Група з 96 українців, які понад два місяці залишаються в буферній зоні на контрольно-пропускному пункті «Даріалі» між рф та Грузією, припинили голодування, але висунули ультиматум – якщо впродовж двох тижнів їх не евакуюють, голодування можуть відновити.
Про це перший секретар з консульських питань посольства Андрій Білик повідомив в ефірі «Суспільне. Студія».
Згідно з його словами, українці перебувають у так званій сірій зоні між двома державами, де відсутні належні умови для проживання, там немає ні центру утримання, ні готелю, ні будь-яких інших приміщень для тривалого перебування. Грузинська сторона надала промислове приміщення, щоб люди не залишалися просто неба.
«Частина з них хворіє на хронічні хвороби, медична допомога надходить нерегулярно, але завдяки волонтерам і Червоному Хресту постачаються ліки», – розповів посадовець.
Як зазначається, ключовою проблемою залишається правовий статус українців. Вони не можуть вільно перетинати грузинський кордон через зміни в міграційному законодавстві Грузії, яке наразі не дозволяє їм в’їзд без офіційного дозволу або відповідного статусу.
Хоча Україна та Грузія домовилися про «зелений транзитний коридор», його застосування потребує погодження транзитної країни або прямого дозволу на рейс до України.
Усі ці люди перебувають на режимній прикордонній території, яку контролює прикордонна служба Міністерства внутрішніх справ Грузії. Вільне пересування там неможливе, хоча на прохання українського посольства грузинська сторона дозволяє їм дещо вільніше виходити на вулицю, але під наглядом.
При цьому посольство України підтримує регулярний зв’язок з громадянами, інформуючи про їхні права та можливості. Зазначається, що відповідна група депортованих українців можуть подавати заяви до держорганів Грузії про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, а також звертатися до міжнародних правозахисних організацій.
Згідно зі словами Білика, отримання такого статусу — процес тривалий і непростий, оскільки посольство не має повноважень самостійно надавати громадянам документи чи змінювати їхній статус, тому нині головним завданням залишається узгодження механізмів транзиту та організація евакуації.
Наразі відомо, що наступна гуманітарна поїздка з медичними препаратами та іншою підтримкою запланована на 13 серпня.
«Станом на зараз там продовжує перебувати 96 громадян України, включаючи 10 жінок», – розповів Білик.
[type] => post [excerpt] => Група з 96 українців, які понад два місяці залишаються в буферній зоні на контрольно-пропускному пункті «Даріалі» між рф та Грузією, припинили голодування, але висунули ультиматум – якщо впродовж двох тижнів їх не евакуюють, голодування можуть від... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1754834940 [modified] => 1754822429 ) [title] => 96 українців застрягли на КПП «Даріалі» між рф та Грузією: голодування призупинили, але висунули ультиматум [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=250735&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 250735 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 250736 [image] => Array ( [id] => 250736 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [original_lng] => 365965 [original_w] => 720 [original_h] => 412 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82-300x172.png [width] => 300 [height] => 172 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [width] => 720 [height] => 412 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [width] => 720 [height] => 412 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [width] => 720 [height] => 412 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [width] => 720 [height] => 412 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-82.png [width] => 720 [height] => 412 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1754811629:8 [_thumbnail_id] => 250736 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1907 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 364138122000 [_oembed_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => [_oembed_time_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => 1774093811 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 3280 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => Грузія [1] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 250732 [content] =>
Новим речником Міністерства оборони України став військовий та телеведучий Орест Дрималовський.
9 серпня, у суботу, відомство заявило, що Орест Дрималовський долучається до команди Міністерства оборони України. Раніше посаду речника обіймав Дмитро Лазуткін.
Орест захищав Україну у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на Донеччині. За свою виняткову службу нагороджений медаллю „Хрест Доблесті”.
У журналістиці Орест Дрималовський працював з 2015 року. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. Був кореспондентом і ведучим на телеканалі „Перший Західний”, а згодом – у програмі „Вікна-новини”на СТБ.
До Збройних Сил України долучився у лютому 2024 року.
«Збереження угорської громади Закарпаття – національний пріоритет навіть у найважчі часи», — наголосив міністр культури та інновацій Угорщини Балаж Ганко під час свого візиту до Берегова.
8 серпня міністр культури та інновацій Угорщини Балаж Ганко разом із державною секретаркою з питань вищої, професійної, дорослої освіти й молоді Веронікою Варгою-Байус відвідали Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II. У складі делегації вони взяли участь в урочистому завершенні двох освітніх програм – спортивного табору та математичного табору «Abacus», де вручили дипломи й медалі учасникам. Також відбулися офіційні переговори з міським головою Берегова Золтаном Бабяком у стінах міської ради.
Під час виступу у виші Балаж Ганко наголосив: «Збереження угорської спільноти на Закарпатті відбувається завдяки діяльності цього інституту та освітніх закладів, які діють при ньому».
Міністр зазначив, що угорська громада регіону стикається з унікальними викликами в умовах війни: «Війна завдає болю сім’ям і тут, на Закарпатті. Окрім зусиль заради якнайшвидшого настання миру, ми можемо забезпечити підтримку угорській спільноті та освіті».
Також міністр оголосив про амбітну ініціативу – підвищення статусу інституту до рівня університету до 2026 року, приурочену до 350-річчя з дня народження Ференца Ракоці II: «Засновник ухвалив відповідну ініціативу, уряд її підтримав, тож процес акредитації як університету вже розпочато».
Державна секретарка Вероніка Варга-Байус підкреслила, що інститут є не лише закладом вищої освіти, а й активним осередком збереження угорської національної ідентичності: «Це установа, яка, окрім наукової роботи, виконує місію збереження угорської спільноти».
Вона також звернула увагу на цілісність освітньої мережі інституту: «З батьківською турботою тут створена система освіти, доступна кожній дитині та молодій людині».
На її думку, це не лише сприяє збереженню громади, а й закладає підґрунтя для її майбутнього. Вона додала: «Цінності, віра, традиції, культура закарпатських угорців – це одна з основ угорської нації. Найголовніше – зберегти їх».
Ректор інституту Степан Черничко наголосив, що діяльність установи була б неможливою без підтримки угорської держави.
«Українська система фінансування не охоплює недержавні, зокрема вищі заклади освіти. Основна частина бюджету інституту формується завдяки фінансуванню з боку уряду Угорщини», — зазначив ректор.
Він також підкреслив важливість українсько-угорської академічної співпраці: «Угорські вищі навчальні заклади надають нам професійну підтримку: стажування викладачів, мобільність, спільні програми».
Інститут уже реалізує програму спільного диплома з Мішкольцьким університетом, що є важливим кроком на шляху до отримання університетського статусу.
Протягом візиту Балаж Ганко та Вероніка Варга-Байус провели ще одну зустріч з міським головою Берегова Золтаном Бабяком, обговоривши актуальні потреби громади, зокрема в освітній сфері.
Цей візит став не лише символом політичної підтримки, а й демонстрацією конкретних дій на підтримку угорської громади Закарпаття в умовах війни. Намір підвищити статус інституту до рівня університету є не просто освітнім кроком, а виявом зусиль задля збереження культурної ідентичності, надання надії молодому поколінню – навіть тоді, коли війна підриває безпеку та стабільність.
Вже у семи областях України медики підтвердили захворювання новим штамом коронавірусу Stratus.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я Олексія Даниленка.
За його словами, наразі ситуація з захворюваністю на COVID-19 в Україні є повністю контрольованою. Однак як і торік, відзначається зростання випадків захворюваності на COVID-19 в літній період.
За даними системи рутинного епіднагляду, минулого тижня було зафіксовано 684 випадків COVID-19 проти 494 випадків на попередньому.
На сьогодні Stratus є одним із двох домінуючих штамів коронавірусу у світі.
Станом на 16 липня в Україні було підтверджено 38 випадків захворювання у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Полтавській, Чернігівській областях.
Станом на вечір 7 серпня з мікрорайону Корабел у Херсоні евакуювали 301 людину, серед яких 23 маломобільні. Загалом за останні шість днів з небезпечної зони вивезено 1226 мешканців, включно з 56 дітьми та 129 людьми з обмеженою мобільністю. Евакуаційні роботи на території Острова продовжуються.
Водночас фіксуються випадки повернення жителів до району, з якого їх раніше евакуювали. Така поведінка створює серйозну загрозу для життя та безпеки, тому влада наголошує на важливості залишатися у безпечних місцях та не наражати себе й близьких на небезпеку.
Мешканці, які ще потребують виїзду з Корабела, можуть залишити заявку або отримати детальну інформацію щодо евакуації через контакт-центр Херсонської міської військової адміністрації за телефонами 050-040-44-24 та 098-958-17-90.
[type] => post [excerpt] => Станом на вечір 7 серпня з мікрорайону Корабел у Херсоні евакуювали 301 людину, серед яких 23 маломобільні. Загалом за останні шість днів з небезпечної зони вивезено 1226 мешканців, включно з 56 дітьми та 129 людьми з обмеженою мобільністю. Евакуа... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1754741040 [modified] => 1754696965 ) [title] => Евакуація з Херсона триває — за шість днів вивезли понад тисячу людей [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=250602&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 250432 [uk] => 250602 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 250433 [image] => Array ( [id] => 250433 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [original_lng] => 98188 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/evakualas.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2061 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 250433 [_edit_lock] => 1754686166:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 313142352001 [_oembed_a4c648e2a074eb0e71eb1cafeac5b664] => [_oembed_time_a4c648e2a074eb0e71eb1cafeac5b664] => 1758990459 [_oembed_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => [_oembed_time_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => 1766416514 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 2747 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => евакуація [1] => Україна ) ) [5] => Array ( [id] => 250515 [content] =>
У Києві за місяць більш ніж у чотири рази збільшилася кількість людей, які опинилися в лікарнях з ускладненнями від COVID-19.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Департаменту охорони здоров’я КМДА.
Якщо станом на 1 липня в інфекційних відділеннях медзакладів перебувало 15 хворих, то зараз – 68, зокрема 24 дитини.
Як правило, госпіталізують тих, у кого перебіг хвороби не можна назвати легким, і хто потребує постійного контролю медиків, серйозного лікування, кисневої підтримки тощо.
У відомстві також звернули увагу на те, що зростання захворюваності відбувається на тлі частіших повітряних тривог та вимушеного перебування мешканців у сховищах.
„Ми знову й знову нагадуємо: укриття – це порятунок! Але перебування у замкнених приміщеннях з обмеженими можливостями вентиляції підвищує ризик зараження, зокрема COVID-19”, – застерегли в пресслужбі.
У Департаменті радять містянам не ігнорувати тривоги й спускатися в укриття, але при цьому просять подбати про маски. Їх використання в бомбосховищах, підвалах, метро – один із найефективніших способів профілактики вірусу.
7 серпня, між Києвом і Бухарестом у тестовому режимі запущено пряме залізничне сполучення.
Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє Укрінформ.
“Два спеціальні вагони вирушають сьогодні до румунської столиці через Кишинів, а завтра повертаються до Києва”, – зазначив Сибіга.
Глава МЗС України подякував румунській стороні за швидкі темпи будівництва нового моста через річку Тиса. Це дозволить зовсім скоро відкрити новий пункт пропуску на українсько-румунському кордоні “Біла Церква – Сігету Мармацієй”.
“Усі ці проєкти мають працювати на благо громадян наших країн, у тому числі української громади в Румунії та румунської громади в Україні, які є мостами добросусідства між нашими державами”, – зауважив очільник української дипломатії.
Погляди українців на свого найважливішого військового союзника радикально змінилися порівняно з першими місяцями війни. Однак вони визнають необхідність участі США в мирних переговорах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опитування Gallup, проведене 1-14 липня.
У 2025 році 16% українців лише схвалюють діяльність керівництва США, тоді як 73% висловлюють несхвалення, що є рекордним показником.
„Уся та доброзичливість, яку Вашингтон накопичив 2022 року, коли 66% схвалювали керівництво США, випарувалася”, – ідеться в публікації.
Напруженість у відносинах між Києвом і Вашингтоном зросла 2025 року після повернення Трампа до влади. Напружена зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського в Овальному кабінеті наприкінці лютого збіглася з тимчасовими припиненнями військової допомоги США,
Вороги і союзники
Навпаки, сприйняття Німеччини цього року значно покращилося. Рівень схвалення Берліна досяг рекордного рівня в 63%, незважаючи на більш обережну позицію Німеччини в перші місяці війни.
Рівень схвалення Росії залишається незначним (1%), тоді як рейтинг Китаю, як і раніше, залишається низьким (8%), як і з початку війни.
Роль у переговорах
Незважаючи на різке несхвалення керівництва США, більшість українців, як і раніше, вважають, що Вашингтон відіграє значущу роль.
Більшість (70%) вважають, що США мають відігравати „значну роль” у мирних переговорах, що майже відповідає поглядам на країни ЄС (75%) і Велику Британію (71%).
Хоча в Туреччині нещодавно відбулися якісь переговори, 55% українців підтримують значну участь цієї країни, що помітно нижче, ніж підтримка ЄС, Великої Британії та США.
Більшість українців зараз виступає за якнайшвидше припинення війни шляхом переговорів. Але мало хто очікує завершення активних бойових дій найближчим часом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опитування Gallup.
Згідно з опитуванням, проведеним 1-14 липня, кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, імовірно, припиняться протягом наступних 12 місяців, хоча лише 5% вважають це „дуже ймовірним”.
Понад дві третини (68%) вважають малоймовірним припинення активних бойових дій протягом наступного року.
Більшість (69%) опитаних виступають за якнайшвидше припинення війни шляхом переговорів, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги.
Це практично повністю протилежне громадській думці 2022 року, коли 73% виступали за те, щоб Україна боролася до перемоги, а 22% вважали за краще, щоб Україна якомога швидше спробувала досягти угоди.
У публікації Gallup йдеться, це зрушення відбувається на тлі нової активізації дипломатичних зусиль. Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із Володимиром Путіним, запропонувавши відновити переговори, в той час як президент США Дональд Трамп намагається чинити тиск на Кремль, погрожуючи санкціями, йдеться в публікації.
Незважаючи на ці кроки, конфлікт практично не слабшає. Щоденні ракетні атаки та атаки з використанням безпілотників тривають, а на багатьох ділянках лінії фронту продовжуються інтенсивні бої, зазначається в матеріалі.
У Покровськ Донецької області, який знаходить поблизу лінії фронту, майже неможливо заїхати. У місто неможливо завезти гуманітарну і медичну допомогу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Донецької ОВА Вадима Філашкіна в ефірі телемарафону.
За його словами, у Покровську залишається 1370 осіб, а в місто заїхати майже неможливо.
„В місто заїхати майже неможливо, тому ми заїжджаємо туди тільки з військовими і просимо наших захисників, щоб допомогли з евакуацією людей”, – зазначив Філашкін.
У Покровську ще працюють декілька комунальників, підрозділи поліції заїжджають у певний час для евакуації населення.
„У місто неможливо завезти ні гуманітарну, ні медичну допомогу. Майже кожного дня ворог обстрілює і руйнує місто Покровськ”, – заявив голова Донецької ОВА.
Він зазначив, що подібна ситуація і в Костянтинівці, де залишається 8261 особи. Без спецслужб евакуації з міста була б неможливою, оскільки і Костянтинівка, і громада щоденно потрапляють під обстріли.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
