Зокрема Палата представників частково схвалила пропозицію Сенату про обмеження на видачу «дозволів S» українцям, які втікають від війни. Рішення ухвалено 96 голосами депутатів проти 87. Відповідно до проголосованої пропозиції, при наданні «статусу S» на право проживання в Швейцарії українців будуть розрізняти залежно від того, де в Україні вони проживали до виїзду з країни.
«Захист має надаватися лише тим, хто живе на спірних територіях України або на територіях, повністю або частково окупованих Росією. Тим, хто жив на території під контролем України, де немає бойових дій, більше не слід надавати статус S», – пише швейцарське видання.
Зазначається, що ухвалена поправка стосується лише українців та не розповсюджується на інших шукачів притулку за статусом S.
До слова, багато українців у Швейцарії хочуть працювати, проте пошук роботи залишається для них завданням дуже складним. За словами уповноваженого федерального уряду з питань трудової інтеграції осіб зі «статусом S» Aдріана Гербера, у Швейцарії є значно більше, ніж у Чехії, високоспеціалізованих робочих місць, але свою роль відіграє високий мовний бар’єр.
Інтернет доступний у 16 поїздах Інтерсіті: 10 Hyundai, двох Skoda, двох Тарпанах та двох українських фірмових швидкісних міжрегіональних поїздах.
З моменту запуску Wi-Fi у поїздах Інтерсіті ним скористалися 750 тисяч пасажирів – фактично кожен другий пасажир швидкісних поїздів. Загальний обсяг трафіку перевищив 2,3 петабайта.
Найактивніші користувачі Wi-Fi їздять маршрутами №741/742 та №777/778 Київ – Львів, де в середньому 66% пасажирів кожного рейсу підключаються до інтернету.
Українська ракета-дрон Паляниця вийшла у серійне виробництво. Також було відновлено та масштабовано серійне виробництво крилатих ракет Р-360 комплексу Нептун.
Про це у блозі на LB.ua написав міністр оборони Рустем Умєров.
Урядовець нагадав, що Паляниця є розробкою приватного стартапу, а у серійне виробництво ракету-дрон запустили завдяки підтримці Міноборони.
Міністр наголосив на стратегічній важливості власних озброєнь: українські крилаті та балістичні ракети дозволять ЗСУ діяти незалежно, завдаючи точкових ударів по ключових об’єктах ворога. Це не тільки посилює нашу оборону, але й створює ефективний механізм стримування агресора.
Міністр додав, що було також відновлено та масштабовано серійне виробництво крилатих ракет Р-360 комплексу Нептун. Модифіковані ракети тепер здатні вражати цілі на більшій дальності.
„Наші успіхи у ракетобудуванні доводять: ми здатні створювати зброю, яка змінює правила гри”, – підкреслив Умєров.
Ракетна програма дозволить не тільки забезпечити сучасне озброєння для сьогоднішніх боїв, але й закласти фундамент для оборони майбутнього, „здатним стримувати будь-яку агресію”, наголосив Умєров.
На Закарпатті відбувся дводенний Форум угорської національної спільноти України «На захисті спільного дому: угорська нацменшина в обороні та розвитку України». Подія збіглася з важливою історичною річницею: 33 роки тому, 3 грудня 1991-го, Угорщина першою в Європі та світі визнала незалежність України, установивши дипломатичні відносини з нашою країною.
2 грудня захід, який проводився на базі комплексу «Верховина» поблизу Невицького замку, розпочався спільною молитвою.
Форум зібрав представників уряду, Європейської комісії, обласної влади, органів місцевого самоврядування, народних депутатів, дипломатів, науковців, освітян, експертів, активістів, міжнародних партнерів та інших.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у вступному слові наголосив, що політика України стосовно національних меншин виходить з глибини боротьби українців за свою незалежність, яку підтримували угорці, румуни, болгари та всі, хто живе на українській землі.
Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов відзначив якісно новий підхід до співпраці з національними громадами: «Оскільки ми обрали шлях вступу до Європейського Союзу, це означає, що ми погодилися переймати його найкращі практики з підтримки національних громад та меншин».
Учасників форуму онлайн привітали генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, координатор з питань політики, основ верховенства права, боротьби з шахрайством і фінансового менеджменту Єврокомісії Мартін Мюлек, заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай висловив вдячність Угорщині за гуманітарну допомогу, лікування поранених бійців, організацію відпочинку дітей зі східних областей України та прийом десятків тисяч наших співвітчизників.
Заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Юрій Гузинець наголосив на важливості заходу та висловив сподівання, що форум буде результативним.
– У нашому краї, де проживають представники понад ста національностей, угорська громада є найчисленнішою. Після повномасштабного вторгнення наші недруги почали спекулювати на темі національних спільнот. Але ми вистояли, не піддалися на провокації, тому сьогодні ми єдині, і так буде й надалі.
Народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій, співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина, котра останнім часом відіграє значну роль у формуванні відносин між двома законодавчими органами, а також урегулюванні відносин між двома країнами, наголошуючи на важливості форуму, повідомила: «З 2017-го є чутлива точка щодо угорців, але за останні роки ми багато зробили для зближення наших країн, між нами склався діалог, ми чуємо одне одного, працюємо і маємо певні результати. Зокрема запропонували багато поправок до законів про нацменшини та розробляємо подальші зміни».
Перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда висловив радість з приводу того, що між Україною та представниками угорської нацменшини, які проживають в Україні, відбувається змістовний діалог, вирішуються проблеми, накопичені за останні десятиліття через обмеження прав національних меншин.
– Уряд Угорщини приділяє особливу увагу становищу угорської нацменшини Закарпаття та відкритий до продовження діалогу, орієнтованого на результат. […] Ми сподіваємося, що Україна виконає угоди, укладені з країнами – членами ЄС, та прохання Угорщини з 11 пунктів.
Модератором панельної дискусії «Реформування державної політики України у сфері національних меншин, захисту їхньої культурної спадщини в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії» виступив заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.
Директор телеканалу «ТВ 21 Унґвар» Золтан Кулін проаналізував позитивні сторони прийнятого в грудні минулого року Закону «Про медіа», звернув увагу на важливість скасування мовних квот, а також на те, що закони, які регулюють діяльність ЗМІ (в Україні їх близько 10), не гармоніюють з міжнародними конвенціями, хартіями та меморандумами, і що не можна робити різницю між мовою корінного населення, офіційними мовами ЄС та мовами інших національних меншин. Він учергове закликав побудувати телевежу в Берегівському районі, оскільки там не транслюються наземні національні канали.
Голова Демократичної спілки угорців України, доцент Ласло Зубанич торкнувся питань євроінтеграційного шляху України, який триває з 1995 року, узятих тоді зобов’язань, етнополітики, законодавства щодо нацменшин, а також концепції та актуальності культурної автономії.
Темою другої панельної дискусії була «Роль інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини в суспільно-політичному житті України, а також у процесі створення та імплементації законодавства щодо національних меншин: ініціативи, проблеми, перспективи». Її модератором виступив заступник директора департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександр Лях.
Депутат обласної ради, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Чернико зазначив, що через російську агресію питання національних меншин розглядається як питання політики безпеки. Він представив берегівський інститут, який працює виключно за рахунок угорського фінансування, та розповів про його фінансовий вплив на Берегівську територіальну громаду, зокрема її бюджет.
Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк спробував на особистому прикладі проілюструвати мовні проблеми закарпатських угорців та варіанти їхнього вирішення. З початку війни місцева громада перерахувала ЗСУ 50 мільйонів гривень завдяки, зокрема, Закарпатському угорському інституту.
Директор асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш із жалем констатував, що ті, кому він хотів донести проблеми, хто б міг узяти дієву участь у їхньому вирішенні, уже пішли. А відтак коротко розповів про діяльність асоціації.
Модераторкою останньої панельної дискусії, темою якої було «Забезпечення права на освіту представників угорської національної меншини в Україні», виступила директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.
Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутатка обласної ради Ілдико Орос провела історичний огляд через призму своєї професійної діяльності. Зокрема торкнулася питання національно-культурної автономії, звуження прав нацменшин, використання національної символіки, вимоги щодо державного, церковного та угорського фінансування навчальних закладів, відсутності відповідних підручників і словників, обмеження використання рідної мови, мови національного мультипредметного тесту тощо.
Директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Ужгородського національного університету Олександр Шпеник, наводячи цифри, підтвердив, що 2017 рік, коли був ухвалений закон про освіту, став переломним для угорськомовної системи освіти в нашому краї.
Очільниця Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін, яка викладає методику художньої освіти, звернула увагу на правильне вживання імен художників та доповнення історії Закарпатської школи живопису.
Перший день форуму завершився виступом есеньського ансаблю народного танцю «Ритм» та співом під гітару подружжя Ковачів із села Вари.
Законопроєкт №11411, який ініціював президент Володимир Зеленський, підтримали 259 парламентаря.
Зазначається, що особи, яких у встановленому порядку позбавили звання Герой України, втрачатимуть право на податкову соціальну пільгу.
Як пояснив Гончаренко, цей закон усуває правову прогалину та унеможливлює користування пільгами для тих, хто „дискредитували своє звання або вчинили дії, що суперечать національним інтересам України”.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Під час засідання Міжвідомчого комітету високого рівня Європейських Сил Жандармерії (EUROGENDFOR) Україна офіційно набула статусу „Спостерігача”.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на МВС України.
Повідомляється, що відповідну декларацію про це рішення підписала делегація Національної гвардії на чолі з командувачем Олександром Півненком.
„Національна гвардія України інтегрувалася до європейської спільноти правоохоронних формувань з військовим статусом з метою реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО”, – розповіли в МВС України.
Що таке статус „спостерігача”?
Перш за все, рішення про надання Україні цього статусу в Європейських Силах Жандармерії є важливим кроком у євроінтеграційному курсі України, що спрямований на досягнення повноправного членства в ЄС і НАТО.
Статус „Спостерігача” відкриває нові перспективи для Нацгвардії, зокрема:
участь у місіях і навчаннях EUROGENDFOR,
обмін досвідом,
вивчення та впровадження європейських стандартів у сферах забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю та тероризмом.
Це дозволить Україні не лише посилити свій потенціал у сфері громадської безпеки, а й розширити участь у міжнародних заходах і реалізовувати спільні проєкти технічної допомоги.
Європейські Сили Жандармерії (EUROGENDFOR)
Це міжнародне правоохоронне формування з військовим статусом, створене для швидкого реагування на кризові ситуації.
Головна мета полягає у забезпеченні громадської безпеки, правопорядку та стабільності в регіонах, де не діють звичайні цивільні правоохоронні органи.
EUROGENDFOR була створена у 2006 році за ініціативою Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів і Португалії. Її статус закріплено у Велсенському договорі від 18 жовтня 2007 року.
До її складу входять країни, які мають власні національні жандармерії або подібні формування, що поєднують поліцейські та військові функції.
Основні завдання EUROGENDFOR:
Забезпечення правопорядку в кризових регіонах, де відсутні місцеві органи влади.
Допомога міжнародним місіям ООН, ЄС чи НАТО у підтримці громадської безпеки.
Тренування і підготовка місцевих правоохоронних структур у країнах, що відновлюються після конфліктів.
Особливістю цих сил є їхній гнучкий статус. Вони можуть діяти як цивільна поліція, але водночас мають військові можливості, що дозволяє їм ефективно працювати у зонах конфлікту або під час надзвичайних ситуацій.
У застосунку „Резерв+” планують запровадити функцію відстежування паперової повістки. Це дозволить відслідковувати всі етапи надсилання паперової повістки.
Про це в ефірі телемарафону розповіла заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, передає ZN.UA.
„Ми бачимо багато запитів від наших бізнесів, компаній, найманих працівників, взагалі від користувачів, що було б добре, якби в „Резерв+” можна було відслідковувати всі етапи надсилання паперової повістки – деталі, статус документа тощо. Буває таке, що повістка приходить по пошті, і людина не в курсі, можливо, вона в іншому місті, у відрядженні, у відпустці, і через це можна отримати штраф”, – розповіла урядовиця.
Черногоренко каже, що технічно реалізувати такий трекінг не складно. Наразі опрацьовується нормативна частина майбутньої опції.
„Ми зараз опрацьовуємо нормативну частину, оцінюємо всі плюси і мінуси, всі можливі вузькі місця. І якщо ця ідея буде підтримана урядом, якщо ми приймемо відповідне законодавство, то технологічно ми це зможемо розробити достатньо швидко”, – заявила представниця оборонного відомства.
Президент України Володимир Зеленський і канцлер Федеративної Республіки Німеччина Олаф Шольц відвідали в Києві поранених військових, повідомила пресслужба Офісу президента.
Володимир Зеленський та Олаф Шольц поспілкувалися із захисниками про поранення, яких вони дістали, захищаючи Україну на Харківщині, Луганщині, Донеччині та Сумщині, і перебіг лікування.
„Дякую за службу та захист України. Ви ‑ герої. Україна шанує й пишається своїми захисниками. Одужуйте й бережіть себе”, – сказав президент.
Українські захисники подякували канцлеру за надану Німеччиною допомогу, зокрема за системи ППО. Олаф Шольц побажав воїнам якнайшвидшого одужання.
Президент вручив урядові нагороди військовим і медикам.
„Дякую за роботу. Складна робота, яка поза медіа та поза ефірами. Але дуже важлива, бо ви повертаєте до життя наших хлопців. Дякую і бережіть себе”, – зазначив Володимир Зеленський.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Ще шістьох дітей вдалося повернути в Україну з ТОТ у рамках президентської ініціативи Bring Kids Back UA.
Про це повідомила радниця з питань комунікацій Керівника Офісу Президента України Дарія Зарівна.
„Історії цих дітей є яскравою ілюстрацією того, що рф усіма способами намагається стерти з лиця землі українську націю – через нав’язування пропаганди та ненависті до України, через погрози сім’ям забрати дітей, через примусову мобілізацію до російської армії наших молодих хлопців”, – написала вона у телеграмі.
Наприклад, 16-річний Віталій прогулював уроки в школі, щоб його примусом не відвезли до міста і не поставили на військовий облік, як це було з його однокласниками.
Родину 14-річного Артема, по суті, тримати в заручниках окупації – йому не видавали документи, без яких неможливо виїхати з ТОТ. Проте, коли окупанти викрали його маму, стало зрозуміло, що виїжджати потрібно в будь-яких спосіб. На щастя, хлопця вдалось вивезти, проте його батько залишився в окупації.
Це повернення відбулось завдяки злагодженій роботі Save Ukraine та залучених партнерів.
„Це лише дві історії з багатьох тисяч. Ми маємо зупинити ці страшні злочини росії проти наших дітей та повернути їх додому. Всіх. Без винятків та умов”, – наголосила посадовиця.
В Україні розмінуванням займаються понад 4 тисячі саперів і більше 150 одиниць техніки.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Demine Ukraine.
Як повідомляється, завдяки зусиллям 70 операторів протимінної діяльності, понад 4 тисяч саперів та понад 150 одиниць техніки, вдалося повернути в експлуатацію майже 35,5 тисячі квадратних кілометрів українських земель.
„Потенційно замінована територія на сьогодні становить близько 139 тисяч квадратних кілометрів”, – зазначив прем’єр-міністр.
Шмигаль також підкреслив важливість міжнародної підтримки у процесі розмінування. До коаліції гуманітарного розмінування долучилися близько 50 країн-партнерів, які надали фінансову допомогу в розмірі понад 1 мільярд доларів.
Ці ресурси, за словами прем’єра, сприяють прискоренню очищення територій від мін та вибухонебезпечних предметів, що забезпечує безпеку для місцевих мешканців і повернення до мирного життя.
Проте, за словами Шмигаля темпи розмінування недостатні – через російські міни вже постраждали понад 760 цивільних, з них 86 дітей. Окрім того, це ще й ризик пожеж, хімічної інтоксикації ґрунтів, ризик тотальної зміни екосистем. А щорічні збитки через заміновані поля сягають 11,2 мільярда доларів.
Тому це спонукає до комплексного підходу в гуманітарному розмінуванні. Його реалізовують вже зараз відповідно до Національної стратегії протимінної діяльності.
