Порядок виїзду заброньованих працівників за кордон не має чіткого правового врегулювання в українському законодавстві. Тому про можливість виїзду можна дізнатися тільки після консультації в Держприкордонслужбі.
Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції у Telegram.
Відомство зазначає, що військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право перетинати держкордон. Проте в українському законодавстві немає чіткого нормативно-правового врегулювання порядку виїзду заброньованих працівників. У правилах зазначено лише про порядок виїзду за кордон у відрядження.
«Щодо можливості перетину кордону під час відпустки – чіткого нормативно-правового регулювання немає. Дізнатися про порядок перетину кордону для цієї категорії осіб можна виключно з роз’яснень Державної прикордонної служби України», – пояснили у Мін’юсті.
Оскільки правила перетину кордону часто змінюються і наразі не передбачають чіткої процедури виїзду за кордон у відпустку для заброньованих працівників, остаточне рішення приймається індивідуально – на розсуд працівника прикордонної служби під час проходження контролю.
При цьому важливо, щоб заброньований працівник не мав порушень правил військового обліку. При собі потрібно мати паспорт, паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку «Резерв+» (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи «Оберіг»); витяг з наказу про відпустку або його копія та інші документи для підтвердження мети поїздки.
Чоловіки, котрі мають бронь від мобілізації, можуть перетинати державний кордон України – як у службове відрядження, так і у відпустку.
Про це повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в етері Ми-Україна.
Водночас він зауважив, що не всі мають таке право.
„У відпустку не можуть проїхати заброньовані громадяни України чоловічої статі від 18 до 60 років, якщо вони перебувають на певних посадах держслужби, підпадають під пункт 2.14 Правил про перетин кордону, що затверджені Постановою уряду №57, і якщо від тієї структури, де вони працюють, була надана інформація до Державної прикордонної служби про те, що вони перебувають на відповідних державних посадах, і для них перетин кордону можливий лише у службове відрядження”, – пояснив Демченко.
Він уточнив, що у разі відсутності таких посадових обмежень чоловіки можуть виїхати у відпустку за кордон. Головне – у документах має бути зазначено, що організація, котра надала бронь, дозволяє проведення відпустки за межами України.
З початком літнього періоду та туристичного сезону прогнозують зростання пасажиро-транспортного потоку на державному кордоні. До 30% на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону та 15–20% – Чопського.
Найбільше навантаження очікується на виїзд перед вихідними днями та на в’їзд в Україну в неділю та понеділок, розповіли на брифінгу в обласній військовій адміністрації закарпатські прикордонники.
«Для комфортного перетину кордону радимо заздалегідь планувати маршрут, перевіряти дійсність паспорта та інших документів, враховувати завантаженість пунктів пропуску, а також планувати виїзд у будні дні та в менш пікові години – це ранковий та вечірній час», – зазначила заступниця начальника відділу організації прикордонного контролю штабу Мукачівського прикордонного загону Крістіна Гладка.
Найбільший трафік прогнозується на кордоні з Угорщиною (пункти пропуску «Лужанка», «Вилок», «Чоп») та Словаччиною («Тиса», «Ужгород»).
Середня завантаженість очікується на українсько-румунському кордоні («Дякове», «Солотвино»).
Менший трафік буде в інших пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні («Косино», «Дзвінкове» та «Велика Паладь», однак вони працюють з обмеженим режимом).
Основна категорія людей, які прямуватимуть за кордон, – це жінки та діти. Тому під час брифінгу Крістіна Гладка нагадала правила виїзду неповнолітніх дітей в умовах воєнного стану.
У супроводі родичів. Дитина може виїхати з одним із батьків, бабусею, дідусем, повнолітнім братом, сестрою, мачухою чи вітчимом. При цьому не потрібна нотаріально посвідчена згода другого з батьків. Документи, які потрібні: паспорт для виїзду за кордон, свідоцтво про народження дитини та підтвердження родинних зв’язків.
У супроводі інших осіб. Якщо дитину супроводжує інша особа, уповноважена одним із батьків, то потрібна письмова заява, завірена органом опіки та піклування.
Діти від 16 років. Громадяни України, які досягли 16 років, мають право виїжджати за кордон самостійно. Однак важливо пам’ятати, що деякі країни можуть вимагати супровід або згоду батьків неповнолітнього.
Організовані групи дітей. Для виїзду організованих груп необхідні: паспорт для виїзду за кордон або свідоцтво про народження, згода служби у справах дітей, список групи та осіб, які їх супроводжують, а також згода батьків на виїзд дитини, завірена службою у справах дітей. Кількість осіб, які супроводжують групу дітей, визначається з розрахунку одна особа на 15 дітей.
Чимало людей перетинатимуть кордон рейсовими автобусами. Офіцер відділу організації прикордонного контролю Чопського прикордонного загону Олексій Сапон нагадав, що оформлення автобусів здійснюють уповноважені службові особи ДПСУ за наявності інформації про водія у відповідній системі та в порядку електронної черги. У разі організованого виїзду груп дітей автобусами просять заздалегідь письмово повідомляти про це відповідний підрозділ.
Мукачівський та Чопський прикордонні загони активно готуються до літнього сезону: проводять зустрічі з митниками, Службою відновлення та прикордонниками суміжних країн. Основна мета – узгодити дії, забезпечити безпеку та комфорт при перетині кордону. За потреби прикордонники готові розгорнути додаткові робочі місця і збільшити кількість нарядів.
Спікери також нагадали, що триває рекрутингова кампанія. Охочих запрошують долучитися до лав ДПСУ, зокрема й за напрямком прикордонного контролю. Громадянам пропонують належне грошове забезпечення, соціальні гарантії, професійну підготовку та службу в пунктах пропуску.
Мукачівський прикордонний загін
(097) 020-26-62
(066) 020-26-62
м. Мукачево, вул. Недецеї, 45
Чопський прикордонний загін
(097) 023-63-77
(098) 236-04-48
м. Чоп, вул. Головна, 55-А
Про це повідомляє Закарпатська обласна військова адміністрація.
За інформацією від словацьких прикордонників, 27 травня цього року з 10.00 до 12.00 (за к.ч.), у зв’язку з проведенням електромонтажних робіт, буде тимчасово призупинено здійснення контрольних операцій у словацькому пункті пропуску «Убля» (з української сторони – пункт пропуску «Малий Березний»).
Просимо подорожніх врахувати вищезазначене при плануванні подорожі та обирати інші пункти пропуску для перетину кордону (пункт пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецке» – для автомобільного сполучення, пункт пропуску «Малі Селменці – Велке Слеменце» – для пішохідного сполучення).
Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.
Росіяни могли відстежувати у реальному часі поставки зброї. Зловмисники отримали доступ приблизно до 10 тисяч камер.
Російська розвідка отримала доступ до камер відеоспостереження біля пунктів перетину кордону, військових об’єктів і залізничних станцій у ключових точках Європи. Про це у середу, 21 травня, повідомила The Guardian із посиланням на британську та європейську розвідки.
Зазначається, що підрозділ ГРУ намагався зламати прикордонні камери безпеки, щоб шпигувати за постачанням і порушити потік західної допомоги, що надходить до України.
Підрозділ російської військової розвідки звинувачують у використанні низки методів для атаки на організації, які займаються постачанням іноземної допомоги, через зламування камер на прикордонних переходах, залізничних станціях і поблизу військових об’єктів.
Підрозділ 26165 ГРУ також звинувачують у надсиланні фішингових листів із порнографічним вмістом або фальшивою професійною інформацією, а також у використанні викрадених паролів для доступу до систем.
Стверджується, що цей підрозділ – також відомий як APT 28 або Fancy Bear – здійснює кібератаки проти державних і приватних організацій країн НАТО з 2022 року.
У своєму попередженні Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC), що є частиною Центру урядового зв’язку, закликав приватні компанії, які беруть участь у постачанні допомоги, „негайно вжити заходів для власного захисту”.
„Окрім атак на логістичні компанії, військові з підрозділу 26165 імовірно використовували доступ до приватних камер у ключових місцях, таких як прикордонні переходи, військові об’єкти та залізничні станції, щоб відстежувати переміщення матеріалів до України. Зловмисники також використовували легальні муніципальні сервіси, зокрема камери дорожнього спостереження”, – йдеться у попередженні.
За оцінками, зловмисники отримали доступ приблизно до 10 тисяч камер, розташованих біля військових об’єктів і залізничних станцій, щоб відстежувати переміщення вантажів до України. 80% з них перебувають на території України, ще 10% — у Румунії.
Зазначається, що 4% зламаних камер були розміщені у Польщі, 2,8% – в Угорщині, 1,7% – у Словаччині. Місця розташування решти камер не розкриваються. Злам давав змогу отримати скриншот зображення з камер, стверджують джерела.
Також були здійснені інші спроби збору конфіденційної інформації про постачання, зокрема розклади руху поїздів і вантажні документи.
У пункті пропуску «Вилок» проведуть роботи зі встановлення та підключення систем резервного живлення.
Тож 29 квітня 2025 року орієнтовно з 12 години і протягом двох годин на ПП буде відсутнє електропостачання. Відтак митний контроль громадян і транспортних засобів на «Вилку» не здійснюватиметься.
Роботи проводяться у рамках проекту «Підтримка ЄС України: посилення інтегрованого управління кордонами та шляхів солідарності», що фінансується ЄС та реалізується Міжнародною організацією з міграції. Джерела систем резервного живлення встановлюємо на всіх пунктах пропуску Закарпатської області.
Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.
Більшість спроб незаконного перетину кордону відбуваються поза межами пунктів пропуску, але динаміки до збільшення кількості охочих не фіксується. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в ефірі телемарафону.
Збільшення спроб незаконного перетину кордону саме через пункти пропуску ми не фіксуємо. Але порушники, як правило на цих напрямках вдаються до підробок документів або фальшування умов свого виїзду
– сказав Демченко.
Він також зазначив, що є випадки, коли люди ховаються в конструктивних особливостях транспортних засобів, або обирають більш оригінальні способи, як, наприклад, ховатися в олії.
„Більшість спроб незаконного перетину кордону все ж таки відбуваються поза межами пунктів пропуску, але динаміки до збільшення кількості охочих, які намагаються незаконно перетнути кордон, ми не фіксуємо. Водночас такі спроби поза межами пунктів пропуску щоденні”, – розповів Демченко.
За його словами, більшість спроб незаконного перетину кордону поза межами пунктів пропуску фіксуються на кордоні з Румунією, на другому місці – це відтинок кордону з Молдовою.
„Менше по зеленій ділянці кордону фіксується спроб у напрямку Словаччини та Угорщини, а найменше – це відтинок кордону з Польщею”, – сказав Демченко.
Наближається Великдень і чимало людей напередодні свята планують перетинати кордон, аби поїхати до рідних і близьких. Але прикордонники оприлюднили інформацію, яку варто врахувати.
Справа в тому, що у період перед Пасхою на кордоні зазвичай утворюються більші черги і спостерігається накопичення транспортних засобів. Тому доводиться значно довше очікувати на перетин кордону.
Така ситуація спостерігатиметься як на виїзді з України, так і на в’їзді орієнтовно до 20 квітня, адже саме тоді цьогоріч відзначають Великдень. До того ж, і православні, і католики святкують Пасху у 2025 році в один день.
Перед Великодніми святами можливе збільшення пасажиропотоку у багатьох пунктах пропуску. Зараз же, як повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України, найбільш завантаженими є КПП «Краківець» і «Шегині», що на кордоні з Польщею, КПП «Ужгород», що на кордоні з Словаччиною, а також КПП «Лужанка», «Вилок» та «Тиса» на українсько-угорському кордоні.
Тому українцям, які незабаром мають намір перетинати кордон, радять врахувати цю інформацію перед плануванням подорожі і правильно розрахувати час на поїздку. А за можливості до 20 квітня обирати менш завантажені пункти пропуску. А вже після цієї дати пасажиропотік, згідно з прогнозами, зменшиться. І перетин кордону відбуватиметься швидше.
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі оголосило про зміни, які були впроваджені на польсько-білоруському кордоні для захисту безпеки держави.
Про це повідомило RMF FM.
У середині минулого року Прикордонна служба Польщі підписала контракт на модернізацію електронного бар’єру – системи камер і датчиків, що допомагають контролювати кордон. Він діє на 206 кілометрах прикордонної лінії на Підляшші.
Тепер повідомили, що у рамках модернізації було встановлено додаткову лінію камер для спостереження за зовнішньою стороною сталевого паркану на кордоні, встановлено світлодіодні ліхтарі для освітлення технічної дороги, а також створено додаткові камери для спостереження за водопропускними спорудами.
Крім того, було застосовано механізм з використанням штучного інтелекту для класифікації сигналів тривоги. Це означає, що вся ділянка кордону з Білоруссю, яку охороняє Підляський відділ Прикордонної служби, тепер охоплена модернізованим моніторингом.
Електронний бар’єр є доповненням до так званого фізичного бар’єру – загородження заввишки 5,5 метра, побудованого у 2022 році вздовж 186 км лінії кордону на Підляшші. Він був посиленими прольотами та додатковими витками колючого дроту.
Також електронний бар’єр було встановлено на прикордонних річках Свіслоч та Істочанка у Підляському воєводстві, які до цього часу не підлягали такому моніторингу, тоді як прикордонні служби також фіксують спроби нелегального перетину кордону з Білорусі до Польщі на цих річках.
Вартість інвестицій на 47 км кордону склала 85,7 млн злотих (понад $22 млн). Вони включають встановлення понад пів тисячі стовпів та 1,3 тисячі камер денного та нічного бачення, а також тепловізорів.
У 2024 році Підляська прикордонна служба зафіксувала понад 30 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Їх було менше у другій половині року після запровадження буферної зони та в місцях, де було модернізовано прикордонний бар’єр.
