Про 2023 рік ми поспілкувалися із виконувачем обов’язків голови Виноградівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільником Виноградівського міського осередку організації Золтаном Кудроном. За даними минулих років, районна організація охоплює 24 місцеві осередки та 8 387 членів.
– У першу чергу хотів би спитати, скільки членів було в районному осередку до війни і скільки виїхало після її початку?
– До початку бойових дій в організації нараховувалося близько 9500 членів, на сьогодні ця кількість зменшилася приблизно на 10–15%. Хтось виїжджав цілими родинами відразу після початку війни, хтось виїхав згодом, долучившись до голови родини, котрий перебував на заробітках.
– Як у нинішній ситуації ТУКЗ-КМКС може служити угорській громаді Виноградівщини?
– На діяльності організації позначились як епідемія коронавірусу, так згодом і війна. Кількість наших культурних заходів скоротилася до мінімуму. Ми й надалі відзначаємо основні національні свята, проводимо меморіальні заходи, проте ці дійства часто обмежуються декламацією одного тематичного вірша, покладанням вінків у вузькому колі, без широкого залучення громадськості. Так, зокрема, на меморіальному дійстві в селі Велика Паладь з нагоди річниці Тріанону також була мінімальна культурна програма (вірші, пісні). На пам’ятному заході 6 жовтня у Виноградові коротку промову виголосив державний секретар Угорщини Міклош Пані, з невеликою літературною програмою виступили учні Виноградівської середньої школи ім. Жиґмонда Перені. Серед заходів хотів би ще згадати свято до дня Миколая, організоване міським осередком ТУКЗ-КМКС у Виноградівській середній школі ім. Жиґмонда Перені, у рамках якого учні отримали подарунки від Консульства Угорщини в Берегові.
– Що ТУКЗ-КМКС робить для угорської громади Виноградівщини в політичному плані?
– Маємо депутатів у радах усіх чотирьох територіальних громад. У Пийтерфолвівській фракція «КМКС» становить більшість, тож може легше вирішувати питання місцевих угорців. У Вилоцькій працює сильна депутатська група «КМКС», хоча і в опозиції. Маємо депутатів і в раді Королівської територіальної громади. У Виноградівській наша фракція також здобула повагу, хоча й складається з трьох депутатів. Тут головами двох комісій із шести є наші представники. Я очолюю бюджетну, виноградівський підприємець Йожеф Баник – комісію з питань соціального захисту та охорони здоров’я. Наша фракція також отримала можливість висунути кандидатуру на посаду директора Виноградівської середньої школи ім. Жиґмонда Перені. Ми запропонували колишню завучку школи, угорську філологиню Моніку Нібилевич, і саме вона стала директоркою. Завдяки роботі фракції між школою та міським осередком ТУКЗ-КМКС налагодилася чудова співпраця. Я пролобіював питання про виділення навчальному закладу фінансів, міськрада ухвалила відповідне рішення, і за ці кошти в школі пофарбували коридори.
Майбутнє закарпатської угорської громади, збереження мови, культури – за угорськомовними навчальними закладами, їхніми учнями. Тож Товариство угорської культури Закарпаття спільно із Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством підтримує роботу угорських шкіл. Водночас важливо, аби ТУКЗ-КМКС було представлене і в місцевих радах, адже зробити щось для угорських громад можна, лише беручи участь у роботі органів місцевого самоврядування, піднімаючи там голос.
Директор Благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі підсумував роботу організації за минулий рік.
– Через війну в країні рік, що минає, знову був надзвичайно важким. Проте БФ «КМКС» працював без збоїв. Які підсумки роботи організації за минулий рік?
– Діяльність нашого фонду, як і в попередні роки, була спрямована на збереження закарпатської угорської громади. Невизначеність, спричинена війною, торік наклала відбиток і на нашу діяльність. Порівняно з попереднім роком кількість поданих заявок на грантову допомогу зменшилася приблизно на 5 відсотків, однак все одно перевищила 32 тисячі. Таким чином, загальна кількість заявок, опрацьованих досі фондом, становила понад 524 тисячі. Торік, як і в попередні роки, було відхилено лише 0,1 відсотка поданих заявок. Відрадно, що в 2023 році нам вдалося вчасно опрацювати всі грантові заявки і, найважливіше, здійснити виплати по них, за що подяка нашим співробітникам та донорам.
– Чи були якісь зміни в категоріях, а також у сумах грантових виплат?
– Ані в категоріях, ані в сумах підтримки у випадку Закарпаття суттєвих змін не було. Суму на виховання дітей для нашого краю підняли ще позаторік. У 2023 році не оголошувалася грантова підтримка на навчання цифровим технологіям. Крім того, минулого року ми мінімізували кількість документів, необхідних для подачі заявок. Оголошуючи грантові проєкти, ми прагнемо, щоб вони враховували реалії України та зміни в окремих сферах (наприклад, в освіті). На основі досвіду ми постійно вдосконалюємо тексти оголошень.
Серед новацій – БФ «КМКС» розпочав прийом заявок на отримання допомоги на медичний догляд.
– Які плани на наступний рік? Чи триватимуть програми підтримки закарпатських угорців і надалі?
– Насамперед слід подякувати Державному секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена за підтримку. Уряд Угорщини неодноразово заявляв, що і надалі допомагатиме закарпатській угорській громаді залишатися на батьківщині. Сподіваємося, що подальші умови дозволять продовжувати існуючі програми підтримки і в майбутньому.
Нещодавно в місті Берегові відбувся різдвяний ярмарок, організований Закарпатською угорською туристичною радою та Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС). Виручені під час заходу кошти були спрямовані на допомогу ЗСУ.
Про це на своїй сторінці в соцмережі повідомив Денис Ман, ексочільник управління туризму та курортів Закарпатської обласної адміністрації, який зараз служить у Збройних силах.
«Благодійний ярмарок відбувся 16 грудня. Через кілька днів після цього до мене звернувся Йосип Торпої й розповів, що зібрані під час заходу кошти хотіли би передати нашому підрозділу. Я подякував, ми порадилися між собою й вирішили, що за ці гроші будемо ремонтувати автомобілі», – ідеться в дописі.
«Дякуємо всім, хто передав нам кошти: Товариству угорської культури Закарпаття, Закарпатській угорській туристичній раді, Генеральному консульству Угорщини в м. Ужгороді, Консульству Угорщини в м. Берегові, Закарпатському угорському інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, благодійним фондам «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» та Pro Agricultura Carpatika, громадській організації Pro Cultura Subcarpathica, Угорській екуменічній службі допомоги в Україні», – написав Денис Ман.
Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття (МО ТУКЗ-КМКС) спільно з молодіжними організаціями Угорщини провела в Будапешті благодійний гала-вечір «Різдво для Закарпаття». Зібрані під час заходу кошти було вирішено спрямувати для допомоги Закарпатській обласній дитячій лікарні.
На початку дійства присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять заступника голови ТУКЗ-КМКС Йосипа Борто, який нещодавно помер з трагічною раптовістю. «Робота, яку він проводив для закарпатських угорців, неперевершена і незамінна», – зазначила Вікторія Торпої, ведуча вечора, акторка закарпатського походження, лауреатка Премії ім. Марі Ясаї.
Уповноважений угорського уряду Леврінц Нача під час свого виступу наголосив на важливості об’єднання закарпатської молоді. «Бажаю, щоб ми поділилися християнським спокоєм, бо в спокої народжується дія, а зараз у цій складній ситуації нам потрібні дії та спільнота», – наголосив політик.
«Нинішній вечір підтверджує, що закарпатська молодь об’єднана», – зазначив, у свою чергу, голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович і висловив вдячність від імені директорки Закарпатської обласної дитячої лікарні Єлизавети Біров. За його словами, благодійна акція зі збору коштів сприятиме порятунку новонароджених дітей, а це означає, що закарпатська молодь вірить у майбутнє.
Депутатка парламенту Угорщини, ексочільниця молодіжної організації Fidelitas Боґларка Іллєш відзначила високий рівень проведення заходу. «Хочу подякувати молодіжним організаціям Угорщини та Молодіжній організації Товариства угорської культури Закарпаття за співпрацю між собою, а також за стабільність, яку варто переймати всім», – зазначила вона й висловила сподівання, що в подальшому відбудеться ще не один такий спільний захід.
Молодь має право та обов’язок змінювати життя відповідно до своїх потреб, але якщо вона відмовляється від цього права через незнання або пошуки легшого шляху, починається занепад, ішлося під час заходу.
Голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша повідомив, що гала-вечір має кілька завдань, зокрема створити можливість для зустрічі та за допомогою культури долучитися до благодійної справи. «Коли наближається кінець року, ми зазвичай на хвилинку зупиняємось і дякуємо за те, що маємо: за роботу, здоров’я, близьких», – підкреслив голова молодіжної організації. На його думку, допоки закарпатські угорці зберігатимуть свої чесноти, у них буде майбутнє.
Після урочистих промов Слово Боже проповідував пастор закарпатського походження Карой Керестен. Він провів паралель між головним героєм Книги Неємії та угорцями Закарпаття, які були змушені покинути свої домівки.
Відтак розпочалася культурна програма. Першим на сцені виступив ансамбль «Шодро», який виконав автентичні музичні композиції нашого краю. Окрім угорської народної музики, звучали русинські, єврейські та словацькі мелодії, характерні для Закарпаття. Відтак музиканти заграли мелодії з угорської народної музичної спадщини Карпатського басейну, зокрема трансильванські колядки. У програмі взяли участь також члени Закарпатського ансамблю народного танцю.
Протягом вечора організатори зібрали 2 мільйони 53 тисячі 500 форинтів, 170 євро та 130 гривень. Особлива подяка власнику будівельної компанії NK19 Жолту Негеру, який долучився до акції, надавши 320 тисяч форинтів.
У фокусі зустрічі представників угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну, організованої Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини й Національною спілкою журналістів Угорщини, були поточна ситуація та перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, а також виклики, з якими стикаються медійники. Захід відбувся 8–10 грудня в угорському місті Вишеград. Мета зустрічі – зміцнення професійних і дружніх стосунків, обмін ідеями й досвідом, поглиблення зв’язків між Угорщиною та закордонними угорськими громадами. У заході взяли участь журналісти Угорщини та представники угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну – загалом близько 200 осіб, зокрема закарпатські медійники.
На урочистому відкритті першим присутніх привітав міністр юстиції Угорщини Бенце Тужон. Він пригадав, що коли у 2014 році його обрали народним депутатом, то був перший парламент, члени якого отримали голоси і від представників закордонних угорських громад. «Це наклало свого роду зобов’язання як на парламент, так і на уряд Угорщини», – зазначив Бенце Тужон. «З того моменту прем’єр-міністр Угорщини став прем’єр-міністром не країни, оточеної кордонами, а всіх угорців», – додав урядовець. За його словами, це зобов’язує приймати рішення таким чином, щоб вони стосувалися всіх угорців, і керувати з належною відповідальністю. «Водночас кожен закордонний угорець несе відповідальність за Угорщину і за всю угорську спільноту. Це означає, що національне єднання відбулось і в цій сфері», – наголосив міністр.
«Колись ми жили у світі Гутенберга, а сьогодні – у світі Цукерберга», – зазначив Бенце Тужон. За його словами, дотепер, мабуть, ніколи не було такого розриву в комунікації між поколіннями. Нині «медіа та журналістика мають знайти своє місце у світі, який стрімко змінюється, що є значною відповідальністю та складним завданням», – підкреслив міністр. Він зазначив, що треба вміти відокремлювати суттєве від несуттєвого, правду від брехні й доносити інформацію до аудиторії.
Міністр визначив метою зустрічі формулювання того, як угорці й угорські журналісти повинні відповідати на виклики, що виникають у сфері медіа та права. Потрібна якісна комунікація, яка передає реальність, наголосив він.
Заступниця міністра з питань культури та інновацій Естер Вітайош під час своєї вітальної промови зазначила, що в зустрічі беруть участь найкращі журналісти, найважливіші редакції та найвпливовіші медійники Карпатського басейну. «На плечах журналістів лежить велика відповідальність. […] Адже кожне слово має серйозну вагу», – підкреслила посадовиця. Вона також наголосила на важливості довіри, яку важко здобути, але дуже легко втратити. «Ми знаємо, що означає жити і працювати в умовах постійної уваги й напруги, і я схиляю голову зі щирою повагою перед вашою витримкою та відданістю», – додала Естер Вітайош, подякувавши присутнім медійникам за роботу.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі пригадав 2019 рік, коли зустріч представників мас-медіа організували вперше, відтоді захід уже став традиційним і дає можливість налагоджувати як професійні зв’язки, так і дружні стосунки. «Ви тут, тому що ви угорці, – сказав Арпад Янош Потапі й додав: – Єдність угорської нації будується вже 14-й рік поспіль».
У своєму виступі держсекретар наголосив на важливості створення мереж у сфері медіа, які згодом запрацюють самостійно. Уряд підтримує їхнє формування та функціонування, але було б добре, якби вони стали спроможними і самодостатніми в усьому Карпатському басейні, додав він.
Голова Національної спілки журналістів Угорщини Томаш Товт-Голло підкреслив, що угорці можуть подолати всі випробування, але справжній виклик – залишатися угорцями в цій професії.
Наступного дня першою з презентацією на конференції виступила генеральна директорка неприбуткової компанії Duna Media Аніта Алтор’яї. «Якщо у світі біда: війна, епідемія чи стихійне лихо, – суспільство хоче отримувати швидку, надійну, достовірну, точну та зрозумілу інформацію. І її надають суспільні ЗМІ», – наголосила вона. Медійниця назвала одним із найбільших викликів майбутнього те, як буде створюватися надійний контент, якому джерелу зможе довіряти журналіст, а якому – читач, глядач. «Це реальність чи вигадка, створена штучним інтелектом, справжня річ чи фікція?» – поставила вона питання, що спонукає до роздумів. За словами Аніти Алтор’яї, щоб у майбутньому журналістика відповідала критеріям суспільного медіа, представники ЗМІ перш за все не повинні втрачати допитливість «не лише до теми, але й джерела інформації», – зазначила вона. «Джерело доведеться перевіряти тисячами методів, оскільки це єдиний спосіб зберегти достовірність», – сказала гендиректорка, наголосивши, що для цього слід спілкуватися не лише з пошуковими системами в інтернеті та гаджетами, а й одне з одним. «Наше завдання – зберегти всі цінності суспільної журналістики у світі, де керуємо вже не завжди ми», – сказала Аніта Алтор’яї. А відтак додала, що штучний інтелект є для ЗМІ величезним викликом і в цій новій ситуації переоцінюється роль суспільних ЗМІ.
«Завдяки роботі протягом останніх років національна політика тепер є об’єднанням мереж», – акцентував під час свого виступу Арпад Янош Потапі. «Така мережа була створена і в медіа, її розбудова і зміцнення тривають», – додав держсекретар. Він пригадав слова експрем’єр-міністра Угорщини Йожефа Антала про те, що він хоче бути прем’єр-міністром 15 мільйонів угорців духом і почуттями. «Це стало початком сучасної національної політики, а відтак відбулося становлення національної політичної інституційної системи», – підкреслив держсекретар. Він виокремив кілька етапів у сфері національної політики, починаючи з 2010 року. Насамперед було створено нове законодавче підґрунтя та прийнято закон про подвійне громадянство, вибудовано продуману систему різноманітних програм. За словами Потапі, тепер політику уряду Угорщини щодо діаспори переймають і інші країни світу. Держсекретар додав, що з 2014 року у фокусі був економічний розвиток громад на батьківщині, а після 2020-го розпочалася розбудова мереж.
Відтак Арпад Янош Потапі зазначив, що з 2010-го уряд Угорщини підтримує роботу 5 500 закладів та надає 37 видів допомоги. З 2023 року сума навчально-виховної підтримки була збільшена з 22 400 форинтів до 100 тисяч. За його словами, пріоритетом є угорськомовні дитячі садки, адже дітей, які відвідували їх, батьки, швидше за все, віддадуть до угорських шкіл.
Держсекретар виступає за створення в майбутньому освітніх центрів і концентрованої системи навчальних закладів. За його словами, це добре не лише для батьків з точки зору вибору закладу, але й для зміцнення угорської ідентичності дітей.
Згадав державний секретар і програму «Без кордонів», у рамках якої відбулося 10 тисяч поїздок, понад 520 школярів з Угорщини відвідали закордонні угорські громади. Крім того, триває підтримка роботи спортивних академій, було запроваджено програму кінного спорту в Карпатському басейні. 16 листопада стартувала програма «Повернення додому», покликана допомогти тим, хто хоче повернутися в Угорщину. У 27 державних установах є вікно, де надається необхідна для цього адміністративна допомога, відповідні матеріали доступні також онлайн угорською та англійською мовами. 2024-й стане Роком співробітництва нації, який підкреслить, що, попри всі труднощі, єдність угорської нації буде зміцнюватися й надалі, додав держсекретар.
У свою чергу, Томаш Товт-Голло говорив про те, що ми живемо в епоху дефіциту уваги й молоді люди, які часто мають і «дефіцит літер», більше не читають, а натомість дивляться короткі відео, оптимізовані переважно для мобільних телефонів. Дедалі частіше з’являються гібридні жанри, серед яких особливе місце займає коротке відео, зазначив він. За його оцінкою, друковані ЗМІ вмирають, це вже лише «традиція, яка залишається з нами як певна спадщина», зберігається тільки заради певних поколінь. В онлайн-медіа зникла лояльність до бренду, зник прямий доступ, додав Томаш Товт-Голло, торкаючись питання щодо потенціалу, закладеного в додатку TikTok. Він зазначив, що навіть Facebook уже вважається застарілим, водночас TikTok має близько 13,2 мільярда переглядів відео на місяць.
Левенте Сікра, старший аналітик Центру фундаментальних прав, дослідив тему консервативних цінностей і національних інтересів.
Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі розповіла про те, як журналістика стала конкурувати з різними медіа-платформами. «Однак журналістику – жанр, який представляють присутні, – не слід вважати конкурентом, важливо служити і тим, хто чекає на якісний контент», – наголосила вона, а потім торкнулася питання про те, що відрізняє неоліберальну та національну журналістику. «Мені шкода тих, хто виключає себе з нації. Тоді як представники неоліберальної глобальної журналістики намагаються писати про те, за що платять, ми маємо інше важливе покликання – це підтримка нашої нації», – наголосила Каталін Сілі.
У рамках зустрічі медійників відбулося вручення головній редакторці словацької медійної корпорації «Ma7» Юдіті Молнар Премії ім. Костолані. Під час нагородження зазначалося, що журналістка пишається своїм корінням. Юдіта Молнар навчалася в Братиславі та Будапешті. Журналістську кар’єру розпочала на радіостанції Pátria. Згодом працювала парламентською кореспонденткою, стала редакторкою газети Szabad Újság. Є постійною учасницею зустрічей представників угорських медіа Карпатського басейну. Юдіта Молнар, у свою чергу, подякувала за відзнаку та за підтримку Угорщини.
Після обіду розпочалося обговорення за круглим столом, під час якого йшлося про поточну ситуацію й перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, про небезпечні ситуації, з якими стикаються журналісти, про виховання наступного покоління тощо. Закарпатські медіа представляли генеральний директор телеканалу «ТВ21 Унгвар» Золтан Кулін, директор видання Kárpáti Igaz Szó Дьордь Дунда, головна редакторка видання KárpátInfo Єлизавета Ковач і головна редакторка видання Kárpátalja Кароліна Дорчі.
Золтан Кулін, зокрема, поділився новиною про те, що Верховна Рада України схвалила зміни до Закону про національні меншини (спільноти), які враховують рекомендації Венеціанської комісії щодо гарантування прав нацменшин. Згідно з документом, у політичній рекламі, у приватних школах та університетах, у засобах масової інформації дозволяється використання мов Європейського Союзу та національних меншин, за винятком мови країни-агресора. Безумовно, це позитивний знак, який свідчить, що український парламент займається цим питанням, зазначив Золтан Кулін.
Дьордь Дунда торкнувся теми викликів, які постали перед журналістами під час війни. «Ця жахлива війна триває вже майже два роки, але, як би дивно це не звучало, ми навчилися жити з постійними викликами. Якщо минулого року в цей час найбільшою проблемою були відключення електроенергії, то сьогодні ми щасливі, що не маємо цих випробувань», – зазначив журналіст.
Єлизавета Ковач поділилася своїми думками про виховання наступного покоління журналістів. Зокрема вона зазначила, що на Закарпатті наразі немає угорськомовної підготовки журналістів, водночас у всіх угорськомовних ЗМІ області є «молоді титани, якими можна пишатися». Єлизавета Ковач підкреслила: «Вони виконують свою роботу на відмінно. І ми також можемо навчатися в них. Мені дуже подобається порив молодих людей, їхня сила волі». А відтак додала, що є потреба в курсах вдосконалення та тренінгах.
Говорячи про взаємодію між пресою нацменшин та більшості, Кароліна Дорчі зазначила: «Для того щоб мати взаємодію, її необхідно створити. І це завжди робота більшості, держави. На жаль, Україна не створила належного законодавчого підґрунтя та фінансового забезпечення для преси нацменшин, тому в щоденній роботі ми часто стикаємося з труднощами. Попри це, на нашу думку, важливо поширювати інформацію про себе серед нації більшості. Тому ми запустили двомовний новинний портал, який щодня завантажує понад 50 матеріалів як угорською, так і українською мовами. Судячи з показників переглядів, можна сказати, що попит на його роботу є. І якщо не на загальнодержавному, то принаймні на обласному рівні національна більшість читає новини про угорців».
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті. За сприяння Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та підтримки Національного культурного фонду після двох років перерви 22–23 листопада він виступив на сімох локаціях в Ужгородському районі з програмою про дружбу Шандора Петефі та Яноша Араня.
22 листопада гість виступив у римо-католицькій церкві села Тийглаш та в Центрі культури і дозвілля в місті Чоп, розповівши, зокрема, про своєрідні стосунки великих угорських поетів. Наступного дня незвичайний урок літератури провів у школах сіл Тисааґтелек, Мала Добронь та Чомонин, затим у Великодоброньському ліцеї. На всіх локаціях, незалежно від аудиторії, Пейтеру Лоранту Товту вдалося створити таку атмосферу, що школярі з особливою увагою та допитливістю стежили за його виступом. Усюди йому щиро дякували оваціями глядачі різного віку. І невипадково. Адже крім декламування віршів, через картини з життя, особисті веселі та серйозні життєві історії він із захопленням розповідав про патріотизм, угорську ідентичність, тугу за батьківщиною, кохання, людяність, знущання, несправедливість, неправдивість політиків. Пейтер Лорант Товт і вголос, і на підсвідомому рівні підкреслював: треба читати художню літературу, тому що людина, яка читає, думає, а людиною, яка думає, не можуть керувати інші, і це дуже важливо.
Програму свого виступу митець склав ще у 2021-му, коли його запросили в родинний будинок-музей Петефі. Протягом 2022–2023 років з нагоди Року пам’яті Петефі Пейтер Лорант Товт виступив з нею у 8 країнах, на понад 200 локаціях: у будинках культури, бібліотеках, залах театрів.
– Я дуже радий, що через два роки знову маю можливість повернутися на Закарпаття. Для мене завжди було дуже важливо виступати тут з літературними лекціями. Уперше я відвідав цей край у 2011 році, і відтоді мав понад сотню виступів у більш ніж 70 населених пунктах. Я завжди думаю про Закарпаття як про наймолодшу дитину великої родини Карпатського басейну, і як наймолодший член родини воно заслуговує найбільшої уваги, особливо в такий непростий час, як нинішній, – зазначив Пейтер Лорант Товт.
На його думку, дружба Петефі та Араня – це також історія, яка може стати уроком для нас сьогодні, у 2023 році, з точки зору того, що зустрічаються дві людини з абсолютно різними поглядами та способами життя і не нищать одна одну, не кривдять, а допомагають і підживлюють. Кожен з них поважав в іншому особистість, цінність, вони доповнювали один одного.
– Користуючись нагодою, передаю вітання закарпатській угорській громаді й сподіваюся, що знову настане час, коли ці літературні лекції як певну духовну зарядку, амуніцію можна буде донести не лише до школярів, а й дорослих, – сказав декламатор-мандрівник. Насамкінець він зауважив, що сподівається повернутися на Закарпаття вже незабаром: у січні – лютому.
Велику роль у цьому відіграє Лівія Балог, очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, яка вже понад десятиліття використовує кожну нагоду, щоб дати закарпатській публіці можливість зустрітися з цим унікальним виконавцем.
– Пейтер Лорант Товт регулярно відвідує Закарпаття вже протягом 12 років, з яких останні два не приїздив, бо не було можливості. Мабуть, немає жодного населеного пункту в Ужгородському районі, де б він не побував хоча б раз. Він відвідував кожну невелику угорську громаду і дуже достовірно передавав те, що хотів сказати, у рамках уроків літератури та історії. Зокрема виступав на Закарпатті з лекціями про революцію 1956 року. Ми завжди раді його візитам, тому що він дуже достовірний. Як молода людина, декламуючи вірші Петефі, Араня, Аттіли Йожефа, Радноті, він може стати ближчим до молоді. Тому другий день ми присвятили лише зустрічам у школах. Після вчорашніх виступів нині він відвідає навчальні заклади Великодоброньської громади з меседжами, які актуальні й сьогодні, оскільки Петефі та Арань – люди з абсолютно різними звичками, які походили з різних світів, але не гасили, а підсилювали один одного. Крім того, на мою думку, це може стати уроком для сучасної молоді: визнавати те, що є хорошим в інших, не пригнічувати погляди людей з інакшими звичками, темпераментом, мовою, а натомість зміцнювати їх, намагатися співпрацювати з ними. Про це йдеться, зокрема, і в програмі Пейтера Лоранта Товта, – повідомила Лівія Балог.
Своє останнє інтерв’ю Йосип Борто – депутат Закарпатської обласної ради, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), політик, освітянин, угорець за походженням, дав українською мовою. Свій останній день земного життя провів, відстоюючи права і свободи етнічних угорців. Колектив Tv21 Унгвар глибоко сумує з приводу передчасної смерті Йосипа Борто і висловлює щирі співчуття його родині! Вічна пам’ять світлій Людині! Україна на шляху до ЄС має привести свої закони у відповідність до вимог, визначених Єврокомісією, зокрема в частині прав національних спільнот в окремих сферах. В Ужгороді провели консультації із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, у яких взяли участь представники закарпатських угорців. За словами голови обласної адміністрації Віктора Микити, це історична подія, яка підтверджує належну комунікацію між державою та нацменшинами.
У місті Чоп 23 листопада згадали про найбільшу за останні сто років трагедію закарпатських угорців. Місцева угорська громада цього дня традиційно зібралася біля меморіального знака, установленого Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС) на міському кладовищі в 1990 році. Містяни вклонилися пам’яті 73 депортованих з населеного пункту чоловіків, 37 з яких уже ніколи не повернулися додому.
Очільниця Ужгородського районного та міського осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка обласної ради Лівія Балог зазначила, що в ці дні в усіх містах і селах Закарпаття, де живуть угорці, відбуваються меморіальні заходи з ушанування пам’яті чоловіків, яких у 1944 році сталінський режим забрав на так звані триденні «маленькі роботи». Жертвами радянського терору стали кілька десятків тисяч угорців та німців краю.
– Треба пам’ятати свою історію, саме тому ми сьогодні зібралися на тихий меморіальний захід у вузькому колі. Нині угорська громада Закарпаття знову переживає важкі часи, дуже багато хто з нас перебуває в розлуці з рідними, близькими. На мою думку, дуже важливо пам’ятати, що в нашому краї вже були сильні вітри та буревії, але закарпатські угорці зуміли подолати всі випробування. Нехай це додає нам надії і сьогодні, – наголосила Лівія Балог.
За депортованих мешканців, відірваних від родин, прочитав молитву пастор Чопської реформатської громади Давід Бакша. А відтак попросив Божого благословення на закарпатців та втіхи для всіх тих, хто переживає горе й біль утрати.
Під час заходу, на якому присутні згадували про рідних і земляків, розкиданих по світу через події минулих років, виступив хор клубу пенсіонерів місцевого осередку ТУКЗ-КМКС. Особливо зворушливо прозвучали в його виконанні слова пісні «Розсипані перли»:
Хай ця пісня заговорить до розсипаних перлин,
До зірваного листя, що чіпляється за камінь,
Хай ця пісня заговорить до розсипаних зернин,
До осиротілих ягід винограду, залишених на лозі…
На завершення присутні поклали вінки та квіти до меморіального знака й запалили лампадки, а насамкінець заспівали національну молитву угорців.
19 листопада пам’ять жертв сталінських репресій – тих, кого 79 років тому під приводом участі в триденних відбудовних роботах депортували в радянські трудові табори смерті, – ушанували і в селі Чома на Берегівщині.
Найбільша трагедія в історії закарпатських угорців сталася в листопаді 1944 року, коли радянські війська, які окупували край, зібрали чоловіків віком від 18 до 60 років: синів, братів, батьків, дідів угорської та німецької національності – під приводом «маленьких робіт» і відправили спочатку до концентраційного табору в Сваляві, а звідти до Старого Самбора. Ті, хто пережив цей шлях, були вивезені в табори ГУЛАГу за тисячі кілометрів від дому та родин. Згідно з даними досліджень, із Закарпаття депортували 30 тисяч людей, понад десять тисяч з них уже ніколи не повернулися в рідний край.
Після богослужіння учасники заходу зібралися біля пам’ятної дошки, установленої на стіні місцевої греко-католицької церкви, де за духовний упокій жертв депортації молитву виголосив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Староста села Світлана Ковач підкреслила важливість збереження пам’яті. За її словами, щороку місцеві жителі збираються перед пам’ятною дошкою, на якій викарбувані імена їхніх предків, які не повернулися додому.
Голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Чома Янош Рац наголосив: «І сьогодні ми черпаємо сили для подолання труднощів, згадуючи наших вивезених предків, захоплюючись їхньою витримкою». Розповідаючи про ті події, Янош Рац зауважив, що восени 1944 року кількість жителів чоловічої статі в селі значно зменшилася, зокрема 46 із вивезених до таборів так більше ніколи й не побачили своїх рідних. «Люди, які повернулися додому, розповідали про жахи, пережиті ними в трудових таборах. Це ніколи не повинно повторитися», – додав він.
Потім Вів’єн Беца продекламувала вірш, і після спільного виконання національної молитви угорців присутні поклали вінки до пам’ятної дошки.
20 жовтня голова Сюртівської територіальної громади Арпад Пушкар вручив пастору Паладь-Комарівців Аттілі Ковачу документи про право власності на будівлю колишньої церковної школи.
«Сьогодні ми поставили крапку в старій справі. Будівля колишньої церковної школи була конфіскована після Другої світової війни. Тут функціонувала школа, затим пошта. Після двох років судової тяганини будівлю передали Сюртівській громаді. Ми підготували необхідні документи і рішенням ради ОТГ повернули будівлю законному власнику – реформатській парафії Паладь-Комарівців. Є всі необхідні документи, що підтверджують право власності. Шановний пасторе, відтепер, через 78 років, ця будівля повертається церкві. Кажуть, органи місцевого самоврядування служать владі, а за радянських часів вони взагалі не мали іншого вибору. Тепер є можливість повернути колишню церковну власність, користуйтеся нею на свій розсуд», – зазначив очільник територіальної громади Арпад Пушкар.
Він додав, що земельну ділянку під будівлею також планують передати церкві, відповідне рішення рада ухвалить на найближчому засіданні. Пов’язані з цим витрати оплатить орган місцевого самоврядування.
Пастор села Паладь-Комарівці Аттіла Ковач, у свою чергу, подякував голові територіальної громади, а також старості села, очільниці місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпатті Бернадетті Надь.
«Здійснилася мрія 78-річної давнини, – наголосив Аттіла Ковач. – Сьогодні один із найвизначніших днів за останні 30 років в історії місцевої реформатської парафії».
За словами пастора, будівля слугуватиме церковній громаді. Деталі ще узгоджуються з керівництвом церкви. У найближчих планах зведення паркану.
