Новому головнокомандувачу Збройних сил України Олександру Сирському поки що довіряють менше половини опитаних українців. До трійки лідерів довіри увійшли колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, голова ГУР Кирило Буданов та президент Володимир Зеленський.
Так, новому головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському формально довіряють 40% опитаних, не довіряють – 21%, а 4% мають невизначене відношення.
«Водночас 35% не знали його в лютому (і 48% не знали його в грудні). У перерахунку на тих, хто його знає, у лютому йому довіряють 62%, не довіряють – 33%. У грудні співвідношення було 63% проти 29%, тобто, порівняно з груднем, ставлення до нього практично не змінилося», – сказано в повідомленні КМІС.
Під час опитування 94% респондентів висловили довіру ексголовнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, 66% – голові ГУР МОУ Кирилу Буданову (показник зріс з 60% у грудні 2023 року), а також 64% довіряють президентові України Володимиру Зеленському).
У лідери довіри українців також входить волонтер Сергій Притула, проте його рейтинг довіри знизився до 61% порівняно з 69% у грудні, водночас недовіра зросла з 25% до 33%.
Згідно з новим опитуванням, частка українців, які вважають, що справи в країні розвиваються в неправильному напрямку, зросла з 32% у грудні 2023 року до 46% у лютому 2024 року.
У лютому, порівняно з груднем 2023 року, зросла частка українців, які вважають, що справи в країні розвиваються в неправильному напрямку. Про це йдеться у новому опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.
За результатами опитування соціологи дійшли висновку, що в Україні продовжує знижуватися частка тих, хто вважає, що справи розвиваються в правильному напрямку. Порівняно з груднем 2023 року зараз уперше більше тих, хто вважає напрямок справ неправильним. Так, у грудні 2023 року 54% вважали напрямок справ правильним, а зараз показник знизився до 44%. Натомість з 32% у грудні 2023 року до 46% у лютому 2024 року стало більше тих, хто вважає напрямок справ неправильним.
Причому, 11% опитаних вважають, що Україна рухається безумовно у правильному напрямку, а 33% – скоріше у правильному. 10% українцям важко відповісти на це питання.
Більш критично налаштовані мешканці західної України, де 55% вважають напрямок справ неправильним, проти 35%, які вважають його правильним. В інших регіонах трохи більше тих, хто вважає напрямок справ правильним.
В центральній Україні 47% опитаних вважають, що Україна рухається в правильному напрямку, проти 44%, у південній – 48% вважають, що напрямок правильний, а 43%, що неправильний. На сході – 48% українців вважають напрямок України правильним, а 36% – навпаки.
[type] => post
[excerpt] => Згідно з новим опитуванням, частка українців, які вважають, що справи в країні розвиваються в неправильному напрямку, зросла з 32% у грудні 2023 року до 46% у лютому 2024 року.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1708015980
[modified] => 1708012741
)
[title] => В Україні збільшилася частка тих, хто вважає, що країна йде в неправильному напрямку – КМІС
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=178527&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178656
[uk] => 178527
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 178528
[image] => Array
(
[id] => 178528
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[original_lng] => 39080
[original_w] => 630
[original_h] => 400
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large-300x190.webp
[width] => 300
[height] => 190
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[width] => 630
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[width] => 630
[height] => 400
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[width] => 630
[height] => 400
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[width] => 630
[height] => 400
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/1708004365-1972-large.webp
[width] => 630
[height] => 400
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1708005923:2
[_thumbnail_id] => 178528
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1027
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => опитування
)
)
[2] => Array
(
[id] => 177832
[content] =>
Готовність надавати допомогу Україні серед німців знижується. При цьому більшість громадян ФРН побоюються, що в разі перемоги над Україною росія нападе на інші країни.
Про це свідчать результати дослідження „Мюнхенський індекс безпеки 2024”, яке провели до Мюнхенської конференції з питань безпеки, передає DW.
56% опитаних вважають, що в разі перемоги над Україною є ризик нападу рф на інші країни. 48% згодні, що Європа буде в безпеці, лише якщо Москва програє війну.
Але при цьому збільшити прийом біженців з України готові лише 25% німців. В травні 2022 року таких було 46%. Зараз 32% німців виступають проти збільшення прийому українських біженців.
Таким самим є і ставлення до розширення військової допомоги Києву. Більшість опитаних – проти збільшення поставок Україні важкого озброєння. Також все менше німців хочуть посилення санкції проти росії. Знижується і їхня готовність до розширення гуманітарної допомоги.
Станом на січень 2024 року президент України Володимир Зеленський зберігає найвищий рівень довіри українців.
Про це сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова у презентації дослідження на Youtube.
„Серед тих політиків, посадовців, громадських діячів, ставлення до яких ми пропонували висловити громадянам, найбільший рівень довіри має Володимир Зеленський, якому різною мірою довіряють майже 70% громадян”, – сказав він.
За даними опитування, Зеленському повністю довіряють 30,9% респондентів, скоріше довіряють 38,1%. Водночас зовсім не довіряють 9,2%, скоріш не довіряють 15,3%.
Таким чином, баланс довіри-недовіри до Зеленського становить 44,5%.
Наскільки Ви довіряєте таким політикам, посадовцям та громадським діячам?
Також позитивний баланс у голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма (+36,7%), міністра закордонних справ Дмитра Кулеби (22,2%), телеведучого Сергія Притули (21,1%), радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка (12,2%), міністра оборони Рустема Умєрова (6,0%), міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка – 5,1%, секретаря РНБО Олексія Данілова – 0,5%.
Найменше українці довіряють колишньому раднику Офісу президента Олексію Арестовичу (-70,6%) та голові партії ОПЗЖ Юрію Бойку (-72,7%).
Опитування було проведене Центром Разумкова з 19 до 25 січня 2024 року серед 2000 респондентів на території, підконтрольній уряду України. Опитування було проведено в рамках Програми сприяння громадській активності „Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Половина – 50% – серед тих, хто відносить себе до християн, ставляться позитивно до рішення Православної церкви України та Української Греко-католицької церкви перейти на Новоюліанський календар. Тоді ж як негативно – 15%, байдуже – 14%, не розуміють, що це означає – 9%, іще 11% вагалися з відповіддю.
До цього рішення позитивно ставляться 82% вірян УГКЦ, 62% вірян ПЦУ, 24% „просто православних”, 21% „просто християн” і 20,5% вірян УПЦ (МП). Негативно – відповідно 5%, 11%, 23%, 9% і 61%.
Серед тих, хто відносить себе до християн, 35% відповіли, що вони відзначають християнські свята за Новоюліанським календарем, 28% – за Юліанським (за старим стилем), 27% – по-різному, залежно від обставин (3% не відзначають християнські свята і 7% вагалися з відповіддю).
Серед вірян УГКЦ 80% відзначають християнські свята за Новоюліанським календарем, 9,5% – залежно від обставин за Новоюліанським чи за Юліанським, 7% – лише за Юліанським.
Серед вірян ПЦУ – відповідно 39%, 27% і 27,5%; серед „просто православних” – відповідно 15%, 37% і 33%; серед „просто християн” – відповідно 11%, 40% і 24%, серед вірних УПЦ (МП) – відповідно 6%, 13% і 75%.
Опитування проводилося методом face-to-face з 9 по 15 листопада 2023 року серед 2022 респондентів на вільних територіях України та на тих, де не ведуться бойові дії.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
[type] => post
[excerpt] => Половина - 50% - серед тих, хто відносить себе до християн, ставляться позитивно до рішення Православної церкви України та Української Греко-католицької церкви перейти на Новоюліанський календар. Тоді ж як негативно - 15%, байдуже - 14%, не розумі...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1703147400
[modified] => 1703155463
)
[title] => Як українці відзначають церковні свята після переходу на новий календар - опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=173196&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 173196
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 173197
[image] => Array
(
[id] => 173197
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar.png
[original_lng] => 1226944
[original_w] => 1280
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar-768x432.png
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar-1024x576.png
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar.png
[width] => 1280
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar.png
[width] => 1280
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/kalendar.png
[width] => 1280
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1703148264:8
[_thumbnail_id] => 173197
[_edit_last] => 8
[views_count] => 856
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7f2ee901ca626944a827e3e0bdbbbc58] =>
[_oembed_time_7f2ee901ca626944a827e3e0bdbbbc58] => 1704021792
[_oembed_06e61de1d36843594f6cdd3fbb4cb05d] =>
[_oembed_time_06e61de1d36843594f6cdd3fbb4cb05d] => 1706112027
[_oembed_760548ded892e09e0ff5ebada193fdae] =>
За останні півроку поступово зростає частка українців, які готові до територіальних поступок для завершення війни, − від травня до грудня ця кількість зросла на 9 відсоткових пунктів.
„У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок.
Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок: з 10% у травні до 14% у жовтні і до 19% у грудні”.
Водночас частка тих, хто виступає проти територіальних поступок, зменшується (з 84% у травні до 80% у жовтні і до 74% у грудні).
Соціологи звертають увагу: якщо між травнем і жовтнем 2023 року приріст частки тих, хто готовий до територіальних поступок, був переважно за рахунок Півдня і Сходу, то приріст між жовтнем і груднем – за рахунок Заходу і Центру.
Так, на Заході частки таких респондентів зросла з 9% у жовтні до 20% у грудні, а в Центрі – з 10% до 15%.
На Півдні і Сході зміни в частці тих, хто готовий до поступок, значно менш помітні, але соціологи все одно вказують на негативні тенденції.
„Разом з цим, у всіх регіонах виразна більшість респондентів (від, відповідно, 68% і 69% на Півдні і Сході до 76 і 79% на Заході і в Центрі) усе одно виступають проти територіальних поступок росії”.
Дослідження тривало 29 листопада − 9 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 031 респондента у віці від 18 років, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
[type] => post
[excerpt] => За останні півроку поступово зростає частка українців, які готові до територіальних поступок для завершення війни, − від травня до грудня ця кількість зросла на 9 відсоткових пунктів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1702582500
[modified] => 1702579879
)
[title] => В Україні зростає кількість готових відмовитися від деяких територій заради миру − КМІС
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=172411&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 172397
[uk] => 172411
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 172400
[image] => Array
(
[id] => 172400
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[original_lng] => 219034
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/ukrajna.png
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1508
[_thumbnail_id] => 172400
[_edit_lock] => 1702572680:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_35d9010f5aa1fb447be93d544c11a52e] =>
[_oembed_time_35d9010f5aa1fb447be93d544c11a52e] => 1702575311
[_oembed_98bdf79bf3dde5827f2861cf1016f1fc] =>
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
На думку українців, корупція та війна лишаються основними проблемами країни. Причому корупція у питаннях майбутнього відновлення турбує населення навіть більше, ніж повторення воєнних дій.
Українці вважають корупцію найбільшим ризиком у відновленні, причому одразу за двома параметрами: повернення корупційних схем (79%) та відсутність контролю і, як наслідок, розкрадання коштів (75%). А на третьому та четвертому місцях населення непокоять великий масштаб руйнувань (65%) та загроза повторення бойових дій (63%). Варто зазначити, що майже усі показники суттєво виросли за пів року.
Основними проблемами українці так само вважають війну (у листопаді 96%, тоді як у березні 98%), корупцію (у листопаді 88%, тоді як у березні – 77%) та руйнування інфраструктури та житла (у листопаді 82%, тоді як у березні – 87%). Проте якщо війни та руйнувань наприкінці року стали боятися менше, то корупційні ризики навпаки стали турбувати українців більше на 11%.
Соціологічне дослідження провела дослідницька агенція Info Sapiens за підтримки Проєкту USAID „Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні „ВзаємоДія” на замовлення Transparency International Ukraine.
Опитування про потреби та очікування від майбутньої відбудови України проводилося серед населення та мерів.
Українці вважають, що минулого року, коли росія напала на Україну, нація була більше згуртованою, ніж нині; люди очікують, що рівень згуртованості може ще більше знизитися наступного року.
Про це свідчать результати опитування соціологічної групи „Рейтинг”, проведеного 22-23 листопада.
„Опитані вважають, що минулого року українці були згуртованішими ніж зараз, однак майбутню і поточну ситуацію оцінюють однаково. Якщо, оцінюючи минулий рік, 87% вважають, що нація була згуртована, то станом на зараз таку оцінку надали 64%, і в майбутньому році очікується цей показник на рівні 59%”.
Водночас 34% респондентів вважають, що наразі українці не є згуртованими, тоді як лише 11% вказали, що українці не були згуртованими минулого року.
Соціологи зазначають, що, оцінюючи поточний момент та майбутній 2024 рік, майже половина респондентів обирали відповідь „згуртовані” або „скоріше згуртовані” в усіх регіональних, вікових та фінансових групах. Але в цілому молодші бачать менше згуртованості населення, ніж старші.
Половина українців вважають, що завжди необхідно оголошувати повітряну тривогу під час злетів МіГів російських окупантів.
Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи „Рейтинг”, опубліковані на сайті організації. В рамках 25-ї хвилі національного опитування „Україна в умовах війни” „Рейтингом” було проведене окреме дослідження щодо сприйняття загроз та очікувань зими 2023-2024.
Зазначається, що близько третини українців оцінюють загрозу ракетного удару по їхньому населеному пункту як високу. Найбільше таких серед мешканців Києва (57%), а також прифронтових та деокупованих територій (близько 42%). Натомість військові дії на території свого населеного пункту вважають дуже ймовірними лише 10%, але серед деокупованих і прифронтових областей так вважають до 20%.
„Крім того, половина (51%) українців вважають, що завжди необхідно оголошувати повітряну тривогу під час злетів МіГів, потенційних носіїв „Кинджалів”. Близько 40% українців зазначають про доцільність диференціації тривог в залежності від ситуації та реальності загрози”, – показали результати опитування.
Водночас кількість українців, які взагалі виступають проти оголошення тривог, не перевищує 5%. „Найменшою підтримкою ця норма користується серед мешканців Києва: 59% з них вважають, що тривогу у такому випадку потрібно оголошувати не завжди, а залежно від ситуації”, – йдеться у повідомленні.
Абсолютна більшість українців у всіх регіонах підтримують вступ країни до Європейського Союзу та НАТО. Однак рівень підтримки трохи знизився.
Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи „Рейтинг”.
Станом на кінець листопада 78% опитаних проголосували би за вступ України до ЄС у разі проведення такого референдуму, що дещо менше ніж у липні цього року (85%). Проти вступу до ЄС тільки 5% респондентів. Натомість збільшується частка тих, хто не визначився або не хотів би голосувати: 3% та 14% відповідно.
Підтримка вступу держави до НАТО має також тенденцію до зниження і становить 77% (в липні було 83%). Наразі показник підтримки вступу до НАТО на тому ж рівні який був на початку вторгнення у березні 2022 року. Однак не хотіли би бачити Україну в Північноатлантичному альянсі лише 5% опитаних, 15% – не голосували б, і 3% – не визначились.
Вікових відмінностей щодо підтримки євроінтеграції немає. Жінки частіше за чоловіків демонструють невпевненість (не збираються голосувати або вагаються з відповіддю) як щодо вступу до ЄС, так і щодо вступу до НАТО. Найменшу підтримку союзів демонструють опитані з найнижчими доходами.
В цілому у кожному з регіонів більшість підтримує вступ до обох союзів, але найбільше бажаючих побачити Україну в складі ЄС та НАТО серед мешканців столиці та заходу.
Опитування було проведене 22-23 листопада 2023 року серед 1000 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
