Фінська компанія Insta представить на заході SecD Day у Гельсінкі безпілотник Steel Eagle збільшеного радіусу дії, який розробили для України спільно з українськими фахівцями.
Про це повідомляє видання Yle з посиланням на директора з продажу та маркетингу оборонного бізнесу компанії Insta Тууре Лехторанта.
„Якщо ви працюєте лише у Фінляндії, ви не можете зрозуміти, яким має бути пристрій. В Україні йде війна, і саме тому продукт був розроблений для фронтових умов”, – зазначив Лехторанта.
Наразі дрон вертолітного типу, оснащений пропелером, запущений у серійне виробництво.
Він призначений для знищення живої сили противника, несе на собі віяловий заряд зі сталевими й вольфрамовими кульками. З висоти кілька десятків метрів кульки пробивають дах звичайного й легкоброньованого автомобіля.
За даними видання, трьох дронів достатньо, щоб вивести з ладу живу силу противника на території розміром з футбольне поле. Водночас дрон має посилені засоби радіоелектронної боротьби.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Найбільш затребуваними зараз на ринку України є робітничі професії.
Про це зазначили у пресслужбі Державної служби зайнятості з посиланням на інтерв’ю директорки Юлії Жовтяк РБК-Україна.
Зараз ситуація на ринку праці залишається складною. Проблема існувала і до повномасштабного вторгнення, але до 2022 року на ринку була нестача вакансій, наразі – дефіциту кадрів.
Як розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, зараз майже в усіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. Тому очікують подальший ріст конкуренції за працівників: як збереження кадрів, так і пошук нових. Найбільші складнощі з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, переробній промисловості.
Крім цього, гостро стоїть питання пошуку кваліфікованих працівників, таких як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення, але вона загострилася з початком повномасштабної війни.
Юлія Жовтяк додала, що причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії, і вони вважалися непрестижними. Тому зараз Державна служба зайнятості працюватиме над тим, щоб змінити стереотип сприйняття профтехосвіти.
„Я завжди і всюди говорю що, зокрема, зі школи потрібно починати профорієнтацію. Поступово зміни відбуваються. Шлях важкий, але маємо мету і завдання від роботодавців – підвищити престижність робітничої професії і забезпечити бізнес кваліфікованими працівниками”, – наголосила Юлія Жовтяк.
Після перемоги у війні відбуватиметься процес відновлення економіки і дуже затребуваними стануть спеціалісти у сфері будівництва та відбудови житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водо- та газопостачання. Очікується і стрімка потреба у працівниках соціальної сфери та охорони здоров’я.
Наразі простіше знайти роботу у великих містах – Львові, Києві. У столиці – третина всіх вакансій. Також багато пропозицій у Дніпропетровській та Одеській областях. Найважче – на прифронтових територіях.
Військові Збройних сил України зберігають „буфер” в Курській області. Це захищає території Сумської та Харківської області від наступу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського.
Зеленський повідомив, що в Україні було проведено низку військових доповідей з командувачами, а також розмову з міністром оборони України Рустемом Умєровим щодо ситуації на фронті.
Він підкреслив, що ключові напрямки для українських сил залишаються Донецька область та райони, де проводяться дії в рамках Курської операції.
Зеленський зазначив, що українські війська активно діють на Курській області вже майже пів року, підкреслюючи важливість цих операцій для захисту української території.
„Ми зберігаємо буферну зону на території росії, щоб убезпечити від російських наступів наші Суми та Харків”, – заявив президент.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначив, що Курська операція значно мотивувала і Сили оборони, і суспільство.
Про це він розповів в інтерв’ю проєкту „База” на радіо „Байрактар”.
„Курська операція значно мотивувала і наш особовий склад військовослужбовців, і підняла настрій не тільки в наших військах, а ще й у суспільстві, і дала нам надію, що цей наступ буде не останнім”, – сказав генерал.
При цьому він наголосив, що після майже шести місяців Курської операції висновками стало те, що не можна недооцінювати ворога.
„По-друге -треба вчитися воювати, перемагати, робити висновки з власних помилок. Ну і, звісно, треба здобувати й переважати в технологічному плані, тобто мати технологічну перевагу. Бо ми воюємо не кількістю, а насамперед якістю і технологіями”, – зазначив Сирський.
„Потрібно готуватися не лише до оборони, а й до наступу”, – додав головнокомандувач ЗСУ.
На початку лютого в Україні відбудеться «Культурний Рамштайн».
Про це міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький сказав в інтерв’ю «Карпʼяк на Суспільному», передає Укрінформ.
„Це буде конференція на рівні міністрів культури, яка відбудеться на початку лютого. Ми будемо говорити про нашу культурну спадщину, про наші проблеми, яким чином ми на них реагуємо і яка допомога нам потрібна”, – сказав Точицький.
За його словами, під час заходу буде обговорюватися питання збереження українських культурних артефактів.
Він зазначив, що завдяки підтримці партнерів із Польщі, Данії, США та Італії вдається працювати над експонуванням артефактів, які вже вдалося зберегти. Йдеться про понад 520 000 об’єктів, вивезених із прифронтових зон.
„Культурний Рамштайн стане продовженням напрацювань, зроблених минулого року у Вільнюсі, коли ми говорили про збереження культурної спадщини України і наші європейські колеги цілком справедливо разом з нами порушували це питання. Окрім цього, ми обговорювали цю проблематику у Неаполі в минулому році з країнами міністрами культури Великої сімки”, – сказав міністр.
У разі відкриття кордону для всіх категорій населення хотіли б виїхати в іншу країну для постійного проживання 20,7% українців. Натомість більшість (70,0%) хотіли б залишитися в країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не визначилися зі своєю позицією 9,3% респондентів.
Частка тих, хто хотів би залишити Україну, вища через чоловіків (25%), ніж серед жінок (17%).
„Це можна зрозуміти, оскільки для жінок кордони не закривалися і всі, хто бажали, вони вже виїхали”, – сказала Поліна Бондаренко, аналітикиня фонду „Демократичні ініціативи”.
За даними опитування, серед молоді (18-29 років) хочуть поїхали з України 33% респондентів, серед людей старше 60 років – тільки 9%.
Серед причин бажання залишити Україну найчастіше називалися такі:
Відсутність можливостей для розвитку – 30,5%,
Загроза здоров’ю та життю внаслідок ведення бойових дій – 28,6%,
Недостатня соціальна підтримка з боку держави – 28,6%,
Для возз’єднання з рідними, які вже виїхали – 26,2%,
Опитування проведена фондом „Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face опитано 1518 респондентів віком від 18 років Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%
У 2024 році українську мову рідною назвали 78% опитаних. У 2017 році таких було 68%, у 2015 році ˗ 60%, у 2006 році ˗ 52%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова, яке було презентоване в День Соборності 22 січня.
Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006 році таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 році ˗ 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 році таких було 31%, у 2015 році ˗ 15%.
Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015 році таких було 50%, у 2006 році – 46%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%, у 2006 році – 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 році – 25%, у 2006 році – 15%).
Спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською 72% опитаних, у 2023 році таких було 65%, у 2015 році ˗ 46%. Лише або переважно російською ˗ 8% опитаних, у 2023 році ˗ також 8%, у 2015 році таких було 24% Розмовляють поза домом рівною мірою українською і російською 20% (у 2023 році ˗ 26%, у 2015 році ˗ 29%).
Опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Якщо держава не вживатиме заходів, спрямованих на повернення з вимушеної еміграції українських громадян, Україну може очікувати демографічна криза. Країна з кожним роком втрачає все більше людського капіталу – відсоток людей, які спочатку були змушені тікати від війни, а зараз вже не планують повертатися додому, з кожним роком збільшується.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, посилаючись на результати опитування, проведеного Центром економічної стратегії і опублікованого на “Вокс Україна”.
Серед причин – не тільки війна, а і відсутність житла, а також проблеми з працевлаштуванням на батьківщині.
За її словами, від лютого 2022 року за межі нашої держави виїхало майже 7,5 млн українців. Найбільше українських біженців – понад 1 млн, сьогодні перебувають у Німеччині, багато виїхали до Польщі, Чехії, Словаччини та інших європейських держав. За кордон виїжджає найбільш працездатна частина населення, так би мовити, драйвер економіки, тому повернення українців додому – глобальний виклик для держави.
На жаль, підкреслила вона, тільки 64% вимушених мігрантів планують повернутися в Україну, більше того – з часом відсоток біженців, які планують повертатися, знижується. Відповідно, українців, життя яких за кордоном за цей час відносно влаштувалося і які повертатися не планують, стає більше.
„Значну частину біженців складають люди працездатного віку. Вже є дослідження, результати яких свідчать, что дві третини біженців задоволені своїм життям у країні перебування. Наприклад, більше 60% українських біженців у Данії, Польщі, Нідерландах, Чехії офіційно працевлаштовані. Більше того, з часом вони отримують можливість вирішити і свої житлові проблеми в країнах перебування”, – підкреслила Шуляк.
Вона додала, що нині статистика невтішна – якщо у листопаді 2022 року точно планували повертатись в Україну 50% громадян, які були вимушені її полишити через війну, то уже в травні 2023 року їх кількість знизилась до 41%. А рік назад впевнено говорили про своє повернення тільки 26%.
„Тобто, ми бачимо, як за два роки кількість громадян, які на початку великої війни прагнули повернутись за умов безпеки, зменшилась вдвічі. Водночас, людей, які точно не планували повертатись, восени 2022 року було лише 2%, а у січні 2024 року – вже 7%. Це дуже негативний тренд – Україна ризикує втратити свій людський капітал, який є основою її державності”, – переконана Шуляк.
Вона пояснила, що крім безпекового фактору на небажання українців повертатися впливають також невирішеність житлового питання і неможливість працевлаштування. У контексті житла, підкреслила Шуляк, держава має діяти у трьох напрямках – надважливо продовжувати, зокрема, програму компенсацій „єВідновлення”, робити більш доступною іпотечну програму „єОселя” і створити ефективну житлову політику, яка наразі діє ще за умовами Житлового Кодексу 1983 року.
Стосовно „єВідновлення” наразі надважливо розширити можливості програми для громадян, чиє зруйноване або пошкоджене житло знаходиться на тимчасово-окупованих територіях, переконана Шуляк.
„Запит на це надзвичайно високий, як показав досвід наших публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту про основні засади відновлення. За їх підсумками ми сформулювали рекомендації для Уряду. Тож нині ми чекаємо відповідного рішення від нього – окремого законодавства щодо цього не потрібно”, – підкреслила Олена Шуляк.
Наступним кроком, переконана вона, має стати спрощення умов програми державного іпотечного кредитування „єОселя”, оскільки наразі вона доступна тільки дуже вузькому колу отримувачів. Наприклад – і вимушеним мігрантам, і ВПО. Йдеться, зокрема, про зниження відсоткової ставки для переселенців з 7% до 3%, а першого внеску з 20% до 15%.
Шуляк переконана, що вкрай ефективним у вирішенні житлового питання українців, які були змушені виїхати за кордон, буде і реформування житлової політики, яка в Україні і досі регулюється Житловим Кодексом 1983 року. Як результат, сотні тисяч українців і досі стоять у квартирних чергах, з яких щорічно отримують житло не більше кількох сотень громадян.
За її словами, йдеться про законопроєкт №12377 – „Про основні засади житлової політики”. Це рамковий документ, в якому зафіксовані загальні напрямки майбутньої житлової реформи. Він передбачає створення низки механізмів, які дадуть можливість кожному українцю реалізувати своє право на житло. Зробити це можна буде за допомогою кількох інструментів.
„По-перше, йдеться про фінансово-кредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло. По-друге, йдеться про фонд соціального житла. З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування. Наприклад, взяти в соціальну оренду, або отримати як службове, тобто таке житло не можна буде приватизовувати”, – повідомила Олена Шуляк.
Водночас, вона наголосила, що надважливо вирішувати і питання, повʼязані з працевлаштуванням українців. Так, згідно з результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА), гарантоване стабільне працевлаштування – один з найбільш вирішальних факторів до повернення для 41% респондентів.
„Найбільше прагнуть повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії. Про це повідомили 70% опитаних. Також прагнуть повернутися ті українці, які нині тимчасово непрацевлаштовані – 68%”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що стабільне працевлаштування в Україні, яке стане запорукою повернення українців, можливе за умови розвитку підприємництва, що у свою чергу буде означати нові робочі місця. Для цього останнім часом пропонується багато законодавчих змін. Остання – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.
Крім цього, зауважила нардепка, наразі для створення нових робочих місць, уряд запроваджує дієві програми підтримки бізнесу. Це насамперед пільгове кредитування та надання грантів на власну справу.
За словами Шуляк, намагається і не залишатися осторонь проблеми і приватний бізнес. Як свідчать результати опитування, проведеного ЕВА, у 2024 році 71% опитаних відчули значний дефіцит кваліфікованих кадрів. Відтак, 56% інвестували у розвиток персоналу.
„На 2025 рік компанії планують продовжувати цей курс. Так, 46% розраховують збільшити кількість працівників, 33% – збільшити бюджети на навчання та розвиток і 24% – збільшити рівень заробітної плати на 10-15%”, – підсумувала Олена Шуляк.
Витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни тепер можна отримати в ЦНАП за 5 хвилин!
Раніше для оформлення цього документа потрібно було звертатися до Міністерства у справах ветеранів поштовим листом, а очікування відповіді тривало понад 30 днів. Тепер усе стало значно простіше та швидше: витяг можна оформити лише за 5 хвилин у ЦНАПі нашої громади.
Витяг із ЄДРВВ надається:
ветеранам війни;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
постраждалим учасникам Революції Гідності;
членам сімей зазначених категорій осіб;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Впровадження цієї послуги стало важливим кроком у напрямі підвищення доступності та швидкості адміністративних послуг.
Витяг можна отримати:
у Центрі надання адміністративних послуг за адресою: вул. Верешмарті, 3, кабінет №2 (адміністратор Оксана Павлова) або кабінет №3 (адміністратор Ольга Лойко);
в адміністраторів віддалених робочих місць у старостинських округах Берегівської територіальної громади.
Нагадуємо графік роботи Центру надання адміністративних послуг:
Понеділок – четвер: з 8:30 до 18:00 (без обідньої перерви)
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Професійна освіта насправді має чимало переваг. Зокрема, дає змогу швидше опанувати прибутковий фах та вийти на ринок праці.
Про це пише 24 Канал.
Тож поки однолітки навчатимуться у старших класах, студент коледжу цю програму засвоюватимете паралельно зі здобуттям професії. При цьому не готуватиметься до складання НМТ та ще й зекономить батьківські гроші на репетиторів.
Головне на цьому етапі – обрати коледж, який має справді якісну програму навчання. Де ж знайти такий заклад та опанувати перспективну професію після 9 класу, розповідаємо у матеріалі.
Чому професійна освіта набуває популярності
Статистика свідчить, що професійна освіта в Україні стає дедалі популярнішою. У 2024 році понад 175 тисяч осіб стали студентами коледжів. Більш як 164 тисячі заяв подали випускники 9 класів. Найпопулярнішими спеціальностями за кількістю поданих заяв серед вступників до коледжів були „Медсестринство”, „Підприємництво та торгівля” і „Право”.
На сьогодні також зростає попит на робітничі професії. Тож МОН протягом останнього часу намагається трансформувати професійну освіту задля зміцнення економіки та відбудови країни. Усе, аби випускники могли одразу розпочати кар’єру, заснувати власний бізнес чи долучитися до відновлення країни.
Цікаво! 85% вакансій на Work.uа припадає на фахівців, яких готують профтехи. Серед них, зокрема, – електрики, будівельники, механіки. Загалом до 400 різних професій, що відкривають можливості для швидкого працевлаштування та інтеграції в сучасний ринок праці.
У 2025 році, аби стати студентом коледжу після 9 класу, треба пройти творчий конкурс або індивідуальну співбесіду та подати мотиваційний лист. Замість проходження індивідуальної усної співбесіди вступник може також подати результати НМТ за 2022 – 2025 роки.
Однак, поки окремі коледжі в Україні лише проходять трансформацію, майбутні студенти прагнуть навчатися у найсприятливіших умовах та у найкращих закладах освіти.
Який формат навчання обрати
На сьогодні головним мірилом вибору коледжу є не лише якість освіти та навчальних програм, а й безпека під час лекцій. Зважаючи на те, що підземні коледжі в Україні лише починають будувати, а ті, що працюють, часто не мають укриттів, краще віддати перевагу дистанційному формату здобуття знань.
Дистанційна освіта дає можливість навчатися із будь-якої точки світу та робити це у зручний для себе час. Якщо ж у студента виникають питання, він може завжди звернутися за роз’ясненням до викладачів.
