Array ( [count_posts] => 8 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjEzNjI3O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ== [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 221954 [content] =>Донедавна на карті світу з регіонами виявлення бурштину залишалася прогалина: Антарктида. Але тепер група вчених під керівництвом Йоганна П. Клагеса з Інституту Альфреда Вегенера, Центру полярних та морських досліджень імені Гельмгольця та доктора Хенні Гершель з Технічного університету Фрайберзької гірничої академії змогла закрити цю прогалину, повідомляє Phys.org.
Дослідники описали бурштин, знайдений в осадовому керні, витягнутому під час експедиції 2017 року. Вони назвали відкриття “бурштином з острова Пайн” на честь його місцезнаходження в затоці Пайн-Айленд у морі Амундсена.
«Проаналізовані фрагменти бурштину дозволяють безпосередньо дізнатися про умови оточуючого середовища, які переважали у Західній Антарктиді 90 мільйонів років тому. Ця захоплююча знахідка також докладніше показує, як міг функціонувати ліс, який ми реконструювали у нашому дослідженні Nature від 2020 року», – заявив Клагес.
Вчені відзначають, що їхнє відкриття означає, що у певний момент на всіх континентах Землі існували умови, сприятливі для існування дерев, які виробляють смолу. Надалі вони мають намір більше дізнатися про цю екосистему, вивчивши бурштин, в якому можуть залишитися сліди стародавнього життя.
Дослідникам не вдалося виявити великий фрагмент бурштину. Для аналізу за допомогою відбитого світла та флуоресцентної мікроскопії вихідний матеріал довелося висушити на повітрі та акуратно розрізати на фрагменти діаметром приблизно 1 мм, з яких були відібрані шматочки бурштину. Проте були виявлені захоплюючі структури.
«Антарктичний бурштин, ймовірно, містить залишки кори дерева у вигляді мікровключень. Враховуючи його тверді, прозорі та напівпрозорі частинки, бурштин високої якості, що вказує на його поховання поблизу поверхні, оскільки бурштин розсіюється зі збільшенням термічної напруги та глибини поховання», – заявила Гершель.
Команда також виявила ознаки патологічної течії смоли – так дерева запечатують ушкодження кори, спричинені паразитами чи лісовими пожежами, тим самим створюючи хімічний та фізичний бар’єр, що захищає від атак комах та інфекцій.
«Наше відкриття — ще один шматочок головоломки, і воно допоможе нам краще зрозуміти болотисте, багате на хвойні дерева середовище помірного тропічного лісу, виявлене поблизу Південного полюса в середині Крейдяного періоду», — каже Гершель.
[type] => post [excerpt] => Донедавна на карті світу з регіонами виявлення бурштину залишалася прогалина: Антарктида. Але тепер група вчених під керівництвом Йоганна П. Клагеса з Інституту Альфреда Вегенера, Центру полярних та морських досліджень імені Гельмгольця та доктора... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1731510540 [modified] => 1731507766 ) [title] => В Антарктиді вперше знайшли бурштин: чому це важливо [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221954&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 222102 [uk] => 221954 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 221955 [image] => Array ( [id] => 221955 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894.webp [original_lng] => 30950 [original_w] => 770 [original_h] => 489 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894-300x191.webp [width] => 300 [height] => 191 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894-768x488.webp [width] => 768 [height] => 488 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/94-main-v1731498894.webp [width] => 770 [height] => 489 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1731500622:2 [_thumbnail_id] => 221955 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 354 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 37 [2] => 584109 [3] => 43 [4] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті [4] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 13627 [1] => 10553 [2] => 4276 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида [1] => бурштин [2] => вчені ) ) [1] => Array ( [id] => 169528 [content] =>Пасажирський літак типу Boeing 787, здатний перевозити 300 людей, вперше приземлився в Антарктиді.
Про це повідомляє Sky News.
«Історичний момент для Norse. Перший літак Boeing 787 Dreamliner, який приземлився в Антарктиді! Ми маємо неймовірну честь бути частиною цієї історичної віхи», – заявили в авіакомпанії Norse Atlantic Airways, яка виконувала рейс.
На борту літака була команда з 45 осіб – дослідники й співробітники Норвезького полярного інституту, та 12 тонн дослідницького обладнання.
Посадка Boeing 787 Dreamliner була здійснена на аеродромі Тролл – це смуга з блакитного льоду завдовжки 3 000 метрів. Він працює лише з жовтня по березень.
Дослідники заявили, що щороку організовують на континент рейси за допомогою до 10 літаків різного розміру, але можливість літати набагато більшими літаками може зменшити кількість необхідних поїздок.
«Найважливіше — це екологічні вигоди, яких ми можемо досягти, використовуючи для Troll великі та сучасні літаки цього типу», — сказала директорка Інституту Камілла Брекке.
[type] => post [excerpt] => Пасажирський літак типу Boeing 787, здатний перевозити 300 людей, вперше приземлився в Антарктиді. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1700394720 [modified] => 1700384363 ) [title] => В Антарктиді вперше приземлився пасажирський літак Boeing 787 [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=169528&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 169522 [uk] => 169528 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 169529 [image] => Array ( [id] => 169529 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416.jpg [original_lng] => 756408 [original_w] => 2048 [original_h] => 1536 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416-768x576.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416-1024x768.jpg [width] => 1024 [height] => 768 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416-1536x1152.jpg [width] => 1536 [height] => 1152 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416.jpg [width] => 2048 [height] => 1536 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/279692-655917fbae04c0-76563416.jpg [width] => 2048 [height] => 1536 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1700377186:8 [_thumbnail_id] => 169529 [_edit_last] => 8 [views_count] => 1565 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 13627 [1] => 2793 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида [1] => літак ) ) [2] => Array ( [id] => 165265 [content] =>Одну з найбільших озонових дір в історії нещодавно виявив супутник Європейського космічного агентства.
Озонова діра – це частина стратосфери Землі, де концентрація молекул озону значно нижча, ніж в інших ділянках. Через неї на поверхню землі проходить більша частина шкідливих ультрафіолетових променів Сонця, що може мати негативний вплив на клімат планети.
Відповідно до вимірювань супутника Європейського космічного агентства, над Антарктидою цього року було виявлено одну з найбільших озонових дір, повідомляє Interesting Engineering. 16 вересня 2023 року площа «стоншеного шару» збільшилася до 26 мільйонів квадратних кілометрів. Це ділянка, яка приблизно втричі перевищує територію Бразилії.
Існування озонової діри над Антарктикою вперше було виявлено в 1980-х роках, коли вчені спостерігали швидке та різке зниження концентрації озону над материком протягом весняних місяців.
Міжнародний рівень використання озоноруйнівних речовин регулюється Монреальським протоколом 1987 року, який передбачає стале припинення їхнього виробництва та використання. Це посприяло тому, що озоновий шар почав відновлюватися.
На думку науковців, нинішнє стоншення можна пояснити виверженням підводного вулкана Хунга Тонга-Хунга Хаапай, але конкретних доказів цієї гіпотези поки що немає. Водночас, згідно з дослідженням, опублікованим навесні 2023 року, в атмосфері стає дедалі більше заборонених хімікатів, і вчені не розуміють, чому саме. На сьогодні невідомо, як і коли зменшиться розмір стоншеної ділянки.
[type] => post [excerpt] => Одну з найбільших озонових дір в історії нещодавно виявив супутник Європейського космічного агентства. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1697392740 [modified] => 1697386055 ) [title] => Озонова діра над Антарктидою зросла до величезних розмірів [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=165265&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165035 [uk] => 165265 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 165036 [image] => Array ( [id] => 165036 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [original_lng] => 63339 [original_w] => 640 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/22153847-01a8-49ba-8266-4fb132a7bd1c.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2021 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 165036 [_edit_lock] => 1697375256:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 37 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 13627 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида ) ) [3] => Array ( [id] => 149003 [content] =>За останні три десятиліття глибоководні морські течії навколо Антарктиди сповільнилися на 30%, що може мати серйозний вплив на клімат Землі, зміну рівня моря та океанських екосистем, заявили австралійські дослідники.
За 30 років швидкість течій зменшилася на третину
Збагачена киснем донна вода Антарктики (AABW) утворюється, коли щільна, збагачена киснем вода опускається на велику глибину з морського льодового щита. Потім вона переміщується на північ уздовж морського дна у формі глибоководних течій, які становлять приблизно 40% маси світового океану.
Ця вода рухає глобальну мережу океанічних течій, впливає на циркуляцію Південного океану, розподіл тепла та поживних речовин, тому її уповільнення може змінити морські екосистеми.
Використовуючи новий метод, австралійські дослідники показали, що швидкість циркуляції Південного океану з 1992 до 2017 року зменшилася на 30%.
Зміни можуть мати глобальні наслідки
На думку вчених, ще більше уповільнення відбудеться набагато раніше, ніж очікувалося. Адже в дослідженні, опублікованому в березні, передбачалося, що до 2050 року воно становитиме близько 40%.
Через танення льодовиків кількість щільної, багатої на кисень води, яка може опускатися на більшу глибину, зменшується, а це сповільнює глибоководні течії.
«Ми вже звикли до думки, що внаслідок танення антарктичних льодів підвищується рівень моря. Але це нове дослідження показує, що танення впливає також на структуру морських глибин і хімічний склад океанів», – повідомив Стів Рінтул, співробітник Національного наукового агентства Австралії (CSIRO), який брав участь у дослідженні.
[type] => post [excerpt] => За останні три десятиліття глибоководні морські течії навколо Антарктиди сповільнилися на 30%, що може мати серйозний вплив на клімат Землі, зміну рівня моря та океанських екосистем, заявили австралійські дослідники. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1685302500 [modified] => 1685278081 ) [title] => В Антарктиці формуються серйозні зміни клімату [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=149003&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 148890 [uk] => 149003 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 148892 [image] => Array ( [id] => 148892 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1.jpg [original_lng] => 137712 [original_w] => 800 [original_h] => 533 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/20221103antarktisz1.jpg [width] => 800 [height] => 533 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1396 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 148892 [_edit_lock] => 1685268018:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 584109 [3] => 43 [4] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті [4] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 13627 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида ) ) [4] => Array ( [id] => 139394 [content] =>На кінець лютого 2022 року площа крижаного покриву навколо Антарктиди скоротилася до мінімуму.
Площа морського льоду навколо Антарктиди становить 1,79 мільйона квадратних кілометрів. Це рекордно низький показник за останні 45 років. Про це свідчать дані Служби зі зміни клімату Copernicus.
„Наші останні дані показують, що морський лід навколо Антарктиди досяг найнижчого рівня за 45 років супутникових даних. Ці умови низького рівня морського льоду можуть мати важливі наслідки для стабільності антарктичного шельфового льоду і, зрештою, для глобального підвищення рівня моря”, – сказала заступниця директора відомства Саманта Берджесс.
Відомо, що антарктичний морський лід досяг найнижчої місячної площі за всю історію супутникових даних, на 34% нижчої від середнього показника за лютий, побивши попередній рекорд лютого 2017 року.
Добовий розмір антарктичного морського льоду також досяг історичного мінімуму, перевершивши попередній рекорд, встановлений у лютому 2022 року.
[type] => post [excerpt] => Площа морського льоду навколо Антарктиди становить 1,79 мільйона квадратних кілометрів. Це рекордно низький показник за останні 45 років. Про це свідчать дані Служби зі зміни клімату Copernicus. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1678301460 [modified] => 1678298519 ) [title] => Площа льоду навколо Антарктиди рекордно зменшилася [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=139394&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 139434 [uk] => 139394 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 139395 [image] => Array ( [id] => 139395 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc.jpg [original_lng] => 156625 [original_w] => 966 [original_h] => 635 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc-300x197.jpg [width] => 300 [height] => 197 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc-768x505.jpg [width] => 768 [height] => 505 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc.jpg [width] => 966 [height] => 635 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc.jpg [width] => 966 [height] => 635 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc.jpg [width] => 966 [height] => 635 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7052882830d29d860ecd72bdc83195fc.jpg [width] => 966 [height] => 635 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1678291319:3 [_thumbnail_id] => 139395 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 2178 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 13627 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида ) ) [5] => Array ( [id] => 136618 [content] =>Дослідники з Каліфорнійського університету разом з міжнародною командою виявили траншею на суші, яка занурюється на 3,5 км нижче рівня моря.
Згідно зі статтею в науковому журналі Nature Geoscience, льодовик Денман прихований під сухопутним жолобом, який опускається на 3,5 км нижче рівня моря. Це робить нововідкритий каньйон найглибшим сухопутним жолобом у світі. Водночас траншея становить тільки третину розміру Маріанської западини.
Глибина була встановлена не так давно – у 2019 році. Міжнародна команда дослідників, яка складала карту антарктичного континентального шельфу, виявила утворення під льодовиком. Результатом її роботи стала найдетальніша карта Антарктиди, доступна всім охочим на сайті Національного центру даних про сніг і лід США, пише портал IFLScience.
Картографування каньйону допоможе вченим зрозуміти, як крижані покриви реагують на зміну клімату і які ділянки льоду є вразливими.
Джерело: (hvg.hu)
[type] => post [excerpt] => Поблизу Антарктиди, в Південному морі, на глибині 500 метрів живе гігантський, дуже дивний на вигляд хробак, який може виростати до 20 сантиметрів. Дві найяскравіші особливості Eulagisca gigantea — це черевце, вкрите золотистими щетинками, і «голо... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1673346480 [modified] => 1673303558 ) [title] => Біля Антарктиди знайшли моторошну на вигляд істоту, схожу на інопланетну [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=132947&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 132814 [uk] => 132947 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 132816 [image] => Array ( [id] => 132816 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [original_lng] => 298704 [original_w] => 696 [original_h] => 496 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821-300x214.jpg [width] => 300 [height] => 214 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [width] => 696 [height] => 496 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [width] => 696 [height] => 496 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [width] => 696 [height] => 496 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [width] => 696 [height] => 496 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/2023010821.jpg [width] => 696 [height] => 496 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2494 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 132816 [_edit_lock] => 1673296358:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 13627 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида ) ) [7] => Array ( [id] => 22078 [content] =>Хвилями океанів вітер жене до Антарктиди тонни мікропластику. Згідно з підрахунками, до 140 тисяч тонн мікропластику можуть потрапляти у воду із сухопутного транспорту щороку.
Міжнародна дослідницька група представила свої результати у науковому журналі Nature Communications. Дорожній транспорт є дуже важливим джерелом надходження частинок пластику. Щороку шляхом зношення шин у середньому в навколишнє середовище викидається 0,8 кілограма на людину, що разом становить 6,1 мільйона тонн, або два відсотки світового виробництва пластику. До цього додається ще 500 тис. тонн відходів, що утворюються через знос гальмівних колодок.
За словами видання Nature, найменші пластикові частинки від наземного транспорту становлять третину всього глобального навантаження мікропластику. Значна частина його надходить із густонаселених регіонів США та Північної Європи, а також із високоурбанізованих районів Південно-Східної Азії.
Науковий співробітник кафедри метеорології та геофізики Віденського університету Андреас Штол та співробітники Норвезького інституту досліджень повітря (NILU), а також Міжнародного інституту прикладних системних аналізів (IIASA) поблизу Відня, здійснили перший модельний розрахунок глобального наземного поширення мікропластика за допомогою вітру. Згідно з цим близько 100 тисяч тонн частинок розміром менше 10 мікрометрів викидається у світові моря через зношення шин та ще 40 тис. тон через зношення гальмівних колодок. Особливо крихітні частинки, менше 2,5 мікрометра, можуть „подорожувати” дуже далеко за допомогою вітру. Близько 52 тис. тонн мікрочастинок такого розміру походять від зносу шин, ще 16 тис. тонн – від зносу гальм – загалом 68 тис. тонн мікрочастинок менше 2,5 мікрометра.
„Із загальної кількості мікропластику – 140 тисяч тонн – на снігу та льоду осіло 48 тис. тонн”, – каже Штол. Особливо від цього страждають арктичний та головним чином морський лід.
[type] => post [excerpt] => Хвилями океанів вітер жене до Антарктиди тонни мікропластику. Згідно з підрахунками, до 140 тисяч тонн мікропластику можуть потрапляти у воду із сухопутного транспорту щороку [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1595098109 [modified] => 1595098111 ) [title] => До Антарктиди пливуть тонни мікропластику [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=22078&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 21766 [uk] => 22078 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 21768 [image] => Array ( [id] => 21768 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [original_lng] => 117922 [original_w] => 644 [original_h] => 429 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [width] => 644 [height] => 429 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [width] => 644 [height] => 429 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [width] => 644 [height] => 429 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [width] => 644 [height] => 429 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/szemet-antarktisz-2.jpg [width] => 644 [height] => 429 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 2 [views_count] => 5483 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 21768 [_edit_lock] => 1595087311:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 572 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 9 [4] => 43 [5] => 578 ) [categories_name] => Array ( [0] => Наука [1] => Новини [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті [5] => Суспільство ) [tags] => Array ( [0] => 13627 ) [tags_name] => Array ( [0] => Антарктида ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 13627 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => life ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 13627 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => life ) [_domains] => Array ( [life] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
На думку експерта, ці алювіальні формації можуть мати великий вплив на і без того чутливі екосистеми цих регіонів та, цілком імовірно, на здоров’я людей, які там проживають. Крім того, темні частинки пришвидшують танення снігу та льоду, оскільки вони зменшують кількість сонячного світла, що відбивається від поверхні. Алювій, що осідає навколо Арктики, має подібний ефект.