідчення офіцера або іншого документа, що підтверджує проходження військової служби військовослужбовцем у військовій частині; рекомендаційний лист від військової частини, у яку військовослужбовець бажає бути переміщеним; погодження командира військової частини, у якій проходить військову службу такий військовослужбовець.
Погодження командира військової частини на переміщення військовослужбовця не є обов’язковим для таких військовослужбовців:
військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу (за винятком тих, які перебувають на посадах офіцерського складу), які переміщуються до військових частин бойового складу військ з військових частин тилового та оперативного забезпечення, вищих військових навчальних закладів, навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин), ТЦК та СП, військових частин резерву чи інших військових частин, які не належать до військових частин бойового складу військ;
військовослужбовці постійного складу навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин), які переміщуються до інших навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин).
Рапорт на переведення повинен бути розглянутий упродовж 72 годин. Результат перевірки повідомлятиметься також через застосунок Армія+. У разі відмови мають бути зазначені чіткі причини, у разі погодження – зрозуміле рішення.
У переміщенні військовослужбовця відмовляють за наявності однієї з таких підстав:
військовослужбовець не належить до жодної з вищезгаданих категорій;
військовослужбовець проходить військову службу у військовій частині менше ніж шість місяців або менше ніж один рік з моменту попереднього його переміщення за власною ініціативою;
до рапорту не додано необхідних документів.
„Будь-які інші підстави для відмови в переміщенні військовослужбовці заборонені”, – наголошується в документі.
За результатами репатріаційних заходів в Україну вдалося повернути 501 полеглого українського військового.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Зокрема вдалося репатріювати 382 тіла захисників, що загинули на Авдіївському напрямку, 56 полеглих воїнів з Бахмутського напрямку, 45 тіл оборонців з Мар’їнського напрямку, 6 тіл полеглих Захисників на Вугледарському напрямку, 4 полеглих воїни на Запорізькому напрямку, 7 тіл оборонців, що воювали на Луганському напрямку.
Також вдалося повернути 1 тіло з моргу на території рф.
Зазначається, що полеглих захисників повернули завдяки взаємодії співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з Об’єднаним центром СБУ, МВС України, Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріатом уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ЗС України (ЦУ ЦВС), ГУ ДСНС України, іншими представниками структур Сектору безпеки та оборони України.
Збройні Сили України перевезуть репатрійовані тіла та останки до визначених державних установ. Представники правоохоронних органів та судово-медичні експерти встановлять особи загиблих.
Після ідентифікації тіла наших захисників передадуть родинам для гідного поховання.
Військових нагороджено орденами Богдана Хмельницького, Данила Галицького та За мужність, а також медалями За військову службу Україні та Захиснику Вітчизни.
Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 355 захисників України, 220 з них – посмертно. Указ оприлюднено на сайті глави держави.
Згідно з документом, нагороди призначені за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.
Президент постановив нагородити оборонців орденами Богдана Хмельницького, Данила Галицького та За мужність, а також медалями За військову службу Україні та Захиснику Вітчизни.
Ветеран Збройних сил України спецназівець на позивний Єнот, оглядає свої житлові квадратні метри, отримані безоплатно у межах програми «Банк землі», яка функціонує на Закарпатті вже другий рік поспіль. Попри військову стриманість, чоловік не приховує радості.
Верховна рада України підтримала законопроект про біологічне батьківство у разі загибелі військового. Він дозволить зберігати заморожені репродуктивні клітини загиблих воїнів протягом трьох років.
Про це повідомляє нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
Законопроєкт №10448 підтримали 264 народні депутати. Документ ухвалили в цілому.
Загиблі військові зможуть стати батьками після смерті. Рада ухвалила рішення
Що пропонує законопроєкт
У разі загибелі військового репродуктивні матеріали будуть безкоштовно зберігатися протягом трьох років. Після закінчення цього терміну зберігання клітин можна продовжити за рахунок іншої особи.
Військовий, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, має право розпорядитися ними на випадок своєї смерті.
У разі використання для зачаття дитини репродуктивних клітин їх власник буде визнаватися батьком або матір’ю народженої дитини.
Українські солдати вчаться вести запеклі бої взимку на військовому полігоні на заході Польщі.
Як повідомляє агентство Reuters, цього тижня пресу запросили подивитися на тренування, які проводили військові з Польщі, Франції та Бельгії у Веджині, що приблизно за 40 кілометрів від кордону з Німеччиною.
„Більшість людей фактично не мають військового досвіду, і їх вчать, як виконувати деякі базові тактичні прийоми. Нас вчать користуватися зброєю в містах і в окопах”, – сказав один український військовий.
Навчання проводило Загальнозбройове навчальне командування, створене в рамках заходів Європейського Союзу з надання допомоги українським військовим. Навчання проводилися в 24 з 27 держав-членів блоку.
„Ми продовжуватимемо адаптуватися, оскільки ситуація на полі бою змінюється щодня”, — сказав генерал-лейтенант Міхіель ван дер Лаан, генеральний директор військового штабу Європейського Союзу.
Агентство нагадує, що Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року і зараз контролює майже п’яту частину її території. Український контрнаступ, який триває з червня, не зробив серйозного прориву.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний заявив, що війна рухається до нового етапу статичних і виснажливих боїв, які можуть дозволити Москві відновити свою військову міць.
В Україні є можливість виявляти громадян, які підлягають мобілізації, навіть якщо вони не оновлювали свої дані у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) та не вказані в електронному реєстрі військовозобов’язаних.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на заступницю міністра оборони України Наталю Калмикову в ефірі телемарафону.
Відповідаючи на запитання ведучої про роль Реєстру військовозобов’язаних для зменшення кількості тих, хто намагається уникнути мобілізації, чиновниця зазначила, що держава все одно „тоді зможе бачити” таких громадян.
„Навіть якщо людини не буде в Реєстрі військовозобов’язаних – є інші реєстри, за якими ми у будь-якому разі (виявимо, – Ред.)”, – сказала представниця Міноборони.
У цьому контексті вона вказала на „цифровий слід” людей у сучасному світі.
Також заступниця голови МОУ наголосила, що Україну „доведеться захищати кожному з нас”.
„Тому краще прийти самому і знайти той підрозділ, в якому хочеш служити та мобілізуватися”, – порадила чиновниця.
Міністерство охорони здоров’я створило „гарячу лінію” для українських військових. Там будуть надавати інформацію щодо реабілітації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.
Як розповіли у МОЗ, на гарячу лінію можна буде звертатись з питань реабілітації, протезування/ортезування та забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення.
Для цього необхідно зателефонувати за номером 1545 та в голосовому меню натиснути на цифру „4.
„Гаряча лінія” працює на базі Урядового контакт-центру, щодня з 08:00 до 20:00.
Дзвінки з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому та мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл безкоштовні.
„Нагадаємо, що питаннями протезування/ортезування та забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації наразі опікується Міністерство соціальної політики України. Тому „1545” – це ефективний спосіб отримати зворотний зв’язок з зазначених питань”, – сказано у повідомленні.
Під час повномасштабного вторгнення рф закарпатські музеї продовжують працювати, надаючи послуги туристам та підтримуючи економіку країни. Разом з цим ці заклади стають місцем для емоційного відновлення військовослужбовців, які проходять реабілітацію чи ротацію на Закарпатті.
Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА інформує про перелік музеїв області, відвідування яких для військовослужбовців ЗСУ є безоплатним.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького – Ужгородський замок
Зібрання музею нараховують близько 110 тисяч експонатів, які знайомлять з багатовіковою історією та культурою Закарпаття.
Безкоштовно відвідувати музей можуть:
військовослужбовці ЗСУ
працівники ДПСУ (прикордонники)
працівники Національної поліції
працівники Нацгвардії
працівники СБУ
працівники ДСНС
учасники бойових дій
особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни
учасники війни
члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни
члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Мукачівський історичний музей – замок Паланок
Паланок є цінною пам’яткою історії та військової архітектури ХIV-ХVII ст. Історію замку й Закарпаття в деталях відтворюють експозиції історії етнографії, природи та старожитностей. Право безкоштовного обслуговування (за наявності відповідних посвідчень) мають: військовослужбовці ЗСУ, ветерани ВВВ; інваліди війни та діти війни; учасники бойових дій та учасники АТО/ООС.
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – Ужгородський Скансен
Ужгородський Скансен складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва, один із перших в Україні музеїв просто неба. Вхід для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний (за наявності відповідних посвідчень).
Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая (Ужгород)
Колекція музею нараховує понад 5 тисяч експонатів і складається з двох розділів: вітчизняне мистецтво ХVІ – ХХІ століття та зарубіжне мистецтво ХVІ – ХХ століття.
Вхід для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний (за наявності відповідних посвідчень).
Хата-музей «Лемківська садиба»
Музейний комплекс у с.Зарічево, Ужгородського району, відображає життя і побут лемків – однієї з етнографічних груп українського населення.
Вхід для захисників України та їх сімей є безоплатним за попереднім записом телефоном 050 70 77 863.
Кузня-музей «Гамора»
Діюча кузня у селі Лисичево, Хустського району, побудована на початку ХIХ століття, є унікальним пам’ятником ковальського ремесла. Вхід у музей для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний.
Музей «Старе село»
На території музею у Колочаві, Хустського району, відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які знайомлять зі 300-річною історією побуту місцевих жителів. Вхід у музей для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний.
Музей гуцульської бриндзі
Єдиний в Україні музей гуцульської бриндзі знаходиться у Рахові. І знайомить з багатою історією і традиціями карпатського сироваріння. Вхід у музей для захисників України є безоплатним.
Аудіогід «Замками Закарпаття».
Нагадаємо, за підтримки управління туризму та курортів облдержадміністрації створено аудіогід «Замками Закарпаття». Маршрут включає 12 локацій, що дозволить влаштувати мандрівку в давнину, побачити древні будівлі та руїни старовинних фортець.
Як зазначається, соціальний проєкт „Родинам захисників” покликаний розʼяснити, як запобігти стресовим ситуаціям у родинах захисників і захисниць та поінформувати членів сімей військових про канали комунікації із ЗСУ.
Проєкт презентували громадськості заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр, представник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Ярослав Калініченко, директорка ГО „Громадський рух „Жіноча сила України” Наталія Умеренкова на базі Military Media Center. У розробці „Родинам захисників” також взяли участь Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців та Світовий Конгрес Українців.
„Ідея виникнення з’явилася під час нашого активного спілкування з родинами військовослужбовців, які наразі перебувають у зоні активних бойових дій. Найчастіше у сімей мобілізованих виникають питання, наприклад, через відсутність звʼязку із захисником протягом кількох днів, брак комунікації з командуванням частини, недостатність поінформованості про те, куди звертатися за підтримкою. Тому ми обʼєднали зусилля Міноборони, Генштабу, інститутів громадянського суспільства та розробили прості рекомендації з відповідями на найчастіші запитання”, – розповіла Маляр.
Як зазначається, Міноборони розробило інформативний буклет і зняло три відеоролики соціальної реклами, які покликані допомогти сімʼям військових.
„Ми сподіваємося, що в такий спосіб покращимо й спростимо, зробимо комфортнішим і спокійнішим очікування на близьких та рідних вдома”, – наголосила Маляр.
Також у Збройних Силах України ведеться активна робота з сім’ями військовослужбовців з метою підготовки до відряджень захисників і захисниць, моральне супроводження воїнів під час участі у бойових діях та процесу повернення додому. Враховується досвід і практика у цій площині держав-членів НАТО.
